Рішення № 130579176, 22.09.2025, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/2384/25

Провадження № 2/610/1230/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2025 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Феленка Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання ПетровоїІ.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Балаклія Ізюмського району Харківської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

30 червня 2025 року до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (далі ТОВ "ФК "ЕЙС") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 14349,02 грн за кредитним договором №845606524 від 22.02.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.02.2022 між ТОВ "МАНІВЕО" та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії №845606524 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора MNV7PJ47, який було відправлено відповідачу на її номер телефону, зазначений у заявці. Перед підписанням договору відповідач ознайомилася та підтвердила згоду з офертою, індивідуальною частиною кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. За умовами кредитного договору відповідач 22.02.2022 отримала кредит у загальній сумі 11900 грн, які було перераховано на її банківську картку № НОМЕР_1 , номер якої було зазначено відповідачем у заявці при укладенні кредитного договору.

ТОВ "МАНІВЕО" умови договору про споживчий кредит виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на вказану вище суму, тоді як відповідач умови договору не виконала.

28.11.2018 між первісним кредитором ТОВ "МАНІВЕО" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" було укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №845606524 від 22.02.2022.

У подальшому, 30.10.2023 між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" було укладено Договір факторингу №30/1023-01, відповідно до умов якого до ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №845606524 від 22.02.2022.

Далі, 29.05.2025 між ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ФК "ЕЙС" було укладено Договір факторингу №29/05/25-Е, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами зазначених у відповідних реєстрах. Згідно з реєстром боржників від 29.05.2025 до Договору факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025, позивач набув права грошової вимоги до відповідача у сумі 14349,02 грн.

Відповідач належним чином свої обов`язки не виконувала, у зв`язку із чим позивач змушений звернутися до суду з даним позовом. Просив стягнути з відповідача на його користь вказану суму заборгованості, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

12.09.2025 через електронний кабінет в системі "Електронний суд" подала відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог, а у разі часткового задоволення позову просила застосувати ст.551 ЦК України і зменшити розмір неустойки (штрафів, пені) як надмірно завищеної.

Відзив мотивовано тим, що позивач не надав належних доказів відступлення права вимоги (договір факторингу, повідомлення боржника), розрахунок заборгованості є необґрунтованим та не підтверджений документально (немає виписок про платежі, деталізації нарахувань відсотків та штрафів). Нараховані штрафні санкції є неспівмірними і порушують принцип справедливості та ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" (а.с.174-175).

До відзиву відповідач долучила копію паспорту споживчого кредиту продукту "СМАРТ" до Договору №845606524 від 22.02.2022, копію Договору кредитної лінії №845606524 від 22.02.2022 (а.с.176-186).

16.09.2025 від представника позивача через систему "Електронний суд" до суду надійшла відповідь на відзив, у якій він просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Щодо неналежного повідомлення боржника про відступлення прав вимоги представник відповідача зазначив, що обов`язок повідомляти боржника про зміну кредитора покладено на кредитодавця, який відступив право вимоги за договором про споживчий кредит. Водночас неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Стосовно заперечень відповідача щодо відсутності доказів відступлення права вимоги представник позивача зазначив, що оригінали вказаних документів перебувають у попередніх кредиторів ТОВ "МАНІВЕО",ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС". У розпорядженні позивача наявні лише засвідченні копії цих документів, які надані попереднім кредитором, та подані до суду разом із позовною заявою.

