Ухвала суду № 130556514, 22.09.2025, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1855/25 Провадження № 1-кс/304/809/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2025 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Перечин клопотання детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про відсторонення від посади:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Вільхівка Іршавського району, Закарпатської області, громадянки України, яка має вищу освіту, заміжньої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, пенсіонера, виконуючої обов`язки директора Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України, зареєстрованої та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021070000000142 від 16.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.197-1, ч.3 ст.190, ч.5 ст.191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

09.09.2025 року детектив Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області з клопотанням, яке погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42021070000000142 від 16.04.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч ч.2 ст.364, ч.2 ст.197-1, ч.3 ст.190, ч.5 ст.191 КК України, про відсторонення підозрюваної ОСОБА_4 від посади виконуючої обов`язки директора Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України.

Клопотання детектив обґрунтовує тим, що Територіальним управлінням БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021070000000142 від 16.04.2021, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що на виконання наказу Національної академії аграрних наук України (далі - НААН України) «Про перепідпорядкування Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції та її мережі» від 27.12.2011 року № 83 та наказу НААН України від 16.12.2013 року № 173, Закарпатську державну сільськогосподарську дослідну станцію разом з Державним підприємством «Дослідне господарство Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції» та Державним підприємством «Дослідне господарство агрофірма «Еліта» виведено з підпорядкування Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН і передано їх в безпосереднє підпорядкування НААН України.

Одночасно, наказом НААН України від 16.12.2013 року №173 затверджено найменування: Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН України, ДП «Дослідне господарство Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції» НААН України, ДП «Дослідне господарство Агрофірма «Еліта» Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН України.

Відповідно до постанови Президії Національної академії аграрних наук України від 12.07.2023 №10/01 (Протокол № 10) «Про відновлення статусу Інституту та зміну найменування Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН», керуючись Законами України «Про внесення змін до деяких законів України щодо безперебійного виробництва та постачання сільськогосподарської продукції під час воєнного стану», «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», «Про наукову і науково-технічну діяльність», Статутом НААН України визначено, що Інститут аграрних ресурсів є науковою, бюджетною установою державної форми власності з усіма майновими і немайновими правами та зобов`язаннями, рухомим і нерухомим майном, а також землею Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України.

На виконання наказу НААН України від 02.08.2023 № 66 «Про відновлення статусу Інституту та зміну найменування Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН» Закарпатську державну сільськогосподарську дослідну станцію Національної академії аграрних наук України (код ЄРДПОУ 00729391) перейменовано на Інститут аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України та затверджено найменування: «Інститут аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України» (далі Інститут аграрних ресурсів).

Напрямки діяльності, організаційно-правова форма, та статус Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН України визначено Статутом, затвердженим 16.12.2019, а у подальшому Інституту аграрних ресурсів визначено Статутом, затвердженим 03.08.2023 та Статутом, затвердженим 13.12.2023.

Так, відповідно до пункту 1 Розділу І Статуту, Інститут аграрних ресурсів (Дослідна станція) є державною, бюджетною, неприбутковою, науковою установою.

Відповідно до пункту 3 Розділу І Статуту Інститут аграрних ресурсів перебуває у віданні НААН України, як органу управління державним майном.

Відповідно до пункту 6 Розділу ІІ Статуту, Інститут аграрних ресурсів створено з метою забезпечення проведення наукових досліджень, апробацій і впроваджень наукових розробок в галузі землеробства, рослинництва, садівництва, виноградарства, переробки сільськогосподарської продукції, тваринництва та економіки, направлених на вдосконалення наукового забезпечення розвитку агропромислового комплексу Закарпатської області, створення новітньої конкурентоспроможної науково-технічної продукції, нових видів крафтових продуктів.

