Рішення № 130555171, 18.09.2025, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/981/25

Провадження № 2/542/493/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2025 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Карась В.Р.,

представника Органу опіки та піклування Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області та Служби у справах дітей Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області - Каракуці Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, Служба у справах дітей Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2025 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради (надалі також - позивач) до ОСОБА_1 (надалі також - відповідач-1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (надалі також - відповідач-2, ОСОБА_2 ), за змістом якої позивач просив:

- позбавити батьківських прав матір ОСОБА_2 та батька ОСОБА_1 відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- стягнути аліменти з ОСОБА_2 на утримання малолітнього, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ? частини заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку на користь майбутнього опікуна;

- стягнути аліменти з ОСОБА_1 на утримання малолітнього, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ? частини заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку на користь майбутнього опікуна.

Ухвалою суду від 04 червня 2025 року позовна заява залишена без руху, позивачу встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 36-37).

10 червня 2025 року позивач усунув недоліки позовної заяви: надав до суду квитанцію про сплату судового збору, докази надіслання позовної заяви з доданими до неї документами відповідачам, уточнив найменування позивача та позовні вимоги (а.с. 40-53), зокрема, в частині стягнення з відповідачів аліментів на користь майбутнього опікуна, на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 16 червня 2025 року після отримання інформації про зареєстровані місця проживання відповідачів позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с. 60-61).

Ухвалою суду від 30 липня 2025 року залучено до участі у цивільній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, Службу у справах дітей Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області (а.с. 81).

Ухвалою суду від 15 серпня 2025 року продовжено строк підготовчого провадження у справі до 90 днів (а.с. 91).

Ухвалою суду від 18 серпня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 98-99).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказано, що батько дитини - ОСОБА_1 має інвалідність 3 групи з дитинства, діагноз: розумова відсталість, а мати дитини - ОСОБА_2 має встановлений діагноз: розумова відсталість легкого ступеня.

Зазначено, що з 11 січня 2024 року відповідно до наказу начальника Служби у справах дітей Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку, як такий, що опинився в складних життєвих обставинах.

Вказано, що з батьками дитини проводилась робота по подоланню складних життєвих обставин, під час якої неодноразово перевірялись умови проживання дитини, за адресою: АДРЕСА_1 , а батьків було попереджено про відповідальність за невиконання батьківських обов`язків.

Позивачем зазначено, що до Служби у справах дітей Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області звернулась тітка малолітньої дитини - ОСОБА_4 , яка повідомила, що після бесіди із батьками дитини було прийнято спільне рішення про оформлення дитини до Соколовобалківського ЗДО «Берізка» із фактичним його перебуванням у будні дні у тітки, за адресою: АДРЕСА_2 , а на вихідних - у батьків. Однак ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали зловживати такою ситуацією та взагалі перестали піклуватись про дитину, а в подальшому звернулись до Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області із заявами про відмову від батьківських прав на малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку з цим, дитину тимчасово влаштовано в сім`ю тітки - ОСОБА_4 .

Враховуючи викладені обставини, спираючись на норми сімейного законодавства, позивач звернувся до суду із позовом про позбавлення матері ОСОБА_2 та батька ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі пункту 2 частини 1 статті 164 СК України у зв`язку з ухиленням батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, та стягнення аліментів на його утримання.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16 червня 2025 року відповідачам надавався строк для надання до суду відзиву на позов разом із усіма доказами.

Ухвала суду разом із копією позовної заяви з додатками направлялись відповідачу ОСОБА_1 на зареєстровану адресу проживання, зазначену у інформації Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області № 02-20/797, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 57), однак повернулись до суду із зазначенням причини невручення - «адресат відсутній за вказано адресою» 26 червня 2025 року (а.с. 72-76).

Ухвала суду разом із копією позовної заяви з додатками направлялись відповідачці ОСОБА_2 на зареєстровану адресу проживання, зазначену у інформації Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області № 09.2-11/121 (а.с. 59), за адресою: АДРЕСА_3 , однак повернулись до суду із зазначенням причини невручення - «адресат відсутній за вказано адресою» 09 серпня 2025 року (а.с. 102-105).

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України, ухвала суду від 16 червня 2025 року вважається такою, що вручена відповідачам.

