Ухвала суду № 130568361, 22.09.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/24661/25

2-з/760/260/25

У Х В А Л А

іменем України

про забезпечення позову

22.09.2025 м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Застрожнікова К.С., розглянувши заяву представника Київської міської ради Пилипчук Ірини Ігорівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 про знесення самочинно побудованого майна, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Київської міської ради до ОСОБА_1 про знесення самочинно побудованого майна.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду та справу передано судді Застрожніковій К.С.

22.09.2025 по справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Разом із позовною заявою до суду надійшла заява представника Київської міської ради Пилипчук Ірини Ігорівни про забезпечення позову, в якій представник позивача просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на житловий будинок загальною площею 62,6 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 .

Заява мотивована тим, що Київська міська рада звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міськради у володінні та користування земельною ділянкою, в якій просить суд усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:69:181:0005 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 знести об`єкт самочинного будівництва, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Василенко О.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.07.2020, індексний номер 52967682, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2115119480000. Позов обґрунтовано тим, що 12.06.2020 ФОП ОСОБА_2 видано довідку про технічні показники об`єкту нерухомого майна № 73, в якій вказано, що житловий будинок по АДРЕСА_1 побудований до 1991 року, та виготовлено технічний паспорт. У подальшому, 01.07.2020 приватним нотаріусом було зареєстровано право приватної власності на вказаний житловий будинок за відповідачкою по справі. Однак, згідно листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради № 055-11508 від 26.08.2025, містобудівні умови та обмеження для проектування об?єкту будівництва за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер ділянки 8000000000:69:181:0005) не надавались. В реєстрі адрес у місті Києві відсутні відомості про присвоєння адреси АДРЕСА_1 , а також об`єктам нерухомого майна, розташованим в межах земельної ділянки з вказаним кадастровим номером. Враховуючи відсутність правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомого майна у ОСОБА_1 на житловий будинок, відсутність відомостей про закріплений особовий рахунок в по господарській книзі для проведення державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, інформації КП КМР «КМ БТІ» про відсутність реєстрації права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 у приватного нотаріуса Василенко О.А. були відсутні підстави для реєстрації права власності на майно за відповідачкою по справі. Київська міська рада не приймала жодних рішень щодо надання в користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Тобто, як зазначає позивач, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема положень ч. 4 ст. 376 ЦК України. Таким чином, житловий будинок, зареєстрований за відповідачкою, підлягає знесенню. Зазначає, що існує ризик того, що за час розгляду спору в суді, відповідачка здійснить відчуження об?єкту прав, що став предметом позову, що утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Вибуття предмету спору (земельної ділянки та будівлі) з володіння відповідача призведе до неможливості задоволення позову через неналежність відповідача.

Сторони в судове засідання не з`явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог частини першої статті 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 11 грудня 2023 року в справі № 904/1934/23 зазначив, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Так, судом встановлено, що позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міськради у володінні та користування земельною ділянкою, в якій просить суд усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:69:181:0005 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 знести об`єкт самочинного будівництва, право власності на який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Василенко О.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.07.2020.

Позов обґрунтовано тим, що право власності набуто відповідачкою без достатніх правових підстав, зазначає, що містобудівні умови та обмеження для проектування об?єкту будівництва за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер ділянки 8000000000:69:181:0005) не надавались, в реєстрі адрес у місті Києві відсутні відомості про присвоєння адреси АДРЕСА_1 , а також об`єктам нерухомого майна, розташованим в межах земельної ділянки з вказаним кадастровим номером, технічний паспорт не може бути достатньою підставою для реєстрації права власності на об`єкт самочинного будівництва, відсутні відомості про закріплений особовий рахунок в по господарській книзі для проведення державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, тому у приватного нотаріуса Василенко О.А. були відсутні підстави для реєстрації права власності на майно за відповідачкою по справі. Київська міська рада не приймала жодних рішень щодо надання в користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Таким чином, як зазначає позивач, житловий будинок, зареєстрований за відповідачкою, підлягає знесенню.

Таким чином, суд під час розгляду заяви про забезпечення позову встановив, що між сторонами виник спір, пов`язаний із усуненням перешкод позивачеві у володінні та розпорядженні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер ділянки 8000000000:69:181:0005) шляхом знесення об?єкту самочинного будівництва, право власності на який зареєстроване за відповідачкою.

За таких обставин, не вирішуючи питання обґрунтованості заявлених позивачем вимог, зважаючи на характер спірних правовідносин сторін, суть заявлених позовних вимог та беручи до уваги те, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду, оскільки відповідачка може здійснити відчуження спірного майна на користь третіх осіб, а тому є підстави для застосування заходів із забезпечення позову, у зв`язку із чим заява представника позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

За змістом ч.1 ст.157ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Згідно з ч.1 ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Суд не вбачає підстав для зустрічного забезпечення позову, зважаючи на те, що позивач є органом місцевого самоврядування, та наразі відсутні підстави вважати, що застосування даного виду забезпечення позову спричинить відповідачеві збитки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149, 150, 153, 157, 260, 261, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Київської міської ради Пилипчук Ірини Ігорівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 про знесення самочинно побудованого майна, - задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок загальною площею 62, 6 кв. м., розташований у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2115119480000, який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 , шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Зазначити дані заявника (позивача, стягувача): Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36.

Зазначити дані відповідача (боржника): ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Направити дану ухвалу всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову (які ідентифіковані судом) для вжиття відповідних заходів.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суд також може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Суддя К.С. Застрожнікова