Відповідно до пункту 8 Розділу ІІ Статуту основними напрямками та видами діяльності Інституту аграрних ресурсів є: активне сприяння науковим установам в роботі з проведення наукових дослідів, виробничої перевірки і впровадженню науково-технічних розробок; розроблення і науковий супровід впровадження контурно-меліоративної системи землеробства та ґрунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур в різних грунтово - кліматичних умовах України; розроблення та науковий супровід впровадження технологій в рослинництві, кормовиробництві та тваринництві стосовно фізико географічного районування України; створення високопродуктивних порід великої рогатої худоби, свиней та вівець; розробка ресурсозберігаючих технологій одержання біологічно чистої продукції культивування рослин; наукові дослідження щодо переробки екологічно чистої продукції садівництва, виноградарства, овочівництва та тваринництва в регіоні Закарпаття; створення нових високопродуктивних сортів та гібридів кукурудзи, картоплі, овочів, пряно-ароматних культур, багаторічних трав та тютюну з високою якістю врожаю, комплексно стійких до захворювання та шкідників з урахуванням змін клімату і специфіки регіонів України; забезпечення потреби регіону насінням класу еліта зернових, зернобобових, олійних культур, картоплі, тютюну, багаторічних трав з метою своєчасного сортооновлення та сортозміни, тощо.

Згідно з пунктом 10 Розділу ІІІ Статуту Інститут аграрних ресурсів заснований на державній власності. На балансі Інституту знаходиться майно, закріплене за ним НААН України на праві оперативного управління, придбане за рахунок коштів загального або спеціального фондів Державного бюджету.

За Інститутом аграрних ресурсів закріплені земельні ділянки, які використовуються для забезпечення наукової діяльності установи та надані йому на праві постійного користування, що посвідчується у встановленому законом порядку.

У відповідності до пункту 20 Розділу IV Статуту майновий комплекс Інституту аграрних ресурсів складають усі матеріальні та нематеріальні активи, що обліковуються на балансі Інституту і передані йому НААН України на праві оперативного управління, а також придбані Інститутом аграрних ресурсів за рахунок бюджетних коштів та коштів від фінансово-господарської діяльності та/або набуті іншим шляхом, не забороненим законодавством.

Відповідно до пункту 21 Розділу IV Статуту доходи (прибутки) використовуються виключно для фінансування видатків на утримання Інституту аграрних ресурсів, реалізацію мети (цілей, завдань) напрямків діяльності, визначених Статутом.

Забороняється розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників Інституту аграрних ресурсів, працівників, членів органу управління та інших, пов`язаних з ними осіб.

Наказом НААН від 24.05.2019 року № 174-к виконувачем обов`язків директора Інституту аграрних ресурсів призначено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На ОСОБА_4 відповідно до пункту 35 Розділу VІ Статуту Інституту аграрних ресурсів покладено обов`язки управління діяльністю Інститутом.

Також, пунктом 38 Розділу VІ Статуту Інституту аграрних ресурсів ОСОБА_4 несе персональну відповідальність за діяльність Інституту аграрних ресурсів, складання і виконання кошторисів, збереження закріпленого за ним державного майна, створення належних соціально-економічних умов членам трудового колективу та діяльність підпорядкованих підприємств та господарств. Діючи в межах законодавства, в інтересах Інституту аграрних ресурсів, самостійно вирішує питання діяльності відповідно до статутних завдань; представляє Інститут аграрних ресурсів у всіх органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності; відповідає за результати роботи; укладає договори, видає довіреності; у межах компетенції видає накази і розпорядження обов`язкові для всіх підрозділів і працівників; затверджує положення про структурні підрозділи і визначає функціональні обов`язки працівників; самостійно визначає організаційну структуру і розробляє штатний розпис; призначає своїх заступників та інші.

Таким чином, згідно ч.3 ст.18 КК України ОСОБА_4 являється службовою особою Інституту аграрних ресурсів із 24.05.2019 наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє по даний час. Востаннє - Указом Президента України від 17.07.2025 №478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.07.2024 року № 4524-ІX, яким з 07 серпня 2025 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні на 90 діб.

