Рішення № 130588776, 26.09.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/17003/25

Провадження № 2/127/3433/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2025 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,

за участю: секретаря Врублевської О.В.,

представника позивача Мороз О.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» звернулось досуду зпозовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,мотивуючи тим,що 16.01.2023року між сторонами було укладено договір обов`язкого страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі Полісу №АР/3667791, строком до 16.01.2024 року. За умовами полісу: забезпеченим транспортним засобом є FORD НОМЕР_1 , ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 160000,00 грн., розмір франшизи 3200,00 грн. Страхувальнику була надана пільга на страховий платіж у розмірі 50% на підставі пенсійного посвідчення.

13.12.2023 року о 10 год. 00 хв. по пров. Лисенка у м. Вінниці відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та МАZDA НОМЕР_2 . Учасники ДТП склали європротокол, в якому відповідач визнав свою вину.

Пошкоджений транспортний засіб МАZDA було застраховано за договором добровільного страхування, укладеним між ОСОБА_3 та ПрАТ «СК «Арсенал страхування». На виконання умов договору, з метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу МАZDA 14.12.2023 року було складено рахунок №Р-00000855, відповідно до якого вартість ремонту пошкодженого автомобіля складає 65343,82 грн. 22.12.2023 року ПрАТ «СК «Арсенал страхування» складено розрахунок страхового відшкодування та страховий акт на суму 65343,82 грн., яка була виплачена на користь СТО ФОП ОСОБА_4 для ремонту застрахованого автомобіля МАZDA. Згодом, позивач здійснив виплату страхового відшкодування на користь ПрАТ «СК «Арсенал страхування» у розмірі 62143,82 грн. (за вирахуванням розміру франшизи).

Оскільки обов`язковоюумовою наданняпільги належністьзабезпеченого транспортногозасобу направі власностістрахувальнику,а фактичнона моментДТП,власником забезпеченоготранспортного засобубула іншаособа,який неє страхувальникомпо полісу,тому напідставі п.38-1.1ст.38ЗУ «ПроОСЦПВ» ОСОБА_1 , як винна особа, має компенсувати позивачу 50% виплаченого страхового відшкодування 31071,91 грн. З огляду на викладене позивач звернувся до суду з цим позовом.

На виконання вимог ухвали суду, представником відповідача було надано суду відзив на позов, відповідно до якого 15.01.2023 року між приватним акціонерним товариством «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі полісу № АР/3667791, строком дії з 00 год. 00 хв. 17.01.2023 року по 16.01.2024 року. Відповідно до умов вказаного полісу страхування, Відповідач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу, сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну третім особам. Пунктом 4 Полісу визначено, що страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю складає 320 000,00 грн., за шкоду, заподіяну майну 160 000,00 грн. Розмір франшизи визначений Полісом в розмірі 3200,00 грн. З огляду на те, що страхувальник був пенсіонером йому запропонували укласти договір страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на вигідних умовах. При цьому, про будь-які нюанси та ризики укладення такого договору Відповідачу не роз`яснили. Представник звертає увагу на те, що Полісом не передбачено застосування пільги, передбаченої пунктом 13.2 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (який діяв на момент укладення договору), у виді зменшення розміру страхового платежу на 50 відсотків, на що вказує відсутність будь-яких позначок в графі «зменшення пільговику (%)» пункту 9 вказаного Полісу. З огляду на те, що в зв`язку з ДТП транспортному засобу ОСОБА_3 було завдано незначних механічних пошкоджень, нікого з учасників дорожньо-транспортної пригоди не травмовано, обидва водії мали дійсні договори обов`язкового страхування цивільноправової відповідальності, не перебували у стані алкогольного, наркотичного сп`яніння та не перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не мали один до одного жодних претензій та на місці вирішили дійти згоди щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, та спільно склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол). Того ж дня, ОСОБА_1 прибув до Вінницької обласної дирекції приватного акціонерного товариства «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» та повідомив про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася за його участю, про що написав відповідну заяву (повідомлення) та долучив фото події.

Також,на думкупредставника відповідача,позивач безпідставнопосилається напункт 38-1.1статті 38-1Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» від01.07.2004року №1961-VI,оскільки вінне підтверджуєжодним доказоміснування такоїобставини,як використаннязабезпеченого транспортногозасобу,у сфері,що передбачаєбільше значеннякоригуючого коефіцієнта,ніж визначенодоговором страхування,чи зпорушенням умов,передбачених пунктом13.2статті 13цього Закону(приукладенні договорустрахування іззастосуванням такогопункту). Більше того,Полісом №АР/3667791не передбаченозастосування пільги,передбаченої пунктом13.2статті 13вищевказаного Закону,у видізменшення розмірустрахового платежуна 50відсотків,оскільки вп.9Полісу базовийплатіж (Бл)та коефіцієнти(К),що застосовувалися для розрахунку розміру страхового платежу (п. 9 Полісу) не вказані. Так само Полісом не передбачено застосування пільги, передбаченої пунктом 13.2 статті 13 Закону. Крім того, позивач як на правову підставу посилається на положення п. 38-1.1 ст. 38-1 Закону, який втратив чинність з 01.01.2025 року. При цьому, закони не мають зворотної дії в часі.

