Рішення № 130571972, 29.09.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2025 рокуСправа №160/18047/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

20.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги 26,м. Дніпро,49094, ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, б.83, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 20987385) щодо відмови у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України " Про державну службу" протиправними;

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.04.2025 року №912170140361 "Про відмову гр. ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком згідно ЗУ "Про державну службу";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , переведення з пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію державного службовця, відповідно 12 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-XII та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3733-ХII, у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках управління праці та соціального захисту населення №10 від 08.05.2025 року, №11 від 08.05.2025 року, у зв`язку із чим провести перерахунок і виплату пенсії з 09.04.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В мотивування заявлених позовних вимог позивачем зазначено щодо протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги 26,м. Дніпро,49094, ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, б.83, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 20987385) щодо відмови у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України " Про державну службу".

08.07.2025 року ГУ ПФУ в Одеській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 заперечив щодо задоволення позовних вимог. В мотивування своєї правової позиції відповідач-2 зазначив наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Головним управлінням за принципом «екстериторіальності» від 17.04.2025 №912170140361 відмовлено позивачу у переведенні в зв`язку недоцільністю переведення з пенсії за віком згідно Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування " на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки розмір пенсії зменшується (оклад-2187,30*80%*1,197*1,0796*1,115=2632,97 грн). Рішення органу Пенсійного фонду України є правомірним, оскільки: перехід з одного виду пенсії на інший не є автоматичним правом, а здійснюється за заявою особи та за умови доцільності. Згідно з чинним законодавством, зокрема Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889 (в редакції після 01.05.2016), перерахунок пенсій державних службовців не передбачений, крім цього це призведе до зменшення розміру пенсії. Недоцільність переходу: у разі переходу на пенсію державного службовця, розмір пенсії позивача зменшився б, що суперечить принципу соціального захисту та інтересам самої особи. Перехід на інший вид пенсії має враховувати нові умови обчислення. Частиною 2 ст. 22 Конституції України передбачено не допущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №5207 законодавство України ґрунтується на принципі недискримінації, що передбачає забезпечення: рівності прав і свобод, рівності перед законом, рівності можливостей; повагу до гідності кожної людини, осіб та/або груп осіб. Частинами 2, 3 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону. Законодавцем передбачено збереження права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 виключно для осіб, які не змогли реалізувати таке своє право через внесені зміни до законодавства. Заробітна плата враховується станом на 01.06.2015. При цьому, законодавець не зберіг таким особам право на перерахунок призначеної пенсії, оскільки норми Закону № 3723, які визначали право на перерахунок пенсії та порядок такого перерахунку були визнані такими, що втратили чинність. Довідки видані за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048 (далі Постанова № 1-3) не створюють правових підстав для перерахунку пенсії - перехід на пенсію відповідно до ЗУ «Про державну службу» № 889. Позовна вимога щодо обчислення розміру пенсії з врахуванням довідок є такою, що не підлягає задоволенню з підстав, що судом не може прийматись відповідне рішення, оскільки це є втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади та буде виходити за межі завдань адміністративного судочинства. Відсутність підстав для перерахунку пенсій державних службовців у зв`язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців, підтверджується тим, що законодавство не регламентує ані права особи на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру заробітної плати, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку. Іншого чинним законодавством не передбачено. Зміни, які відбулися у законодавстві, не обмежують право позивача на пенсійне забезпечення та не призвели до припинення виплати її раніше призначеної пенсії. Пунктом 4 «Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків від суми їхньої заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням не є державними службовцями - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Крім того, абз. 6, п. 4 Постанови КМУ від 14.09.2016 № 622 визначено, що за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Відповідно до п. 5 Постанови КМУ від 14.09.2016 № 622 довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №5207 законодавство України ґрунтується на принципі недискримінації, що передбачає забезпечення: рівності прав і свобод, рівності перед законом, рівності можливостей; повагу до гідності кожної людини, осіб та/або груп осіб. Відсутність механізму перерахунку пенсії державним службовцям призначених за статтею 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» була також предметом розгляду Конституційного Суду України. Рішенням Конституційного Суду України від 23.12.2022 року №3-р/2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним) положення підп. 1 п.2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII зі змінами. Зокрема, в абзаці четвертому пункту 5.6 мотивувальної частини даного рішення Конституційний Суд України також констатував, що розміри пенсій державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII, на відміну від розмірів пенсій, призначених на підставі інших нормативних актів, не підлягають перерахуванню. Згідно зі ст. 7 КАС України одним із основних принципів адміністративного судочинства є його законність. Враховуючи положення ст. 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які Конституцією України віднесені до компетенції цього органу державної влади. Принцип юридичної визначеності передбачає, що законодавець повинен прагнути чіткості та зрозумілості у викладенні норм права. Кожна особа залежно від обставин повинна мати можливість орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується у певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних юридичних наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2017 № 2-р/2017). Отже, факт протиправних дій щодо відмови позивачу з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у обчисленні розміру пенсії у відповідності до Закону України «Про державну службу» відсутній. За таких обставин, Головне управління діє на підставі та у межах, передбачених діючим законодавством України.

Відповідач-1: ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

16.07.2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив щодо позовної заяви відповідача-2, в якій позивачем зазначено про те, що відповідач-2 не подав будь - якого доказу на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 23.06.2025 року передана судді Пруднику С.В.

25.06.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

В період з 15.08.2025 року по 29.08.2025 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонер, паспорт НОМЕР_2 , виданий 14.01.2002 р., Жовтоводським МВ УМВС України в Дніпропетровській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , з 2013 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримую пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400-010214-8/77866 від 22.04.2025 року та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 15525/03-16 від 17.04.2025 року.

09.04.2025 року позивач звернулася із заявою до відділу обслуговування громадян №11 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про перехід на пенсію за віком за Законом України "Про державну службу". До заяви про перехід на інший вид пенсії позивач додала довідки Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).

В відповідь на звернення позивач отримала повідомлення про направлення рішення від 22.04.2025 року № 0400-010214-8/77866, до якого було додане рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.04.2025 року №912170140361 (далі - рішення), про відмову у переведенні з пенсії за віком згідно ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування " на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", в зв`язку зі зменшенням розміру пенсії.

З тексту загаданого рішення від 17.04.2025 року №912170140361 убачається наступне. Відмова у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 09.04.2025. Згідно із частиною 3 статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі-Закон) переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. З 01.05.2016 набув чинності Закон України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VIII (далі-Закон №889-VIII). У зв`язку з цим Закон України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-XII втратив чинність крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 Прикінцевих положень Закону № 889-VIII, якими встановлено право на пенсію за віком. При цьому, перерахунки пенсій Законом №889-VIII не передбачені. Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 1 липня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до Законів України, зокрема «Про державну службу» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсій, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) і строк призначення яких до 31.12.2022 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови (коефіцієнт підвищення-1,197). Згідно із пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 1 березня 2024 року розміри пенсій, призначених відповідно до Законів України, зокрема «Про державну службу» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсій, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) і строк призначення яких до 31.12.2023 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови (коефіцієнт підвищення-1,0796). Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з 1 березня 2025 року розміри пенсій, призначених відповідно до Законів України, зокрема «Про державну службу» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсій, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) і строк призначення яких до 31.12.2021 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови (коефіцієнт підвищення-1,115). Підвищення на коефіцієнт збільшення застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2023 року відповідно до Законів України, зокрема «Про державну службу». Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення від 17.04.2025 №912170140361 про відмову у переведені з пенсії за віком згідно Закону на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII, оскільки розмір пенсії зменшується, що є недоцільним (оклад-2187,30*80%*1,197*1,0796*1,115=2632,97 грн). Відповідно до статей 74, 75 Закону України «Про адміністративну процедуру» рішення (далі-адміністративний акт) набирає чинності з дня доведення його до відома ОСОБА_1 , шляхом: або вручення акта або надсилання його поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення); або надсилання на адресу електронної пошти чи передачі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. Якщо час отримання адміністративного акта, надісланого поштою, або електронною поштою або переданого з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку, не зафіксовано, такий адміністративний акт вважається доведеним до відома особи на п`ятий календарний день з дня його надсилання адміністративним органом, крім випадків, якщо адміністративний акт не надійшов до особи або надійшов пізніше. Відповідно до статті 105 Закону та статей 79, 80, 82 Закону України «Про адміністративну процедуру» скарга на адміністративний акт можу бути подана протягом тридцяти календарних днів з дня доведення його до відома ОСОБА_1 , до адміністративного органу вищого рівня - Пенсійного фонду України (01601, місто Київ, вул. Бастіонна, 9, е-mail: info@pfu.gov.ua) через Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (юридична адреса: 65012 (для листування 65609), м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385, е-mail: upr@od.pfu.gov.ua) або до адміністративного суду.

Не погоджуючись з прийняттям відповідачем-2 спірного рішення та такими діями відповідачів позивач, з метою захисту своїх порушених прав, звернулася із даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно ізстаттею 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII (далі Закон № 889- VIII).

Відповідно до пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889- VIII з 01.05.2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII (далі Закон № 3723-XIІ), крім статті 37, яка застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 та 12 цього розділу, якими передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХИ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09 липня 2003 року (далі Закон №1058-ІV), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини 1 статті 28 цього Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 % суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.201 Іроку - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 % заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України - стаття 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ.

У частині періодів роботи, які підлягають зарахуванню до стажу державної служби, статтею 46 Закону №889-VII визначені особливості стажу державної служби, а саме - у частині 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року № 229 (далі - Постанова № 229, Порядок № 229) стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII.

Згідно з пунктом 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Згідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби" обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби було визначено Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283 (далі - Порядок № 283).

Згідно із пунктом 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07 червня 2001 року №2493-ІІІ, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Згідно з Додатком до Порядку №283, Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби: Виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи; військкомати.

