Ухвала суду № 130582239, 23.09.2025, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1807/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2025 року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Костюк У. І.

секретаря судових засідань Луківської Л.Б.

представника позивача Красавцевої В.В.

представника відповідача Кравченко О.О.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Кам`янка - Бузька в підготовчому засіданні ході розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчого комітету Жовтанецької сільської ради Львівського району Львівської області про повернення дитини до України в зв`язку з незаконним вивезенням за кордон, визнання вивезення дитини незаконним та зобов`язання не чинити перешкод у спілкуванні клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Кравченко Олександри Олександрівни про закриття провадження у справі,-

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 06.08.2025 подав до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської позовну заяву до ОСОБА_2 в якій просить зобов`язати відповідачку ОСОБА_2 повернути їх спільну доньку ОСОБА_3 до місця її постійного проживання в Україну, визнати вивезення житини за межі України без згоди позивача незаконним та визначити порядок спілкування позивача з дитиною, зобов`язавши відповідачку не перешкоджати такому спілкуванню.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, 07.07.2023 між позивачем та відповідачем було укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження. 03.08.2023 шлюб між позивачем та відповідачкою було розірвано Києво-Святошинським районним судом Київської області. Після розірвання шлюбу донька позивача та відповідачка ОСОБА_2 залишились проживати у позивача квартирі в Київській області. Однак, у лютому 2024 відповідачка самовільно вивезла доньку до села Жовтанці Львівської області, згодом вивезла дитину за межі України без дозволу батька, що є порушенням його прав. З цього часу, відповідачка ОСОБА_2 систематично перешкоджає позивачу ОСОБА_4 у спілкуванні з донькою, а саме: не дозволяє бачитись з дитиною, не відповідає на телефонні дзвінки та повідомлення. Крім цього відповідачка налаштовує проти позивача доньку, що на думку позивача може негативно вплинути на дитини психічний стан та їх стосунки як батька та дитини. Позивач зазначає, що він неодноразово намагався вирішити ситуацію, що склалась, однак всі його спроби зазнали невдач через категоричну відмову відповідачки йти на компроміс. Відтак, для захисту своїх порушених прав позивач ОСОБА_4 змушений звертатись до суду з даними позовними вимогами, які просить задоволити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2025 вищезазначену справу передано судді Костюк У.І..

Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України судом 07.08.2025 отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки.

Ухвалою судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 11.08.2025 позовну заяву прийнято у провадження суду, відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено дату підготовчого судового засідання.

У судовому засідання представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Кравченко О.О. просила закрити провадження по справі оскільки йдеться про викрадення дитини, а відтак така справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства національним судам України. Враховуючи те, що як спірні правовідносини обтяжені іноземним елементом, а тому юрисдикція такого спору визначається за спеціальними правилами, закріплених як у законах України, так і у міжнародно-правових договорах, положення яких є частиною національного законодавства України. Відтак, юрисдикція цього спору має визначатись насамперед не правилами національного цивільного процесу, а правилами відповідних міжнародних договорів, згода на яких надана Верховною Радою України. Тож для визначення юрисдикції цього спору також підлягають застосуванню Гаазкій конвенції 1980 та 1996 років, які регулюють питання міжнародній підсудності таких спорів та визначають органи якої держави мають юрисдикцію вживати заходів спрямованих на захист особи та майна дитини.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Красавцева В.В. у судовому засіданні проти закриття провадження заперечила у зв`язку з безпідставністю заявленого клопотання.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши заяву, матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Позивачем ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги до ОСОБА_2 про зобов"язання повернення спільної дитини ОСОБА_3 до місця її постіного проживання, визнання вивезення дитини незаконним та визначення порядку спілкування позивача із дитиною.

При подані такого позову позивач, зокрема посилається на ст. ст. 3, 8 та 12 Конвенції про цивільні аспекти міжнарожного викрадження дітей (Гаазька конвенція 1980 року) ст. 22, 23 Конвеннції ООН про права дитини.

Відповідно до статті 8 Гаазької конвенції 1980 року будь-яка особа, установа або інший орган, які стверджують, що дитина була переміщена або утримується з порушенням прав піклування, може звернутися із заявою до Центрального органу за місцем постійного проживання дитини або до Центрального органу будь-якої іншої Договірної держави за допомогою у забезпеченні повернення дитини.

Згідно з пунктом 2 Загальної частини Порядку виконання на території України Гаазької конвенції 1980 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 року № 952, функції центрального органу за Гаазькою конвенцією 1980 року виконує Міністерство юстиції України безпосередньо та його територіальні органи.

Водночас ця Конвенція не перешкоджає будь-якій особі, установі або органу, що заявляє про порушення прав піклування або доступу відповідно до положень статей 3 або 21, безпосередньо звернутися до судових або адміністративних органів будь-якої Договірної держави, на підставі положень цієї Конвенції або на іншій підставі (стаття 29 Гаазької конвенції 1980 року).

Відтак враховуючи вищенаведене, також з врахуванням заявлених позовних вимог позивача, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача щодо закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 255, 258, 353 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

у задовольнні клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Кравченко Олександри Олександрівни про закриття провадження у справі позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчого комітету Жовтанецької сільської ради Львівського району Львівської області про повернення дитини до України в зв`язку з незаконним вивезенням за кордон, визнання вивезення дитини незаконним та зобов`язання не чинити перешкод у спілкуванні- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 26.08.2025

Головуючий суддя У.І. Костюк