Отже,в матеріалахсправи наявнеповідомлення продорожньо-транспортнупригоду (Європротокол),яке заповненеобома учасникамидорожньо-транспортноїпригоди увідповідних частинах,що стосуютьсяінформації протранспортні засоби,зазначено увідповідних пунктахдату,час тамісце дорожньо-транспортноїпригоди,наявна схемадорожньо-транспортноїпригоди,визначені обставинидорожньо-транспортноїпригоди дляпояснення цієїсхеми.Крім того,у повідомленніміститься інформаціяпро наявністьполісів обов`язковогострахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів.Разом зтим,на схеміруху транспортнихзасобів відсутнівідомості пробудь-якудорожню розмітку,так самояк іне зазначено,хто зводіїв виннийв дорожньо-транспортнійпригоді. Покладання обов`язкуз відшкодуванняшкоди умежах страховоговідшкодування настрахувальника,який уклаввідповідний договірстрахування ісплачує страховіплатежі,суперечить метіінституту страхуванняцивільно-правовоївідповідальності. З оглядуна вищевикладене,у позивачавідсутні підставистягувати страховевідшкодування звідповідача,тому у задоволенніпозовних вимог сторона відповідача просить відмовити.

Позивач правом на подання відповіді не скористався.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав викладених у позові, та просила їх задовольнити.

Відповідач та його представник в судовомузасіданні заперечили зприводу позовнихвимог, з підставвикладених увідзиві напозов. Просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зісвідоцтвом прореєстрацію транспортногозасобу НОМЕР_3 , ОСОБА_5 з20.04.2013 року євласником транспортногозасобу марки FORD Transit, 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 5 на звороті). Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 має посвідченя водія категорії «В» (а.с. 5-6).

Зі свідоцтвапро реєстраціютранспортного засобу НОМЕР_4 , ОСОБА_3 є власникомтранспортного засобумарки МАZDAСХ-5,д.н.з. НОМЕР_2 та має посвідченя водія категорії «В» (а.с. 7 на звороті).

Відповідно до повідомлення продорожньо-транспортнупригоду (Європротокол)13.12.2023року близько 10:00год. по пров.Лисенка умісті Вінниці сталася дорожньо-транспортнапригода заучастю автомобіля МАZDAСХ-5,д.н.з. НОМЕР_2 ,під керуванням ОСОБА_3 ,та транспортногозасобу маркиFORDTransit,д.н.з. НОМЕР_1 ,під керуванням ОСОБА_1 . В результатіданої дорожньо-транспортноїпригоди транспортномузасобу МАZDAбули завданімеханічні пошкодження,а власникуавтомобіля матеріальнізбитки (а.с. 6 на звороті).

Перелік пошкодженихта деформованихскладових автомобіля МАZDAвказаний уЄвропротокол та акті оглядутранспортного засобу (а.с. 9).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, автомобілі позивача та відповідача були забезпеченні договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на час вчинення ДТП.

На момент вказаної ДТП відповідальність ОСОБА_3 була застрахованав ПрАТ«СК «Арсенал страхування», на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО 50/50» (а.с. 7).

Як встановленосудом транспортнийзасіб FORDTransit,2005року випуску,д.н.з. НОМЕР_5 на часвказаної вищеДТП бувзабезпечений полісомобов`язкового страхуванняцивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів затипом "В2"та застрахований ОСОБА_1 у ПрАТ «СК«ЄВРОІНС УКРАЇНА»,що підтверджуєтьсяполісом №АР/3667791 обовязкового страхуванняцивільно-правовоївідповідальності власників наземних транспортнихзасобів від 15.01.2023року. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить - 160000,00 грн., франшизи - 3200,00 грн. (а.с. 5).

В звязку звикладеним, 15.12.2023року ОСОБА_3 звернулася до ПрАТ «СК «Арсенал страхування» іззаявою пронастання ДТП (а.с. 8).

Так, 17.01.2024 року ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» складено розрахунок страхового відшкодування та 07.02.2024 року страховий акт на суму 65343,82 грн. (а.с. 9-10).