У період з грудня 2023 року по червень 2024 року, більш точної дати та часу досудовим розслідування не встановлено, у ОСОБА_4 , яка являється службовою особою Інституту аграрних ресурсів, виник умисел на розтрату чужого майна сільськогосподарської продукції Інституту аграрних ресурсів, що являється державною власністю, шляхом зловживання своїм службовим становищем.

У вищевказаний період часу ОСОБА_4 , будучи службовою особою Інституту аграрних ресурсів, усвідомлюючи, що без залучення співучасників злочину, умисел направлений на розтрату сільськогосподарської продукції Інституту аграрних ресурсів, що являється державною власністю, реалізувати не вдасться, залучила до своєї злочинної діяльності лаборанта лабораторії наукового забезпечення інноваційного розвитку ОСОБА_8 , яку наказом від 01.01.2024 року №3-О призначила завідувачем складу.

Так, ОСОБА_4 , будучи службовою особою Інституту аграрних ресурсів, достовірно знала, що згідно з актом здачі-прийняття продукції від 01.12.2023, ФГ «Спадщина» передало Інституту аграрних ресурсів продукцію, вирощену у 2023 році згідно з договором № 03/04-2023 від 03.04.2023, а саме: «Соя» в кількості 160 020 кілограмів та «Просо» в кількості 154 000 кілограмів, яку поміщено на зберігання в зерновий склад Інституту аграрних ресурсів розташований за адресою: проспект Свободи, село Велика Бакта Берегівський район Закарпатська область на земельній ділянці кадастровий номер 2120483300:01:000:0042, та оприбутковано Інститутом аграрних ресурсів у формі звітності «Баланс» код рядка 1050 «Запаси» загальною балансовою вартістю на суму 1 870 035,25 гривень.

Таким чином, у період з 01.12.2023 сільськогосподарська продукція Інституту аграрних ресурсів, що являється державною власністю, а саме: просо урожаю 2023 року у кількості 140 000 кілограмів, сої урожаю 2023 року у кількості 160 020 кілограмів загальною балансовою вартістю на суму 1 870 035,25 гривень перебувала у віданні ОСОБА_4 , як службової особи Інституту аграрних ресурсів, з 01.01.2024 також була ввірена завідувачу складом Інституту аграрних ресурсів ОСОБА_8 .

У подальшому, у період з січня по червень 2024 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 будучи службовою особою, діючи умисно всупереч інтересам служби в інтересах інших осіб, за попередньою змовою групою осіб, у співучасті з завідувачем складу Інституту аграрних ресурсів ОСОБА_8 , у період дії правового режиму воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів в інтересах інших осіб, здійснили розтрату сільськогосподарської продукції Інституту аграрних ресурсів, що являється державною власністю, а саме: проса урожаю 2023 року у кількості 140 000 кілограмів та сої урожаю 2023 року у кількості 160 020 кілограмів загальною балансовою вартістю на суму 1 870 035,25 гривень, шляхом видачі невстановленим особам з зернового складу розташованого за адресою: проспект Свободи, с.Велика Бакта Берегівський район Закарпатська область на земельній ділянці кадастровий номер 2120483300:01:000:0042, без відображення в складському та бухгалтерському обліку, що підтверджено актом ревізії Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області.

Відповідно до висновку економічної експертизи документально підтверджено заподіяння шкоди державі на суму 1 870 035,25 гривень.

Детектив вказує, що ОСОБА_4 , будучи службовою особою Інституту аграрних ресурсів, умисно за попередньою змовою групою осіб, у співучасті з завідувачем складу Інституту аграрних ресурсів ОСОБА_8 , зловживаючи своїм службовим становищем, у період дії правового режиму воєнного стану, здійснила розтрату сільськогосподарської продукції (проса та сої урожаю 2023 року) Інституту аграрних ресурсів, що являється державною власністю на суму 1 870 035,25 гривень, яка перебувала у її віддані, чим завдала шкоди на вказану суму інтересам держави, що складає одну тисячу двісті тридцять п`ять неоподаткованих мінімумів доходів громадян та являється особливо великим розміром.

