Ухвала суду № 130564771, 22.09.2025, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/517/24

Провадження № 2/376/299/2025

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2025 року м.Сквира

Сквирський районний суд Київської області в складі

головуючого суддіЛовінської С.С.,

за участю секретаря судового засідання Кропивлянської С.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Сквирська міська рада про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Сквирська міська рада про визнання права власності на спадкове майно.

10.09.2025 на адресу суду надійшло клопотання сторін про затвердження мирової угоди.

З тексту мирової угоди вбачається, що сторони уклали мирову угоду на таких умовах:

Сторони по справі досягли згоди про те, що спір між ними, який розглядається Сквирським районним судом Київської області за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог- Сквирська міська рада (ЄДРПОУ: 04054961), про визнання права власності на спадкове майно, може бути вирішено шляхом підписання цієї мирової угоди на наступних умовах:

Сторони погоджуються з наступними обставинами:

-житлова квартира АДРЕСА_1 входить до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та фактично являється житловим будинком АДРЕСА_2 ;

-позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном;

-відповідач ОСОБА_3 фактично проживає в житловому будинку АДРЕСА_2 з господарськими будівлями та спорудами з січня 2011 року по даний час та провела в ній капітальний ремонт: замінила вікна, двері, підлогу, поштукатурила стіни, поклеїла шпалери, провела комунікації по газо-, водо-, тепло-, електропостачанню.

Відповідач ОСОБА_3 сплатила спадкоємниці ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , кошти в сумі 3000 (три тисячі) доларів США за житловий будинок АДРЕСА_2 з господарськими будівлями та спорудами.

Сторони визнаютьза ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,право власностіна житловийбудинок АДРЕСА_2 з господарськимибудівлями таспорудами,загальною площею49,8 кв.м., житловою площею 24,9 кв.м.

В судове засідання сторони не з`явились, подали заяви, згідно яких просили розгляд справи здійснювати без їхньої участі та затвердити мирову угоду.

Представник третьої особи Сквирської міської ради подав заяву про проведення розгляду справи у його відсутності та на розсуд суду.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи та заяви про затвердження мирової угоди, суд дійшов висновку, що мирова угода, на умовах запропонованих сторонами, задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, що відповідно до частини третьоїстатті 13 ЦПК Українипередбачає, у тому числі, можливість для учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч.7ст.49 ЦПК Українисторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Мета, зміст, порядок укладення сторонами мирової угоди та її затвердження судом визначені устатті 207 ЦПК України.

Відповідно до положень частин першої-четвертоїстатті 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Частиною п`ятоюстатті 207 ЦПК Українипередбачено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Виходячи зі змістустатті 207 ЦПК України, обов`язковою умовою затвердження судом мирової угоди є її відповідність вимогам закону і відсутність порушення прав чи законних інтересів третіх осіб. Йдеться про дотримання як вимог, передбачених процесуальним законодавством, так і вимог, які випливають з цивільного законодавства.

Укладена в цивільному процесі мирова угода породжує права та обов`язки для осіб не тільки процесуальні, а й матеріальні. Тому мирова угода має матеріальний зміст, укладається сторонами, затверджується судом відповідно до вимог цивільного процесуального права, з урахуванням норм матеріального цивільного права.

Відповідність змісту мирової угоди вимогам матеріального закону передбачає, зокрема, аналіз об`єкта мирової угоди - майна, яким за умовами мирової угоди розпоряджаються її суб`єкти. Для того, щоб з`ясувати, що мирова угода не порушує права та законні інтереси інших осіб, суд повинен встановити, що: 1) майно, яке передається за мировою угодою, не вилучено з обігу і не обмежено в обігу; 2) учасники мирової угоди мають право розпоряджатися цим майном, що підтверджується правовстановлюючими документами; 3) майно, яке передається за мировою угодою, не перебуває під арештом і щодо нього відсутній спір з іншими особами.

Визнанням мирової угоди суд засвідчує відповідність умов цієї угоди вимогам закону та дотримання балансу законних прав та інтересів сторін, дотримання вимог (принципу) справедливості судового рішення у спосіб визначений в умовах мирової угоди.