Правом подати до суду відзив на позовну заяву у встановлений в ухвалі строк відповідачі не скористались.

У судове засідання з`явилась представник Органу опіки та піклування Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області та Служби у справах дітей Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області, яка просила задовольнити позовні вимоги та позбавити матір ОСОБА_2 та батька ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 та стягнути з них аліменти на його утримання.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, про причини неявки не повідомляв.

Поштове відправлення із судовою повісткою про проведення судового засідання, призначеного на 18 вересня 2025 року, яке направлялось на зареєстровану адресу відповідача, отримано ОСОБА_1 особисто 28 серпня 2025 року (а.с. 112).

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про дату час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, клопотань про відкладення судового засідання не надсилала, про причини неявки не повідомляла.

Поштове відправлення із судовою повісткою про проведення судового засідання, призначеного на 18 вересня 2025 року, яке направлялось на зареєстровану адресу відповідачки - повернулось до суду із зазначенням причини невручення - «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 109-111).

З огляду на положення пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою відповідачці.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене, враховуючи наявність у матеріалах справи висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , суд вирішив розгляд справи здійснювати за даної явки та на підставі документів, наявних у матеріалах справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, допитавши в якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дослідивши письмові докази, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13 грудня 2022 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис за № 120, його батьками записані: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 (а.с. 33).

Відповідно до витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання № 5325-263117-2017 зазначено, що місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народженням, зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 13).

Згідно з витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання № 533-2116447-2018, місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Відповідно до наказу Служби у справах дітей Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 11 січня 2024 року № 01 «Про взяття на облік служби у справах дітей виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах», ОСОБА_3 , взято з 11 січня 2024 року на облік, як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах (а.с. 23).

З акта обстеження умов проживання від 16 січня 2024 року № 12-14/13 сім`ї ОСОБА_7 / ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , який складений комісією у складі Каракуці Г.М. - начальника ССД, Штомпель У.О. - інспектора СЮП, вбачається, що проведено обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_7 / ОСОБА_8 . Стан будинку в задовільному стані, санітарно-гігієнічні умови дещо покращились (на момент візиту). Продукти харчування наявні. Матеріальне забезпечення низьке, в будинку наявні меблі, речі першої необхідності, посуд, дитячі речі. Щодо стану здоров`я членів сім`ї, шкідливих звичок зазначено, що ОСОБА_1 має третю групу інвалідності, зловживає спиртними напоями. ОСОБА_2 має психічні розлади. Насилля в сім`ї не виявлено. Мати ОСОБА_2 має виражені психічні розлади (без мед. підтвердження), батько дитини - ОСОБА_1 має 3 групу інвалідності. Сім`я проживає на пенсію чоловіка, соціальну допомогу на дитину та дохід від тимчасових підробітків. Проблемою у сім`ї є малорозвинений інстинкт відповідальності батьків. У результаті обстеження проведено бесіду (протокол бесіди № 09 від 16.01.2024), надано консультаційну допомогу щодо покращення та організації сімейного побуту та дозвілля. Рекомендовано продовжити соціальний нагляд та супровід сім`ї (а.с. 8).

У протоколі бесіди № 30 від 16 січня 2024 року з гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначено, що у ході бесіди, проведеної з батьками малолітнього ОСОБА_3 , було наголошено на конституційних правах дитини до 18 років, роз`яснено окремі статті Сімейного кодексу України, Закону України «Про освіту». Наголошено на адміністративній та кримінальній відповідальності та можливості позбавлення батьківських прав у разі недотримання законодавства України (а.с. 30-31).

З акта обстеження умов проживання від 09 липня 2024 року № 12-14/36 сім`ї ОСОБА_7 / ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , який складений комісією у складі Каракуці Г.М. - начальника ССД, Білецької Г.О. - ФСР КУ «ЦНСП», Шпак О.В. - в.о. директора КУ «ЦНСП» вбачається, що проведено обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_7 / ОСОБА_8 . Будинок придатний до проживання, санітарно-гігієнічні умови не дотримані. В кімнатах брудно, неохайно, на кухонному столі брудний посуд, пляшки з алкоголю (пусті). Одяг розкиданий, брудний. Пральна машина не працює. Харчування наявне. Матеріальне забезпечення середнє, наявні меблі та речі першої необхідності, посуд. Щодо стану здоров`я членів сім`ї, шкідливих звичок зазначено, що ОСОБА_1 має третю групу інвалідності, зловживає спиртними напоями. Насилля в сім`ї фізичне, психологічне (зі слів ОСОБА_2 - кривдник ОСОБА_3 ) обстеженням не підтверджено. Сім`я середньостатистична, дохід: допомога по втраті годувальника та виплата по інвалідності на ОСОБА_1 , допомога на дитину по догляду до 3 років на ОСОБА_3 та тимчасові підробітки. Батьки не приділяють належної уваги сину, фактично вихованням займається бабуся ОСОБА_12 . В ході обстеження з`ясовано, батьків не було вдома, а дитина знаходилась з бабусею, яка фактично і займається її доглядом. Зі слів ОСОБА_12 - ОСОБА_1 часто підіймає на неї руку та вимагає кошти. Рекомендовано здійснити повторний візит з представником поліції та СЮП (а.с. 7).

У протоколі бесіди № 32 від 10 липня 2024 року з гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначено, у ході бесіди було налогошено щодо обов`язків з утримання, виховання та навчання дитини, попереджено про адміністративну та кримінальну відповідальність, про можливість позбавлення батьківських прав. Виховну бесіду проведено в присутності сестри ОСОБА_1 - ОСОБА_4 . Надано батькам термін до 15 липня 2024 року для вирішення побутових проблем та покращення виховання та догляду за дитиною (а.с. 29).

З акта обстеження умов проживання від 30 жовтня 2024 року № 12-14/53 сім`ї ОСОБА_7 / ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , який складений комісією у складі ОСОБА_13 - начальника ССД, Шпак О.В. - в.о. директора КУ «ЦНСП», Білецької Г.О. - ФСР КУ «ЦНСП» вбачається, що проведено обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_7 / ОСОБА_8 . Умови проживання придані до проживання, санітарно-гігієнічні умови дотримані частково. Продукти харчування наявні. Наявні меблі та речі першої необхідності. Щодо стану здоров`я членів сім`ї - ОСОБА_1 має 3 групу інвалідності. Насилля в сім`ї не виявлено. Рівень освіти середній, низький рівень відповідальності у плані виховання дитини та її безпеки. Проблемами в сім`ї є зловживання спиртними напоями та неналежні умови проживання. На момент обстеження вдома була мати - ОСОБА_2 та бабуся ОСОБА_12 . Обговорено питання щодо цільового використання державних коштів на дитину. Рекомендовано продовжити соціальний супровід сім`ї (а.с. 9).

З акта обстеження умов проживання від 24 лютого 2025 року № 12-14/10 сім`ї ОСОБА_7 / ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , який складений комісією у складі Каракуці Г.М. - начальника ССД, Білецької Г.О. - ФСР КУ «ЦНСП», Сокола Є.С. - поліцейського офіцера громади Полтавського РУП, вбачається, що проведено обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_7 / ОСОБА_8 . Будинок у незадовільному стані, санітарно-гігієнічні умови незадовільні. Брудний посуд, одяг як дитячий, так і дорослий. Продукти в наявності. Низьке матеріальне забезпечення. На момент обстеження насилля в сім`ї не виявлено. Сім`я охарактеризована як неблагонадійна. Проблемою в сім`ї є не усвідомлення батьками прямих батьківських обов`язків у плані виховання, догляду та навчання. На момент обстеження в будинку повна антисанітарія, брудні речі, дитина в занедбаному стані. Рекомендовано здійснити плановий повторний виїзд в сім`ю (а.с. 10).

Згідно з висновком Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Нехворощанської сільської ради про результати соціального супроводу сім`ї, яка опинилась в складних життєвих обставинах ОСОБА_15 за період із 25 листопада 2022 року по 05 травня 2025 року, встановлено, що метою соціального супроводу було надання комплексної підтримки сім`ї з метою покращення сімейних відносин, подолання залежності батька від алкоголю, формування навичок ведення домашнього господарства, забезпечення належного виховання та догляду за дитиною. Проблемами сім`ї на початку супроводу були: розумова відсталість обох батьків, яка значно обмежувала їхні адаптаційні можливості, здатність до адекватного вирішення побутових питань та розуміння потреб дитини. Зловживання батьком алкогольними напоями створювало дестабілізуючу атмосферу в сім`ї, загрозу фізичному та психічному стану дитини. Ризики неналежного виховання та догляду за дитиною обумовлені станом батьків та їх залежністю. Зазначено, що було проведено два етапи заходів соціального супроводу, однак незважаючи на ці етапи, сім`я не продемонструвала стійких позитивних змін, що дозволили б їй самостійно подолати існуючі проблеми та забезпечити належний рівень догляду та виховання дитини (а.с. 11).

Відповідно до заяви від 26 березня 2025 року, поданої ОСОБА_4 до Служби у справах дітей Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради, вона повідомила, що з 25 березня 2025 року її племінник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в її домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_2 та влаштований до ЗДО «Берізка» в с. Соколова Балка, у зв`язку з невиконанням біологічним батьками - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських обов`язків (а.с. 18).

З акта обстеження умов проживання від 26 березня 2025 року № 12/14/20 сім`ї ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , який складений комісією у складі Каракуці Г.М. - начальника ССД, Білецької Г.О. - ФСР КУ «ЦНСП», вбачається, що проведено обстеження умов проживання ОСОБА_4 . Будинок складається із коридору, ванної кімнати та трьох житлових кімнат. Окремо літня кухня, присадибні будівлі, огород. Санітарно-гігієнічні умови дотримані. Продуктами харчування забезпечені. Наявні меблі для комфортного проживання сім`ї, сучасна побутова техніка, хороший косметичний ремонт. Стан здоров`я членів сім`ї задовільний, інвалідності не мають, шкідливі звички відсутні. Насилля в сім`ї не виявлено, повідомлень не було. Сім`я середньостатистична з достатнім фінансовим забезпеченням. Стосунки в сім`ї доброзичливі, дружні з повагою ставляться одне до одного. В ході обстеження з`ясовано, що в сім`ї ОСОБА_16 безпечні умови для здорового зростання малолітньої дитини - ОСОБА_3 (а.с. 6).

Отже, дитина - ОСОБА_3 - не проживає разом зі своїми батьками.

22 травня 2025 року ОСОБА_2 особисто написала заяву до Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області, в якій зазначила, що відмовляється від своїх батьківських прав щодо свого сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказавши, що заява написана нею власноручно, без будь-якого примусу, як фізичного так і психічного, при здоровому глузді розумінні та ясній пам`яті (а.с. 19).

22 травня 2025 року ОСОБА_4 звернулась із заявою до Служби у справа дітей Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради, в якій просила надати дозвіл на тимчасове проживання малолітнього племінника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою її проживання, а саме: АДРЕСА_2 (а.с. 17).

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Нехворощанської сільської ради 22 травня 2025 року було розглянуто питання щодо тимчасового влаштування малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вирішено тимчасово влаштувати малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сім`ю рідної тітки ОСОБА_4 (а.с. 32).

На підставі наказу Служби у справах дітей Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 22 травня 2025 року № 06 «Про тимчасове влаштування малолітньої дитини ОСОБА_3 в сім`ю родичів», тимчасово влаштовано малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до сім`ї рідної тітки ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 22).

В подальшому, 26 травня 2025 року ОСОБА_1 особисто написав заяву до Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області, в якій зазначив, що відмовляється від своїх батьківських обов`язків щодо свого сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із неможливістю утримувати та доглядати за ним (а.с. 16).

Згідно з довідкою-характеристикою Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 26 травня 2025 року № 02-27/3-199 встановлено, що за час проживання в с. Шедієве ОСОБА_1 зарекомендував себе, як громадянин, який не підтримує добрі стосунки, як у сім`ї, так і у спілкуванні із сусідами. Часто вступає у конфліктні ситуації із жителями села. Майже постійно знаходиться в нетверезому стані, участі у вихованні сина не приймає. До працівників сільської ради постійно надходили усні скарги щодо неналежного виховання малолітньої дитини (а.с. 14).

Відповідно до довідки-характеристики Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 26 травня 2025 року № 02-27/3-200, ОСОБА_2 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . За час проживання вона зарекомендувала себе, як громадянка, яка не підтримує добрі стосунки, як у сім`ї, так і у спілкуванні із сусідами. Часто вступає у конфлікті ситуації з співмешканцем. Постійно має ознаки прояву розладу психічного стану здоров`я, участі у вихованні неповнолітнього сина майже два місяці не приймає. До працівників сільської ради постійно надходили усні скарги, щодо належного виховання малолітньої дитини (а.с. 15).

Згідно з висновком органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відносно їх малолітнього сина ОСОБА_3 , який затверджений рішенням Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області, як органом опіки та піклування, 15 липня 2025 року за № 87 встановлено, що на обліку Служби у справах дітей Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області перебуває дитина, яка опинилась у складних життєвих обставинах - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , родина якого перебуває під соціальним супроводом, оскільки його батьки відносяться до осіб соціального ризику. За повідомленням Полтавського обласного центру соціальних служб, ОСОБА_2 , яка 25 листопада 2022 року в перинатальному центрі Полтавської обласної клінічної лікарні М.В. Скліфосовського народила дитину, має діагноз - F-70, що може ускладнювати процес догляду за нею, батько дитини ОСОБА_1 має третю групу інвалідності (інвалідність з дитинства, діагноз - розумова відсталість). У зв`язку з цим із сім`єю проводились заходи соціального супроводу, які не мали позитивних та стійких змін, що свідчило б про її виправлення та здатність самостійно забезпечувати належні умови для дитини. В подальшому дитину було влаштовано до Соколовобалківського ЗДО «Берізка», з перебуванням у будні дні у тітки ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , а на вихідних - вдома з батьками за адресою: АДРЕСА_1 , але батьки не забирали дитину на вихідні та не провідували її у будні дні. 22 травня 2025 року мати ОСОБА_2 звернулась до виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради із заявою про відмову від батьківських прав, у зв`язку з цим, відповідно до наказу начальника Служби у справах дітей прийнято рішення тимчасово влаштувати дитину в сім`ю тітки ОСОБА_4 26 травня 2025 року із заявою про відмову від батьківських прав щодо малолітнього сина до Служби у справах дітей звернувся й батько дитини - ОСОБА_1 (а.с. 78).

Враховуючи те, що батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовились від своїх батьківських прав та обов`язків щодо сина ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради, звернувся до суду із позовом про позбавлення батьківських прав - матері ОСОБА_2 та батька ОСОБА_1 відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення аліментів на його утримання.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Щодо позовних вимог про позбавлення батьківських прав

Згідно з частиною третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно зі статтю 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини 1 статті 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до вимог частини 1 статті 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Згідно з частиною 2 статті 181 СК України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до частини 1 статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

31) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частини 1 статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Висновки щодо правозастосування

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порушення положень статті 150 СК України не забезпечили піклування про здоров`я свого сина, його фізичний, духовний та моральний розвиток.

Судом встановлено, що дитина - ОСОБА_3 - не проживає разом зі своїми батьками, які самоусунулись від піклування над дитиною, звернувшись до Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області із заявами про відмову від батьківських прав та обов`язків щодо нього, внаслідок чого дитина передана від опіку його тітки.

Той факт, що відповідачі ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, із наказу Служби у справах дітей Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 11 січня 2024 року № 01 «Про взяття на облік служби у справах дітей виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах», вбачається, що ОСОБА_3 взято з 11 січня 2024 року на облік, як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах (а.с. 23).

У зв`язку з викладеним, а будинковолодінні, де проживала сім`я ОСОБА_17 разом із дитиною неодноразово здійснювалось обстеження умов проживання, які охарактеризовані як такі, що є незадовільними з точки зору санітарної гігієни, чистоти, встановлено, що батьки не усвідомлюють своїх обов`язків щодо виховання та догляду за дитиною.

З матеріалів справи вбачається, що проведені із батьками бесіди, не сприяли виконанню батьками своїх обов`язків по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_3 .

На підставі наказу Служби у справах дітей Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 22 травня 2025 року № 06 «Про тимчасове влаштування малолітньої дитини ОСОБА_3 в сім`ю родичів», тимчасово влаштовано малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до сім`ї тітки ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 22), у зв`язку з тим, що мати малолітньої дитини - ОСОБА_2 власноруч написала заяву про відмову від своїх батьківських обов`язків щодо свого сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 19). Аналогічну заяву про відмову від батьківських прав щодо свого сина також написав і батько ОСОБА_1 (а.с. 16).

