Ухвала суду № 130569321, 29.09.2025, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/728/25

Провадження № 2-п/503/11/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2025 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Вороненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Новіцькій Г.І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуу м.Кодима заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення ухваленого 07 липня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості за договорами,

встановив:

Відповідач подавдо судувище вказанузаяву посилаючись на ті обставини, що не був належним чином повідомлений про судовий розгляд, оскільки будь-яких повідомлень не отримував. В свою чергу із самим ухваленим судом заочним рішенням не погоджується, оскільки є військовослужбовцем і подав документи для отримання статусу учасника бойових дій, а відтак йому не мали нараховуватися проценти за користування кредитом, а також штрафи/пені за несвоєчасну сплату платежів по кредиту, у відповідності до положень на підставі ч.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII. У зв`язку з вище наведеним відповідач просить суд скасувати ухвалене заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був своєчасно повідомлений належним чином, з врахуванням скороченого п`ятнадцятиденного строку з дня надходження заяви про перегляд заочного рішення, передбаченого ч.2 ст. 286 ЦПК України, у порядку встановленому ч.2, 4-5, 9 ст. 128 ЦПК України, єдиними можливими терміновими способами шляхом надіслання судової повістки на його електронну пошту та номер телефону зазначені позивачем в змісті позовної заяви на виконання вимог пункту 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, про що свідчать довідки від 22.09.2025 року про доставку електронного листа та про недоставлення SMS. При цьому, 29.09.2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 від 29.09.2025 року про проведення розгляду за його відсутності.

Представник позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання позивач та його керівника директора ОСОБА_2 був своєчасно повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-5, 8 п.2 ст. 128 та ч.5 ст. 130 ЦПК України, шляхом доставки 22.09.2025 року судових повісток до електронних кабінетів позивача і його представника, про що свідчать довідки про доставку електронного документа. При цьому, 29.09.2025 року керівник позивача директор Ткаченко М.М. подала до суду через систему «Електронний суд» заперечення на заяву подану відповідачем про перегляд заочного рішення, в якій просила останню залишити без задоволення посилаючись на те, що вона є безпідставною, необґрунтованою і непідтвердженою доказами, а також відзначаючи ту обставину, що на момент укладення кредитного договору відповідач не набув статусу військовослужбовця і на нього не розповсюджувались пільги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Окрім того представник позивача у змісті поданого заперечення також заявила клопотання про розгляд заяви про перегляд заочного рішення за відсутності представника позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення та самої справи суд встановив наступне.

07.07.2025 року Кодимським районним судом Одеської області у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості задоговорами було ухвалено заочне рішення, яким позов задоволено частково, а з ОСОБА_1 стягнуто на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договорами № 4574656 від 06.11.2021 року і № 100047727 від 09.11.2021 року у загальному розмірі 146950,00 грн, а в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Також з відповідача на користь позивача стягнуто судові витрати. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у загальному розмірі 21611,59 грн.

Згідно ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Висновки суду

щодо причин неявки відповідача в судове засідання та (або) не повідомлення про причини неявки, а також не подання відзиву на позовну заяву:

27.05.2025 року ухвалою суду (а.с.79-80) відкрито провадження за вказаним позовом та справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно роз`яснено відповідачу його право подати у 5-денний строк з дня одержання цієї ухвали заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч.4 ст. 277 ЦПК України), а у 15-денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.7 ст. 279 ЦПК України) та відзив на позовну заяву (відзив).

Копію зазначеної вище ухвали судом було направлено сторонам, у відповідності до вимог ст. 190 ЦПК України, та отримано ними, зокрема відповідачем ОСОБА_1 , у порядку встановленому пунктом 5 ч.6 ст. 272 ЦПК України, за адресою його зареєстрованого у встановленому законом порядку місцем проживання, згідно відповідної інформації Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 26.05.2025 року № 03-17/1701 (а.с.78), отриманої судом на виконання вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення № 0610256486949, яке 05.06.2025 року було повернуто поштою до суду неврученим із відміткою в довідці про причини повернення (Ф.20) про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с.85-88).

Відповідно до пункту 3 ч.6 ст. 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

У зв`язку з чим відповідач ОСОБА_1 , відповідно до положень процесуального законодавства, вважався таким, що отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі, а відтак почав відраховуватися встановлений судом строк на подання відзиву на позовну заяву (відзиву).

Тому після закінчення тридцяти денного строку з дня відкриття провадження у справі, передбаченого ч.2 ст. 279 ЦПК України, та за умов того, що відповідач ОСОБА_1 у встановлений строк не скористався своїми процесуальними правами учасника справи на подачу відзиву, то 07.07.2025року суд вважав за можливе розглянути дану справу, згідно ч.5 ст. 279 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Поважних причин не подання відзиву на позовну заяву відповідачем ОСОБА_1 суду не повідомлено, а суд таких причин зі змісту поданої ним заяви про перегляд заочного рішення та доданого до неї додатку не вбачає.

щодо наявності доказів, на які посилається представник відповідача, що мають істотне значення для правильного вирішення справи:

Відповідач ОСОБА_1 в поданій заяві про перегляд заочного рішення посилається на ті обставини, що є військовослужбовцем і подав документи для отримання статусу учасника бойових дій, а відтак йому не мали нараховуватися проценти за користування кредитом, а також штрафи/пені за несвоєчасну сплату платежів по кредиту, у відповідності до положень на підставі ч.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII

При цьому, до самої заяви про перегляд заочного рішення, серед іншого, додано копію військового квиткаСерії НОМЕР_1 (а.с.111),згідно записівв якому ОСОБА_1 є військовослужбовцем.

Однак, суд відзначає, що штрафи/пені за несвоєчасну сплату платежів позивачем ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в позові не заявлялися, а відтак і не були предметом судового розгляду. Тому заперечення в цього приводу висловленні відповідачем ОСОБА_1 у змісті поданої заяви про перегляд заочного рішення безпідставні.

В свою чергу відповідно до ч.15статті 14 Закону України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовцівта членівїх сімей» від20 грудня 1991 року № 2011-XII, військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

В свою чергу, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про те, що Національний банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року№ 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банкуперелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Водночас у зазначеній постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду було відзначено, що положення зазначеного закону стосуються виключно мобілізованих позичальників, аналогічної позиції дотримався Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в своїй постанові від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19, пункт 80.

Копія наданогосуду відповідачем ОСОБА_1 військового квитка Серії НОМЕР_1 (а.с.111) не містить в собі повних відомостей, зокрема про те коли саме останній почав проходити військову службу та який саме з її видів (пункт 9 військового квитка),передбачений ч.6ст.2Закону України«Про військовийобов`язок івійськову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII.

Водночас із цим суд звертає увагу на ту обставину, що сам військовий квиток Серії НОМЕР_1 (а.с.111) був виданий ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 лише 14.02.2025 року, а військову присягу ОСОБА_1 прийняв 21.02.2025 року (запис у пункті 7 військового квитка).

Зазначене в своїй сукупності дає суду достатні підстави для висновку про те, що не залежно від самого виду військової служби, яку проходить ОСОБА_1 , саме проходження останнім військової служби було розпочате не раніше 2025 року.

В той час як:

- строк кредитування за договором про споживчий кредит № 4574656 від 06.11.2021 року становив з врахуванням граничної його пролонгації 64 дні (період з 06.11.2021 року по 09.01.2022 року), про що було зазначено судом в мотивувальній частині заочного рішення ухваленого 07.07.2025 року;

- строк кредитування за договором про споживчий кредит № 100047727 від 09.11.2021 року становив з врахуванням граничної його пролонгації 75 днів (період з 09.11.2021 року по 23.01.2022 року), про що також було зазначено судом в мотивувальній частині заочного рішення ухваленого 07.07.2025 року.

Тому заявлені в позові позивачем ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» позовні вимоги щодо стягнення відсотків за згаданими договорами були задоволенні частково, а саме виключно в розмірах нарахованих протягом строку кредитування за цими договорами, в свою чергу у стягненні з відповідача ОСОБА_1 відсотків нарахованих за договорами після спливу строку кредитування судом було відмовлено внаслідок їх безпідставності.

При цьому, суду не надано доказів участі відповідача ОСОБА_1 під час дії особливого періоду у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів (протягом періоду з 06.11.2021 року по 23.01.2022 року).

У зв`язку з чим суд вважає, що проходження відповідачем ОСОБА_1 з 2025 року жодним чином не впливає на вирішення судом предмету спору у даній справі, який стосується кредитних правовідносин, в яких строк кредитування становив період з 06.11.2021 року по 23.01.2022 року, тобто ще за три роки до початку проходження відповідачем ОСОБА_1 військової служби.

Таким чином суд не вбачає також обґрунтованості заперечень відповідача проти позову, оскільки ним не надано суду доказів, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема доказів, які б спростовували висновки наведені судом у заочному рішенні щодо обґрунтованості позову або принаймні ставили їх під розумний сумнів.

Відповідно до ч.3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Ураховуючи зазначене вище суд не знаходить обґрунтованих підстав для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду, а саме того, що докази,на якіпосилається відповідач,мають істотнезначення дляправильного вирішеннясправи.У зв`язку з чим суд вважає необхідним заяву відповідача про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Керуючись ст. 287, 259-261 ЦПК України, суд

постановив:

Залишити без задоволення заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення ухваленого 07 липня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості за договорами.

Роз`яснити відповідачу, що згідно ч.4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Д.В. Вороненко