Ухвала суду № 130557977, 29.09.2025, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/3241/25

Провадження № 2/317/1405/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Сакояна Д.І.

за участі:

секретаря судового засідання Сидоренка І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Запорізького районного суду Запорізької області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області від 08.07.2025 відкрито спрощене провадження у справі.

29.09.2025 до суду надійшла заява представника відповідачки, адвоката ФельськогоС.Л., у якій він просить:

закрити провадження по справі в частині позовних вимог про стягнення 2000,00грн. за тілом кредиту та 1100,00 грн. нарахованих відсотків за строк кредитування, у зв`язку з відсутністю предмета спору;

відмовити у задоволенні позову в іншій частині;

розглянути заяву та справу в цілому за відсутності відповідача.

Заява обґрунтована тим, що позов ґрунтується на тому, що ОСОБА_1 уклала кредитний договір № 185527 від 26.03.2021 з ТОВ «ЗАЙМЕР». Відповідачці надано грошові кошти у розмірі 2000,00 грн. У подальшому відповідно до договору факторингу кредитора було змінено на позивача ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ». Відповідно до позовних вимог позивач вимагає стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 2000,00 грн. (тіло кредиту), з відсотками у розмірі 8560,00 грн.

Відповідно до п. 1.2 Індивідуальної частини договору № 185527 кредит надавався строком на 20 днів. Отже, позивач вправі був нараховувати договірні відсотки лише у період дії строку кредиту, тобто лише 20 днів. Відповідно до графіку платежів за договором № 185527 від 26.03.2021, який долучено до позовної заяви, сума нарахованих відсотків та інших платежів у період дії строку кредитування 1100,00 грн.

Оскільки позивач не має права нараховувати відсотки за користування кредитом після закінчення строку кредитування, відповідачка повинна сплатити лише тіло кредиту у розмірі 2000,00 грн. та відсотки за період дії строку кредитування у розмірі 1100,00 грн.

Таким чином, сума яку позивач має право отримати від відповідачки, складає 3100,00 грн. В іншій частині позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

19.09.2025 відповідачкою по справі перераховано на рахунок позивача 3100,00 грн. за кредитним договором № 185527 від 26.03.2021.

Оскільки предмет спору наразі відсутній, це унеможливлює вирішення справи по суті. Якщо судом буде розглядатись цивільний позов в межах вимог щодо стягнення безпідставно нарахованих процентів за договором, у такому разі у задоволенні позову в цій частині треба відмовити та закрити провадження по справі в частині вимог про стягнення 2000,00 грн. за тілом кредиту та 1100,00 грн. нарахованих відсотків за строк кредитування.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи учасники справи до суду не з`явились.

Дослідивши заяву та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку із цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Поряд із цим, за змістом п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10.04.2019 у справі №456/647/18 (провадження №61-2018св19), від 13.05.2020 у справі № 686/20582/19-ц (провадження 61-1807св20) та від 09.09.2020 у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).

Оскільки представник відповідачки як на умову для закриття провадження посилається на добровільну сплату відповідачкою заборгованості за кредитним договором після звернення до суду, тобто мова йде про те, що предмет спору перестав існувати вже після відкриття провадження у справі, відсутні підстави для закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст.255 ЦПК України. Крім того, суд ураховує, що за умови закриття провадження у зазначеній представником відповідачки частині, між сторонами залишаються неврегульовані питання, відтак відсутні підстави стверджувати, що наразі відсутній предмет спору.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідачки, адвоката Фельського С.Л., про закриття провадження щодо частини позовних вимог у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.І. Сакоян