09.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а саме у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК Украни, тобто у розтраті чужого майна сільськогосподарської продукції (проса та сої урожаю 2023 року) Інституту аграрних ресурсів, що являється державною власністю на суму 1 870 035,25 гривень, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.

Санкція ч.5 статті 191 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Відповідно до положень ст.12 КК України злочин, передбачений цією статтею, є особливо тяжким.

Як вказує детектив у клопотанні, обґрунтована підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, доводиться зібраними в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом огляду реєстраційної картки юридичної особи Інституту аграрних ресурсів, протоколом обшуку зерноскладу Інституту аграрних ресурсів, актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України за період із 01.10.2022 по 30.06.2024, від 31.10.2024 за №13-07-07/15, показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , поясненням ОСОБА_12 та інших, копіями документів отриманих в порядку ст.93 КПК України, протоколами слідчих (розшукових) дій, іншими матеріалами кримінального провадження.

Також вказує, що підозрювана ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наказом НААН від 24.05.2019 № 174-к призначена виконувачем обов`язків директора Інституту аграрних ресурсів, тобто на час вчинення кримінального правопорушення та на даний час, відповідно до вимог ч.3 ст.18 КК України є службовою особою, яка здійснювала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, інкриміноване особливо тяжке кримінально-каране діяння вчинено нею безпосередньої на займаній посаді, зокрема саме статус службової особи сприяв можливості вступу ОСОБА_4 у злочинну змову з метою здійснення розтрати сільськогосподарської продукції Інституту аграрних ресурсів, що являється державною власністю, у зв`язку з чим саме посада підозрюваної сприяла вчиненню кримінального правопорушення, кваліфікуючими ознаками якого являється вчинення кримінального правопорушення саме службовою особою з використанням наданого їй, внаслідок займаної посади, службового становища, що в свою чергу, унеможливлює виконання нею своїх обов`язків на час кримінального провадження, оскільки, продовжуючи перебувати на вказаній посаді, підозрювана зможе підробити документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, а також матиме можливість незаконними засобами впливати на свідків - своїх колег по роботі, у тому числі і тих, які будуть викликатись для проведення з їхньою участю слідчих дій.

Крім цього, діяльність ОСОБА_4 полягала у розтраті сільськогосподарської продукції Інституту аграрних ресурсів, що являється державною власністю, а саме: проса урожаю 2023 року у кількості 140 000 кілограм та сої урожаю 2023 року у кількості 160 020 кілограм загальною балансовою вартістю на суму 1 870 035,25 гривень, шляхом видачі невстановленим особам з зернового складу розташованого в селі Велика Бакта Берегівського району Закарпатської області, без відображення в складському та бухгалтерському обліку та проведення фінансових операцій з метою отримання не контрольованих протиправних прибутків, що вказує на наявність значного матеріального та фінансового резерву, для вчинення кримінального правопорушення підозрювана використовувала разом із співучасниками документи, які містять недостовірні відомості, що свідчить про наявність стійких соціальних зав`язків та наявність фінансового ресурсу для спотворення речей, документів, вчинення дій з підкупу, залякування та впливу на свідків, експерта чи спеціаліста у кримінальному провадженні.

Тобто, ризик впливу на свідків, експертів існує не лише при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, і підозрювана із використанням своїх службових та владних повноважень може здійснювати тиск на свідків, експертів та інших учасників кримінального провадження з метою дачі ними завідомо неправдивих показів чи відмови від дачі показів, а відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої може негативно відобразитися на результатах судового розгляду вказаного кримінального провадження.

Крім того, підозрювана у продовж тривалого часу, скоюючи протиправні діяння з урахуванням роду діяльності, набула значне коло знайомих на всій території України, з якими підтримує стосунки та у разі необхідності може скористатися їх допомогою щодо переховування від органів досудового розслідування та/або суду у тому числі і шляхом сприяння виїзду до тимчасово окупованої території Луганської та Донецької областей, АР Крим, з метою подальшого переховування на території інших областей та/або держав.

Тобто, ОСОБА_4 з метою перешкоджання досудовому розслідуванню також зможе підшуковувати осіб, які наддадуть вигідні для неї показання.

Детектив вважає, що оскільки в матеріалах кримінального провадження наявні достатні ризики того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на вказаній посаді, зможе негативно вплинути на подальший хід досудового розслідування кримінального провадження, зокрема підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на свідків, знищити чи підробити документи, які мають значення для досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваної, обставин вчинення нею особливо тяжкого кримінального правопорушення, сторона обвинувачення вважає за необхідне відсторонити підозрювану ОСОБА_4 від займаної посади в межах строку досудового розслідування, у зв`язку з чим детектив звертається до слідчого судді з даним кдопотанням.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання детектива підтримав у повному обсязі та просить задовольнити за наведеними у ньому підставами та обґрунтуваннями, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Також зазначає, що ОСОБА_4 раніше, у травні 2022 року вже відсторонювалася від посади, в ході досудового розслідування у іншому кримінальному провадженні № 42022070000000068 від 12.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Прокурор просить застосувати такий захід забезпечення кримінального провадження як відсторонення підозрюваної ОСОБА_4 від займаної посади в межах строку досудового розслідування.

Захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти клопотання детектива про відсторонення підозрюваної ОСОБА_4 від займаної посади, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність поданого клопотання, більшість зазначених у клопотанні ризиків, не підтверджено. Вважає, що відсторонення підзахисної ОСОБА_4 зачіпає її право на працю. У задоволенні поданого клопотання детектива про відсторонення від посади просить відмовити у повному обсязі.

Підозрювана ОСОБА_4 підтримала доводи захисника та просить вирішити клопотання детектива про відсторонення її від посади, на розсуд суду.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення прокурора в обґрунтування поданого клопотання, думку сторони захисту в особі адвоката ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_4 , повно і всебічно дослідивши додані до клопотання матеріали, проаналізувавши докази на обґрунтування клопотання детектива у їх сукупності, заперечення сторони захисту та виходячи з принципів об`єктивності, справедливості та розумності, вважаю, що клопотання детектива ОСОБА_6 підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч.ч.1,2 ст.154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

При вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини: 1) правову підставу для відсторонення від посади; 2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про відсторонення від посади; 2) перелік документів, які посвідчують обіймання особою посади та які підлягають поверненню особі або вилученню на час відсторонення від посади; 3) строк відсторонення від посади, який не може становити більше двох місяців; 4) порядок виконання ухвали.

Згідно ч.1 ст.157 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В судовому засіданні встановлено, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021070000000142 від 16.04.2021 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Як встановлено в ході досудового розслідування та вбачається з матеріалів клопотання, на виконання наказу Національної академії аграрних наук України (далі - НААН України) «Про перепідпорядкування Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції та її мережі» від 27.12.2011 року № 83 та наказу НААН України від 16.12.2013 року № 173, Закарпатську державну сільськогосподарську дослідну станцію разом з Державним підприємством «Дослідне господарство Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції» та Державним підприємством «Дослідне господарство агрофірма «Еліта» виведено з підпорядкування Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН і передано їх в безпосереднє підпорядкування НААН України.

Наказом НААН України №173 від 16.12.2013 року затверджено найменування: Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН України, ДП «Дослідне господарство Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції» НААН України, ДП «Дослідне господарство Агрофірма «Еліта» Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН України.

Відповідно до постанови Президії Національної академії аграрних наук України від 12.07.2023 №10/01 (Протокол № 10) «Про відновлення статусу Інституту та зміну найменування Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН», керуючись Законами України «Про внесення змін до деяких законів України щодо безперебійного виробництва та постачання сільськогосподарської продукції під час воєнного стану», «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», «Про наукову і науково-технічну діяльність», Статутом НААН України визначено, що Інститут аграрних ресурсів є науковою, бюджетною установою державної форми власності з усіма майновими і немайновими правами та зобов`язаннями, рухомим і нерухомим майном, а також землею Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України.

На виконання наказу НААН України від 02.08.2023 № 66 «Про відновлення статусу Інституту та зміну найменування Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН» Закарпатську державну сільськогосподарську дослідну станцію Національної академії аграрних наук України (код ЄРДПОУ 00729391) перейменовано на Інститут аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України та затверджено найменування: «Інститут аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України» (далі Інститут аграрних ресурсів).

Напрямки діяльності, організаційно-правова форма та статус Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН України визначено Статутом, затвердженим 16.12.2019, а у подальшому Інституту аграрних ресурсів визначено Статутом, затвердженим 03.08.2023 року та Статутом, затвердженим 13.12.2023 року.

Відповідно до пункту 1 Розділу І Статуту, Інститут аграрних ресурсів (Дослідна станція) є державною, бюджетною, неприбутковою, науковою установою. Відповідно до пункту 3 Розділу І Статуту Інститут аграрних ресурсів перебуває у віданні НААН України, як органу управління державним майном.

Наказом НААН від 24.05.2019 року № 174-к виконувачем обов`язків директора Інституту аграрних ресурсів призначено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На ОСОБА_4 відповідно до пункту 35 Розділу VІ Статуту Інституту аграрних ресурсів покладено обов`язки управління діяльністю Інститутом.

09.09.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, зокрема: у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.

09.09.2025 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Санкція ч.5 статті 191 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Відповідно до положень ст.12 КК України злочин, передбачений цією статтею, є особливо тяжким.

Обґрунтованість пред`явленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні матеріалами, зокрема: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021070000000142 від 16.04.2021 року, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч.5 ст.191 КК України, актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України за період із 01.10.2022 по 30.06.2024, від 31.10.2024 року за №13-07-07/15 та додатком №1, довідкою про використання бюджетних коштів Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку НААН України за період із 01.10.2022 по 30.06.2024, висновком експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ОСОБА_13 №СЕ-19/107-25/7904-ЕК від 01.09.2025 року, поясненнями ОСОБА_12 , протоколом огляду відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень від 19.09.2025 року, протоколом огляду реєстраційної картки юридичної особи Інституту аграрних ресурсів та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Слідчий суддя враховує частину 5 статті 9 КПК, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів та підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч.5 ст.9 КПК України).

Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги вищевказані рішення ЄСПЛ, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї заходів забезпечення кримінального провадження.

В порядку, встановленому КПК України, повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, стороною захисту не оскаржувалось.

При цьому, слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, кваліфікуючі ознаки вказаних діянь, а саме: можливе вчинення службовою особою кримінальних правопорушень саме з використанням службового становища, у зв`язку з чим, підозрювана, займаючи посаду виконуючої обов`язки директора Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України, має доступ до службових кабінетів, документів, а також електронних носіїв інформації, що можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування у даному кримінальному проваджені, а тому наявний ризик у вигляді можливого знищення, приховання або спотворення речей та документів, які мають значення для досудового розслідування та можуть бути використані як докази в рамках кримінального провадження № 42021070000000142 від 16.04.2021 року.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що в рамках даного кримінального провадження наявні свідків, експерти, які проводили ряд судових експертиз, у зв`язку з чим, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику можливого незаконного впливу підозрюваною на експертів, спеціалістів, а також свідків, які працюють в Інституті аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України та можуть повідомити важливі обставини вчинення кримінального правопорушення

Слідчий суддя також звертає увагу на те, що КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1,2 ст.23, ст.224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК).

Більш того, на даний час в рамках кримінального провадження проводяться необхідні слідчі та процесуальні дії, а тому перебування ОСОБА_4 на займаній посаді надасть їй можливість використовувати здобуті нею стійкі постійні зв`язки з іншими органами державної та місцевої влади, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, зокрема, перешкоджати здійсненню повного та всебічного досудового розслідування, що матиме негативний вплив на його хід.

В судовому засіданні також встановлено, що на теперішній час ОСОБА_4 є обвинуваченою у іншому кримінальному провадженні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та яке на даний час розглядається судом (справа № 308/8775/22), що свідчить про наявність ризику продовження вчинення ОСОБА_14 інших кримінальних правопорушень. Та у вищевказаному кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Ужгородського районного суду Закарпатської області від 25.05.2022 року підозрювана ОСОБА_4 вже відсторонювалася від посади виконуючої обов`язки директора Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України, на строк до 25.07.2022 року,

Дослідивши матеріали клопотання, враховуючи особу підозрюваної ОСОБА_4 , яка раніше не судима, має постійне місце проживання, постійне місце роботи, на теперішній час працює на посаді виконуючої обов`язки директора Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України, тобто не просто продовжує виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, що сприяло вчиненню інкримінованого їй кримінального правопорушення, а його корисливий мотив дає підстави вважати, що перебуваючи на цій посаді, остання зможе продовжити свою злочинну корисливу діяльність. Окрім цього, перебуваючи на цій посаді, підозрювана ОСОБА_4 зможе негативно вплинути на подальший хід досудового розслідування кримінального провадження, зокрема остання може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на свідків, експертів, спеціалістів; знищити чи підробити документи, які мають значення для досудового розслідування, а отже слідчий суддя вважає, що без застосування забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади, у даному кримінальному провадженні, неможливо забезпечити швидке, повне та неупереджене досудове розслідування. Можливості виникнення негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади слідчим суддею не встановлено.

Доказів негативних наслідків відсторонення ОСОБА_4 від посади слідчим суддею не встановлено та підозрюваною і її захисником у судовому засіданні не надано. Посилання захисника на порушення права підозрюваного на працю у разі відсторонення від посади слідчий суддя вважає необґрунтованим, оскільки відсторонення особи від посади має тимчасовий характер і не є тотожним із поняттям звільнення з роботи. При цьому судом також враховується, що підозрювана ОСОБА_4 є пенсіонером і отримує дохід у вигляді пенсії.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 стороною обвинувачення обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, що створює у суспільстві негативне враження безладдя, безкарності у системі органів державної влади, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади.

Слідчий суддя вважає також доведеним в судовому засіданні, з огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень та обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, що саме займана нею посада сприяла можливому вчиненню останньою вищевказаного кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.5 ст.65 Закону України «Про запобігання корупції», особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

З урахуванням викладеного, вбачається наявність достатніх підстав вважати, що для запобігання протиправній поведінці підозрюваної ОСОБА_4 , яка, перебуваючи на посаді, може спотворити, знищити або приховати докази, які мають значення для досудового розслідування, впливати на свідків, експертів, спеціалісті, існує необхідність в застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення ОСОБА_4 від займаної посади, а тому слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що відсторонення підозрюваної ОСОБА_4 від посади не є позбавленням права на працю, а є тимчасовим обмеженням особи займати певну посаду. Отже, такий захід є тимчасовим, а тому відповідні обмеження є розумними і співмірними, з огляду на завдання кримінального провадження. З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні, потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.

Таким чином, встановлені в судовому засіданні слідчим суддею обставини дають підстави для висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного як відсторонення від посади, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, яке кваліфікується як особливо тяжкий злочин, досудове розслідування щодо яких не завершене, відсторонення від посади необхідне для запобігання можливій протиправній поведінці підозрюваної, відповідний ступень втручання є розумним і співмірним із завданням цього кримінального провадження.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.131, 132, 154, 156, 157 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про відсторонення від посади задовольнити.

Відсторонити підозрювану ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від посади виконуючої обов`язки директора Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України, в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021070000000142 від 16.04.2021 року, а саме до 09 листопада 2025 року.

Ухвала після її оголошення підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1