Рішення № 130561577, 26.09.2025, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1146/25

Єдиний унікальний № 742/1904/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2025 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретарів судового засідання Шептун В.В., Сороки Ю.О. розглянувши цивільну справу за позовом заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави, в особі Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національний природний парк «Нижньосульський» про відшкодування шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства у межах території та об`єктів природно-заповідного фонду,

установив:

Заступником керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави, в особі Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області подано до суду позов до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національний природний парк «Нижньосульський» про відшкодування шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства у межах території та об`єктів природно-заповідного фонду,

Свої позовні вимоги мотивує тим, що Лубенською окружною прокуратурою під час вирішення питання що наявності підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом вивчення стану відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не сплачено розмір шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах території та об`єктів природно-заповідного фонду на території Національного природного парку «Нижньосульський» на загальну суму 36777,30 грн.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії НС №002123 від 27.03.2023, складеного інспекторами з охорони природно-заповідного фонду, встановлено, що ОСОБА_1 27.03.2023 близько 16 год. 50 хв. на річці Сула на території НПП «Нижньосульський» в районі с. Чутівка Лубенського району Полтавської області здійснював вилов риби в забороненому для лову риб місці з берега донними вудками та незаконно виловив рибу «плітка» в кількості 7 штук розміром, що є меншим за встановлені розміри, дозволені до вилову, чим порушив п.5.4 Режиму використання водних живих біоресурсів та пересування плавзасобів у межах території НПП «Нижньосульський», тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.91 КУпАП - порушення інших вимог режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Постановою Оржицького районного суду Полтавської області від 14.04.2023 у справі №543/298/23, яка набрала законної сили 25.04.2023, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.91 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Відповідно до інформації, наданої в листі НПП «Нижньосульський» від 14.07.2023 №452/2023, питання відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах території та об`єктів природно-заповідного фонду, ОСОБА_1 не вирішено.

Загальна сума шкоди, заподіяної протиправними діями ОСОБА_1 згідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 №575 становить 36777,30 грн. за незаконний вилов риби «плітка» в кількості 7 шт. Розмір завданої шкоди підтверджується Розрахунком збитків заподіяних порушенням природоохоронного законодавства у межах території НПП «Нижньосульський» від 27.03.2023.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_1 завдав шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 36777,30 грн. Оскільки вказану шкоду ОСОБА_1 добровільно не відшкодовано, наявні підстави для її стягнення в судовому порядку.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04 квітня 2025 року дану справу передано на розгляд судді Фетісовій Н.В.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке відкладено до 12 червня 2025 року.

12 червня 2025 року ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні, яке відкладено до 26 вересня 2025 року.

Згідно поданого відзиву на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Дуденок О.О. з доводами викладеними у позові не погоджується з наступних підстав: 1) Звертаючись до суду, прокурор повинен доводити виключність випадку: що він не просто виявив бездіяльність державного органу, а встановив її причини та відреагував на це, якщо встановлено склад кримінального правопорушення. Крім того, прокурор може ставити питання щодо бездіяльності певного органу перед вищим органом, а не звертатися одразу до суду. Вважаю що у даній справі прокурор не довів своїх повноважень на представництво; 2) При подачі позову не було представлено належних та допустимих доказів завданих збитків. Представлена копія розрахунку шкоди, є суттєво завищеною, розраховано не уповноваженою особою, та оригіналу документу не надано. Враховуючи вище викладене, просить відмовити у задоволені позову. Крім того, зазначила, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу складає 10000 грн., які відповідач просить стягнути з позивача.

Згідно поданої відповіді на відзив прокурор вказує на необґрунтованість заперечень відповідача належними та достовірними доказами. Зазначає, що при наявності загрози інтересам держави та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесено вчинення відповідних дій, прокуратурою обґрунтовано встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища сталося на території Оржицької територіальної громади Лубенського району Полтавської області, отже заподіяна шкода підлягає стягненню на користь її місцевого бюджету. Оржицька селищна рада є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, а саме представляти територіальну громаду міста та здійснювати від її імені повноваження щодо розпорядження землями та майном комунальної власності. Тобто інтереси територіальної громади є складовою частиною поняття «інтересів держави». Разом з тим, Оржицька селищна рада не скористалася правом щодо заявлення позовної заяви про відшкодування збитків та не звернулася до суду для їх стягнення. Враховуючи викладене, органи прокуратури звертаючись до суду з даною позовною заявою, виходять з того, що ненадходження коштів за порушення вимог природоохоронного законодавства негативно впливає на реалізацію заходів щодо їх охорони, а також створює економічні перешкоди у реалізації завдань та функцій, які покладені на державу та органи місцевого самоврядування, при цьому органи, уповноважені здійснювати захист інтересів держави в указаних правовідносинах, належним чином не виконують свої обов`язки.

