Ухвала суду № 130555553, 25.09.2025, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/19378/24

1-кс/569/7415/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2025 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, у рамках кримінального провадження №22024180000000133 від 20.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, звернувся до суду із вказаним клопотанням, у якому просить суд накласти арешт на майно, що було вилучене 24.09.2025 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Своє клопотання обґрунтовує тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що громадянин ОСОБА_5 будучи засновником та директором підприємства, за попередньою змовою із не установленими на даний час особами, 15.03.2023 року, вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи - ТОВ «АГРОНИВА ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 45066150) завідомо неправдиві відомості, з метою прикриття подальшої незаконної діяльності під час проведення експортних операцій.

Реєстрація зазначеного Товариства відбулася із використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Дія» з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Внесення недостовірних відомостей під час реєстрації вказаної юридичної особи, та відкриття рахунків у банківських установах дало змогу в подальшому здійснювати внесення до офіційних бухгалтерських документів, документів банківських установ, документів, що подаються митним та іншим державним органам завідомо неправдивих відомостей упродовж березня - серпня 2023 року про здійснення експортних операцій з агропродукцією на загальну суму понад 38 млн грн., які не відображені підприємством у податковій звітності, мають ознаками приховування незаконних доходів або майна від їх джерел шляхом складного ланцюга фінансових операцій, заплутаний характер, ймовірно з метою уникнення ідентифікації, передбачених законодавством та відповідно мають ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Вищевказаний громадянин та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи здійснюючи фінансово-господарські операції з експорту товарів без встановленого джерела їх походження, оформленні за участі ТОВ «АГРОНИВА ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 45066150), які не відображені підприємством у податковій звітності мають ризики відсутності очевидного економічного сенсу та законної мети, здійснено з метою приховування реального змісту фінансових операцій чи правочинів.

24.09.2025 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у приватному житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами розміщеному за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході проведення обшуку за вищевказаною адресою було виявлено та вподальшому вилучено:

-банківську картку з номером НОМЕР_1 ;

-банківську картку з номером НОМЕР_2 ;

-банківську картку з номером НОМЕР_3

-банківську картку з номером НОМЕР_4 .

Крім того, в ході обшуку за вищевказаною адресою, ОСОБА_5 добровільно надав мобільний телефон марки «Iphone 8» чорного кольору у силіконовому чохлі.

Покликаючись на викладене, слідчий вказує на необхідність накладення арешту на майно, вилучене 24.09.2025 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перелік якого наведено у клопотанні, так як воно являється матеріальним об`єктом, що зберегло на собі сліди вчиненого злочину та відповідає вимогам речових доказів, передбачених статтею 98 КПК України.

Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слід задовольнити із наступних підстав.

З урахуванням неявки та заяви слідчого, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Згідно ч. 2ст. 172 КПК Україниз метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.

Судом встановлено, що Рівненським РУП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22024180000000133 від 20.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України.

24.09.2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого було вилучено вищевказане майно та в подальшому постановою слідчого від 24.09.2025 визнано та приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальненнявищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому тільки у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.

Враховуючи вищевикладені обставини те, що повернення майна його власнику може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя, приходить до висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на майно, яке було вилучене 24.09.2025 в ході проведення невідкладного обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою збереження речових доказів, проведення судових експертиз так, як не застосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, що було об`єктом кримінально протиправних дій, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на майно, яке було виявлене, а також вилучене 24.09.2025 за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у приватному житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами розміщеному за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

-банківську картку з номером НОМЕР_1 ;

-банківську картку з номером НОМЕР_2 ;

-банківську картку з номером НОМЕР_3

-банківську картку з номером НОМЕР_4 ;

-мобільний телефон марки «Iphone 8» чорного кольору у силіконовому чохлі.

Встановити заборону будь-яким особам користуватися та розпоряджатися вищевказаними речами до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженню.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя