Рішення № 130577738, 29.09.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2025 року № 520/10826/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 повторно та надати ОСОБА_1 відстрочку, відповідно до положень чинного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що утримує трьох неповнолітніх дітей, а тому відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» має право на відстрочку. Звернувся до відповідача з відповідною заявою, але отримав відмову у наданні відстрочки. Позивач зазначає що утримує всіх трьох дітей, та немає заборгованості зі сплати аліментів.

Представником відповідача надано відзив на позов, у якому останній зазначив, що у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства. Свою позицію відповідач аргументував посилання на додаток 5 до Порядку № 560 «ПЕРЕЛІК документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особи, які звертаються з заявою про надання відстрочки на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» повинні до заяви додати документи, що підтверджують право на відстрочку, а саме: свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов`язаного (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовозобов`язаного виник обов`язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності), та один з таких документів: свідоцтво про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше); рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним; рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним; письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні; свідоцтво про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) та документи, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (свідоцтво про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим; вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька); інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовозобов`язаного за категорією стягнення (характером зобов`язання) «стягнення аліментів» з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п`ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки. Причини відмови зазначено: не надано належного документу про визначення місця проживання дитини та про участь у її вихованні, а також договір про сплату аліментів.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності зазначає наступне.

ОСОБА_1 , проживає АДРЕСА_3 , є військовозобов`язаним, звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання йому відстрочки від призову за мобілізацію на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

До заяви ОСОБА_1 додав пакет документів.

Комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянуто заяву ОСОБА_1 та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

За результатами розгляду повідомлено, що протоколом від 01 квітня 2025 р. № 23 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомила, що позивач підлягаєте призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.

Причини відмови: не надано належного документу про визначення місця проживання дитини та про участь у її вихованні, а також договір про сплату аліментів.

Вважаючи протиправними дії відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Згідно з пунктом 4 Указу №69/2022, призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 №3543-ХІІ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (надалі - Закон №3543-ХІІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Мобілізація, за визначенням наведеним у ст. 1 Закону №3543-ХІІ, - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону №3543-ХІІ визначені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі - Порядок №560), яким визначено, зокрема, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до Переліку документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, який є додатком 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, документи, що підтверджують право на відстрочку, за до п.3 ч.1 ст.23 Закону:

- свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов`язаного (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовозобов`язаного виник обов`язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності),

та один з таких документів:

- свідоцтво про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше);

- рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним;

- рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним;

- письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні;

- свідоцтво про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) та документи, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (свідоцтво про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

- рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим;

- вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька);

- інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовозобов`язаного за категорією стягнення (характером зобов`язання) стягнення аліментів з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п`ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки.

Вирішуючи зазначений спір, суд виходить з того, п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» наділяє особу правом на відстрочку на військову службу під час мобілізації за наявності наступних умов: 1) утримання ним трьох неповнолітніх дітей; 2) відсутність заборгованості зі сплати аліментів у розмірі якій перевищує суму платежів за три місяці.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Таким чином, СК України, передбачає безумовний обов`язок утримання батьками неповнолітньої дитини, а також що це утримання може відбуватися у різні способи: за домовленістю між батьками, шляхом сплати аліментів за рішенням суду або за договором укладеним відповідно до ст.189 СК України, безпосередньо витрати на утримання дитини під час проживання з нею однієї сім`єю та інше.

Тобто, з цієї правової конструкції, можливо зробити висновки. По-перше, законодавець не виділяє якогось окремого способу утримання дітей, яке надає права на відстрочку за п.3 ч.1 ст.23 Закону. Будь-який спосіб утримання дітей, визначений Сімейним кодексом України, у такому випадку є підставою для надання відстрочки від призову. По-друге, оскільки законодавцем прямо вказано на відсутність заборгованості зі сплати аліментів, як умови надання відстрочки, це вказує, що законодавець свідомо передбачає право на надання відстрочки тому військовозобов`язаному, який не проживає з дітьми, але утримую їх у спосіб сплати аліментів чи у інший спосіб за домовленістю з матерію дитини.

Разом з тим, відповідно Переліку, військовозобов`язаний для отримання відстрочки за п.3 ч.1 ст.23 Закону, повинен надати один з тих документів:

- свідоцтво про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше);

- рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним;

- рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним;

- письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні.

З цього, виходить, що постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, визначивши саме зазначений перелік документів, як обов`язковий, значно звузили способи утримання військовозобов`язаними дітей, лише до:

1) проживання разом з матерію дітей та дітьми однією сім`єю;

2) після розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей з військовозобов`язаним;

3) утримання дітей на підставі письмового договору між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні.

Суд бере до уваги, що матеріали справи містять Заяву, згідно якої зазначено, що ОСОБА_2 , дала згоду на проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з батьком, ОСОБА_1 .

При цьому, суд зауважує, що позивачем у відповідності до положень п. 3 додатку 5 Порядку №560 не було надано до комісії відповідача: рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов`язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного.

Крім того, обовязковою є надання позивачем інформації з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовозобов`язаного за категорією стягнення (характером зобов`язання) стягнення аліментів з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п`ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки.

Суд бере до уваги, що позивачем надавалась відповідь Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові стосовно того, що заборгованість зі сплати аліментів у позивача відсутня. Вказана відповідь датована 28.02.2025 року. При цьому, доказів того, що позивач подав заяву про надання відстрочки протягом п`яти днів, матеріали справи не містять.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.