Рішення № 130568344, 29.09.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/22652/24

Провадження №2-адр/760/13/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«29» вересня 2025 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Тесленко І.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання безпідставною та скасування постанови серії ЕНА № 2944726 по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

В провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання безпідставною та скасування постанови серії ЕНА № 2944726 по справі про адміністративне правопорушення.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 19 червня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання безпідставною та скасування постанови серії ЕНА № 2944726 по справі про адміністративне правопорушення, - задоволено; Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ЕНА №2944726 від 30.08.2024 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, - скасовано; провадження по справі про адміністративне правопорушення закрито відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення; стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь державного бюджету судовий збір в сумі 605,60 грн.

13 серпня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі, яка обґрунтована наступним. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 19.06.2025 у справі № 760/22652/24 позовні вимоги задоволено повністю. Питання розподілу судових витрат в частині витрат на оплату професійної правничої допомоги не вирішувалось. Справа № 760/22652/24 розглядалась в письмовому провадженні без повідомлення і виклику сторін. Рішення суду вручено Позивачу 04.08.2025, на підтвердження чого надає копію накладної АТ «УКРПОШТА» №0610267180477, а також інформацію про відстеження вказаного поштового відправлення з офіційного сайту поштового оператора (https://track.ukrposhta-.ua/tracking UA.html). Відповідно до ст. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У зв`язку із оскарженням постанови серії ЕНА №2944726 від 30.08.2024, винесеної поліцейським 1 взводу 7 роти 4 батальйону полку-2 Управління патрульної поліції в м. Києві рядовим поліції Куцяком Віктором Миколовичем в Солом`янському районному суді м. Києва у справі № 760/22652/24 Позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу адвоката, у зв`язку із чим звертається до суду із цією заявою. Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Стадія судових дебатів у справі № 760/22652/24 відсутня, з огляду на те, що справа розглядалась в письмовому провадженні без повідомлення і виклику сторін. Позивач не є фахівцем у даній галузі, тому, з урахуванням ст. 59 Конституції України уклав договір про надання правової (правничої) допомоги б.н. від 02.09.2024 із адвокатом Сербуловим Олександром Володимировичем. Договором визначено порядок розрахунку і сплати гонорару адвокату та відшкодування фактичних витрат понесених у зв`язку із виконанням договору. У позовній заяві було подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат в розмірі 15000,00 грн. Відповідно до п. 1.1 Договору Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе доручення надати правничу (правову) допомогу з питань, пов`язаних із оскарженням Клієнтом постанови серії ЕНА №2944726 від 30.08.2024 винесеної інспектором роти №7 батальйону №4 полку №1 управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Куцяком Віктором Миколовичем, в обсязі, встановленому цим Договором. Відповідно до п. 6.2 Договору за надання правничої допомоги за цим договором. Клієнт сплачує адвокату гонорар, який є фіксованим і становить 15 000, 00 грн. та підлягає сплаті протягом п`яти днів, після виставлення адвокатом рахунку-фактури, але не раніше ніж після ухвалення судом першої інстанції судового рішення. Гонорар за пунктом 6.2 цього Договору сплачується за професійну правничу допомогу яку Адвокат надає клієнту на етапі до звернення до суду із позовом та впродовж розгляду позову судом першої інстанції. Адвокат надає Клієнту консультації, роз`яснює чинне законодавство України, що регулює дану сферу правовідносин, наявної судової практики, складає та за необхідності подає заяви по суті справи, всі необхідні процесуальні документи, збирає докази, копіює документи, за необхідності, звертається з метою виконання цього Договору з адвокатськими запитами, за необхідності, забезпечує представництво Клієнта в судовому засіданні. Відповідно до п.п. 6.6 Договору факт наданих послуг підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг. Відповідно до п.п. 6.7 Договору Клієнт сплачує гонорар на підставі виставленого Адвокатом рахунку. Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», (1) Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. (2) Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок йото сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. (3) При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Отже, умовами Договору встановлено, що гонорар є фіксований, розмір складає 15000,00 грн. Згідно з пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23- рп/2009 у справі № 1-23/2009, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею. незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Пунктами 1, 2 ч. 3 ст. 134 КАС України визначено, що до витрат на професійну правничу допомогу відносяться: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним втрат, необхідних для надання правничої допомоги. За наслідками розгляду цієї справи в першої інстанції Позивач поніс виграти в розмірі 15000,00 грн., що підтверджується наступним: - договором про надання правової (правничої) допомоги б.н. від 02.09.2024 із адвокатом Сербуловим О,В.; - рахунком №000241 від 07.08.2025; - актом прийому - передачі наданих послуг від 07.08,2025 №0708/01. На виконання умов Договору Адвокатом було надано наступні послуги: проаналізовано практику Верховного Суду у подібних правовідносинах: роз`яснено Позивачу чинне законодавство України що регулює дану сферу правовідносин; - складено позовну заяву до Солом`янського районного суду м. Києва до Департаменту патрульної поліції про визнання безпідставною і протиправною та скасування постанови серії ЕНА№2944726 від 30.08.2024, винесеної поліцейським 1 взводу 7 роги 4 батальйону полку-2 Управління патрульної поліції в м. Києві рядовим поліції Куцяком Віктором Миколовичем; - проаналізовано відзив на позовну заяву у справі №760/22652/24, практику Верховного Суду, зокрема у справах №520/2261/19. № 177/525/17, 524/9827/16-а, Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 379/78/19, рішення Конституційного суду; - складено відповідь на відзив у справі №760/22652/24. У постанові від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20 ВС КАС вказав, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12.06,2023 у справі №629/888/19. З огляду на умови договору з адвокатом, станом на момент подання цієї заяви рахунок, виставлений адвокатом Позивачем ще не сплачено. Водночас, з урахуванням умов Договору, наданих послуг, підписаний акт прийому-передачі наданих послуг, у позивача вже виник обов`язок оплати гонорару у вказаному розмірі. З врахуванням наведеного просив ухвалити додаткове рішення у справі Солом`янського районного суду м. Києва №760/22652/24, яким стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15000,00 грн.

