Рішення № 130561485, 29.09.2025, Куликівський районний суд Чернігівської області

Справа № 737/564/25

Провадження № 2/737/239/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2025 року с-ще Куликівка

Куликівський районний суд м. Чернігівської області у складі:

СуддяЛібстер А. С. секретар судового засіданняСкляр А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу№ 737/564/25за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором учасники справи та представники: представник позивачане з`явився відповідачкане з`явилась

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідачки борг згідно Кредитного договору (оферти) №11.05.2024-100001583 від 11.05.2024 в розмірі 9210 грн. та судові витрати по справі. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.05.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачці кредит, а відповідачка зобов`язалася в порядку та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісії та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав надавши відповідачу кредит у сумі 3000 грн. строком на 98 днів з фіксованою процентною ставкою у розмірі 1,5 % за один день користування кредитом. Комісія10% від суми кредиту, дорівнює 300 грн, неустойка 30 грн. нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Однак відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, порушивши умови кредитного договору, в результаті чого має прострочену заборгованість у розмірі 9210 гривень, яка складається з тіла кредиту3000 гривень, відсотків4410 гривень, комісії300 гривень, неустойки 1500 гривень, які позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді Куликівського районного суду Чернігівської області від 23.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судові засідання не з`явився, про день та час слухання справи позивач повідомлений належним чином, у позові просить розгляд справи проводити без участі представника ТОВ «Споживчий центр».

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяви, відповідно до яких просить розгляд справи провести без її участі, заперечує щодо задоволення позову. Вважає, що жодного відношення до укладення договору позики з ТОВ «Споживчий центр» не має. Кредитних коштів від позивача не отримувала, зазначеною банківською карткою не користувалася. Зазначила, що у АТ КБ «Приватбанк» у неї відсутня банківська картка за таким номером. В організації «ДТЕК», як зазначено у відомостях щодо позичальника вона ніколи не працювала.

Відповідно доч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Безпосередньо дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з такого:

Судом встановлено, що з наданих позивачем доказів, 11.05.2024 між позивачем та відповідачкою укладено кредитний договір №11.05.2024-100001583, шляхом підписання електронним цифровим підписом заявки, що є невід`ємною частиною договору, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі та на умовах встановлених договором, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Відповідно до умов кредитного договору кредит надається на наступних умовах: сума кредиту 3000 грн.; строк на який надається кредит 98 днів з дати його надання з фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1,5 % за один день користування кредитом. Комісія10% від суми кредиту, дорівнює 300 грн., неустойка 30 грн. нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. (а.с.21-32).

Як вбачається з квитанції сервісу LiqPay№ 2460749155 від 11.05.2024 ТОВ «Споживчий центр» виплатив кошти за кредитним договором № 11.05.2024-100001583 від 11.05.2024 на загальну суму 3000 гривень на картковий рахунок НОМЕР_1 (ідентифікатор еквайра АТ КБ Приватбанк (а.с.14), вказаний у договорі (а.с.29).

На підтвердження позовних вимог представником позивача надано довідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором №11.05.2024-100001583 від 11.05.2024,відповідно доякої заборгованістьвідповідачки завказаним договоромстановить 9210грн.та складаєтьсяз 3000грн.заборгованості потілу кредиту,4410грн.заборгованості повідсоткам,які нарахованіза періодз 11.05.2024року по16.08.2024року,300грн.заборгованості закомісією та1500грн.заборгованості занеустойкою (а.с.16).

Відповідно додовідки від07.07.2025АТ КБ«Приватбанк»,наданої відповідачкою,на дату11.05.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) небуло зарахуваньв сумі3000гривень від«Швидко гроші»(а.с.48).

На ухвалу суду від 08.07.2025 про витребування доказів за клопотанням відповідачки, надано відповідь з АТ КБ «Приватбанк» від 06.08.2025 року з якої вбачається, що на ім`я відповідачки ОСОБА_1 не емітовано карту № НОМЕР_3 , у зв`язку із чим відсутня можливість надати запитувану інформацію, оскільки зазначена картка в банку не обслуговується за клієнтом ОСОБА_1 (а.с.72).

Крім того, з наданої відповідачкою виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 26 травня 2000 року (а.с.80), що також спростовує інформацію щодо її працевлаштування в «ДТЕК» Куликівка, як про це зазначено в додатку до кредитного договору №11.05.2024-100001583від 11.05.2024 (інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 (а.с.31).

Відповідно до ч.1, 2ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Параграфом першимглави 71 ЦК Українирегулюються правовідносини позики.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Отже зобов`язання позичальника з повернення кредиту виникає не з моменту підписання кредитного договору, а з моменту отримання кредитних коштів. Видача кредиту має бути підтверджена належними доказами. За відсутності доказів на підтвердження факту передання позичальнику кредитних коштів суд не має правових підстав задовольняти позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно дост. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У відповідності дост. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Представник позивача, в обґрунтування позовних вимог, щодо стягнення заборгованості з відповідачки ОСОБА_1 зазначає, що саме відповідачкою під час укладання кредитного договору №11.05.2024-100001583 від 11.05.2024 пройдено ідентифікацію шляхом використання системи «Bank ID» Національного банку України і саме ОСОБА_1 перераховано на її банківську картку 3000 грн. Разом із тим на підтвердження таких обставин суду не надано належних доказів. Позивачем не доведено, що на час укладення кредитного договору за зазначеним номером банківської картки чи номером мобільного телефону ідентифіковано саме відповідачку, як отримувача кредитних коштів. За недоведеності вказаних обставин відсутні підстави вважати, що кредитор виконав умови договору щодо передачі кредитних коштів на користь саме відповідачці. Належних доказів про отримання кредитних коштів відповідачкою не надано. Зазначена у договорі банківська картка № НОМЕР_3 не емітована та не належить ОСОБА_1 , тобто кошти на виконання умов договору не були перераховані на платіжну картку, відкриту саме на ім`я відповідачки, доказів того, що вказаний у кредитному договорі номер телефону є фінансовим номером телефону відповідачки матеріали справи не містять.

Таким чином, позивачем не доведено, що відповідачка має заборгованість за кредитним договором перед ТОВ «Споживчий центр», відтак, підстави для стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту та відповідно за похідними нарахуваннями (процентами за користування кредитом, комісією) відсутні.

Отже, в задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, керуючисьст. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 76, 78, 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 626-628, 638, 639 ЦК України, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію»,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Куликівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А. С. Лібстер