Рішення № 130566496, 26.09.2025, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1017/25

Провадження №2/135/480/25

РІШЕННЯ

іменем України

26.09.2025 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді Нікандрової С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС», в інтересах якого діє представник - адвокат Пархомчук Сергій Валерійович, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №3595202337/426342 від 19.11.2019 в сумі 4 166,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2000,00 грн, простроченої заборгованості за комісіями і відсотками в розмірі 2 166,00 грн, також стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 19.11.2019 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №3595202337/426342 про надання коштів на умовах споживчого кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до кредитного договору, кредитодавець зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 2000 гривень; дата надання кредиту: 19.11.2019; строк кредиту: 30 днів; стандартна процентна ставка - 1,90 % в день. Згідно з кредитним договором кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку позичальника, зазначену ним в особистому кабінеті, що має наступні реквізити НОМЕР_4 або іншої платіжної картки позичальника, реквізити якої надані ним кредитодавцю з метою отримання кредиту. На підтвердження виконання кредитодавцем умов кредитного договору, позивач надав інформаційну довідку, відповідно до якої 31.12.2019 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2000 грн за реквізитами платіжної картки НОМЕР_4.

20.08.2021 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-20/08/2021, відповідно до умов якого ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» відступило до ТОВ «ФК СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором №3595202337/426342 від 19.11.2019 укладеним з ОСОБА_2

25.08.2021 ТОВ «ФК СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору про відступлення права вимоги №1-25/08/2021, відступив право вимоги за кредитним договором №3595202337/426342 від 19.11.2019 укладеним з ОСОБА_2 , ТОВ «ФК АЙКОНС», у зв`язку з чим останній набув права грошової вимоги до ОСОБА_2 . Первісний кредитор взяті відповідно до угоди на себе зобов`язання виконав у повному обсязі, надавши відповідачу обумовлені договором кредитні кошти.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості станом на 28.03.2025 у розмірі 4 166,00 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000,00 грн, прострочена заборгованість за комісіями і відсотками в розмірі 2 166,00 грн.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 28.07.2025 відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідачу ОСОБА_1 ухвалою суду було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п`яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилалася відповідачу ОСОБА_1 за місцем реєстрації ( АДРЕСА_1 ), проте рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, суд згідно ч.5 ст.279 ЦПК України розглядає цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутністю учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено що 19.11.2019 між ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №3595202337/426342, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 2000 гривень; кредит надається строком на 30 днів, тобто до 18.12.2019; за користування кредитом клієнт сплачує 693,5% річних від суми кредиту в розрахунку 1,9% на добу, тип процентної ставки - фіксована. Згідно Додатку №1 до Договору про надання фінансового кредиту №3595202337/426342 від 19.11.2019 встановлено Графік розрахунків та орієнтовна вартість кредиту (а.с.15-18).

Договір укладений в електронному вигляді та підписаний ОСОБА_1 19.11.2019 в інформаційно телекомунікаційній системі www.eurogroshi.com.ua за одноразовим ідентифікатором R49474, який отриманий ним на номер телефону НОМЕР_1 , у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що підтверджується довідкою про ідентифікацію, наданою ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» (а.с.11).

Згідно з кредитним договором кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку позичальника, зазначену ним в особистому кабінеті, що має наступні реквізити НОМЕР_4, реквізити якої надані ним кредитодавцю з метою отримання кредиту.

На підтвердження виконання кредитодавцем умов кредитного договору ТОВ «Платежі онлайн» надано інформаційну довідку вих. №2025-ПО/209 від 09.07.2025, відповідно до якої 19.11.2019 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2000 грн за реквізитами платіжної картки 5168-74xx-xxxx-0187; емітент платіжної картки - PRIVAT BANK; ідентифікатор банківської транзакції - НОМЕР_2 (а.с.25-27).

20.08.2021 між ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ТОВ «ФК СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-20/08/2021, відповідно до умов якого ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» відступило до ТОВ «ФК СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в Реєстрі боржників (а.с.19-22).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №1-20/08/2021 від 20.08.2021 ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №3595202337/426342 від 19.11.2019 в сумі 4 166,00 грн, з яких 2 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2 166,00 грн - заборгованість за процентами (а.с.10а).

25.08.2021 ТОВ «ФК СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору про відступлення права вимоги №1-25/08/2021, відступив ТОВ «ФК АЙКОНС» право вимоги за кредитними договорами, зазначеними в Додатку №1 до Договору (а.с.11а-12).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №1-25/08/2021 від 25.08.2021 ТОВ «ФК АЙКОНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №3595202337/426342 від 19.11.2019 в сумі 4 166,00 грн, з яких 2 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2 166,00 грн - заборгованість за процентами (а.с.10).

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 28.03.2025 загальний розмір заборгованості за кредитним договором №3595202337/426342 від 19.11.2019 становить 4 166,00 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000 грн; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 2 166,00 грн (а.с.9).

31.03.2025 ТОВ «ФК АЙКОНС» направило відповідачу ОСОБА_1 вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором, яка залишена ни без виконання (а.с.8).

Між сторонами виник спір з приводу повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними.