15 серпня 2025 року на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду матеріали заяви передані судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 15 серпня 2025 року.

18 серпня 2025 року від відповідача на адресу суду надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, які обґрунтовані наступним. Стосовно порушення строків Позивачем. Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язує учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. На цьому ж наголошено і у частині першій статті 45 цього ж Кодексу, якою передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Рішення Солом`янського районного суду міста Києва №760/22652/24 від 19.06.2025 згідно картки руху документів в підсистемі ЄСІТС доставлено до електронного суду 19.06.2025 о 23:02 (витяг з підсистеми ЄСІТС картки руху документу додається). Заява від Позивача про ухвалення додаткового рішення датована 11.08.2025 тобто через 54 дні від ухвалення рішення Солом`янським районним судом міста Києва №760/22652/24 від 19.06.2025. Також звертають увагу суду, що згідно запиту про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації: 02.02.2022 10:32. (витяг з підсистеми ЄСІТС щодо наявності зареєстрованого кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС додається). Відповідно до ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційнокомунікаційна система. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційнокомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційнокомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина третя статті 132 КАС України). Згідно до частин 1-3 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Положеннями частини четвертої статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно з пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23- рп/2009 у справі № 1-23/2009, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо. Відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Таким чином сума 15 000 грн. 00 коп. є не співмірними з наступних підстав: - співмірністю захисту начебто порушених прав та розміром витрат на їх відновлення в суді, а саме предметом оскарження є постанова серії ЕНА №2944726 від 30.08.2024, щодо притягнення до адміністративної відповідальності та стягнення штрафу в розмірі 680 грн. 00 коп., а витрати на правничу допомогу щодо звернення до суду за її оскарження в суді нараховані в розмірі 15 0000 грн. 00 коп., що зовсім не є співмірним. - складністю справи №760/22652/24 оскільки розгляд справи відбувався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін; - обсягом проведеної роботи. Відповідно, до акту 070801 від 07 серпня 2025 року надано правову допомогу а саме: проаналізовано практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, роз`яснено чинне законодавство України що регулює дану сферу правовідносин. Вважають, що аналіз судової практики не відносяться до професійної правничої допомоги, оскільки відповідно до ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат зобов`язаний підвищувати свій професійний рівень. Таким чином вивчення судової практики відноситься до обов`язку адвоката щодо підвищення свого професійного рівня. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС. Згідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.04.2020 у справі № 727/4597/19 при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). З вимог статті 134 КАС України вбачається, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі N 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19. Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.03.2020 у справі № 726/549/19 суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Також, просять суд врахувати, що справа № 760/22652/24 відноситься до категорії справ незначної складності та по ним є стала судова практика, а тому написання позовної заяви не потребувало додаткових зусиль та знання як наслідок сума витрат на її написання є завищеною. Дана позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20. Враховуючи вищевикладене, просили врахувати заперечення представника Відповідача; відмовити у поновленні строку на ухвалення додаткового рішення у справі №760/22652/24; відмовити в ухваленні додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу у справі № 760/22652/24.

