Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А
про забезпечення адміністративного позову
29 вересня 2025 року № 520/25341/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_4 ) третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_6 ) про визнання протиправними та скасування висновку, пунктів наказів, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування висновку, пунктів наказів, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) службового розслідування за фактом можливого неправомірного нарахування деяким військовослужбовцям прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону № 04.3.2/1310/25-Вн від 11.08.2025, прийнятого щодо військовослужбовця ОСОБА_1 .
- визнати протиправним та скасувати пункти 1, 2, 7 наказу НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) № 4332-АГ від 20.08.2025 «Про підсумки службового розслідування» у частині щодо військовослужбовця ОСОБА_1 :
- 1. За порушення статей 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, положень посадової інструкції в частині неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень, здійснення контролю за підлеглим особовим складом, статті 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», статті 1.2.3 Бойового статуту механізованих і танкових військ Збройних Сил України, затвердженого наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 30.12.2016 №605, майора ОСОБА_2 притягнути до відповідальності правами начальника прикордонного загону та оголосити дисциплінарне стягнення «догана».
- 2. За порушення п.1 ст. 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» притягнути до матеріальної відповідальності майора ОСОБА_2 по факту нанесення шкоди державі на загальну суму 2 244 561,68 (два мільйони двісті сорок чотири тисяч п`ятсот шістдесят одна) гривня 68 копійок, внаслідок надмірного нарахування та виплати додаткової винагороди.
- 7. Щодо внесення до книги обліку нестач та відображення суми в книзі обліку грошових стягнень та нарахувань за ОСОБА_1 та щомісячного утримання з нього коштів в розмірі 20% місячного грошового забезпечення та додаткової винагороди до повного погашення збитку.
- зобов`язати НОМЕР_2 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) нарахувати та виплатити недоплачене (стягнуте) грошове забезпечення та додаткову винагороду за вересень 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у розмірі 24 007 (двадцять чотири тисячі сім) гривень 28 копійок відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, постанові Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач, у частині відносно себе вважає вищенаведені висновок та наказ протиправними та безпідставними, та такими, що складені без всебічного, повного та справедливого вивчення усіх документів, які маються в розпорядженні НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 ), за результатами яких комісією службового розслідування прийняті упереджені та необ`єктивні висновки.
26.09.2025 позивачем була подана заява про вжиття заходів щодо забезпечення позову, в якій останній просить суд:
- зупинити дію пунктів 2,7 наказу НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) № 4332-АГ від 20.08.2025 «Про підсумки службового розслідування», а саме шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 , місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_4 ) вчиняти дії зі стягнення коштів в розмірі 20% місячного грошового забезпечення та додаткової винагороди до повного погашення збитку, що складає на загальну суму 2 244 561,68 (два мільйони двісті сорок чотири тисяч п`ятсот шістдесят одна) гривня 68 копійок, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до набрання законної сили рішенням суду у адміністративній справі № 520/25341/25 в Харківському окружному адміністративному суді.
Заява мотивована тим, що відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону. Стягнення сум завданої шкоди в разі притягнення винної особи до матеріальної відповідальності здійснюється щомісяця із грошового забезпечення особи в розмірі до 20 відсотків її місячного грошового забезпечення (частина 1 статті 13 вищевказаного Закону). Отже, оскаржені накази в частині притягнення позивача до матеріальної відповідальності є самостійними, законодавчо визначеними підставами для проведення стягнення спірної суми завданих збитків з щомісячного грошового забезпечення позивача. При цьому, зазначені накази в частині притягнення до матеріальної відповідальності є предметом оскарження у цій справі, тоді як подання позову не зупиняють їх дію та не є перешкодою для подальшого виконання. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та/або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у випадку задоволення позову.
Суд дослідивши обґрунтування заяви позивача про забезпечення позову виходить з наступних міркувань.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Види забезпечення позову визначені ст. 151 КАС.
П. 2 ч. 1 ст. 151 КАС передбачено, що позов може бути забезпечено, з-поміж іншого, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Порядок розгляду заяви про забезпечення позову визначений нормами ст. 154 КАС.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 5 ст. 151 КАС про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
За Рекомендацією № R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Тому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення суду або ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися до суду, або про очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову представник позивача посилається на те, що відповідачем порушуються майнові права ОСОБА_1 і невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист та поновлення його порушених прав з огляду на те, що позивач оскаржує наказ про підсумки службового розслідування до суду та прохає його визнати протиправним та скасувати судом. Виконання майбутнього рішення буде неможливим або ускладненим через не зупинення стягнення за відповідним наказом. Отже, стягнення з позивача коштів до часу вирішення судом спору становитиме втручання у мирне володіння ним власними коштами. Крім того, представник позивача вказує, що є очевидними ознаки протиправності рішень відповідача та порушення прав позивача.
Суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав того, що без вжиття заходів забезпечення позову, продовження дії оспорюваного наказу відповідача може спричинити негативні наслідки втручання у мирне володіння позивачем власними коштами, а тому у випадку прийняття судом позитивного для позивача рішення його виконання буде істотно ускладнено.
Отже, наявна підстава для забезпечення позову, яка передбачена п.1 ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Забезпечення дії Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» є надважливим завданням у воєнний час, однак, у даному випадку, відповідні стягнення мають становити баланс між приватним інтересом військовослужбовця та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.
Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення цього позову. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заявлених заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд робить висновок, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150, 151, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
Заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_4 ) третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_6 ) про визнання протиправними та скасування висновку, пунктів наказів, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зупинити дію пунктів 2,7 наказу НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) № 4332-АГ від 20.08.2025 «Про підсумки службового розслідування».
Заборонити Військовій частині НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 , місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_4 ) вчиняти дії зі стягнення коштів в розмірі 20% місячного грошового забезпечення та додаткової винагороди до повного погашення збитку, що складає на загальну суму 2 244 561,68 (два мільйони двісті сорок чотири тисяч п`ятсот шістдесят одна) гривня 68 копійок, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до набрання законної сили рішенням суду у адміністративній справі № 520/25341/25 в Харківському окружному адміністративному суді.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її підписання. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Заічко О.В.
Судове рішення № 130577128, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 29.09.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/25341/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: