Рішення № 130577764, 29.09.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2025 року № 520/17389/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" (вул. Шевченка, б.22,м. Харків,61013, код ЄДРПОУ31437750) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області від 03.04.2025 № 23 «Про повернення страхових виплат Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду» в частині повернення до Пенсійного Фонду України неправомірно витраченої суми страхових коштів у розмірі 44 864,89 грн. та штрафу у розмірі 22 432,44 грн.;

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю"Фармацевтична компанія "Здоров`я"(61013,м.Харків,вул.Шевченка,22,кодЄДРПОУ31437750, IBAN: НОМЕР_1 АТ "КОМІНБАНК", МФО 322540) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області від 03.04.2025 № 23 «Про повернення страхових виплат Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду» в частині повернення до Пенсійного Фонду України неправомірно витраченої суми страхових коштів у розмірі 44 864,89 грн. та штрафу у розмірі 22 432,44 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не погоджується із заявленими вимогами, зазначив, що у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом із матеріалів справи встановлено, що управлінням контрольно-перевірочної роботи головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області була проведена планова перевірка дотримання порядку використання страхових коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування ТОВ «ФК «Здоров`я» (код ЄДРПОУ 31437750) за період з 01.10.2019 по 31.12.2024.

Перевірка проводилась з 10 по 19 березня 2025 року відповідно до Плану - графіку проведення документальних планових перевірок щодо дотримання порядку використання страхувальниками страхових коштів на І квартал 2025 року, затвердженого наказом головного управління від 18.12.2024 № 2566.

За результатами перевірки складено Акт документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 19.03.2025 № 2000-0903-3/16.

Перевіркою встановлено порушення страхувальником частини 2 статті 33, абзацу 4 частини 1 статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV, пунктів 5, 27, 28 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266, абзацу 1 частини 2 статті 15, частини 3 статті 22, абзацу 4 частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (в редакції Закону України від 21.09.2022 № 2620-IX), а саме: неправомірно витрачені страхові кошти в сумі 48201,39 грн, недоплату за рахунок коштів Фонду в сумі 495,78грн та нарахованої пеня в сумі 521,07 грн за несвоєчасне повернення страхових коштів в сумі 5342,84 грн.

За результатами проведеної планової документальної перевірки ТОВ «ФК «Здоров`я», на підставі акту документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування від 19.03.2025 № 2000-0903-3/16 головним управлінням було прийнято рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду від 03.04.2025 № 23 та про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів Фонду від 03.04.2025 № 24.

Примірники цих рішень були направлені рекомендованим листом від 03.04.2025 №2000-0903-8/52545 з повідомленням про вручення. Рішення № 23 та № 24 отримані ТОВ «ФК «Здоров`я» 09.04.2025.

Листом від 17.04.2025 № 45 (вхідний від 17.04.2025 № 14379/8) ТОВ «ФК «Здоров`я» повідомило про сплату страхових коштів в загальній сумі 1055,35 грн згідно з рішенням №24 в повному обсязі, часткову сплату в сумі 5004,75 грн, згідно з рішенням №23 та про подання скарги до Пенсійного фонду України на рішення № 23 в частині неправомірно витрачених коштів та штрафу на загальну суму 67297,34 грн.

Скарга ТОВ «ФК «Здоров`я» від 06.05.2025 № 924/5 на рішення від 03.04.2025 № 23 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду надійшла на адресу Пенсійного фонду України 09.05.2025 за вхідним № 3937/8.

За результатами розгляду скарги заступником голови правління Пенсійного фонду України Ковпашко І. В. ухвалено Рішення від 30.05.2025 №2800-0802-8/35756, яким залишено рішення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.04.2025 № 23 про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів без змін, а скаргу ТОВ «ФК «Здоров`я» - без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство, в порядку адміністративного оскарження, звернулось з відповідною скаргою до Пенсійного Фонду України, проте, Рішенням про результати розгляду скарги від 30.05.2025 № 2800-0802-8/35756 скарга Товариства залишена без задоволення.

Позивач вважає Рішення ГУ ПФУ у Харківській області № 23 від 03.04.2025 в частині висновку про порушення законодавства під час виплати страхових коштів ОСОБА_1 таким, що порушує законні права та інтереси Товариства, необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню.

Так, під час перевірки контролюючим органом встановлено порушення за фактом виплати ОСОБА_1 надлишкових страхових коштів по таким лікарняним:

ЕРЛН №13952526-2026250932-1 з 13.10.2024 по 21.10.2024 - надлишкова сума 6 409,27грн.;

ЕРЛН №13952526-2026499436-1 з 22.10.2024 по 31.10.2024 - надлишкова сума 9 156,10грн;

ЕРЛН №13952526-2026728062-1 з 01.11.2024 по 10.11.2024 - надлишкова сума 9 156,10грн.;

ЕРЛН №13952526-2026964928-1 з 11.11.2024 по 20.11.2024 - надлишкова сума 9 156,10грн.;

ЕРЛН №13952526-2027222524-1 з 21.11.2024 по 29.11.2024 - надлишкова сума 8 240,49грн.;

ЕРЛН № 13952526-2027463829-1 з 30.11.2024 по 02.12.2024 - надлишкова сума 2 746,83грн.

ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» оплатило допомогу по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 у повному обсязі в сумі 44 864,89 грн., адже на ньому були відсутні відомості про те, що МСЕК встановив працівнику групу інвалідності.

Так, підставою для призначення застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності (ч.1 ст.23 Закону України 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ № 965665 від 05.12.2024, первинним оглядом МСЕК ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з 15.10.2024.

Позивач зазначає, що станом на день закриття останнього з оплачених лікарняних, вказаної довідки та фактично інформації про інвалідність працівника не існувало. Крім того, така інформація була відсутня у Товариства і станом на день засідання комісії з страхових виплат, а саме, станом на 16.12.2024, оскільки працівник на роботі не з`являвся. З 03.12.2024 по 09.12.2024 ОСОБА_1 перебував у відпустці, з 10.12.2024 знов на лікарняному до 30.01.2025, з 31.01.2025 у відпустці і на лікарняному аж до 27.02.2025, а 27.02.2025 працівник звільнився.

Суд скептично відноситься до даного твердження, оскільки матеріали справи містять докази того, що на копії зазначеної довідки МСЕК, яка додана до Акту перевірки, наявний штамп «Згідно з оригіналом», печатка відділу кадрів позивача та підпис начальника відділу кадрів позивача Вікторії Волобуєвої про отримання 09.12.2025 копії довідки МСЕК. Отже, з 09.12.2025 року та відповідно станом на 16.12.2024 рік (станом на день засідання комісії з страхових виплат) позивачу було відомо про наявність довідки МСЕК ОСОБА_1 .

Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області від 03.04.2025 № 23 «Про повернення страхових виплат Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду» в частині повернення до Пенсійного Фонду України неправомірно витраченої суми страхових коштів у розмірі 44 864,89 грн. та штрафу у розмірі 22 432,44 грн. протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Перервіряючи оскарджуване рішення відповідача на віповідність приписам ч.2 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України від 23.09.1999 №1105-ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон України від 23.09.1999 № 1105 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров`я.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України від 23.09.1999 № 1105 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, роботодавець зобов`язаний:

1) надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом;

2) вести облік коштів соціального страхування і своєчасно надавати Фонду встановлену звітність щодо цих коштів;

3) під час перевірки правильності використання коштів Фонду та достовірності поданих роботодавцем даних надавати посадовим особам Фонду необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки;

4) подавати в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про:

розмір заробітної плати та використання робочого часу працівників;

річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), кількість нещасних випадків і професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний рік;

використання коштів Фонду за іншими визначеними цим Законом напрямами в порядку, встановленому правлінням Фонду;

5) інформувати про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві;

6) безоплатно створювати всі необхідні умови для роботи на підприємстві представників Фонду;

7) повідомляти працівникам підприємства про адреси та номери телефонів Фонду, а також лікувально-профілактичних закладів та лікарів, які за угодами з Фондом обслуговують підприємство;

8) подавати звітність до Фонду у строки, в порядку та за формою, що встановлені правлінням Фонду;

9) повернути Фонду суму виплаченого матеріального забезпечення та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов`язань щодо сплати страхових внесків.

За приписами ч. 3 ст. 15 Закону України від 23.09.1999 № 1105 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, достовірність зазначених у документах даних перевіряється Фондом. У разі подання недостовірних відомостей, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

У ч. 1 ст. 22 Закону України від 23.09.1999 № 1105 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, законодавець визначив, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:

1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасової непрацездатності на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві;

2) необхідності догляду за хворою дитиною;

3) необхідності догляду за хворим членом сім`ї;

4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;

5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;

5-1) на період перебування у закладах охорони здоров`я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій;

6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;

7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;

8) перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.

Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України від 23.09.1999 № 1105 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.

За приписами ч. 1 ст. 31 Закону України від 23.09.1999 № 1105 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Відповідно до п.1.1 Розділу І Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України № 13 від 19 липня 2018 року (далі - Положення), комісія (уповноважений) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства), створюється (обирається) та діє на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство), що використовує найману працю, незалежно від форм власності і господарювання.

Згідно з п. 2.2 Розділу ІІ Положення комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов`язана, зокрема:

- приймати рішення про призначення матеріального забезпечення; приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення;

- здійснювати контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам роботодавцем за рахунок коштів Фонду як за власною ініціативою, так і у зв`язку із зверненням застрахованих осіб;

- вживати заходів по своєчасному наданню на підприємстві застрахованим особам матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Слід зазначити, що механізм організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього регламентований Порядком організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 328 «Деякі питання організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього».

Відповідно до п.1 Порядку, листок непрацездатності - це сформований (виданий) програмними засобами Реєстру на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності у Реєстрі електронний документ, що є підставою для звільнення від роботи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Тобто, листок непрацездатності формується лікуючим лікарем на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність.

При цьому, порядок заповнення листка непрацездатності унормований Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 (Інструкція№532).

За приписами п. 1 Інструкції, листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

Лицьовий бік бланка листка непрацездатності заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка листка непрацездатності заповнюється за місцем роботи застрахованої особи. Записи в листку непрацездатності здійснюються розбірливим почерком, без помарок, синім, фіолетовим або чорним чорнилом.

Так, судом установлено, що відповідачем була проведена планова перевірка дотримання порядку використання страхових коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування ТОВ «ФК «Здоров`я» (код ЄДРПОУ 31437750) за період з 01.10.2019 по 31.12.2024.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем порушення страхувальником частини 2 статті 33, абзацу 4 частини 1 статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV, пунктів 5, 27, 28 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266, абзацу 1 частини 2 статті 15, частини 3 статті 22, абзацу 4 частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (в редакції Закону України від 21.09.2022 № 2620-IX), а саме: неправомірно витрачені страхові кошти в сумі 48201,39 грн, недоплату за рахунок коштів Фонду в сумі 495,78грн та нарахованої пеня в сумі 521,07 грн за несвоєчасне повернення страхових коштів в сумі 5342,84 грн.

Відповідно до положень пункту 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2001 року № 455 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за № 1005/6196 (далі - Інструкція № 455, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Згідно з підпунктом 1.3.1 пункту 1.3 Інструкції № 455 листок непрацездатності видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах.

Пунктом 1.4 Інструкції № 455 встановлено, що право видачі листків непрацездатності надається: 1.4.1. лікуючим лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров`я; 1.4.2. лікуючим лікарям стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерства праці та соціальної політики України; 1.4.3. лікуючим лікарям туберкульозних санаторно-курортних закладів; 1.4.4. фельдшерам у місцевостях, де відсутній лікар, а також на плаваючих суднах. Список цих фельдшерів затверджується щороку органами охорони здоров`я; 1.4.5. лікуючим лікарям закладів охорони здоров`я незалежно від форми власності та лікарям, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці.

Пунктами 1.6 та 1.7 Інструкції № 455 передбачено, що видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред`явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного, і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності.

Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності. На період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацією та ліквідацією її спалахів та епідемій в Україні, відкриття листків непрацездатності може здійснюватися лікарем, що надає первинну медичну допомогу на підставі звернення та опитування хворого за допомогою засобів телефонного зв`язку або інтернет-телефонії з обов`язковим відповідним записом у медичній карті амбулаторного хворого.

Згідно з пунктом 1.8 Інструкції № 455 листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, крім випадків доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. За наявності показань для подальшого лікування іншим лікувально-профілактичним закладом видається новий листок непрацездатності (довідка) як продовження попереднього.

Відповідно до положень пунктів 1-3 Інструкції № 532, листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів. Лицьовий бік бланка ЛН заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка ЛН заповнюється за місцем роботи застрахованої особи. Заповнюється частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному.

Насамперед заповнюється корінець ЛН. Підкреслюється слово "первинний" або "продовження", у разі продовження ЛН зазначається номер попереднього. Указуються: прізвище, ім`я та по батькові (повністю) непрацездатного та місце його роботи (назва підприємства, установи, організації), дата видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами - назва місяця, цифрою зазначається рік), прізвище лікаря, який видав ЛН, номер медичної карти амбулаторного чи стаціонарного хворого, підпис одержувача у графі "Підпис одержувача". Паспортна частина ЛН (прізвище непрацездатного, ім`я та по батькові, вік) заповнюється за даними документів, місце роботи - зі слів непрацездатного. Після заповнення корінець залишається в закладі охорони здоров`я. Далі заповнюється частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному. У графі "Звільнення від роботи" у першому стовпчику "З якого числа" дата видачі ЛН (число, місяць, рік) позначається арабськими цифрами; у другому стовпчику "До якого числа включно" дата продовження ЛН (число і місяць) позначається літерами; у четвертому стовпчику "Підпис та печатка лікаря" продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря. У графі "Стати до роботи" вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності". У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється "Продовжує хворіти" та зазначається номер нового ЛН.

У контексті оцінки спірних правовідносин суд виходить із того, що відповідно до положень Закону України від 23.09.1999 № 1105 та Інструкції №532 єдиною та належною підставою для призначення і виплати застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності є листок непрацездатності за умови, що він виданий лікарем, який наділений правом видачі листків непрацездатності, та містить всі необхідні реквізити (прізвище лікаря, який видав листок непрацездатності, підпис та печатку лікаря, печатку закладу охорони здоров`я «Для листків непрацездатності» тощо).

При цьому, вчинення комісією дій по перевірці чи наданні оцінки медичному висновку лікуючого лікаря не віднесено до кола повноважень комісії із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Частиною 2 статті 23 Закону № 1105-XIV визначено випадок, коли застраховані особи втрачають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності. Так, застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з`являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Отже, отримавши інформацію щодо закриття спірних листків непрацездатності та набуття ними статусу «готово до сплати», позивач, на переконання суду, обґрунтовано вжив заходи, спрямовані на надання застрахованим особам матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Однак, відповідачем не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами підстав для виплати страхових коштів ОСОБА_1 по лікарняному ЕРЛН № 13952526-2027463829-1 з 30.11.2024 по 02.12.2024 на надлишкову сума 2 746,83грн.

Отже, позовні вимоги на виплату надлишкової суми 2 746,83грн та відповідно на штраф на цю суму (50%) : 1373,42грн., в загальній сумі 4120,25грн. позивачем не підтверджені.

Таким чином, позовні вимони підлягають частковому задоволенню, а семе скасуванню рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області від 03.04.2025 № 23 «Про повернення страхових виплат Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду» в частині повернення до Пенсійного Фонду України неправомірно витраченої суми страхових коштів у розмірі 42 118,06 грн. та штрафу у розмірі 21 059,02 грн.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

У Рішенні від 28 квітня 2009 року № 9-рп/2009 Конституційний Суд України дійшов наступних висновків, що соціальний захист пов`язується з неможливістю мати заробіток (трудовий дохід), його втратою чи недостатнім рівнем життєвого забезпечення громадянина і непрацездатних членів його сім`ї, зокрема у випадку безробіття як соціально-економічного явища. Загальнообов`язкове державне соціальне страхування становить систему прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг. Державні гарантії реалізації застрахованими громадянами своїх прав та законодавче визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного соціального страхування є принципами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

У Рішенні від 7 листопада 2018 року № 9-р/2018 Конституційний Суд зазначив, що право громадян на соціальний захист є комплексним, його зміст визначають як Конституція, так і закони України. Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України складовими права громадян на соціальний захист є право на забезпечення їх у разі: 1) повної, часткової або тимчасової втрати працездатності; 2) втрати годувальника; 3) безробіття з незалежних від них обставин; 4) старості; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області від 03.04.2025 № 23 «Про повернення страхових виплат Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду» в частині повернення до Пенсійного Фонду України неправомірно витраченої суми страхових коштів у розмірі 44 864,89 грн. та штрафу у розмірі 22 432,44 грн. підлягать частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" (вул. Шевченка, б.22,м. Харків,61013, код ЄДРПОУ31437750) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області від 03.04.2025 № 23 «Про повернення страхових виплат Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду» в частині повернення до Пенсійного Фонду України неправомірно витраченої суми страхових коштів у розмірі 42 118,06 грн. та штрафу у розмірі 21 059,02 грн.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" (вул. Шевченка, б.22,м. Харків,61013, код ЄДРПОУ31437750) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) суму сплаченого судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.