Відповідно до ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Рішення суду було направлено позивачу засобами поштового зв`язку та отримано останнім 04 серпня 2025 року.

При цьому, встановлений ч. 7 ст. 139 КАС п`ятиденний термін спливає 9 серпня 2025 року, який є вихідним днем.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Заява про ухвалення додаткового рішення була подана для відправлення на пошту 11 серпня 2025 року (перший робочий день після останнього дня строку).

Таким чином, звернення до суду з відповідною заявою про ухвалення додаткового рішення у справі здійснено позивачем з дотриманням вимог КАС України.

Тож, твердження викладені відповідачем у запереченнях з цього приводу не знайшли свого підтвердження.

Як вбачається зі ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Також, згідно до ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Слід зазначити, що адвокати, укладаючи із клієнтом договір про надання правової допомоги, мають вказувати перелік послуг, які будуть надаватися під час виконання такого договору. З приводу цього питання Верховний Суд у постанові по справі № 826/856/19 від 22.12.2018 зазначив, що «з розрахунку наданих адвокатом послуг вбачається, що певні його дії (зробити копії необхідних документів чи друк квитанцій) не потребують професійних навичок, а акт виконаних робіт містить вид послуг, що не були передбачені договором».

Таким чином, для можливості наступного відшкодування судових витрат слід ретельно підготувати договір про надання правової допомоги та передбачити, якими доказами будуть підтверджуватися надані адвокатом послуги.

На підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги позивачем надано суду копію Договору про надання правничої (правової) допомоги від 02.09.2024 року, Акт 0708/01 прийому - передачі наданих послуг від 07 серпня 2025 року, рахунок - фактуру №000241 від 07.08.2025 року.

З врахування наведеного, суд дійшов висновку, що понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджено належними доказами.

Крім того, враховуючи, що питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу на користь відповідача у рішенні суду не було вирішено, доводи позивача про необхідність відмови у задоволенні заяви представника відповідача є безпідставними та не ґрунтуються на положеннях закону.

Суд враховує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Наведений підхід до вирішення питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу є сталим та неодноразово викладався у постановах Верховного Суду, зокрема, від 18 червня 2019 року у справі № 910/3929/18, від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15ц (провадження № 14-382цс19), від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20), від 19 листопада 2021 року у справі № 752/16038/19 (провадження № 61-7905св21).

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у Постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Суд враховує, що справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, позовні вимоги пов`язані зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ЕНА №2944726 від 30.08.2024 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накладено на нього штраф у розмірі 680,00грн.

Таким чином, справа є незначної складності, обсяг наданих послуг не є значним.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що твердження відповідача щодо не співмірності витрат з правової допомоги, які позивач просить стягнути з відповідача з заявленим позовом, складністю справи, обсягом проведеної роботи, знайшли своє підтвердження.

За таких обставин на думку суду сума понесених витрат підлягає зменшенню до 5 000,00 грн.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу, підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 134, 139, 227, 244, 246, 248, 250, 251, 286, 293 КАС України, суд, -

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання безпідставною та скасування постанови серії ЕНА № 2944726 по справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 5000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Тесленко