Цивільним процесуальним законом покладено на суд обов`язок під час визнання мирової угоди перевірити, чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз`яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди.

Умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно з тим, щоб не виникало неясності спорів з приводу її змісту під час виконання. Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.

Таким чином, вирішуючи питання про затвердження мирової угоди, суд має врахувати, що умови мирової угоди не можуть суперечити закону, а також брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із таким затвердженням.

Метою мирової угоди є врегулювання спору між сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов`язків сторін і предмету спору, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Не може визнаватися судом мирова угода, умови якої не пов`язані зі спірними правовідносинами.

Судом встановлено, що позивачка в позовній заяві просила визнати за нею в порядку спадкування за законом, право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 49,3 м2, житловою площею 24,8 м2, що належала її матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За умовами мирової угоди сторони домовились, зокрема, що сторони визнають за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 з господарськими будівлями та спорудами та після затвердження судом умов угоди та належного виконання сторонами обов`язків за нею сторони вважають спір врегульованим і не матимуть одна до одної жодних вимог та претензій.

Тобто, сторони фактично просять узаконити право власності на нерухоме майно за відповідачкою ОСОБА_3 всупереч встановленому законом порядку оформлення майна. Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 не є власником квартири АДРЕСА_1 , не має правовстановлюючих документів та не має права розпоряджатися цим майном.

Зі змісту поданої до суду мирової угоди вбачається, що сторони по справі намагаються шляхом укладення мирової угоди здійснити перехід права власності на нерухоме майно, тобто умови мирової угоди не направлені на врегулювання спору, а є вимогою про перехід права власності на нерухоме майно.

При вирішенні питання щодо визнання мирової угоди суд звертає увагу сторін, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд при здійсненні судочинства не може підміняти собою інші органи, зокрема органи, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють державну реєстрацію, а судові рішення не можуть підміняти посвідчення правочинів, зокрема, щодо переходу права власності на нерухоме майно.

Окрім того, суд вважає, що дана мирова угода не відповідає вимогам закону, так як умови мирової угоди залежать від інших обов`язкових факторів, таких як: оформлення нерухомого майна з державною реєстрацією, з`ясування наявності заборони відчуження нерухомого майна, його застави, прав на нього третіх осіб, та інших обставин, які не можуть бути з`ясовані судом під час вирішення питання про визнання мирової угоди.

В даному випадку суд не вбачає підстав для визнання даної мирової угоди, оскільки зазначена мирова угода не стосується прав та обов`язків сторін, що випливають з самого предмета позову, умови мирової угоди не пов`язані зі спірними правовідносинами, її зміст зводиться до виникнення права власності за відповідачем на нерухоме майно.

Мирова угода за своєю правовою природою є договором, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спір, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Мирова угода ґрунтується на взаємовигідних для обох сторін умовах, вона, як правило виконується добровільно. У противному разі, мирова угода, затверджена судом, може бути підставою для примусового виконання

Зважаючи на те, що умови мирової угоди повинні нести зобов`язальний характер для сторін, оскільки ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, однак викладені умови мирової угоди суперечать закону та суд, у разі задоволення такої мирової угоди, вийде за межі предмету позову, заява про затвердження мирової угоди у даній справі не підлягає задоволенню.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, висловлених в ухвалі від 01.08.2018 року у справі №760/15287/15-ц та у постанові від 30.05.2018 року у справі №759/4103/16-ц, суд відмовляє у затвердженні мирової угоди, якщо її умови стосуються прав та обов`язків сторін, які не входять до предмету позову, а також, якщо умови мирової угоди суперечать закону.

Таким чином, зважаючи на положення ч. 5ст. 207 ЦПК України, враховуючи, що подана на затвердження мирова угода суперечить закону, суд дійшов до висновку, що у визнанні мирової угоди між сторонами необхідно відмовити та продовжити судовий розгляд справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.207,258-261, 352-354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у затвердженні мирової угоди укладеної між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Сквирська міська рада про визнання права власності на спадкове майно.

Продовжити розгляд справи по суті, відклавши судове засіданняна 13.10.2025 о 09.00 годіз викликом в судове засідання сторін у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено29 вересня 2025 року.

Суддя С.С.Ловінська