Матеріалами справи встановлено, що 22.12.2023 року ПрАТ «СК «Арсенал страхування» виплатило ФОП ОСОБА_4 страхову виплату для ОСОБА_3 (а.с. 11) та 25.12.2023 року надіслало позивачу претензію на цю суму (а.с. 11 на звороті).

07.02.2024 року позивач ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ПрАТ «СК «Арсенал страхування» у розмірі 62143,82 грн., тобто за мінусом франшизи (а.с. 12, 12 на звороті, 13).

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Так, п. 13.2. вказаного закону передбачено особливості страхування цивільно-правової відповідальності окремих категорій громадян України, зокрема, розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України учасник війни, особа з інвалідністю ІІ групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до І або ІІ категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об`єм двигуна до 2500 сантриментів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначна пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.

Зі змісту Полісу №АР/3667791 вбачається, що в графі «документ, що посвідчує особу (для пільговика документ, що підтверджує його право на зменшення розміру страхового платежі)» вказано «пенсійне посвідчення НОМЕР_6 , видане 02.10.2010 року». Страховий платіж склав всього лиш 324,00 грн. Суд звертає увагу, що відповідно до полісу страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну складає 160000,00 грн., а франшиза 3200,00 грн.

В зв`язку з ДТП, 14.12.2023 року о 15.00 год. ОСОБА_1 було повідомлено страхову компанію - ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» про настання події, яка в подальшому може бути визнана страховим випадком (а.с. 61-62). В цьому повідомленні відповідач надав пояснення, що під час виїзду з провулку Брилінта, повертаючи праворуч не надав перевагу в русі та скоїв ДТП.

Тобто і в Європротоколі, і в Повідомленні ОСОБА_1 фактично визнав свою вину у вчиненні дорожньо-траснспортної пригоди, яка мала місце 13.12.2023 року.

Отже,цивільно-правовавідповідальність пов`язаназ експлуатацієюавтомобіля марки FORDTransit була застрахованана пільговихумовах (пенсійнепосвідчення),а начас вчиненнядорожньо-транспортноїпригоди вказаний автомобіля перебував у власності іншої особи, чим порушено п.13.2. ст.13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,відповідач порушивумови полісуобов`язковогострахування,тому зобов`язанийкомпенсувати позивачу50відсотків виплаченогострахового відшкодуванняв розмірі 31071,91 грн. (62143,82 грн. : 50%).

З приводутвердження представникавідповідача проте,що відповідачупід часукладення договорустрахування небуло роз`ясненонюанси таризики йогоукладення,то слідвідзначити,що договірє укладенимякщо сторонидосягли згодиз усіхістотних умовдоговору.Сторони приступилидо йоговиконання,зокрема післявчинення ДТП ОСОБА_1 повідомив ПрАТ«СК «ЄВРОІНСУКРАЇНА» проце. Принцип добросовісності та взаємної відповідальності сторін є ключовим у договірних відносинах, зокрема у страхуванні.

При цьому, питання про недійсність договору сторонами не ставиться.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013р. розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст. 1166, 1187ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно дост. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, неправомірними діями відповідача пов`язаними з використанням джерела підвищеної небезпеки (транспортного засобу) було завдано майнової шкоди та прямих збитків, які знаходяться в безпосередньому причинно-слідчому зв`язку зі вказаними діями відповідача і підлягають повному відшкодуванню за рахунок винної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як визначено ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно п. 1 ст.38Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» виконало покладений на нього обов`язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини страхувальника та виплачено потерпілій особі в розмірі 62143,82 грн.

Таким чином, до позивача в межах сплаченої суми в розмірі 50 відсотків 31071,91 грн., перейшло право вимоги в порядку регресу суми сплаченої на відшкодування завданої шкоди, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи встановленів судовомузасіданні фактичніобставини вконтексті наведенихвище нормцивільного законодавства,суд приходитьдо висновкупро доведеністьта обґрунтованістьпозовних вимог Приватного акціонерноготовариства «Страховакомпанія «ЄвроінсУкраїна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.

При подачіпозову досуду позивачембуло сплаченосудовий збірв розмірі 2422,40 грн., тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставівищевикладеного,керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 38.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,ст.ст.979, 993, 1166, 1188, 1191ЦК України, ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» 31071,91 грн. (тридцять одну тисячу сімдесят одна гивня 91 коп.) матеріальної шкоди в порядку регресу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» витрати наоплату судовогозбору врозмірі 2422,40грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна»,місцезнаходження:03150,м.Київ, вул.Велика Васильківська,102,код ЄДРПОУ 22868348.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 29.09.2025 року.

Суддя: