Рішення № 130588875, 23.09.2025, Летичівський районний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер судової справи №678/1288/25

Номер провадження №2-а-678-31/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2025 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області у складі

головуючого судді Лазаренка А. В.,

за участі секретаря судових засідань Непийвода Л. Д.,

розглянувши адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

18 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) і просить скасувати Постанову № 9945 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену 18 липня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно нього закрити на підставі ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 № 9945 від 18 липня 2025 року накладено на нього штраф у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.

Як вбачається з постанови № 9945 від 18 липня 2025 року, ОСОБА_1 перебував у розшуку, у зв`язку із тим, що не прибув 09 квітня 2025 року на 09.00 год., до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 по розпорядженню начальника п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 № 5/1884 від 04 квітня 2025 року, виданого на ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим порушив вимоги абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 2 ч. 1 дод. 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів». Скоїв адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду.

Із зазначеною вище постановою ОСОБА_1 категорично не згодний, виходячи з наступних обставин.

З додатку Резерв+ він дізнався про те, що перебуває у розшуку, після чого добровільно, особисто з`явився до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 . У подальшому протягом тривалого часу перебував у приміщенні ТЦК поки складався протокол. В протоколі надав пояснення з приводу даної події, а саме, « повістку про явку до у п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09 квітня 2025 року не отримував».

За таких обставин, вважаю, що постанова № 9945 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КпАП України, винесена 18 липня 2025 року, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , якою його, було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гри., є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі ст.. 247 п. 1 ч. 1 КУпАП.

Як вбачається із постанови № 9945 від 18 липня 2025 року, 04 квітня 2025 року було видано розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 5/1884 на ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак в порушення «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженої Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року, «Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки». Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідної о підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням і описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

З огляду на вищезазначене, основним документом та порядком виклику до органів ТЦК та СП є повістка, а не розпорядження.

В протоколі № 357 від 07 липня 2025 року і в постанові № 9945 від 18 липня 2025 року не зазначено, в порушення Постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024 року, коли і ким була видана повістка, її номер, серія, чи дійсно повістка була направлена на адресу місця проживання, роботи ОСОБА_1 , (з наданням відповідних доказів, повідомлення про вручення, чи причини невручення), мета явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Слід також зазначити, що копію постанови отримав 08 серпня 2025 року, що підтверджується підписом в постанові і строк для оскарження вважаю не пропущеним.

Також у Протоколі про адміністративне правопорушення № 357 від 07 липня 2025 року та в оскаржуваній Постанові № 9945 від 18 линяв 2025 року відсутнє посилання на норму Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», який встановлює перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, в тому числі підстави та мета виклику ОСОБА_1 до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , а отже, не в повному обсязі викладено суть, тобто об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що не відповідає чинному законодавству.

Ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області від 18 серпня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

23 вересня 2025 року позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутність та без звукозапису, позовні вимоги підтримує.

Представники відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 у судові засідання жодного разу не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили, відзив на адміністративний позов до суду не надали. Ухвала суду від 18 серпня 2025 року у частині витребування матеріалів залишена ними без виконання. Таким чином відповідач не виконав покладений на нього обов`язок доказування складу адміністративного правопорушення у діях особи в даній адміністративній справі.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно протоколу № 357 від 07 липня 2025 року, 07 липня 2025 року о 12 год. 30 хв. в приміщенні п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що ОСОБА_1 перебував у розшуку, у зв`язку із тим, що не прибув 09 квітня 2025 року на 09.00 год., до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 по розпорядженню начальника п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 № 5/1884 від 04 квітня 2025 року, виданого на ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим порушив вимоги абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 2 ч. 1 дод. 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів». Скоїв адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду.

Як вбачається з оскаржуваної постанови № 9945 від 18 липня 2025 року, ОСОБА_1 перебував у розшуку, у зв`язку із тим, що не прибув 09 квітня 2025 року на 09.00 год., до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 по розпорядженню начальника п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 № 5/1884 від 04 квітня 2025 року, виданого на ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим порушив вимоги абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 2 ч. 1 дод. 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів». Скоїв адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду.

Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Згідно із абз.11 ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.

У відповідності до абз 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У відповідності до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Так, у оскаржуваній постанові відсутнє формулювання про надсилання чи отримання/відмову від отримання ОСОБА_1 повістки.

Згідно з п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Таким чином, законодавством чітко визначено перелікобставин, які підтверджують факт оповіщення військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу.

Також змінами, внесеними постановою уряду від 8 жовтня 2024р. №1147 до Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.

У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.

Однак, докази повідомлення позивача шляхом надсилання йому повістки, чи за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» в матеріалах справи відсутні.

Окрім того, відповідно до п. 12 вищезгаданого Порядку № 560, виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов`язаних районного (міського) територіального центру комплектування:

здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні резервістів та військовозобов`язаних за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання шляхом вручення повісток під їх особистий підпис;

повідомляють письмово у триденний строк районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов`язаними вимог законодавства;

невідкладно письмово повідомляють відповідному районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про резервістів та військовозобов`язаних, які відмовилися від отримання повісток;

забезпечують прибуття резервістів та військовозобов`язаних шляхом їх перевезення від дільниць оповіщення до пунктів збору районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або військових частин.

Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

Слід також зауважити, що 07 липня 2025 року ОСОБА_1 сам особисто, добровільно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку із перебуванням його у розшуку.

Суд також звертає увагу, відповідно примітки до ст.210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Тобто, якщо Міністерство оборони України як держатель такого реєстру може отримати відомості про особу шляхом синхронізації з іншими державними електронними реєстрами, то особу не може бути притягнуто до відповідальності за неповідомлення таких відомостей.

Тобто, при прийнятті оскаржуваної постанови 18 липня 2025 року не враховано положення примітки до ст. 210 КУпАП, до неї (постанови) не додано жодних доказів відсутності, можливості отримання Держателем військовозобов`язаних та резервістів персональних даних військовозобов`язаного, шляхом електронної інформаційної взаємодії комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

Так, у цій справі до предмету доказування входить, зокрема, встановлення порядку оповіщення позивача про необхідність з`явитись до ТЦК (докази надсилання повістки, її отримання, неотримання, причини неотримання, тощо), зокрема, дотримання пункту 41 Порядку. Однак жодного доказу щодо належного оповіщення позивача відповідачі не надали, що виключає можливість встановлення відповідного факту. Натомість позивач відповідну обставину заперечує. Суд також виходить з того, що у разі не оповіщення або ж повернення відповідного відправлення через невручення, указана обставина не може бути підтверджена жодним доказом зі сторони позивача, а тому обставину належного оповіщення має доводити саме відповідач.

Таким чином, відповідач не надав жодних доказів на спростування доводів позивача.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а зазначено, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що позивач знав про час, дату та місце необхідної його явки та свідомо ухилявся від виконання цього обов`язку та вимог частин першої, третьоїстатті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьоюстатті 210-1 КУпАП.

Отже, за таких обставин, оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною та в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв`язку з чим зазначена постанова підлягає скасуванню.

При цьому суд відповідно до частини п`ятоїстатті 242 КАС Українивраховує висновок Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові від 19.10.2022 у справі № 522/22225/21, згідно з яким незважаючи на те, що районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не має статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, він є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України та є належним відповідачем у цьому спорі, пов`язаному зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, яка прийнята військовим комісаром цього районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Такої ж практики притримується Другий апеляційний адміністративний суд (постанова від 03.02.2025 у справі № 638/22555/24). А тому суд вважає, що саме ТЦК є належним відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 605,60 грн, про що свідчить квитанція до платіжної інструкції.

У позовній заяві позивач зазначив, що судові витрати він залишає за собою. Враховуючи засаду (принцип) диспозитивності адміністративного судочинства (ст. 9 КАС України), суд вважає, що судові витрати необхідно покласти на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 19, 55 Конституції України, Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. ст. 9, 210-1, 235, 251, 254, 256, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 77, 79, 132, 139, 241-246, 286, 293 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену 18 липня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 23 вересня 2025 року.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований і проживає по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , електронний кабінет відсутній.

ВІДПОВІДАЧ: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26629451, №13717, тел. НОМЕР_2 , інші засоби зв`язку невідомі, відомості про наявність електронного кабінету відсутні.

Суддя підпис А. В. Лазаренко

Суддя А. В. Лазаренко