На заперечення відповідача щодо неспівмірного нарахування штрафних санкцій, представник позивача зазначив, що відсотки за користування кредитом нараховані відповідно до умов кредитного договору, з яким відповідач ознайомилася перед його підписанням. Крім того, на період дії воєнного стану в Україні для клієнтів, які мають діючі договори кредитних продуктів ТОВ "МАНІВЕО" "СМАРТ", "КОМФОРТ" та "ВЕОМІНІ", у тому числі відповідача, частково було звільнено шляхом зменшення ціни загальної вартості послуг. Так, товариством було прийнято рішення про звільнення всіх клієнтів від зобов`язань по сплаті процентів за користування кредитом, починаючи з дати введення воєнного стану в Україні та до 10.04.2022 включно. Відповідні коригування заборгованості клієнтів були відображені в обліковій та реєструючій системі 04.03.2022. З 11.04.2022 було відновлено нарахування процентів за користування кредитними коштами по діючих кредитних договорах кредитних продуктів товариства СМАРТ, КОМФОРТ та ВЕОМІНІ з 11.04.2022 до дати закінчення строку кредитування та дії таких договорів. На період з 11.04.2022 до 30.04.2022 частково звільнено клієнтів, які мають діючі договори кредитних продуктів товариства СМАРТ, КОМФОРТ та ВЕОМІНІ від зобов`язань по сплаті процентів за користування кредитними коштами, шляхом зменшення ціни та загальної вартості послуг товариства в сторону покращення для клієнта у наступному порядку: встановлено, що протягом всього строку дії кредитний продуктів СМАРТ, КОМФОРТ та ВЕОМІНІ до 30.04.2022 для клієнтів, які до укладення кредитного договору вже користувались послугами Товариства, процентна ставка не буде перевищувати 10% від розміру дисконтної процентної ставки, зазначеної в кожному окремому кредитному договорі. На період з 01.05.2022 до 15.05.2022 частково звільнено клієнтів, які мають діючі договори кредитних продуктів Товариства СМАРТ, КОМФОРТ та ВЕОМІНІ від зобов`язань зі сплати процентів за користування кредитними коштами, шляхом зменшення ціни та загальної вартості послуг товариства в сторону покращення для клієнта у наступному порядку: встановлено, що в період дії договорів кредитних продуктів СМАРТ, КОМФОРТ та ВЕОМІНІ з 01.05.2022 до 15.05.2022 для клієнтів, які до укладення кредитного договору вже користувались послугами товариства, процентна ставка не буде перевищувати 30% від розміру дисконтної процентної ставки зазначеної в кожному окремому кредитному договорі. На період з 16.05.2022 частково звільнено клієнтів, які мають діючі договори, укладені до 24.02.2022, кредитних продуктів товариства СМАРТ, КОМФОРТ та ВЕОМІНІ від зобов`язань по сплаті процентів за користування кредитними коштами, шляхом зменшення ціни та загальної вартості послуг товариства в сторону покращення для клієнта у наступному порядку: встановлено, що в період дії договорів, укладених до 24.02.2022 року, кредитних продуктів СМАРТ, КОМФОРТ та ВЕОМІНІ з 16.05.2022 для клієнтів, які до укладення кредитного договору вже користувались послугами товариства, процентна ставка не буде перевищувати розміру дисконтної процентної ставки зазначеної в кожному окремому кредитному договорі.

Таким чином, з 11.04.2022 за кредитним договором, укладеним з відповідачем, нараховувалася процентна ставка 0,047. Тобто, нарахування відсотків здійснювалося так: 11900,00 (сума виданого кредиту)х0,050 (процентна ставка)/100=5,95 грн (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 11.04.2022-30.04.2022, а з 01.05.2022 нарахування відсотків здійснювалося наступним чином: 8500,00 (сума виданого кредиту)х0,14 (процентна ставка)/100=16,66 грн.

Враховуючи порушення відповідачем умов договору в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами, у позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст.1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст.625 ЦК України) (а.с.187-201).

17.09.2025 відповідач подала заперечення, у яких просила взнати надані представником позивача копії документів неналежними та недопустимими доказами, відмовити у задоволенні позовних вимог та у стягненні судових витрат. Зазначила, що позивач надав лише копії договорів факторингу від 03 квітня 2025 року (№571/08К-25, №572/08К-25, №573/08К-25). тоді як її кредитний договір було укладено у 2022 році з ТОВ "МАНІВЕО". Отже, надані договори укладені значно пізніше і не доводять правонаступництва саме щодо боргу відповідача. Крім того, відповідач вказала на відсутність оригіналів документів та, посилаючись на статті 78, 95 ЦПК України, зазначила, що копії без оригіналів і без належного засвідчення не є допустимими доказами.

Крім того відповідач зазначила, що поданий позивачем розрахунок є непрозорим, не містить конкретних даних по датах і відсотках. Сам позивач визнає «знижені періоди», але не надає підстав та точних сум.

Також відповідач категорично заперечувала проти покладення на неї судових витрат (судовий збір, витрати на правничу допомогу), оскільки судовий збір сплачує позивач при поданні позову і він не підлягає відшкодуванню відповідачем (ст.141 ЦПК України). Витрати на правничу допомогу не підтверджені належними доказами (відсутні договори з адвокатом, акти виконаних робіт, розрахунок).

В іншій частині заперечення відповідача стосуються клопотання про витребування доказів, яке було розглянуто судом, про що постановлено відповідну ухвалу.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, позовна заява містить клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце його проведення була повідомлена належним чином, 12.09.2025 подала відзив на позовну заяву та 18.09.2025 заяву про розгляд справи за її відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

04.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за позовом ТОВ "ФК "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 20.08.2025. Разом з цим, задоволено клопотання позивача про витребування доказів у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК".

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 22.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів (а.с.210).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що 22.02.2022 між ТОВ "МАНІВЕО" та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії №845606524, за умовами якого відповідач отримала кредитні кошти у сумі 11900 грн, шляхом перерахування на її банківську картку № НОМЕР_1 , номер якої було зазначено відповідачем у заявці на отримання коштів в кредит від 22.02.2022 (а.с.23-39, 40-46, 47).

Відповідно до умов укладеного договору дисконтний період кредитування становить 30 днів та може бути продовжений позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умова, описаних в цьому пункті, не обмежена. Проценти за користування кредитом за весь строк дисконтного періоду нараховуються за ставкою 766,50% річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотків на день від суми залишку кредиту за кожен день користування.

Сторонами договору також обумовлено порядок погашення кредиту та сплати процентів.

Так, відповідно до п.7.1 Договору сторони дійшли згоди, що сума кредиту за всіма наданими траншами має бути повернена кредитодавцю не пізніше дати закінчення дисконтного періоду кредитування 24.03.2022, а саме не пізніше ніж через 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником.

Пунктом 7.2 визначено, що дата повернення кредиту, що вказана в п.7.1 Договору, переноситься, а вказаний строк кредитування продовжується при настанні наступних відкладальних обставин:

7.2.1 у разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту кожен раз переносяться на нову дату закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахувану відповідно до правил цього договору;

7.2.2 у разі, якщо позичальник продовжує користуватись кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування, зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.

Згідно з п.8.2. процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника.

Відповідно до п.8.3. за умови, якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості Кредиту за Договором на умовах пункту 8.5. Договору, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за весь строк Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника, за кожний день користування ним (базова процентна ставка).

Зобов`язання по сплаті процентів за користування Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним (п.8.4 Договору).

Договір кредитної лінії підписано відповідачем 22.02.2022 о 16:31:46 год електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV7PJ47 (а.с.39 зворот). Зазначене також підтверджується довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "МАНІВЕО", сформованої 09.11.2023 (а.с.61).

Позивачем долучено до матеріалів справи порядок дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "МАНІВЕО" з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торгівельною маркою "MONEYYEO" та алгоритм дій стосовно укладання кредитних договорів, актуальні на день укладення спірного договору (а.с.48-60, 62-65).

За даними платіжного доручення №36ad9377-c0ab-46f7-94d9-e6a19e25c3d1 від 22.02.2022 на банківську карту № НОМЕР_1 первісним кредитором ТОВ "МАНІВЕО" було зараховано кредитні кошти у сумі 11900 грн з призначенням платежу: переказ коштів згідно з договором №845606524 від 22.02.2022, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , без ПДВ; безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer (а.с.66).

На підтвердження наведеного позивачем надано також довідку ТОВ "МАНІВЕО", щодо виконання кредитодавцем умов договору кредитної лінії шляхом перерахування на банківську карту позичальника кредитних коштів у сумі 11900 грн (а.с.36).

На виконання ухвали суду від 04.07.2025 про витребування доказів АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" була надано інформацію, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком було емітовано картку № НОМЕР_3 (рахунок НОМЕР_4 ), на яку за період з 22.02.2022 до 27.02.2022 було зараховано грошові кошти у сумі 11900 грн. З вказаною платіжною карткою пов`язано мобільний номер телефону НОМЕР_5 (а.с.162).

З виписки про рух коштів по картці № НОМЕР_3 (рахунок НОМЕР_4 ), емітованої на ім`я ОСОБА_1 від 11.07.2025 убачається, що 22.02.2022 о 16:35:20 год на вказану картку було зараховано грошові кошти у сумі 11900 грн, деталі операції GLOBUSFUNDING (а.с.164).

28 листопада 2018 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "МАНІВЕО" укладено договору факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.78-88).

28.11.2019 між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "МАНІВЕО" укладено додаткову угоду №19, 31.12.2020 додаткову угоду №26, 31.12.2021 додаткову угоду №27, 31.12.2022 додаткову угоду №31, 31.12.2023 додаткову угоду №32, якими було продовжено строк дії договору факторингу, в останнє до 01.01.2024 (а.с.89-102).

З витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05 травня 2022 року вбачається, що право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №845606524 від 22.02.2022 на суму боргу 12157,04 грн, з яких 11900 грн заборгованість за основним боргом (тіло кредиту), 257,04 грн заборгованість за відсотками, передано від ТОВ "МАНІВЕО" до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" (а.с.103-104).

30.10.2023 між ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено договір факторингу №30/1023-01, за умовами якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.106-114).

З витягу з реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023 убачається, що право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №845606524 від 22.02.2022 на суму боргу 14349,02 грн, з яких 11900 грн заборгованість за основним боргом (тіло кредиту), 2449,02 грн заборгованість за відсотками, передано від ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" до ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" (а.с.115-116).

29.05.2025 між ТОВ "ФК "ЕЙС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" укладено договір факторингу №29/06/25-Е, за умовами якого за цим договором фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с.118-127).

З витягу з реєстру боржників від 29.05.2025 до договору факторингу №29/06/25-Е від 29.05.2025 убачається, що право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №845606524 від 22.02.2022 на суму боргу 14349,02 грн, з яких 11900 грн заборгованість за основним боргом (тіло кредиту), 2449,02 грн заборгованість за відсотками, передано від ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" до ТОВ "ФК "ЕЙС" (а.с.128-129).

На підтвердження виконання умов вказаних вище договорів факторингу та додаткових угод до них позивачем надано відповідні платіжні інструкції (а.с.47, 131-135).

Таким чином, до ТОВ "ФК "ЕЙС" перейшли всі права ТОВ "МАНІВЕО" щодо права вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №845606524 від 22.02.2022 у розмірі суми боргу 14349,02 грн.

Відповідно до розрахунків заборгованості ТОВ "МАНІВЕО" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", а також виписки з особового рахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №845606524 від 22.02.2022 становить 14349,02 грн, та складається з заборгованості за тілом кредиту 11900 грн та заборгованості за відсотками за користування кредитом 2449,02 грн (а.с.136, 137, 138).

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ч.1 ст.12, ч.1 ст.13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" (далі Закону) такі електронні правочини, а також електронні правочини, щодо яких сторони домовилися про підписання, мають бути підписані за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису або іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Мотиви суду.

В судовому засіданні було встановлено, що між ТОВ "МАНІВЕО" та ОСОБА_1 виникли кредитні правовідносини на підставі договору кредитної лінії №845606524 від 22.02.2022.

Зазначеним договором були визначені його предмет, розмір кредиту, строки та умови його повернення, розміри плати за користування кредитними коштами та інші умови правовідношення, тобто визначені всі істотні умови договору.

Спір стосується стягнення заборгованості за договором, а саме заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитними коштами.

Договір був підписаний відповідачем 22.02.2022 о 16:31:46 год одноразовим ідентифікатором MNV7PJ47.

Відповідно до умов договору сторони визначили, що кредит надається позичальнику безготівково у загальному розмірі 11900 грн шляхом зарахування на її банківську карту № НОМЕР_1 , номер якої було зазначено відповідачем у заявці при укладенні кредитного договору.

На підтвердження виконання ТОВ "МАНІВЕО" зобов`язання за договором кредитної лінії, позивачем надано копію платіжного доручення №36ad9377-c0ab-46f7-94d9-e6a19e25c3d1 від 22.02.2022 та довідку ТОВ "МАНІВЕО", з яких убачається, що на банківську карту № НОМЕР_1 , емітовану на ім`я ОСОБА_1 , ТОВ "МАНІВЕО" перерахувало кредитні кошти у сумі 11900 грн з призначенням платежу: переказ коштів згідно з договором №845606524 від 22.02.2022.

Витребуваною судом інформацією у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" підтверджено належність банківської картки з повним номером НОМЕР_3 (рахунок НОМЕР_4 ) ОСОБА_1 , а також факт перерахування саме на цю картку 22.02.2022 кредитних коштів у сумі 11900 грн.

Наведеним вище спростовуються заперечення відповідача в частині не підтвердження факту перерахування грошових коштів на її картковий рахунок.

Отже, відповідачем ОСОБА_1 були порушені зобов`язання стосовно своєчасного повернення суми отриманого кредиту та сплати нарахованих за користування кредитними коштами процентів внаслідок чого виникла заборгованість за вказаним вище договором про споживчий кредит у загальному розмірі 14349,02 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 11900 грн; заборгованість за нарахованими процентами 2449,02 грн.

