Рішення № 130561562, 16.09.2025, Новозаводський районний суд м. Чернігова

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2025 року

місто Чернігів

Справа №751/10291/24

Провадження №2/751/383/25

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

у складі: головуючого - судді ЧенцовоїС.М.

секретар Барбаш М.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

представник позивача адвокат Черненок Геннадій Іванович

представник відповідача, ТОВ «АВТОТРАНС» Руденко Валентин Миколайович

представник третьої особи, ПрАТ «СТ «Гарантія» Ходико Є.М.

третя особа ПрАТ «Страхова компанія «УСГ» (представник не з`явився)

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРАНС», треті особи: ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія», ПрАТ «Страхова компанія «УСГ» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Адвокат Черненок Г.І., в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «АВТОТРАНС» про стягнення 31705 гривень 09 копійок у відшкодування матеріальної шкоди, у зв`язку з придбанням ліків під час перебування на лікуванні та на лікування і відновлення зубів, пошкоджених внаслідок ДТП.

Вимоги обґрунтовує тим, що 10.12.2022 року, приблизно о 21 год 00 хв, транспортний засіб марки «Рута» моделі «25», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керування працівника ТОВ «АВТОТРАНС» ОСОБА_2 , рухаючись на ділянці дороги М-01 «Київ- Чернігів-КПП Нові Яриловичі» 165 км+820 метрів, не правильно оцінив дорожню обстановку та видимості, не реагуючи на її зміну (п.п. 2.36 ПДР), у темну пору доби, в умовах недостатньої видимості, не обрав безпечну швидкість щоб мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги (п.п. 12.2 ПДР), не вжив заходів зменшення швидкості для об`їзду перешкоди (п.п. 12.3 ПДР), проігнорував попереджувальний дорожній знак 4.8 «об`їзд перешкоди з лівого боку» (п.п.33.4 ПДР), внаслідок чого скоїв наїзд на нерухому перешкоду, а саме бетонні плити та насип піску, які перебували на проїзній частині в якості блокпосту.

У результаті ДТП позивач як пасажир, яка знаходилась в автобусі, отримала тілесні ушкодження у вигляді : закритої травми грудного відділу хребта з компресіонним переломом тіл 5-го та 8-го грудних хребців, черепно-мозкову травму зі струсом головного мозку, забійної скальпованої рани волосистої частини голови, рвані рани зовнішнього кута лівого ока, травматичної ампутації коронкових частин 21, 22, 23 зубів, травматичний вивих 11 зуба, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, за ознаками тривалого розладу здоров`я.

Відомості про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України, 11.12.2022 року внесені до ЄРДР за № 12022270340005846.

Позивача, у порядку статей 55, 56 КПК України, було визнано потерпілою у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ухвали Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28.06.2023 року задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку з примиренням з потерпілими.

Після ДТП позивач відразу була доставлена до лікарні, де проходила довготривале стаціонарне лікування, де витрачала свої особисті кошти на придбання ліків. Також, у зв`язку травматичною ампутацією коронкових частин 21, 22, 23 зубів, травматичного вивиху 11 зуба, нею витрачатись кошти на їх лікування та відновлення.Загальна сума, яка була витрачена на придбання ліків, лікування та відновлення зубів, пошкоджених внаслідок ДТП становить 44 557 гривень 09 копійок.

З приводу отримання відшкодування за завдані збитки, позивач зверталась до ПрАТ «СТ «Гарантія», з яким у ТОВ «АВТОТРАНС» укладено договір про обов`язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.

Відповідно до листа заступника генерального директора ПрАТ СТ «Гарантія» від 02.09.2024 року, ПрАТ «СТ «Гарантія» 14.08.2024 року складено Страховий акт № 293-24, згідно з яким позивачу проведено страхове відшкодування в розмірі 12 852 гривні.

Таким чином, завдана матеріальна шкода у зв`язку з придбанням ліків під час перебування на лікуванні та на лікування і відновлення пошкоджених, внаслідок ДТП,зубів становить 31 705 грн 09 коп, а саме різницю між 44 557 грн 09 копта 12 852 грн 00 коп.

Позивач зверталась до відповідача з рекомендованим листом про відшкодування у позасудовому порядкузавданої майнової шкоди, пов`язаної з придбанням ліків, лікуванням і відновленням пошкоджених внаслідок ДТП зубів, але лист повернувся, у зв`язку з неотриманням його відповідачем.

Відповідно до ухвали Новозаводського районного суду міста Чернігова від 15.01.2024 року затверджено мирову угоду в цивільній справі 750/14348/23 про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 10.12.2022 року, між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем TOB «АВТОТРАНС».

17.03.2025 року представник відповідача ТОВ «АВТОТРАНС»,Руденко В.М. через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову. (а.с.127-129)

Заперечення обґрунтовані тим, що надані позивачем докази є неналежними та такими, що не можуть підтвердити предмет заявленого позову, який пов`язаний з відшкодуванням матеріальної шкоди у вигляді витрат на лікування, пов`язаного з лікуванням зубів. У доданих до позовної заяви медичних документах щодо лікування позивача, а саме у: виписці №17387, довідці про тимчасову втрату працездатності, виписці №0461, консультативному висновку спеціаліста, відсутній фаховий висновок про ушкодження зубів позивача.

До позовної заяви долучено копію медичної карти амбулаторного хворого,яка написана рукописним текстом, із якого неможливо визначити місце, дату та результат медичного огляду.

Також, долучений документ з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який є неналежним доказом, оскільки не відповідає формі медичної стоматологічної карти хворого, затвердженоїнаказом Міністерства охорони України №110 від 14.02.2012. У законній формі стоматологічної карти, копію якої доданого до відзиву, міститься значно більше реквізитів, які об`єктивно підтверджують лікування хворого, а саме: анамнез, діагноз, лікування та рекомендації, кодифікацію хвороби зубів, кінцевий епікриз лікування, підпис лікаря.

Крім того, інформація викладена у наданій позивачем стоматологічній карті №

від 18.04.2024 є суперечливою. Так, ведення стоматологічної карти починається з дати завершення лікування, а саме з 30.05.2024; перший запис про відвідування пацієнта датований 22.04.2024, хоча стоматологічна карта заведена 18.04.2024, тобто карта заведена раніше, ніж пацієнт відвідав лікувальний заклад.

У даній стоматологічній карті зроблений запис «23 напайки, коронки нет», тобто записи в карті не підтверджують встановлення позивачу коронок на зуби.Інформація зазначена у стоматологічній карті суперечить наданому позивачем фіскальному чеку №4000070050 про оплату «пломбування зуба та фіксації коронки на загальну суму 24 500 гривень. Зі стоматологічних документів неможливо визначити кількість і характер медичних процедур.

ДТП сталася 10.12.2022, а стоматологічні послуги, відповідно до наданих позивачем документів, надані 30.05.2024, тобто через 17 календарних місяців з моменту події. У позовній заяві відсутні посилання на належні та допустимі докази, які можуть підтвердити причинно-наслідковий зв`язок між ДТП та витратами на стоматологічні послуги. У медичних документах стаціонарного лікування відсутнє підтвердження необхідності лікування зубів.

Відповідно до записів увиписці №17387 зазначено: «Відчувається помірний запах алкоголю з ротової порожнини». Перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

У наданих позивачем медичних документах: виписці №17387, довідці про тимчасову втрату працездатності, виписці №0461, консультативному висновку спеціаліста, відсутнє призначення на більшість медичних препаратів та засобів, які зазначені у фіскальних чеках, долучених до позовної заяви. Серед призначень лікаря значиться лише: нейромедин, нейвітал, олідетрін, когнум та анальгін. Інші медичні препарати в кількості 16 найменувань (німесіл, дексалгін, налгезін, пустирнік, омепразол, неовітал, прегабалін, німедар, парацетамол, траумель, бісакоділ, трикардин, кардіомагніл, громіцетін), зазначені в більшості чеків, не призначені лікарем і в лікуванні позивачем не застосовувались.

ДТП відбулося 10.12.2022 року, позивач закінчила лікування 23.03.2023 року, загальний строк лікування становить 73 дні. Відповідно до наданого позивачем листа СК «ГАРАНТІЯ» відшкодування позивачу проведено за 63 дні непрацездатності. Тобто, страхова компанія не у повному обсязі виконала свої зобов`язання.

Крім зазначеної страхової компанії, страховий захист транспортного засобу, який приймав участь у ДТП 10.12.2022, забезпечений Страховою компанією ПАТ «СК «УСГ», відповідно до полісу страхування 209400921, що підтверджується витягом з реєстру чинних полісів МТСБУ в мережі Інтернет.

Зазначає, що судова практика Верховного Суду з розгляду аналогічних спорів визначає необхідність відповідальності страхових компаній, а не страхувальників, яким є відповідач у даній справі. У першу чергу відшкодування шкоди проводиться саме страховиком, і лише потім, якщо розмір шкоди який не покривається страховим відшкодуванням, відшкодовується страхувальником, у даному випадку відповідачем. Тобто, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні, в межах суми страхового відшкодування, виступає страховик завдавача шкоди.

II. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 22.11.2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Протокольною ухвалою суду від 17.03.2025 року до участі в справі, в якості третіх осіб, залучено Страхову компанію ПАТ «СК «УСГ» та ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія».

12.09.2025 року представник відповідача ТОВ «АВТОТРАНС», Руденко В.М.направив до суду додаткові пояснення ( а.с.191-193).

Зазначає, що позивач не заперечує, що на підставі, укладеної між позивачем та відповідачем Мирової угоди від 15.01.2024 яка була затверджена ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова у цивільній справі №750/14348/23, позивачу було відшкодовано моральну шкоду у розмірі 45000 гривень.

Відповідно до ухвали Чернігівського районного суду в Чернігівській області від 28.06.2023, у справі 748/2138/23, на користь позивача ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди, завданої 10.12.2022 у результаті ДТП, було сплачено 6000 гривень. На вказану суму повинно бути зменшений розмір відшкодування у даній справі.

Звертає увагу, що на час ДТП позивачу виповнилося 63 роки, вона перебуває на пенсії за віком. З моменту ДТП, 10.12.2022, до подачі позову, пройшло більше двох років і показники здоров`я позивача об`єктивно могли погіршитися, і це безпосередньо не пов`язано з ДТП.

Позивач не надала належні докази факту надання стоматологічних послуг у визначеній у позові сумі 31 075 гривень 09 копійок.

Виходячи із загальної суми 24500 гривень фіскального чеку №4000070050 від 30.05.2024, де зазначено: за пломбування зубу 500 гривень; фіксація коронки 3000 гривень, за встановлення зубних коронок сплачено - 24000гривень. Якщо вартість однієї коронки 3000 гривень, то встановлено було 8 зубів.

Але, відповідно до медичних документів, у результаті ДТП позивач зазнала ушкодження тільки трьох зубів 21,22,23 та травматичний вивих 11 зубу. Виходячи із вартості встановлення однієї коронки 3000 гривень, вартість встановлення коронок на 4 чотири ушкодженні зуби становить 12 000 гривень.

Крім того, відповідач вважає, що розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 гривень є завищеним. Об`єм наданих юридичних послуг не був пов`язаний з направленням необхідних запитів для отримання належних доказів для судового розгляду. Коло повноважень представника при наданні професійної правничої допомоги пов`язане з підготовкою позовної заяви та представництво інтересів позивача у суді, в цивільній справі невеликої складності, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Об`єктивно розмір витрат на правничу допомогу може складати 3000 гривень.

У вступному словіпредставник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позові та наявні у матеріалах справи докази.

Позивач ОСОБА_1 у вступному слові пояснила, що коли лікувалась збирала чеки на всі ліки, які виписували лікарі. Пояснює, що вона лікувалась не лише після ДТП, а до цього часу вимушена проходити лікування, у зв`язку з тими наслідками, які настали у результаті ДТП. Щодо лікування зубів зазначає, що хоча їй після ДТП вибито 4 зуби, але через 6 місяців зуби знову почали випадати, знову прийшлось лікувати. Всього випало 8 зубів, тому така сума у фіскальному чеку. Моральна шкода їй відшкодована у результаті примирення. Також, їй відшкодовано 6000 гривень у відшкодування матеріальної шкоди.

Представник відповідача у вступному слові позовні вимоги не визнав, посилаючись на обставини зазначені у відзиві та додаткових письмових поясненнях.

Представник третьої особи СК «Гарантія» пояснив, що ОСОБА_1 відповідно до її заяви та Договору узгодження розміру страхової виплати (страхового відшкодування) від 12.08.2024 року, товариством складено страховий акт № 293-24, згідно з яким їй було проведено страхове відшкодування в розмірі 12852 гривні.

Представник третьої особи ПрАТ «СК «УСГ» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду товариство повідомлено належно.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 10.12.2022 року, приблизно о 21 год 00 хв, транспортний засіб марки «Рута» моделі «25», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням працівника ТОВ «Автотранс» ОСОБА_2 , рухаючись на ділянці дороги М-01 «Київ- Чернігів-КПП Нові Яриловичі» 165 км+820 метрів, не правильно оцінив дорожню обстановку та видимості не реагуючи на її зміну (п.п. 2.36 ПДР), у темну пору доби, в умовах недостатньої видимості, не обрав безпечну швидкість, щоб мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги (п.п. 12.2 ПДР), не вжив заходів зменшення швидкості для об`їзду перешкоди (п.п. 12.3 ПДР), проігнорував попереджувальний дорожній знак 4.8 «об`їзд перешкоди з лівого боку» (п.п.33.4 ПДР), внаслідок чого скоїв наїзд на нерухому перешкоду, а саме: бетонні плити та насип піску, які перебували на проїзній частині в якості блокпосту.

У результаті ДТП, пасажир ОСОБА_1 , яка знаходилась в автобусі отримала тілесні ушкодження у вигляді : закритої травми грудного відділу хребта з компресіонним переломом тіл 5-го та 8-го грудних хребців, черепно-мозкову травму зі струсом головного мозку, забійної скальпованої рани волосистої частини голови, рвані рани зовнішнього кута лівого ока, травматичної ампутації коронкових частин 21, 22, 23 зубів, травматичний вивих 11 зуба, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, за ознаками тривалого розладу здоров`я (а.с.12-20).

Відповідно до наказу ТОВ « АВТОТРАНС» № 32-к від 02.09.2019 року ОСОБА_2 прийнятий на роботу водієм автотранспортних засобів 3-го класу для роботи на всіх марках автобусів з 03.09.2019 року, та закріплено за ним автобус марки ПАЗ ( а.с. 198)

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28.06.2023 року, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку з примиренням з потерпілими.Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України закрито. У вказаній ухвалі вказано, що потерпіла ОСОБА_1 зазначила про сплату їй 6000 гривень матеріальної шкоди, та намір звертатись за відшкодуванням моральної шкоди до ТОВ « Автотранс» та до страховика, який страхував цивільно-правову відповідальність підприємства. (а.с.8-9, 199-201).

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 15.01.2024 року, затверджено мирову угоду у цивільній справі 750/14348/23 про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «АВТОТРАНС», відповідно до якої:

«1. ТОВ «АВТОТРАНС» зобов`язується сплатити на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за наслідком ДТП від 10.12.2022 на загальну суму 45 000 гривень. Сплата коштів буде проводитись на банківський рахунок ОСОБА_1 : НОМЕР_2 ; рахунок отримувача НОМЕР_3 ; МФО 305299; код ідентифікатора 2166305604 за наступним графіком:

- до 15 січня 2024 року 20 000 гривень;

- до 15 лютого 2024 року 25 000 гривень.

2. Сторони підписанням Мирової годи підтверджують, що їм відомі наслідки укладення Мирової угоди на стадії розгляду справи у Новозаводському районному суді міста Чернігова з подальшим затвердженням її судом.

3. Сторони погоджуються про те, що після затвердження Мирової угоди вони не будуть мати будь-яких претензій щодо предмету спору, який врегульовано Мировою угодою.

4. У разі невиконання відповідачем Мирової угоди, позивач має право стягнути розмір шкоди в порядку передбаченому законодавством.

5. Одностороння відмова від Мирової угоди не допускається.

6. Сторони та/або їх представники, що підписались нижче, підтверджують та гарантують те, що вони мають всі необхідні повноваження на підписання Мирової угоди та не мають будь-яких застережень та/або обмежень таких повноважень та/або своєї правоздатності, та/або дієздатності.

Відповідно до Страхового акту ПрАТ «СТ«Гарантія»№ 293-24 від 14.08.2024

Року, ОСОБА_1 звернулася до страхової компанії із заявою про страхову виплату 13.06.2024 року, на підставі документів, що підтверджують страхову виплату, у тому числі виписок із медичних карток амбулаторногохворого № 17387 від 19.12.2022 року та № 0461 від 23.03.2023 року, згідно Договору узгодження розміру страхової виплати визначено розмір страхової виплати 12852 гривні, яка сплачена згідно платіжної інструкції № 2067 від 14.08.2024 року ( а.с. 26-28)

Загальна сума, яка була витрачена ОСОБА_1 на придбання ліків, на лікування та відновлення пошкоджених зубів, внаслідок ДТП , становить 44 557 гривень 09 копійок, з яких на лікування 20057 гривень 09 копійок, на лікування та відновлення пошкоджених зубів- 24500 гривень. (а.с.166-174).

05.09.2024 року ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «СТ «Гарантія» із заявою про відшкодування у позасудовому порядку 31705 гривень 09 копійок, тобто різниці між загальною сумою матеріальної шкоди 44557 грн 09 коп та виплаченою страховою компанією 12852 грн ( а.с.30).

Відповідно до листа заступника генерального директора ПрАТ СТ «Гарантія», Ходико Є. № 754/24 від 02.09.2024 року, ОСОБА_1 повідомлено, що 10.12.2022 року на автодорозі М-01 «Київ- Чернігів-КПП Нові Яриловичі» 165 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу РУТА 25 реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок чого були травмовані пасажири.

31.07.2019 року між ПрАТ СТ «Гарантія» та ТОВ «Автотранс» було укладено договори обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті № П 2-1001-19, відповідно якого були застраховані пасажири від нещасних випадків на транспорті транспортного засобу РУТА 25 реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до заяви ОСОБА_1 про страхову виплату від 12.06.2024 року та Договору узгодження розміру страхової виплати (страхового відшкодування) від 12.08.2024 року, Товариством прийнято рішення про виплату страхового відшкодування.

14.08.2024 року ПрАТ «СТ «Гарантія» складено Страховий акт № 293-24, згідно з яким було проведено страхове відшкодування в розмірі 12852 гривень за реквізитами для виплати, що вказані у заявах про страхову виплату (а.с.26-27).

Відповідно до платіжної інструкції № 2067 від 14.08.2024 року, ПрАТ «СТ «Гарантія» сплатило ОСОБА_1 у рахунок страхового відшкодування згідно страхового акту № 293-24 від 14.08.2024 року, без ПДВ, 12852 гривні (а.с.28).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Положеннями ст. 23 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) зроблено висновок про те, що аналіз норм статей 1172 та 1187 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, провадження № 14-95цс20, зазначено, що враховуючи розподіл у деліктному зобов`язанні між винуватцем ДТП (страхувальником) і страховиком (МТСБУ) обов`язку з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації наземних транспортних засобів, а також те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем має визначені законом межі та порядок реалізації, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку Верховного Суду України про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована (постанови Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі №6- 2808цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-725цс16, від 26 жовтня 2016 року у справі №6-954цс16).

Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач ОСОБА_1 отримали чисельні тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Як вбачається з матеріалів справи, всі витрати на лікування, які понесла ОСОБА_1 становлять 44557 гривень 09 копійок, ПрАТ «СТ «Гарантія» здійснило позивачу страхове відшкодування у розмірі 12852 гривні. Крім того, згідно ухвали Чернігівського районного суду від 28.06.2023 року обвинувачений ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_1 6000 гривень матеріальної шкоди.

Позивач зверталася до ТОВ «Автотранс» із заявою про відшкодування матеріальної шкоди, пов`язаної із придбання ліків, на лікування та відновлення пошкоджених, внаслідок ДТП зубів, проте відшкодування відповідачем у добровільному порядку не відшкодовано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Автотранс» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП підлягає задоволенню частково, у розмірі 25705 гривень 09 копійок, за виключенням виплачених позивачу сум.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, , з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 2454 грн 96 коп (3028х25705,09/31705,09).

Згідно із п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Із матеріалів справи, правнича допомога позивачу ОСОБА_1 надавалася адвокатом Черненком Геннадієм Івановичем на підставі договору № Б/Н щодо надання правничої допомоги від 14.11.2024 року, ордеру на надання правничої допомоги, акту про приймання-передачу наданої правничої допомоги від 15.11.2024 року (а.с.31-33).

Відповідно до квитанції № 0009226 від 15.11.2024 року, позивач ОСОБА_1 сплатила адвокату Черненку Г.І. 15000 гривень за надання правничої допомоги відповідно до договору від 14.11.2024 року (а.с.34).

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 27 червня 2018 року, в справі № 826/1216/16, викладений висновок, що для підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, та оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Такий правовий висновок викладено також у постановах Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 757/16448/17-ц, від 24.03.2021 у справі № 308/1020/16-ц.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на правничу допомогу адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, виваженості та розумності, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Наведений підхід до вирішення питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу є сталим та неодноразово викладався у постановах Верховного Суду, зокрема: від 18 червня 2019 року у справі № 910/3929/18, від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15ц (провадження № 14-382цс19), від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19 (провадження № 12-94гс20), від 19 листопада 2021 року у справі №752/16038/19 (провадження № 61-7905св21).

Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду з повідомленням сторін, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи ту обставину, що позовні вимоги задоволені частково, представник відповідача у додаткових поясненнях зазначив про об`єктивний розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 гривень, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає заявлені витрати на професійну (правничу) допомогу не співмірними зі складністю справи та обсягом зазначених вище та наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у зменшеному розмірі, а саме 8000 гривень.

Керуючись статтями 13, 43, 76-81, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРАНС», треті особи:ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія»,ПрАТ «Страхова компанія «УСГ» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРАНС» на користь ОСОБА_1 25705 гривень 09 копійок у відшкодування матеріальної шкоди, завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди.

В іншій частині позовних вимоги відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРАНС» на користь держави судовий збір у розмірі 2454 гривні 96 копійок.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРАНС» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОТРАНС»(місце знаходження за адресою: 14037, м. Чернігів, вул. Громадська, 60, код ЄДРПОУ 32284373)

Третя особа: ПрАТ «Страхова компанія «УСГ» (юридична адреса місцязнаходження: 03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 літ А, код ЄДРПОУ 30859524)

Третя особа: ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» (юридична адреса місцязнаходження: 01133,м.Київ,Печерський узвіз 3, код ЄДРПОУ 14229456)

Суддя С.М.Ченцова