Рішення № 130555827, 29.09.2025, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/3928/25

Провадження №2/639/1495/25

РІШЕННЯ

(Заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2025 року Новобаварський районни суд міста Харкова

у складі: головуючого судді Труханович В.В.,

за участю секретаря Яременко В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу № 639/3928/25 за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальний заклад охорони здоров?я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про стягнення неправомірно отриманої пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року начальник Головного управлінняПенсійного фондуУкраїни вХарківській областізвернулась до Новобаварського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальний заклад охорони здоров?я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про стягнення неправомірно отриманої пенсії, в якій просила суд ухвалити рішення на підставі якого стягнути з відповідача на користь Головного управлінняПенсійного фондуУкраїни вХарківській областінеправомірно отриману пенсію в розмірі 37965,65 грн. та судові витрати. .

В обґрунтуванняпозовних вимогпозивач посилаєтьсяна те,що ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримував пенсію по інвалідності ІІ групи з 18.04.2024, призначену відповідно до Закону № 1058 «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» на підставі заяви від 06.05.2024 за № 2101, виписки з акта огляду медичко-соціальної експертної комісії серії 12ААГ №322623 від 18.04.2024, виданої міжрайонною Слобідською медико-соціальною експертною комісією м. Харкова. Територіальні органи ПФУ припиняють виплати пенсії, зокрема на підставі відповідної інформації від уповноважених установ, отриманої ними в результаті виконання своїх функціональних обов`язків. Виплата пенсії припинена на підставі довідки виданої Харківської обласної державної адміністрації Департаменту охорони здоров`я «Обласний центр медичко-соціальної експертизи» від 23.12.2024 № 3 про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю з18.042024. Листом від 13.03.2025 № 2000-0307-8/39292 ОСОБА_1 повідомлено про те, що виплату пенсії призупинено у зв`язку зі скасуванням ІІ групи інвалідності. У зв`язку зі скасуванням довідки було зайво виплачено пенсію у розмірі 37965,65 грн. за період з 18.04.2024 по 28.02.2025 та запропоновано повернути зазначені кошти на рахунок ПФУ як зайво виплачена пенсія. Враховуючи, що відповідач права на отримання пенсії по інвалідності не має, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з зазначеною позовною заявою.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 09 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальний заклад охорони здоров?я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про стягнення неправомірно отриманої пенсії. Призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений, про причину неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення слухання справи до суду не надходило. Відзив на позовну заяву також не надходив.

Представник третьої особи в судове засідання не з?явився про день та час судового засідання повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

На підставі викладеного, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності не з`явившихся сторін та у відповідності ч.4 ст. 223, ст. 280, 281 ЦПК України постановити по справі заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу. За приписами ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За приписами ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Судом встановлено, що відповідно до довідки до виписки огляду медико-соціальної експертної комісії, ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з 18.04.2024 за загальним захворюванням на строк до 01.05.2025. Дата чергового переогляду 18.04.2025 (а.с.9)

Згідно із довідкою про невизнання інвалідом № 3, ОСОБА_1 23.12.2024 оглядався РЕК № 4 КЗОЗ «ОЦМСЕ» і за результатами не визнаний інвалідом з 18.04.2024 (а.с.5).

Рішенням ГУ ПФУ від 10.03.2025 № 204950022053 встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи з 18.04.2024, призначену на підставі заяви від 06.05.2024 за №2101, виписки з акта огляду медичко-соціальної експертної комісії серії 12ААГ №322623 від 18.04.2024, виданої міжрайонною Слобідською МСЕК м. Харкова. Повторно розглянуто заяву від 06.05.2024 за №2101про призначення пенсії по інвалідності та прийнято рішення про відмову, оскільки право на призначення пенсії відсутнє (а.с. 10).

13.03.2025 листом №2000-0307-8/39292 ОСОБА_1 було повідомлено про виникнення переплати та необхідність повернення коштів на розрахунковий рахунок Пенсіййного фонду України (а.с. 13-14).

Так, статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст.30 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.

Згідно ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування»№ 1058-IV від 09.07.2003 пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Порядок та підстави повернення суми пенсій, виплачених пенсіонеру, визначено Законом України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 та Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Відповідно до частини першої статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.

У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров`я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21.03.2003 (зі змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України № 25-3 від 25.11.2014).

Згідно пункту 3 цього Порядку, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Отож для виникнення зобов`язання, передбаченого цією статтею, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Верховний Суд у постанові від 08.09.2021 у справі № 201/6498/20 зазначив, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі ст. 1212 ЦК України. Будь-яке збагачення майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання невигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнута, або з очікуванням, яке не справдилося. Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання, є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акта правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до ст. 1212 ЦК України, у цьому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Як Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 910/3831/22 від 07.022.024 (пункт 84) зазначила, що зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми ст. 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов`язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала. Це зобов`язання не виникає з рішення суду. Судове рішення в цьому випадку є механізмом примусового виконання відповідачем свого обов`язку з повернення безпідставно отриманих коштів, який він не виконує добровільно.

Подібний висновок викладений у п. 66, 67 постанови Касаційного господарського суду від 01.09.2022 у справі № 910/9544/19.

Заразом, як убачається з висновків Касаційного цивільного суду у постановах від 11.08.2021 у справі № 344/2483/18 та від 12.04.2023 у справі № 461/4066/21, зобов`язання повернути майно, отримане за недійснім оспорюваним правочином, виникає в особи з моменту набрання законної сили судовим рішенням про визнання такого правочину недійсним. Враховуючи презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України), можна зробити висновок, що особа отримала майно на підставі укладеного правочину, але ця підстава згодом відпала з визнанням судом цього правочину недійсним.

Загальна умова ч.1 ст.1212 ЦК звужує застосування інституту безпідставного збагачення в зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) зроблено висновок, що «предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України».

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ч. 1, 2, 3 ст.89 ЦПК України).

Отже, з врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 безпідставно набув грошові кошти, у вигляді пенсії виплаченої ГУ ПФУ в Харківській області не внаслідок рахункової посилки з боку позивача, а внаслідок порушення відповідачем вимог, передбачених п. 1 п.п. 1,5 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2023 за № 1058-IV та на підставі довідки виданої Харківської обласної державної адміністрації Департаменту охорони здоров`я «Обласний центр медичко-соціальної експертизи» від 23.12.2024 № 3.

Оскільки наслідком повторного переогляду стало невстановлення групи інвалідності відповідача ОСОБА_1 з дати її встановлення, тобто з 18.04.2024, рішення про її встановлення з 18.04.2024 скасовано, то за вказаний період отримана відповідачем пенсія в сумі 37965,65 грн. є безпідставно набутим майном і свідчить про протиправність збагачення відповідача за рахунок позивача, у зв`язку з чим заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача таких коштів на підставіст.1212 ЦК Україниє правомірною.

Будь-яких доказів на спростування вимог сторони позивача та правомірності отримання коштів стороною відповідача суду надано не було, а тому, суд дійшов висновку, що переплата була здійснена внаслідок наданої довідки, яка вважається не правомірною та скасована.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, суд вважає даний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальний заклад охорони здоров?я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про стягнення неправомірно отриманої пенсії є обгрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі. У зв`язку з задоволенням позову на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 3028,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 141, 223, 265, 280-282 ЦПК України, ст. 1212,1215 ЦК України, Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2023 за № 1058-IV, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальний заклад охорони здоров?я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про стягнення неправомірно отриманої пенсії задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області неправомірно отриману пенсію у розмірі 37965,65 грн. (тридцять сім тисяч дев?ятсот шістдесят п?ять гривень 65 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.09.2025

Найменування сторін:

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, юридична адреса: 61022, м. Харків, м-н Свободи, б. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., ЄДРПОУ 14099344;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Третя особа - Комунальний заклад охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи», юридична адреса: 61058, м. Харків, вул. Літературна, 6, ЄДРПОУ 033277530.

Суддя В. В. Труханович