Крім того, відповідно до пункту 1.1. Положення про національний природний парк «Нижньосульський», затверджене наказом Міністерства захисту довкілля природних ресурсів України від 31.08.2020 року №95, парк є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання. Через особливу цінність та значимість природних та історико-культурних цінностей, які охороняються на території парку, вчинення правопорушень в цій зоні має істотний вплив на його діяльність, і особливо зачіпає державні інтереси, а тому в даному випадку вважають за обов`язкове активну участь прокурора задля відшкодування збитків з відповідача.

Враховуючи, що Оржицькою селищною радою в даному випадку самостійно не було реалізоване повноваження щодо вжиття вичерпних заходів для відшкодування збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства, відповідний позов про стягнення з Відповідача збитків до суду не заявлено, у зв`язку з чим кошти до бюджету до цього часу не відшкодовано. Це призводить до перешкоджанню здійснення державних програм з охорони довкілля, що є порушенням інтересів держави, насамперед у сфері охорони навколишнього природного середовища, тому вбачаються правові підстави для пред`явлення прокурором позову до суду на їх захист, в межах його компетенції, відповідно до ст.131-1 Конституції України.

При стягненні шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, слід врахувати приписи ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та вимоги п.7 ч.3 ст. 29, п.4 ч.1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, які визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Таким чином, підставою представництва у даній справі є порушення інтересів держави, в частині недоодержання доходів міським, обласним та державним бюджетами, та невжиття посадовими особами Оржицької селищної ради заходів щодо стягнення завданої шкоди водним біоресурсам.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Тобто, прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися із цим позовом до суду.

Вказана позиція підтримана Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 26.05.2020 за №912/2385/18.

Лубенською окружною прокуратурою листом від 03.03.2025 повідомлено Оржицьку селищну раду про завдання ОСОБА_1 шкоди довкіллю та необхідності вжиття заходів до її відшкодування. У відповідь Оржицька селищна рада повідомила про відсутність можливості самостійно звернутися до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства у межах НПП «Нижньосульський».

Крім того, на виконання п. 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» Лубенською окружною прокуратурою повідомлено Оржицьку селищну раду про звернення в її інтересах до суду з даною позовною заявою.

Отже, прокурором виконано приписи ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» шляхом направлення повідомлення позивачу про намір звернутися до суду в його інтересах із зазначеним позовом та здійснення представництва прокуратурою інтересів держави. У зв`язку з викладеним вбачаються правові підстави для пред`явлення прокурором позову до суду на захист інтересів держави, в межах його компетенції, відповідно до ст.131-1 Конституції України, тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Прокурор в судове засідання не з`явився, згідно письмової заяви просили розгляд справи проводити без їх участі. Позовні вимоги підтримують, просять суд їх задовольнити.

Представник Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області в судове засідання також не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Дуденок О.О. в судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Згідно письмової заяви представника просили розгляд справи проводити без їх участі.

Представник Національного природного парку «Нижньосульський» в судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просить розглянути справу за відсутності представника юридичної особи та задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом установлено, що відповідно до копії протоколу про адміністративне правопорушення серії НС №002123 від 27 березня 2023 року, складеного інспектором з охорони природно-заповідного фонду Нікітченко О.О. встановлено, що ОСОБА_1 27.03.2023 о 16 год. 50 хв. на території НПП «Нижньосульський» в районі с. Чутівка Лубенського району Полтавської області на річці Сула здійснював вилов риби з берега донними вудками та виловив рибу «плітка» в кількості 7 шт., розміри якої менші за дозволені до вилову (менші за 18 см.). Розмір виловленої риби 10 см. (3 шт.), 12 см. (3 шт.), 13 см. (1 шт.), чим порушив вимоги п.5.4 «Режиму використання водних біоресурсів та пересування плавзасобів у межах території Національного природного парку «Нижньосульський», за що передбачена відповідальність за ст.91 КУпАП (а.с.11).

