Ухвала суду № 130560022, 25.09.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/4434/2025

Справа 490/7881/25

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 вересня 2025 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту не проживання та визнання права власності, третя особа - ОСОБА_3 , Перша миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївська області,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив:

1. Встановити факт не проживання станом на 21.09.2024 р. ОСОБА_2 із спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

2. Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на гараж № НОМЕР_1 , розташований в м.Миколаєві в автогаражному кооперативі «Стапель-4», який належав спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.05.2008 р., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Частиною 1 ст.4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі, з додержанням вимог ст.ст.175-177 ЦПК України.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Окрім того, відповідно до п. 4 та п. 5 ч 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Під змістом позовних вимог чи клопотань розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту його права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких виникають спірні правовідносини. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову.

У позовній заяві позивач просить встановити факт непроживання ОСОБА_2 із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1269ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина першастатті 1269 ЦК України).

Тобто право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, оскільки ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_2 був зареєстрований, проте не проживав, а сама по собі реєстрація місця проживання не може вважатися саме місцем проживання та свідчити відповідно до ч.3 ст.1268ЦК України про своєчасність прийняття спадщини, тому ОСОБА_2 , як спадкоємець не прийняв своєчасно спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , а отже, не набув права на спадкове майно.

Частиною 1 ст.15ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1 ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Отже, предметом позову є вимога про встановлення факту непроживання відповідача із спадкодавцем на час відкриття спадщини та неприйняття відповідачем спадщини після померлого батька.

Однак, виходячи зі змісту позову, позивач фактично намагається довести те, що лише він є спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , що і так є очевидно.

З огляду на викладене, суду не є зрозумілим, яким чином від встановлення вищевказаного факту залежить виникнення, зміна, або припинення саме його (позивача) особистих чи майнових прав, враховуючи, що положеннями ч. 1 ст.1268ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, тобто ОСОБА_2 може як реалізувати своє право на прийняття спадщини після смерті батька, так і відмовитися від нього.

Отже, застосований позивачем спосіб захисту не узгоджується із положеннями ст. 16 ЦК України.

За такого, позивачу необхідно уточнити спосіб захисту порушеного права, вказавши чи не є в даному спір про усунення ОСОБА_2 від спадкування.

Крім того, позивач в позовній заяві вказує, що після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина, яка складається з частини квартири АДРЕСА_2 , гараж № НОМЕР_1 в автогаражному кооперативі «Стапель-4» та земельна ділянка площею 48,6 га, розташована на території Мирнівської сільської ради.

При цьому, позивач просить визнати за ним право власності лише на гараж № НОМЕР_1 .

За такого, позивачу необхідно уточнити вимоги в п.2, а також визначити правове положення автогаражного кооперативу «Стапель-4», а також

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.

За такого, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Крім того, суд зауважує, що залишення заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення заявником недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України, що не суперечить вимогам закону, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту не проживання та визнання права власності, третя особа - ОСОБА_3 , Перша миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївська області - залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.

Роз?яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.

Водночас роз?яснюю, що невиконання до вказаного строку вимог не позбавляє права повторного звернення до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.П. Черенкова