Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2025 р. № 520/8852/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Сухини Олександра Олександровича (вул. Весніна, буд. 14, під. 1, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61023, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач, ОСОБА_1 , звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Сухини Олександра Олександровича, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність начальника 7-го управління ДСР НП України О.Сухини, який не організував видачу позивачу довідки про прийняття і реєстрацію його повідомлення від 03.04.2025 у 7-му управлінні ДСР НП України, такою, що порушили його права, гарантовані п. 3 ч. 2 ст. 53-3 ЗУ «Про запобігання корупції»;
- визнати бездіяльність начальника 7-го управління ДСР НП України О.Сухини, який не організував роз`яснення позивачу прав та обов`язків викривача при прийнятті його повідомлення від 03.04.2025 у 7-му управлінні ДСР НП України, такою, що порушили його права, гарантовані п. 1 ч. 2 ст. 53-3 ЗУ «Про запобігання корупції»;
- визнати бездіяльність начальника 7-го управління ДСР НП України О.Сухини, яка полягає у не організації внесення у Єдиний портал повідомлень викривачів інформації про його повідомлення від 03.04.2025 7-м управлінням ДСР НП України, такою, що порушили його права, гарантовані ч. 2 ст. 53-3 ЗУ «Про запобігання корупції»;
- визнати дії начальника 7-го управління ДСР НП України О.Сухини, які полягають у наданні позивачу недіючого ідентифікатору для його входження у Єдиний портал повідомлень викривачів, такими що порушили його права, гарантовані п. 3 ч. 2 ст. 53-3 ЗУ «Про запобігання корупції» та свідомим введенням позивача в оману;
- визнати дії начальника 7-го управління ДСР НП України О.Сухини щодо відмови розгляду повідомлення позивача про порушення антикорупційного законодавства на підставі того, що О.Сухина визнав його повідомлення таким, що не відповідає вимогам ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції», неправомірними;
- визнати дії начальника 7-го управління ДСР НП України О.Сухини щодо надання позивачу відповіді про попередній розгляд його повідомлення про порушення антикорупційного законодавства №41828-2025 від 07.04.2025 такими що не свідчать про надання позивачу детальної інформації про проведення попередньої перевірки за його повідомленням про порушення антикорупційного законодавства;
- зобов`язати начальника 7-го управління ДСР НП України О.Сухину вирішити питання про видачу позивачу довідки про прийняття і реєстрацію його повідомлення від 03.04.2025 як то визначено п. 3 ч. 2 ст. 53-3 ЗУ «Про запобігання корупції»;
- зобов`язати начальника 7-го управління ДСР НП України О.Сухину вирішити питання про роз`яснення позивачу прав і обов`язків викривача як то визначено п. 1 ч. 2 ст. 53-3 ЗУ «Про запобігання корупції»;
- зобов`язати начальника 7-го управління ДСР НП України О.Сухину організувати внесення відомостей про повідомлення позивача від 03.04.2025 до Єдиного порталу повідомлень викривачів, про що його повідомити наданням відповідного ідентифікатора;
- зобов`язати начальника 7-го управління ДСР НП України О.Сухину організувати повторний розгляд повідомлення позивача про порушення антикорупційного законодавства на вимогах ЗУ «Про запобігання корупції»;
- зобов`язати начальника 7-го управління ДСР НП України О.Сухину надати позивачу детальну інформацію про попередній розгляд його повідомлення про порушення антикорупційного законодавства.
В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані дії та бездіяльність відповідача є протиправною та такою, що порушує права позивача.
Ухвалою суду від 16.07.2025 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена уповноваженій особі відповідача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Від відповідача, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , звернувся до 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України із повідомленням про порушення антикорупційного законодавства, в якому зокрема зазначив, що ХРХРГР "Споживач" 09.01.2025 року надала до Височанської селищної ради Пропозицію П-01. 30.01.2025 року на засіданні постійної комісії Височанської селищної ради з питань освіти, культури, туризму, молоді та спорту, охорони здоров`я та соціального захисту пропозицію організації розглядали, і за розгляд винесення питань на сесію ради відмовили, про що проголосували "за" депутати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Депутати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є посадовими особами і отримують заробітну плату, премії і надбавки та інші преференції за позитивним рішенням, схваленим або запропонованим Височанським селищним головою О. Морозом. За вказаного у діях депутатів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо голосування у вказаному питанні без виконання вимог ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" є наявність конфлікту інтересів, що є адміністративним правопорушенням визначеним ст. 172-7 КУпАП.