Згідно з ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст.526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» в редакції на дату договору якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 512 ЦК України передбачено можливість зміни кредитора у зобов`язанні, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 (справа №2-1383/2010) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Договір №3595202337/426342 від 19.11.2019, укладений між відповідачем ОСОБА_1 та первісним кредитором, договір факторингу (відступлення права вимоги), укладені між первісними кредиторами та ТОВ «ФК АЙКОНС» у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів.

Таким чином, ТОВ «ФК АЙКОНС» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги по кредитному договору №3595202337/426342 від 19.11.2019.

У цій справі позичальник також не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених спірними договорами, презумпція правомірності яких не спростована.

Станом на день звернення до суду заборгованість за кредитним договором в частині повернення тіла кредиту відповідачем у добровільному порядку не сплачена, а тому позовні вимоги про стягнення із відповідача на користь позивача тіла кредиту в сумі 2000,00 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з цим, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, ТОВ «ФК АЙКОНС» просить також стягнути з відповідача заборгованість за відсотками в розмірі 2 166,00 грн.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками, суд враховує, що відповідно до усталеної судової практики припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання

Вказаних вище висновків Верховний Суд дійшов у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/1, від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.

Таким чином, не підлягають стягненню проценти за користування кредитом, нарахованими поза межами строку кредитування.

Суд дійшов висновку, що нарахування відсотків в сумі 2166,00 грн не відповідає умовам договору №3595202337/426342 від 19.11.2019, з огляду на наступне.

Так, в кредитному договорі №3595202337/426342 від 19.11.2019сторони узгодили строк користування кредитом 30 днів, до 18.12.2019, доказів того, що відповідач ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення суми кредиту матеріали справи не містять, атому нарахування відсотків поза межами узгодженого сторонами строку кредитування (з урахуванням пролонгації) є неправомірним.

Отже, позивач ТОВ «ФК АЙКОНС», відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами за договором №3595202337/426342 від 19.11.2019у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто за період з 19.11.2019 (дата укладання договору) до 18.12.2019 (остання дата користування кредитом) в сумі 1140 грн (2000 *1,9/100 *30).

Вимога позивача в частині стягнення заборгованості за відсотків за користування кредитом за період, що виходить за межі строку кредитування, не узгоджується з нормами матеріального права, а тому в цій частині позовних вимог ТОВ «ФК АЙКОНС» слід відмовити.

Таким чином, приймаючи до уваги невиконання зобов`язань відповідачем ОСОБА_1 за Кредитним договором №3595202337/426342 від 19.11.2019, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК АЙКОНС» про стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково в розмірі 3 140,00 грн, в тому числі: 2 000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 1 140,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 19.11.2019 по 18.12.2019.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, розмір понесених позивачем судових витрат пов`язаних з розглядом справи, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених позовних вимог (3140,00 грн (розмір задоволених вимог) х 100 % : 4166,00 грн (розмір заявлених позовних вимог) = 75,37% задоволених вимог; 2422,40 грн х 75,37% : 100 % = 1825,76 грн розмір судового збору, що підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на оплату витрат на правничу допомогу в сумі 10 500 грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою. (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

16.06.2025 між адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем та ТОВ «ФК АЙКОНС» було укладено договір про надання правничої допомоги № 16/06/2025.

25.08.2025 через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «ФК АЙКОНС» Пархомчука С.В. надійшла заява про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку зі розглядом справи з долученими до нього: актом про отримання правової допомоги від 11.08.2025, складеного на виконання договору про надання правничої допомоги №16/06/2025 від 16.06.2025, згідно якого загальна вартість наданих адвокатом Пархомчуком С.В. послуг з професійної правничої допомоги становить 10 500 грн; платіжну інструкцію №11950 від 11.08.2025, згідно якої ТОВ «ФК АЙКОНС» перерахувало на рахунок Пархомчука С.В. суму у розмірі 10 500 грн, призначення платежу: правнича допомога згідно Договору про надання правової допомоги від 16.06.2025 року згідно рахунку 11.08.2025-5; рахунок №11.08.2025-5 від 11.08.2025.

Вищенаведені документи судом підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ «ФК АЙКОНС» витрат на професійну правничу допомогу.

Одночасно з цим, визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що за результатами розгляду цієї справи підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК АЙКОНС», суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним з складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, невеликий обсяг досліджуваних доказів), та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 5000 грн.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.04.2024 у справі №756/6927/20, від 04.04.2024 у справі №701/804/21, від 10.04.2024 у справі №530/259/21, від 10.04.2024 у справі №367/6289/21, від 22.05.2024 року у справі №205/5969/15-ц.

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «ФК АЙКОНС»задоволені частково, розмір витрат на правничу допомогу адвоката підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам в сумі 3 768,50 грн (5000 грн. х 75,37%).

Керуючись ст.ст.263-265, 268, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» (ЄДРПОУ - 44334170, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд.12) заборгованість за Кредитним договором №3595202337/426342 від 19.11.2019 у розмірі 3 140 (три тисячі сто сорок) гривень, в тому числі: 2 000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 1 140,00 грн - заборгованість за відсотками.

В іншій частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» (ЄДРПОУ - 44334170, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд.12) сплачений судовий збір у розмірі 1825,76 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 768,50 грн, а всього - 5 594 (п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто чотири) гривні 26 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ладижинського міського суду

Вінницької області С.О.Нікандрова