Порядок №283 втратив чинність у зв`язку Із затвердженням 25.03.2016 року Постановою №229 нового Порядку обчислення стажу державної служби (далі Порядок № 229).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 229 до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування",

У пункті 4 частини 2 статті 46 Закону №889-УІІІ визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Таким чином, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом № 2493-III, входить до стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 року у справі № 735/939/17.

Відповідно трудової книжки позивача НОМЕР_3 :

Міський відділ соціального захисту населення, м. Жовті Води:

- 12.03.2001 року - прийнята спеціалістом на 0,5 ставки з випробувальним терміном 3 місяці, як обрану за конкурсом;

- 02.04.2001 року - переведена спеціалістом відділу на повну ставку;

- 01.06.2001 року - переведена спеціалістом І категорії відділу з присвоєнням 13 рангу VI категорії державного службовця, як таку, що успішно пройшла випробувальний термін. Прийняла присягу державного службовця;

- 02.06.2001 року - призначена державним інспектором охорони праці - експертом з умов праці відділу;

- 06.03.2002 року - переведена з посади державного службовця на посаду - посадова особа місцевого самоврядування. Складена присяга посадової особи місцевого самоврядування;

з 01.07.2002 року - у зв`язку з реорганізацією відділу соціального захисту населення звільнена по переводу в Управління праці та соціального захисту населення;

Управління праці та соціального захисту населення:

- 02.07.2002 року - прийнята по переводу в управління спеціалістом 1 категорії із збереженням 13 рангу посадової особи місцевого самоврядування VI категорії;

- 01.06.2003 року - присвоєно 12 ранг шостої категорії посадової особи місцевого самоврядування;

- 22.03.2004 року - переведена на посаду провідного спеціаліста відділу праці та соціально- трудових відносин управління;

- 01.08.2005 року - присвоєно черговий 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування віднесений до шостої категорії посад;

- 01.03.2008 року - переведена на посаду головного спеціаліста з питань охорони праці відділу праці та соціально-трудових відносин управління;

- 12.06.2022 року - присвоєно за сумлінну працю та у зв`язку з виходом на пенсію черговий десятий ранг посадової особи місцевого самоврядування поза межами шостої категорії посад;

- 12.06.2022 року - звільнена з займаної посади, у зв`язку з досягненням граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування".

Отже, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом № 2493-ІІІ, входить до стажу державної служби.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенси.

Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв`язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.

Спірні правовідносини в цій справі стосуються переведення мене з одного виду пенсії - за віком відповідно до Закону № 1058-ІV на інший вид - пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ.

Вказані види пенсії відрізняються підставами, їх призначення та механізмами визначення їх розміру, а наявність правових підстав для переведення мене на пенсію відповідно до Закону № 3723-ХІІ пов`язана виключно з дотриманням вимог, визначених пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII

Крім того, а ні Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, а ні стаття 37 Закону № 3723-ХІІ не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону №889-VIII) призначалась пенсія відповідно до Закону № 3723-ХІІ.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 травня 2023 року у справі № 580/3805/22.

Згідно з частиною 3, 5 статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Згідно з пунктом 3.1 Порядку №622 державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-УІІІ "Про державну службу", мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.

Пунктом 4 Порядку №622 передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Статтями 1, 2 Закону України від 24.03.1993року № 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Структура заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно з частиною 1 статті 66 Закону України від 05.11.1991року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до статті 41 Закону № 1058-ІV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, позивач має право на обчислення пенсії державного службовця із врахуванням заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з частиною 1 статті 37 Закону Ж3723-ХІІ пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

У відповідності до пункту 1.7 розділу І "Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії" Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005року № 22-1 днем звернення' за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Позивач звернулася з заявою 09 квітня 2025 року.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.04.2025 року №912170140361 "Про відмову гр. ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком згідно ЗУ "Про державну службу" є протиправним та підлягає скасуванню.

Та як наслідок слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , переведення з пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію державного службовця, відповідно 12 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-XII та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3733-ХII, у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках управління праці та соціального захисту населення №10 від 08.05.2025 року, №11 від 08.05.2025 року, у зв`язку із чим провести перерахунок і виплату пенсії з 09.04.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

При цьому, позовна вимога щодо визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги 26,м. Дніпро,49094, ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, б.83, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 20987385) щодо відмови у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України " Про державну службу" протиправними, не підлягає до задоволення, оскільки достатнім способом захисту порушеного права є визнання судом протиправним та скасування спірного рішення.

Відповідно до пункту 2статті 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною1статті 72 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Частиною 8 статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи те, що підставою звернення до суду стало протиправне рішення відповідача-2 про відмову в призначенні пенсії, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.04.2025 року №912170140361 "Про відмову гр. ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком згідно ЗУ "Про державну службу".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , переведення з пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію державного службовця, відповідно 12 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-XII та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3733-ХII, у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках управління праці та соціального захисту населення №10 від 08.05.2025 року, №11 від 08.05.2025 року, у зв`язку із чим провести перерахунок і виплату пенсії з 09.04.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник