Ухвала суду № 130576068, 29.09.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/5561/25

29 вересня 2025 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Баб`юк П.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

25.09.2025 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2025 №ЦО-17012.

Також 25.09.2025 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправним та скасування рішення шляхом зупинення дії рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2025 №ЦО-17012.

В обґрунтування вказаної заяви представник позивача вказує, що необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову, є протиправність рішення відповідача щодо скасування ОСОБА_1 статусу особи з інвалідності II групи та встановлення III групи інвалідності (загальне захворювання), довічно.

Зазначає, що позивач фактично з моменту прийняття рішення експертної команди з оцінювання, яким скасовано II групу (30.07.2025) втратив право на отримання пенсії у розмірі 90 % пенсії за віком, а повинен отримувати 50 % пенсії за віком, і станом на даний час, в органу пенсійного фонду виникатиме право та обов`язок щодо утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій.

Зазначає, що на переконання позивача захід забезпечення позову у виді зупинення дії рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 30.07.2025 за №ЦО-17012 є співмірним із заявленими вимогами та таким, що не порушуватиме прав та інтересів жодної сторони оскільки спроможний в повній мірі забезпечити виконання ухваленого судового рішення незалежно від того яке рішення буде прийнято.

Вказує, що у разі ухвалення рішення в користь позивача, останній не зазнає негативних наслідків майнового та правового характеру, що випливають із статтею 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У випадку ж не вжиття заходів забезпечення позову та ухвалення рішення про задоволення позовних вимог, виконання такого рішення буде утрудненим заходом правового характеру, та потягне за собою інші судові справи в тому числі за участю органу пенсійного фонду та матеріальні наслідки для сторін.

Визначаючись щодо поданої заяви, суд виходить з наступного.

Порядок розгляду заяви про забезпечення позову врегульовано ст. 154 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частинами 1, 4 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 цієї статті Кодексу забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, ст. 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити її.

У розумінні наведених норм закону, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Перелік видів забезпечення позову встановлено ч. 1 ст. 151 КАС України, а саме:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Необхідно зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Отже, обов`язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Враховуючи стислі строки розгляду заяви про забезпечення позову, у суду відсутня можливість у витребуванні додаткових доказів в порядку ст. ст. 70 - 77 КАС України, які б змогли надати суду можливість забезпечити позов.

Таким чином, в справах, у яких заявлено забезпечення позову, обов`язок доказування покладається на заявника.

Заявник просить зупинити дію рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2025 №ЦО-17012, яким скасовано ОСОБА_1 статус особи з інвалідності II групи та встановлено III групи інвалідності (загальне захворювання), довічно.

При цьому заявник вказує, що необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову, є протиправність рішення відповідача щодо скасування ОСОБА_1 статусу особи з інвалідності II групи та встановлення III групи інвалідності (загальне захворювання), довічно.

Також зазначає, що у разі ухвалення рішення в користь позивача, останній не зазнає негативних наслідків майнового та правового характеру, що випливають із статтею 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а у випадку не вжиття заходів забезпечення позову та ухвалення рішення про задоволення позовних вимог, виконання такого рішення буде утрудненим заходом правового характеру, та потягне за собою інші судові справи в тому числі за участю органу пенсійного фонду та матеріальні наслідки для сторін.

Щодо наведеного суд зазначає наступне.

По-перше, щодо протиправності оскарженого рішення (на думку позивача), то вказані обставини підлягають дослідженню, перевірці та оцінці судом, і можуть бути встановлені лише під час розгляду справи по суті та ухваленні судового рішення, і як наслідок, не можуть свідчити про очевидну протиправність оскарженого рішення на даному етапі судового розгляду справи.

По-друге, покликання заявника на те, що виконання такого рішення буде утрудненим заходом правового характеру, та потягне за собою інші судові справи в тому числі за участю органу пенсійного фонду та матеріальні наслідки для сторін, ґрунтуються на припущеннях, та не можуть відповідати розумності та обґрунтованості вимог заяви щодо забезпечення позову.

По-третє, після вирішення спору у справі за позовом ОСОБА_1 , у разі його задоволення, позивач відновить своє право на отримання пенсії у розмірі 90% від пенсії за віком, а в разі стягнення з нього пенсійним органом надміру виплачених сум пенсії, останній не позбавлений права просити про відшкодування таких сум у встановленому законом порядку.

Також, у разі стягнення з позивача таких сум пенсійним органом у судовому порядку будуть наявні підстави для зупинення провадження у такій справі до набрання законної сили рішенням у даній адміністративній справі.

При цьому, вжиття заходів забезпечення позову не можуть базуватись на припущеннях та перешкоджати іншим органам які, не є стороною у справі, приймати відповідні рішення чи виконувати власні повноваження визначені законом. Адже предметом позову у даній справі є правомірність рішення саме Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України, а не дії чи рішення пенсійного органу.

Так, у разі прийняття пенсійним органом рішення про припинення (зменшення) виплат позивачу, останній вправі його оскаржити у встановленому порядку та, відповідно, звернутись із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії такого рішення пенсійного органу.

Крім цього, щодо співмірності та пропорційності слід зазначити, що вжиття заходів забезпечення позову, про які просить представник позивача, може призвести до надмірних витрат бюджету пенсійного органу у вигляді надмірної пенсійної виплати і, як наслідок, до необхідності вжиття заходів уже пенсійним органом (що не є стороною у даній справі) щодо її повернення.

Верховний Суд у постанові від 06.12.2022 у справі №140/8745/21 зауважив, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Необхідно зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Проте, на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди своїм правам, яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду заявник належних доказів не надав.

Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та суперечить ст. 150, ст. 151 КАС України.

Застосування судом обраних заявником заходів забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на доводах позивача про ймовірність порушення у майбутньому його прав та інтересів оскаржуваним рішенням.

Таким чином, позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які вказували б на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам, які мали би реальний характер, та унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у цій справі. Обставин щодо того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, заявником не наведені.

На переконання суду, заявником наведені виключно припущення стосовно можливих наслідків заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, а також не доведено існування обставин, передбачених ст. 150 КАС України.

Таким чином, оцінивши доводи, викладенні в заяві про забезпечення позову, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для забезпечення даного позову.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Виходячи з викладених представником позивача обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви від 25.09.2025 про забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 29 вересня 2025 року.

СуддяБаб`юк П.М.