Позивачем надано детальний розрахунок, проведений у відповідності до умов, визначених у договорі кредитної лінії та з урахуванням відповідних рішень ТОВ "МАНІВЕО", ухвалених на період дії воєнного стану, щодо звільнення клієнтів, у тому числі відповідача, від сплати процентів та часткове звільнення від сплати процентів, про які зазначено у відповіді на відзив. Зазначене кореспондується з наведеними даними у розрахунках ТОВ "МАНІВЕО" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС".

Також судом встановлено, що на підставі договорів факторингу та відповідних додаткових угод до цих договорів ТОВ "ФК "ЕЙС" набуло статусу кредитора за договором кредитної лінії, укладеним 22.02.2022 між відповідачем та первісним кредитором ТОВ "МАНІВЕО".

Факт переходу до позивача права вимоги до відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями договорів факторингу та додаткових угоди до них, актів прийому-передачі реєстру боржників, витягів з Реєстрів прав вимоги та платіжних інструкцій щодо здійснення оплати за відступлення прав вимоги, які приймаються судом як належні і допустимі докази. За таких обставин доводи відповідача щодо недоведеності переходу прав вимоги від ТОВ "МАНІВЕО" до ТОВ "ФК "ЕЙС" суд вважає необґрунтованими.

Разом з цим, у своєму відзиві на позовну заяву відповідач просила у разі задоволення позову, застосувати ст.551 ЦК України і зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), як надмірно завищеної.

Оскільки позивачем не заявлено вимоги про стягнення з відповідача неустойки (штрафу, пені) відповідачем безпідставно заявлено клопотання про їх зменшення.

Отже, враховуючи встановлені обставини, а також те, що відповідачем не надано до суду доказів виконання зобов`язання за кредитним договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", №63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судові витрати.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено 2422,40 грн судового збору (а.с.1).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заперечення відповідача проти стягнення з неї витрат зі сплати судового збору не ґрунтуються на нормах матеріального права та є суб`єктивним тлумаченням відповідачем положень ст.141 ЦПК України.

У зв`язку із задоволенням позову суд відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України присуджує з відповідача на користь позивача вказані судові витрати зі сплати судового збору.

Стосовно витрат позивача на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн, суд зазначає таке.

За приписами ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

На підставі п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно із ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Положеннями ч.8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

29.05.2025 між Адвокатським бюро "Тараненко та партнери" і ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено договір про надання правничої допомоги №29/05/25-01, до якого додається протокол погодження вартості послуг, а також додаткова угода №25770582265, якою визначено, що адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту прав і інтересів клієнта з питань, зокрема, у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №845606524 від 22.02.2022 (а.с.139-141).

У відповідності до акта прийому-передачі наданих послуг, що є невід`ємною частиною договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025, вартість наданих адвокатським бюро "Тараненко та партнери" правових і юридичних послуг ТОВ "ФК "ЕЙС" складає 7000 грн (складання позовної заяви (2 години) 5000 грн, вивчення матеріалів справи (2 години) 1000 грн, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №845606524 від 22.02.2022 (1 година) 500 грн, підготовка та подача клопотання про витребування доказів (1 година) 500 грн) (а.с.142).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, оскільки вони є фактично понесеними.

У відповідності до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 статті 137 ЦПК передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Дослідивши матеріали справи та зміст поданих сторонами документів, суд вважає співмірним наданий адвокатським бюро "Тараненко та партнери" обсяг послуг з їх вартістю 7000 грн, враховуючи фактичний вид правової допомоги, складність справи, затрачений час на надання таких послуг.

Не зважаючи на заперечення відповідача проти стягнення з неї на користь позивача витрат на правничу допомогу, нею не було заявлено відповідне клопотання про їх зменшення.

Разом з цим, суд вважає неспроможними доводи відповідача щодо недоведеності позивачем здійснення витрат на правничу допомогу, а саме: відсутності договорів про надання правничої допомоги, актів виконаних робіт, розрахунку тощо, оскільки, всупереч її твердженням, матеріали справи містять належним чином завірені копії зазначених документів, що підтверджують факт укладення договору про надання професійної правничої допомоги та розмір фактично понесених позивачем витрат.

Відтак внаслідок задоволення позову витрати на професійну правничу допомогу на підставі п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають витрати на правову допомогу в сумі 7000 грн.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 207, 512, 514, 526, 530, 612, 626, 628, 629, 633, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" заборгованість за договором кредитної лінії №845606524 від 22.02.2022 у сумі 14349 (чотирнадцять тисяч триста сорок дев`ять) гривень 02 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС", місцезнаходження: 02090, м.Київ, вул.Харківське Шосе, буд.19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 29 вересня 2025 року.

СуддяЮ.А. Феленко