Листом № 41828-2025 від 07.04.2025 року 7-м управлінням Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України за підписом начальника Олександра Сухини повідомлено позивача, що 7-м управлінням (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відповідно до вимог статті 53-1 Закону України «Про запобігання корупції» інформацію про вчинені корупційні правопорушення, яка зазначена у повідомленнях, внесено до Єдиного порталу повідомлень викривачів за унікальними ідентифікаторами АСВ43693901249, ВАВ43691976612, ВАА43694119111, САА43694211192, АВВ43694368957, ВАС43692549361, ВСВ43694722643, АСВ43690962518, ССА43690633336, АВВ43689973756, АСА43689110148, ВСА43693608618, ВСА3691459595. Вказано, що за результатами їх попереднього розгляду встановлено, що повідомлення не відповідають вимогам статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» та їх подальший розгляд буде здійснюватися в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян».
Позивач, вважаючи протиправними дії та бездіяльність відповідача, звернувся з даним позовом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до приписів ч.2 ст. 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 14 жовтня 2014 року від № 1700-VII "Про запобігання корупції" (далі - Закон № 1700-VII) викривач - фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв`язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 53-1 Закону № 1700-VII державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права та юридичні особи, зазначені в частині другій статті 62 цього Закону, зобов`язані забезпечити функціонування внутрішніх каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.
Органи прокуратури, Національна поліція, Національне антикорупційне бюро України, Державне бюро розслідувань та Національне агентство зобов`язані забезпечити функціонування внутрішніх і регулярних каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.
Подання повідомлень (у тому числі анонімних) через внутрішні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону здійснюється через відкритий для цілодобового доступу Єдиний портал повідомлень викривачів та спеціальні телефонні лінії.
Інформація про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, отримана через регулярні канали повідомлення такої інформації, вноситься до Єдиного порталу повідомлень викривачів уповноваженими на це особами відповідних суб`єктів.
При використанні особами будь-яких інших способів здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону (направлення повідомлення, у тому числі анонімного, у паперовій або електронній формі чи здійснення повідомлення на особистому прийомі, через спеціальну телефонну лінію тощо) їм гарантуються дотримання умов конфіденційності та анонімності, а також внесення цієї інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів уповноваженими на це особами відповідних суб`єктів не пізніше наступного робочого дня з моменту її отримання.
При використанні особою зовнішніх каналів здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону внесення інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів здійснюється не пізніше наступного робочого дня з моменту її виявлення уповноваженою особою суб`єкта, до повноважень якого належить здійснення розгляду чи розслідування фактів, викладених у повідомленні.
Єдиний портал повідомлень викривачів - це інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", що забезпечує обмін даними з викривачем за допомогою мережі Інтернет, збирання, зберігання, використання, захист, облік, пошук, узагальнення повідомлень викривачів, а також іншої інформації, в тому числі про статус викривачів, стан та результати розгляду повідомлень викривачів.
Функціонування Єдиного порталу повідомлень викривачів передбачає обробку персональних даних, якщо вони повідомлені викривачем, а також персональних даних осіб, які мають доступ до Єдиного порталу повідомлень викривачів, у цілях забезпечення захисту викривачів, проведення належної перевірки за повідомленнями викривачів та виконання функції адміністратора. Обробка зазначених даних здійснюється на підставі цього Закону та не потребує згоди суб`єктів персональних даних.
Єдиний портал повідомлень викривачів гарантує викривачам дотримання умов конфіденційності та анонімності, а також забезпечує доступ викривачів до інформації про стан та результати розгляду їх повідомлень і є офіційним внутрішнім джерелом інформації про осіб, які мають статус викривачів.
Доступ до Єдиного порталу повідомлень викривачів мають викривачі в частині здійснення ними повідомлень та отримання інформації про стан і результати їх розгляду, Голова та службовці Національного агентства відповідно до їх повноважень, визначених цим Законом, керівники та уповноважені особи відповідних суб`єктів у частині повідомлень викривачів, розгляд яких віднесено до їх повноважень відповідно до цього Закону, інші уповноважені особи в частині інформації про статус викривачів у разі звернення викривача для отримання безоплатної правничої чи психологічної допомоги, визначеної цим Законом.
Держателем та відповідальним за адміністрування Єдиного порталу повідомлень викривачів є Національне агентство, яке встановлює порядок його ведення.
У порядку ведення Єдиного порталу повідомлень викривачів визначаються його складові та функціональні можливості, права та обов`язки осіб, які мають доступ до Єдиного порталу повідомлень викривачів, а також інші питання його функціонування.
Захист інформації, що міститься в Єдиному порталі повідомлень викривачів, відповідно до вимог законодавства про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах та про захист персональних даних і доступ до інформації з обмеженим доступом здійснює Національне агентство.
За порушення захисту, несанкціонований доступ або зловживання доступом чи порушення цілісності Єдиного порталу повідомлень викривачів, а також за спотворення, незаконне знищення, копіювання, використання, поширення інформації Єдиного порталу повідомлень викривачів настає юридична відповідальність в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 53-2 Закону № 1700-VІІ вимоги до повідомлень (у тому числі анонімних) про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону та порядок їх розгляду визначаються цим Законом.
Повідомлення підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація містить фактичні дані, що вказують на можливе вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, інших порушень цього Закону, які можуть бути перевірені.
Повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, здійснене через зовнішні або внутрішні канали повідомлення такої інформації, підлягає попередньому розгляду уповноваженою особою у строк не більше десяти робочих днів з дня внесення цієї інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів.
У разі якщо під час попереднього розгляду повідомлення встановлено, що воно не відповідає вимогам цього Закону, його подальший розгляд здійснюється у порядку, визначеному для розгляду звернень громадян, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення.
У разі якщо під час попереднього розгляду повідомлення встановлено, що воно не належить до компетенції органу або юридичної особи, до якого (якої) воно надійшло, подальший розгляд такого повідомлення припиняється, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення, з одночасним роз`ясненням щодо компетенції органу або юридичної особи, уповноважених на здійснення розгляду чи розслідування фактів, викладених у повідомленні.
У разі якщо наведена у повідомленні інформація стосується уповноваженої особи органу або юридичної особи, до якого (якої) надійшло таке повідомлення, порядок розгляду такого повідомлення визначається керівником відповідного органу або юридичної особи.
У разі якщо наведена у повідомленні інформація стосується керівника органу або юридичної особи, до якого (якої) воно надійшло, таке повідомлення у триденний строк надсилається суб`єкту, уповноваженому здійснювати розгляд чи розслідування фактів, викладених у повідомленні, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення.
У разі якщо за результатами попереднього розгляду повідомлення викладена у ньому інформація підтверджується, винні особи притягаються до дисциплінарної відповідальності уповноваженим на це суб`єктом відповідного органу або юридичної особи.
У разі якщо в ході проведення попереднього розгляду виявляються ознаки корупційного правопорушення чи правопорушення, пов`язаного з корупцією, матеріали передаються відповідному спеціально уповноваженому суб`єкту у сфері протидії корупції або Державному бюро розслідувань.
Дисциплінарне провадження за повідомленням проводиться у строк не більше 30 днів з дня завершення попереднього розгляду. Якщо в зазначений строк перевірити повідомлену інформацію неможливо, строк дисциплінарного провадження може бути продовжено до 45 днів. Повторне продовження строку внутрішньої перевірки не допускається.
Особі, яка здійснила повідомлення, надається детальна інформація про результати попереднього розгляду, а також дисциплінарного провадження (якщо воно проводилося) у триденний строк з дня завершення відповідного розгляду чи провадження.
Інформація про можливі факти кримінальних правопорушень, одержана органами досудового розслідування, розглядається в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Інформація про можливі факти адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, одержана органами, уповноважені особи яких мають право складати протоколи про відповідні адміністративні правопорушення, розглядається в порядку, визначеному законом.
Згідно приписів ч. 3 ст. 53-2 Закону № 1700-VII у разі якщо під час попереднього розгляду повідомлення встановлено, що воно не відповідає вимогам цього Закону, його подальший розгляд здійснюється у порядку, визначеному для розгляду звернень громадян, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 53-3 Закону № 1700-VII права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.
Викривач має право: 1) бути повідомленим про свої права та обов`язки, передбачені цим Законом; 2) подавати докази на підтвердження своєї заяви; 3) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав повідомлення, підтвердження його прийняття і реєстрації; 4) давати пояснення, свідчення або відмовитися їх давати; 5) на безоплатну правничу допомогу у зв`язку із захистом прав викривача; 6) на конфіденційність; 7) повідомляти про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону без зазначення відомостей про себе (анонімно); 8) у разі загрози життю і здоров`ю на забезпечення безпеки щодо себе та близьких осіб, майна та житла або на відмову від таких заходів; 9) на відшкодування витрат у зв`язку із захистом прав викривачів, витрат на адвоката у зв`язку із захистом прав особи як викривача, витрат на судовий збір; 10) на винагороду у визначених законом випадках; 11) на отримання психологічної допомоги; 12) на звільнення від юридичної відповідальності у визначених законом випадках; 13) отримувати інформацію про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування за фактом повідомлення ним інформації.
Згідно з п. 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів» № 1502-IX від 1 червня 2021 року до початку роботи Єдиного порталу повідомлень викривачів відповідно до цього Закону: повідомлення приймаються через канали та розглядаються в порядку, які діяли до прийняття цього Закону; підтвердження або непідтвердження статусу викривача здійснюється суб`єктом розгляду повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" протягом не більше десяти робочих днів з дня надходження обґрунтованої письмової вимоги особи, яка подала таке повідомлення.
Судом встановлено, що позивач, вважаючи себе викривачем, звернувся до 7-го управління ДСР НП України із заявою від 03.04.2025, в якій повідомив про вчинення порушень відповідно до ст. 172-7 КУпАП.
Листом № 41828-2025 від 07.04.2025 року 7-м управлінням Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України за підписом начальника Олександра Сухини повідомлено позивача, що 7-м управлінням (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відповідно до вимог статті 53-1 Закону України «Про запобігання корупції» інформацію про вчинені корупційні правопорушення, яка зазначена у повідомленнях, внесено до Єдиного порталу повідомлень викривачів за унікальними ідентифікаторами АСВ43693901249, ВАВ43691976612, ВАА43694119111, САА43694211192, АВВ43694368957, ВАС43692549361, ВСВ43694722643, АСВ43690962518, ССА43690633336, АВВ43689973756, АСА43689110148, ВСА43693608618, ВСА3691459595. Вказано, що за результатами їх попереднього розгляду встановлено, що повідомлення не відповідають вимогам статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» та їх подальший розгляд буде здійснюватися в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян».
Тобто, фактично вказана відповідь 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України не містила жодної оцінки доводам позивача, викладеним у заяві від 03.04.2025.
Так, відповідач не вчинив належних дій з метою перевірки обставин, викладених у зверненні позивача, а обмежився наданням листа, в якому вказав, що повідомлення не відповідає вимогам статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" та його подальший розгляд буде здійснюватися в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян".
Отже, заява позивача від 03.04.2025 розглянуто відповідачем не в повному обсязі, без надання оцінки всім доводам заявника, без зазначення наявності чи відсутності підстав для притягнення осіб, вказаних у заяві до адміністративної відповідальності.
Суд зазначає, що відсутність належним чином обґрунтованої відповіді 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України за результатами розгляду заяви позивача від 03.04.2025 вказує на невчинення суб`єктом владних повноважень необхідних дій, які він повинен був вчинити, відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, про вчинення відповідачем бездіяльності щодо належного розгляду заяви позивача від 03.04.2025.
З огляду на те, що заяву позивача розглянуто неналежним чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дії начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Сухини Олександра Олександровича щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.04.2025 та зобов`язання начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Сухини Олександра Олександровича повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 03.04.2025, з урахуванням висновків суду.
Крім того, позивач посилався на те, що зазначений у листі від 07.04.2025 ідентифікатор доступу до Єдиного порталу повідомлень викривачів є недіючим, оскільки при його введенні на порталі надається інформація "Повідомлення за таким ідентифікатором не знайдено".
Протилежного відповідачем не спростовано та судом не встановлено.
Щодо посилань позивача про наявність у нього статусу викривача, що є підставою для попереднього внесення відповідачем 1 інформації про розгляд його заяви до Єдиного порталу повідомлень викривачів, суд зазначає наступне.
Розділом VIII Закону № 1700-VII визначено вимоги щодо віднесення особи до викривача корупції, гарантії захисту викривачів, забезпечення умов для здійснення повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень чи інших порушень Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону № 1700-VII до повноважень Національного агентства належать, зокрема, надання рекомендаційних роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.
Відповідні роз`яснення НАЗК розміщені за адресою в мережі Інтернет (https://wiki.nazk.gov.ua/category/vykryvachi-koruptsiyi/), в яких, зокрема, визначено відмінності між викривачем і заявником, вимоги та порядок надання інформації пов`язаної з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, які розділяються на такі ознаки:
- Закон № 1700-VII встановлює вимоги до джерела, з якого викривачу стала відома інформація про корупцію.
Джерелом інформації може бути: трудова і професійна діяльність - тобто, коли про корупційні правопорушення дізнаються під час роботи, господарська діяльність, громадська діяльність, наукова діяльність, проходженням служби чи навчання, участь у передбачених законодавством процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.
- викривач володіє фактичними даними про обставини правопорушення: місце вчинення правопорушення, час його вчинення, особу, яка вчинила корупцію. Ця інформація може бути перевірена і підтверджує можливе вчинення корупції. Також можна надавати документи, які підтверджують вчинення злочину.
- викривач повідомляє про корупцію, використовуючи передбачені Законом № 1700-VII способи, а саме: внутрішні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону - способи захищеного (у тому числі анонімного) повідомлення інформації викривачем керівнику або уповноваженому підрозділу (особі) органу, юридичної особи, у яких викривач працює, проходить службу чи навчання або на замовлення яких виконує роботу, а так само до органу вищого рівня, уповноважена особа якого здійснює контроль за дотриманням антикорупційного законодавства на підвідомчих підприємствах, в установах та організаціях; зовнішні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону - шляхи повідомлення інформації викривачем через фізичних чи юридичних осіб, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об`єднання, професійні спілки тощо; регулярні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень - способи захищеного (у тому числі анонімного) повідомлення інформації викривачем органам прокуратури. Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань. Національному агентству з питань запобігання корупції.
Таким чином, якщо особа, що повідомила про корупційне порушення, дотрималася трьох умов, вона вважається викривачем. Якщо ж хоча б один з пунктів не врахований під час повідомлення про корупцію - особа є заявником.
При цьому, повинно бути повідомлено про порушення саме Закону України «Про запобігання корупції», а не іншого закону і саме тих вимог, які ним визначені, у тому числі встановлені ним заборони і обмеження.
Також в роз`ясненнях НАЗК зазначається, що наявність статусу викривача може підтверджуватись документами про здійснення ним повідомлення.
Такими документами можуть бути копія:
1) відповіді органу, юридичної особи публічного права, юридичної особи, зазначеної в ч. 2 ст. 62 Закону на повідомлення (заяву, скаргу тощо) викривача;
2) листа органу, юридичної особи публічного права, (юридичної особи, зазначеної в ч. 2 ст. 62 Закону) про результати попередньої перевірки повідомлення;
3) повідомлення Національному агентству про початок досудового розслідування за участю викривача (відповідно до вимог ч. 9 ст. 214 КПК України);
4) повідомлення Національному агентству про участь викривача у справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією (відповідно до вимог ч. 5 ст. 257 КУпАП).
Наведений перелік не є вичерпним, наявність статусу викривача в особи у зв`язку із здійсненим нею повідомленням можуть підтверджуватися й іншими документами, виданими уповноваженими органами.
В межах спірних правовідносин, заявник за власним розсудом за відсутності відповідного письмового документа НАЗК наділив себе статусом викривача корупції.
Враховуючи ненадання позивачем документа про наявність статусу викривача в особи, у зв`язку із здійсненим ним повідомленням, виданого уповноваженими органами, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено набуття ним такого статусу та відсутності підстав для зобов`язання відповідача в порядку Закону України "Про запобігання корупції": видати позивачу довідку про прийняття і реєстрацію його повідомлення від 03.04.2025 року; роз`яснити позивачу права та обов`язки викривача; внести відомості про розгляд заяви ОСОБА_1 до Єдиного порталу повідомлень викривачів.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Усі інші аргументи вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Сухини Олександра Олександровича (вул. Весніна, буд. 14, під. 1, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61023, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Сухини Олександра Олександровича щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.04.2025.
Зобов`язати начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Сухини Олександра Олександровича повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.04.2025, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.
Судове рішення № 130577132, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 29.09.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/8852/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: