Єдиний державний реєстр судових рішень справа № 489/5050/25 провадження №2/489/2698/25
РІШЕННЯ
Іменем України
29 вересня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» (далі ТОВ «КЛТ Кредит») до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив:
У червні 2025 року ТОВ «КЛТ Кредит» через систему «Електронний суд» звернулося до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 66246,36 грн. та понесені судові витрати.
Як на підставу позовних вимог вказано, що між сторонами 01.04.2024 у електронній формі був укладений кредитний договір № 82634, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 7000,00 грн. строком на 365 днів (до01.04.2025), зі сплатою процентної ставки в розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування грошовими коштами (912,5 % річних).
Через неналежне виконання позичальником грошових зобов`язань на дату підготовки позову утворилася заборгованість в розмірі 66248,36 грн., яка складається із 6937,00 грн. заборгованості за кредитом та 59311,36 грн. по процентам, нарахованим за період з 01.04.2024 по 01.04.2025.
Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також 2422,40 грн. судового збору та 10000,00 грн. витрат понесених на правничу допомогу.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 14.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.
Правом на дання відзиву відповідач не скористалася.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятоїстатті 279 ЦПК Українине надходило.
Згідно статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За частиною п`ятоюстатті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи встановлено, 01.04.2025 між ТОВ «КЛТ Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8263, відповідно до умов якого відповідач отримала на споживчі цілі кредит в розмірі 7000,00 грн., на строк 365 днів, та сплатою процентів в розмірі 2,5 % в день і періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів (пункти 1.1 1.4).
Відповідно до пункту 1.8 договору, Товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб - НОМЕР_1 , що належить Позичальнику. Переказ суми кредиту здійснюється Товариством через платіжний сервіс FONDY ТОВ «ФК «Елаєнс»
Згідно пункту 6.1 кредитного договору, його укладено в інформаційно-комунікаційній системі на сайті https//kltcredit.com.ua відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Договір підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «080382».
До укладення кредитного договору відповідач ознайомилася і підписала електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «138618» паспорт споживчого кредиту.
Витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи https//kltcredit.com.ua від 12.06.205 позивач підтвердив перелік дій, які були здійсненні сторонами при підписання договору.
Успішне перерахування відповідачу, відповідно до укладеного договору, грошових коштів в розмірі 7000,00 грн. на номер картки НОМЕР_2 в MONOBANK повивач підтвердив довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» від 11.06.2025 (номер транзакції в системі FONDY: 775548871 від 01.04.2024).
Розрахунком заборгованості по кредитному договору № 8263 від 01.04.2024 позивач підтвердив, що через порушення відповідачем грошових зобов`язань станом на 11.06.2025 утворилася заборгованість в загальному розмірі 66248,36 грн., яка складається із 6937,00 грн. заборгованості за кредитом та 59311,36 грн. по процентам, нарахованим за період з 01.04.2024 по 01.04.2025, тобто в межах строку кредитування.
Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача.
Правове обґрунтування та мотиви суду.
Частиною першою статті 15ЦК України передбаченоправо кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 652 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною першоюстатті 1054ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частина другастатті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Устатті 3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин третьої шостої, восьмоїстатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цьогоЗакону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини дванадцятої статті 11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно ізстаттею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Вказані правові висновки щодо укладення договору в електронній формі викладені у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.
Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 під час розгляду справи№127/33824/19зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 14.06.2022 у справі №757/40395/20.
Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи та наявних письмових доказів відповідач звернулася до позивача з метою отримання кредиту, який отримала в розмірі 7000,00 грн. у безготівковій формі на вказану нею платіжну картку, на визначений договором строк та зі сплатою процентів, розмір яких узгоджено сторонами. Разом з тим, грошові зобов`язання відповідач порушила, внаслідок чого станом на 11.06.2025 утворилася заборгованість в розмірі 66248,36 грн., яка підтверджена розрахунком позивача, який нічим не спростований.
Тому, враховуючи встановлені обставини та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та його задоволення в повному обсязі.
Щодо клопотання позивача про витребування доказів зарахування коштів на платіжну картку відповідача, суд з огляду на наявні у справі письмові докази, не вбачає необхідності в такому витребуванні.
Так як позовні вимоги задоволено повністю, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, суд враховує складність справи, а саме те, що вона є типовою і не складною, перелік наданих послуг, час, необхідний для складання позовної заяви у спорі, а також критерії розумності та співмірності.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Враховуючи наведе, розмір заборгованості та складність справи, яка не складною, суд вважає достатнім розміром вартість правових послуг 3500,00 грн., які відповідають зазначеним вище критеріям та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями4,19,141,263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» заборгованість за кредитним договором № 8263 від 01.04.2024 в розмірі 66248,36 грн. (шістдесят шість тисяч двісті сорок вісім гривень 36 коп.), а також судовий збір в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста дванадцять дві гривні 40 коп.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн. (три тисячі п`ятсот гривень 00 коп.).
У іншій частині вимоги про стягнення правничої допомоги відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит», код ЄДРПОУ 40076206, місцезнаходження: м. Київ, Площа Солом`янська, 2, прим. 04;
відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 29.09.2025.
Суддя І.В.Коваленко
Судове рішення № 130559908, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 29.09.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 489/5050/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: