Рішення № 130564614, 29.09.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 758/10522/23

Провадження № 2/369/1156/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

29.09.2025 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі судових засідань Гуленко Я.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИСЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,

встановив:

У вересні 2023 року представник позивача ТОВ «ЕНЕРДЖИСЕРВІС» - адвокат Прядко Р.В. звернувся до Подільського районного суду м.Києва з вказаним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що ТОВ «ЕНЕРДЖИСЕРВІС» є надавачем послуг з централізованого опалення власникам квартир в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач з 16.12.2019 є власником квартири АДРЕСА_2 в зазначеному будинку і як власник квартири ніс обов`язок оплачувати комунальні послуги. У зв`язку з несплатою наданих позивачем послуг, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 9105,15 грн. Оскільки відповідач добровільно заборгованість не сплатив, позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИСЕРВІС» заборгованість за житлово - комунальні послуги в розмірі 9105,16 грн. та судові витрати.

Ухвалою судді Подільського районного суду м.Києва від 13.09.2023 року ОСОБА_2 справу передано за підсудністю до Фастівського міськрайонного суду Київської області, оскільки доказів виконання умов договору про постачання теплової енергії (централізованого опалення) до квартири АДРЕСА_3 суду не надано.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2023 року справу передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Зважаючи на недопустимість спорів між судами про підсудність, ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В. від 06.11.2023 року відкрито провадження у даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутньої Н.О. № 841 від 17.07.2024 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 758/10522/23 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 17.07.2024 року у зв`язку з мобілізацією головуючого судді Дубас Т.В. вказану справу передано на розгляд судді Пінкевич Н.С.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.07.2024р. справу прийнято до провадження судді Пінкевич Н.С., призначено розгляд справи.

Відповідач у встановлений судом строк без поважних причин відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8ст. 178 ЦПК України. Ухвалу про відкриття отримав ще у листопаді 2023 року.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав. Заперечень щодо заочного розгляду справи до суду від нього не надходило.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв та клопотань до суду не подали.

З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, оскільки згідност. 281 ЦПК України, якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 5ст. 268ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Пунктом 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справу суди першої інстанції» від 12.06.2009 №2передбачено, що відповідно до статей55,124 Конституції Українита статті 3ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно дост. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються ТОВ «ЕНЕРДЖИСЕРВІС» за адресою: АДРЕСА_4 на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженої Правилами надання послуг централізованого опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженіПостановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005, який був опублікований в газеті «Хрещатик» від 06.08.2014.

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується витягомз Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №193990320, сформованим приватним нотаріусом Вереповською О.В.19.12.2019.

Пунктом 1 частини 1статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 2статті 7 цього Законуобов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Як встановлено судом, тарифи на послуги з централізованого опалення, що надаються ТОВ «ЕНЕРДЖИСЕРВІС» мешканцям будинку за адресою: АДРЕСА_1 , які застосовувались позивачем при проведенні нарахувань за житлово - комунальні послуги, встановлені рішенням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №210 від 06.02.2019 про встановлення тарифів ТОВ «ЕНЕРДЖИСЕРВІС» на послуги з централізованого опалення у разі наявності квартирного (на приміщення) та/або будинкового засобів обліку теплової енергії, яка використовується на опалення в розмірі 1 625,25 грн./Гкал.

З 13.03.2019 розмір тарифу на послуги з централізованого опалення, що надаються ТОВ «ЕНЕРДЖИСЕРВІС», становить 1 651,25 грн./Гкал.

Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про виконання послуг позивачем.

Відповідачі від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому законом порядку не відмовлялися.

Згідно зіст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно дост. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до комунальних послуг відноситься постачання теплової енергії.

Уст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначено, що надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Згідно з п.5 ч.3ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 4ст. 319 ЦК Українивласність зобов`язує.

Згідно зіст. 322 ЦК Українивласник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч.1ст. 903 ЦК Україниякщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач протягом тривалого часу не вносив плату запослуги з центрального опалення, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 9105,16 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Вказаний розмір заборгованості підтверджений наданим позивачем до суду розрахунком заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, що надаються за адресою : АДРЕСА_4 .

Сумнівів щодо правильності такого розрахунку в суду немає.

Крім того, суд враховує, що відповідачем жодними доказами такий розрахунок заборгованості не спростований та доказів на підтвердження належного виконання вимог договору до суду не надано.

Відповідно достатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першоюстатті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із положеннями статей525,629 ЦК Українидоговір є обов`язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно зіст. 310 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1ст. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак відповідачем, всупереч положенню ч. 1ст. 81 ЦПК Українине надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих йому житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 9105,16 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн..

Із урахуванням наведеного, у зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,23,81,141,247,258,259,263-268,280-284,289 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИСЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИСЕРВІС» заборгованість за житлово - комунальні послуги в розмірі 9105,16 грн.(дев`ять тисяч сто п`ять гривень 16 коп.) та 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн.00 коп.)судового збору.

Інформація про учасників:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИСЕРВІС», місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярна, буд. 31, код ЄДРПОУ 42085610.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст виготовлений 29 вересня 2025 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