Постановою Оржицького районного суду Полтавської області від 14 квітня 2023 року по справі №543/298/23, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн., без конфіскації знаряддя вчинення правопорушення та незаконно виловленої риби. Постанова набрала законної сили 25.04.2023 (а.с.12, зворот).

Відповідно до ч.4 ст.82ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.6 ст.82ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно копії розрахунку збитків заподіяних порушенням природоохоронного законодавства у межах території НПП "Нижньосульський" від 27 березня 2023 року, яка розрахована на підставі Постанови КМУ №575 від 10.05.2022, загальна сума збитків, заподіяних протиправними діями ОСОБА_1 становить 36777,30 грн. за незаконний вилов риби «плітка» в кількості 7 шт. (а.с.13).

Відповідно до довідки Національного природного парку «Нижньосульський» Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 20 травня 2025 року за №537/2025 встановлено, що на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 року №575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» та «Порядку проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної природно-заповідному фонду підприємствами, установами, організаціями та громадянами», з урахуванням індексу інфляції за 2022 рік, який становив 126,6%, проведено розрахунок збитків заподіяних порушенням природоохоронного законодавства у межах території НПП «Нижньосульський» ОСОБА_1 , яка розрахована на загальна сума збитків, заподіяних протиправними діями ОСОБА_1 , становить 36777,30 грн. за незаконний вилов риби «плітка» в кількості 7 шт.

В.о. директора Національного природного парку «Нижньосульський» звернувся до Оржицького відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області з листом в якому повідомив про те, що Постановами Оржицького районного суду Полтавської області, визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, порушників природоохоронного законодавства, в т.ч. постанова від 14 квітня 2023 року (справа №543/298/23) щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час розгляду згаданих вище матеріалів про адміністративні правопорушення судом не стягнуто з порушників збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства у межах території природно-заповідного фонду, внаслідок чого порушено інтереси держави в частині відшкодування шкоди, завданої незаконними діями згаданої вище особи. З урахуванням зазначено, просить прокуратуру, у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» здійснити захист порушених інтересів держави в шляхом стягнення збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства у межах території та об`єктів природно-заповідного фонду громадян, в т.ч.: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9,10).

03 березня 2025 року Лубенська окружна прокуратура Полтавської області звернулась до Оржицької селищної ради Полтавської області із листом в якому просить надати інформацію щодо вжитих заходів по стягненню з ОСОБА_1 завданої шкоди навколишньому природному середовищу у розмірі 36777,30 грн. (а.с.14,15)

Згідно відповіді селищного голови Оржицької селищної ради Полтавської області від 19 березня 2025 року, останній повідомив, що Оржицька селищна рада з позовом про стягнення матеріальної шкоди заподіяної водним ресурсам діями ОСОБА_1 у сумі 36777,30 грн. до суду не зверталася, проти звернення прокурора з позовом про стягнення на користь місцевого бюджету збитків, завданих незаконним виловом риби, не заперечує (а.с.16).

Лубенська окружна прокуратура Полтавської області листом від 20.03.2025 №53-1796ВИХ-25 повідомила Оржицьку селищну раду Полтавської області про подання прокурором позовної заяви про стягнення з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету Оржицької селищної ради полтавської області збитків, завданих незаконним виловом риби на загальну суму 36777,30 грн. (а.с.21).

Згідно ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 56 ЦПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає територіальні громади, сільські, селищні, міські ради, сільських, селищних, міських голів, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради, районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, органи самоорганізації населення.

Крім того, відповідно до ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Згідно ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Встановлено, що порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища сталося на території Оржицької територіальної громади Лубенського району Полтавської області, отже заподіяна шкода підлягає стягненню на користь її місцевого бюджету.

Окрім того, підпунктом 1 пункту «б» частини 1 статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Статтею 62 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Таким чином, Оржицька селищна рада є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, а саме представляти територіальну громаду міста та здійснювати від її імені повноваження щодо розпорядження землями та майном комунальної власності. Тобто інтереси територіальної громади є складовою частиною поняття «інтересів держави».

Місцеві ради, відповідно до закону, від імені та в інтересах територіальної громади міста повинні здійснювати контроль за надходженням коштів від використання землі у межах міста та не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування.

Разом з тим, Оржицька селищна рада не скористалася правом щодо заявлення позовної заяви про відшкодування збитків та не звернулася до суду для їх стягнення.

Участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу.

Враховуючи, що предметом позовних вимог є стягнення на користь Оржицької селищної ради суми шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, вбачаються підстави для представництва у суді інтересів Оржицької селищної ради, визначені ст. 131-1 Конституції України, ст.56 ЦПК України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру», а тому доводи сторони відповідача про відсутність підстав представлення прокурором інтересів позивача у суді не знайшли свого підтвердження.

Згідно ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.66Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно ч.3 ст.40 КУпАП питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Положеннями п.п. "а", "б" абз. 1 ст.40Закону України"Проохорону навколишньогоприродного середовища" встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

У статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів» зазначено, що добування (вилов) - це вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

Стаття 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» надає повноваження посадовим особам органів рибоохорони, зокрема, визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками, подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Згідно ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» - шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення, такої діяльності.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених спеціальних правових норм у галузі охорони навколишнього середовища дає підстави для висновку про те, що незаконне вилучення водних біоресурсів, у тому числі і риби із середовища їх перебування, є окремим видом правопорушення, за яке передбачена, зокрема, матеріальна відповідальність у виді відшкодування шкоди відповідно до визначених розмірів (такс).

Відповідно до ст. 68Закону України«Про охоронунавколишнього природногосередовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 69Закону України«Про охоронунавколишнього природногосередовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Постановою КабінетуМіністрів Українивід 10травня 2022року №575 затверджені такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів.

Згідно ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

У пункті 17 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 року №1126, вказано, що застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства.

Відомостей про відшкодування шкоди на момент розгляду справи в суді матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв`язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166ЦК України доказуванню підлягає факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 червня 2019 року у справі №154/2094/16-ц (провадження №61-12781св18).

Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду у цивільних справах за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Підставою для здійснення представництва у даному спорі прокурором є не здійснення позивачами дій, направлених на здійснення необхідних заходів на захист інтересів держави, у тому числі шляхом подання позову про стягнення шкоди, завданої ОСОБА_1 незаконним виловом водних живих біоресурсів, що є порушенням майнових інтересів держави.

Обов`язок доказування відсутності вини у деліктних правовідносинах покладається на відповідача.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів відсутності його вини у спричинені шкоди завданої навколишньому природному середовищу.

Таким чином, судом установлено, що відповідачем завдано матеріальної шкоди рибним запасам України, шкода не відшкодована, що порушує інтереси позивача, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем чинного законодавства, прямого причинного зв`язку та розміру шкоди, тому звернення до суду є обґрунтованим та позовна заява підлягає задоволенню зі стягненням з відповідача шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу у розмірі 36777,30 грн.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд бере до уваги, що відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі позову Полтавською обласною прокуратурою було сплачено судовий збір за пред`явлення позову у сумі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №667 від 17.03.2025, а позов задоволено у повному обсязі, то з відповідача на користь прокуратури необхідно стягнути 3028,00 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов заступника керівникаЛубенської окружноїпрокуратури Полтавськоїобласті вінтересах держави,в особіОржицької селищноїради Лубенськогорайону Полтавськоїобласті до ОСОБА_1 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет споруна стороніпозивача:Національний природнийпарк «Нижньосульський»про відшкодуванняшкоди,завданої порушеннямприродоохоронного законодавствау межахтериторії таоб`єктів природно-заповідногофонду задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі Оржицької селищної ради суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, в розмірі 36777,30грн. шляхом перерахування вказаної суми на користь Оржицькой селищної ради Лубенського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 37959255, отримувач: ГУК у Полтавській області/тг сел. Оржиця/24062100, код ЄДРПОУ 37959255, банк отримувача, Казначейство України (ел.адм.подат.), p/р UА928999980333109331000016698), код доходів 24062100).

Стягнути із відповідача на користь Полтавської обласної прокуратури (36000, м. Полтава, вул. 1100 річчя Полтави, 7, р/р №UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800) 3028грн. судового збору, сплаченого при подачі позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА