Постанова № 130589671, 29.09.2025, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа 350/1388/25

Номер провадження 3/350/342/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2025 року селище Рожнятів

Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Бейко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіцера управління ІНФОРМАЦІЯ_3 , старшого лейтенанта, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП), -

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, вчинив недбале ставлення до військової служби, в умовах особливого періоду.

Правопорушення вчинено при таких обставинах.

Встановлено, що відповідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.09.2025 №224 "Про організацію роботи груп оповіщення на 27.09.2025" старший лейтенант ОСОБА_1 призначений старшим групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 .

27.09.2025 близько 10.00 за адресою: АДРЕСА_2 в ході проведення заходів оповіщення громадян про призов на військову службу, між АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 та працівниками Національної поліції України було виявлено троє громадян, які перебували біля транспортного засобу марки СITROEN.

Проте, в ході проведення заходів оповіщення громадян на військову службу військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_4 не використовували технічні засоби, що мають функції фото- та відеофіксації, що суперечить Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року №532, а також порушення пунктів 52, 53 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560, чим недбало поставився до військової служби.

Враховуючи вище зазначене, відповідно Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року №532 старший лейтенант ОСОБА_1 з метою застосовувати технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- та відеофіксації був зобов`язаний: включати портативний відеореєстратор з моменту початку виконання ними службових обов`язків щодо здійснения заходів оповіщення громадян, перевірки їх військово-облікових документів, а відеозапис ведеться безперервно до завершения виконання заходів, крім випадків загрози попадання на відеореєстратор військових об`єктів або інформації з обмеженим доступом та випадків, пов`язаних з виникненням у уповноваженого представника особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора уповноважений представник переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу, попередження, виявлення або фіксування порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; фіксувати дії уповноважених представників; під час здійснення фото- та відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки уповноваженими представниками військово-облікових документів портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях або іншим способом, який забезпечує відеозйомку. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, уповноважені представники можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення; застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції автоматичної фото- та відеофіксації.

Однак, в ході проведення перевірки встановлено, що старшим групи оповіщення старшим лейтенантом ОСОБА_1 не вжито жодних заходів, щодо фото- та відеофіксації заходів оповіщення.

Таким чином, за викладених вище обставин старший лейтенант ОСОБА_1 , 27.09.2025, будучи старшим групи оповіщення, визначеним наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.09.2025 №224, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , всупереч вимогам Інструкції, невідкладного доручення Міністра оборони України від 29.08.2025 № 4351/уд/5, нехтуючи вимогами керівних документів, що регламентували його діяльність, діючи в умовах особливого періоду, маючи реальну можливість для належного виконання службових обов`язків, недбало поставився до військової служби в частині не використання нагрудних відеокамер, у зв`язку з чим такі дії призвели до неможливості здійснення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 належного та об`єктивного контролю за виконанням працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 своїх посадових обов`язків під час оповіщення та перевірки військово- облікових документів військовозобов`язаних та створенню передумов для приховування інформації, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення визнав повністю, пояснив, що правопорушення вчинив саме при викладених вище обставинах. У вчиненому щиро розкаявся, просив його суворо не карати.

Вислухавши особу, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ч. 2 ст.172-15 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 2 статті 172-15 КУпАП встановлено відповідальність за діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, тобто за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинені в умовах особливого періоду.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022 року, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строку дії воєнного стану в Україні продовжено по теперішній час. Враховуючи вищевикладене, на даний час на всій території України діє особливий період.

Факт скоєння адміністративного правопорушення та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, окрім визнання ним вини, повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення ЛВІ №175 від 29.09.2025, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 (а.с. 1-6);

- витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №224 від 26.09.2025 про організацію роботи груп оповіщення на 27.09.2025 з якого вбачається, що ОСОБА_1 призначено старшим групи для виконання завдань з оповіщення громадян України (а.с.17-18).

- витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №327 від 22.11.2024 з якого вбачається, що ОСОБА_2 з 22.11.2024 зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 та на всі види забезпечення (а.с.9).

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 29.09.2025 (а.с.7);

- військовим квитком НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 8);

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, дії останнього за вказаною статтею кваліфіковані вірно.

Щодо визначення адміністративного стягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, суд враховує, що положення Кодексу України про адміністративні правопорушення відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

До обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 стягнення, яке б вiдповiдало вчиненому ним правопорушенню та його особі, в межах санкції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 172-15, 283-285 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті на строк 10 (десять) діб.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Судовий збір сплатити на рахунок: UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: Державна судова адміністрація України «Судовий збір»/22030106, код отримувача: ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя А.М. Бейко