Висновком про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відносно їх малолітнього сина ОСОБА_3 , що затверджений рішенням Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області, як органом опіки та піклування, 15 липня 2025 року за № 87 встановлено, що на обліку Служби у справах дітей Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області перебуває дитина, яка опинилась у складних життєвих обставинах - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , родина якого перебуває під соціальним супроводом, оскільки його батьки відносяться до осіб соціального ризику. Вказані заходи соціального супроводу, не мали позитивних та стійких змін, що свідчило б про їх виправлення та здатність самостійно забезпечувати належні умови для дитини, тому дитину було влаштовано до Соколовобалківського ЗДО «Берізка», з перебуванням у будні дні у тітки ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , а на вихідних вдома з батьками за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому 22 травня 2025 року мати ОСОБА_2 звернулась до виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради із заявою про відмову від батьківських прав, у зв`язку з цим, відповідно до наказу начальника Служби у справах дітей прийнято рішення тимчасово влаштувати дитину в сім`ю тітки ОСОБА_4 , а 26 травня 2025 року, із заявою про відмову від батьківських прав на малолітнього сина до Служби у справах дітей звернувся батько дитини - ОСОБА_1 , з огляду на що їх доцільно позбавити батьківських прав відносно їх малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відомостей, що спростовують викладені у висновку факти, відповідачами не надано, жодних заперечень щодо позовних вимог до суду від них не надходило.

Факт ухилення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від виконання своїх обов`язків відносно сина підтверджується також показами допитаних в якості свідків гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 .

Зокрема, свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що є рідною сестрою відповідача - ОСОБА_1 та проживає у с. Соколова Балка. Зазначила, що коли народився ОСОБА_18 , вона забрала його із матір`ю із полового будинку та допомогла сім`ї брата з доглядом за дитиною: зокрема: купала, годувала. Вказала, що батьки не хотіли доглядати за дитиною, яка постійно була брудною та голодною. Ситуація загострилась, коли брат почав зловживати алкогольними напоями. В подальшому вони домовились, що свідок візьме дитину до себе, щоб вона ходила в садочок, а на вихідні батьки будуть його забирати до себе. 23 березня 2025 року вона забрала ОСОБА_18 до себе, а коли зателефонувала до батьків, щоб вони забрали дитину на вихідні, останні постійно знаходили підстави та говорили, що не можуть забрати його. ОСОБА_4 зазначила, що неодноразово зверталась до батьків дитини, але вони не йшли на контакт. Зараз брат знаходиться в селі Шедієве, а його дружину востаннє бачили ще в травні 2025 року. Крім цього, зазначила, що коли вони з ОСОБА_18 два рази лежали у лікарні, вона телефонувала батькам дитини, щоб вони допомогли фінансово або провідали дитину, але батьки не приїздили та не допомагали. Вказала, що дитина про батьків не згадує.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що проживає у с. Шедієве та працює соціальним робітником в Нехворощанській сільській раді. Відповідно до своїх обов`язків вона обслуговувала дану сім`ю після того, як ОСОБА_2 народила дитину. Вказала, що допомагала сім`ї, однак мати відмовлялась годувати дитину, у зв`язку з чим з нею проводили бесіди сімейний лікар та заступниця сільського голови. В обов`язки свідка входило слідкувати за порядком у будинку та дитиною, контролювати наявність продуктів та їжі. Вказала, що коли дитині було 5,5 місяців мати перестала годувати дитину, її годувала свідок. Зазначила, що дитина батькам заважала. У подальшому, батьки домовились із ОСОБА_4 , що вона забиратиме дитину, щоб та ходила в дитячий садок, а батьки забиратимуть сина на вихідні. Забрали вони дитину лише один раз. Надалі мати написала заяву, в якій відмовилася від дитини, щоб влаштовувати особисте життя. У квітні 2025 року батько останній раз провідав дитину, а мати взагалі не з`являлась.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що проживає у с. Шедієве та працює на посаді заступника сільського голови Нехворощанської сільської ради. Вказала, що із сім`єю ОСОБА_17 є односельцями. Сім`я проживала в неналежних умовах, дитина постійно була брудною, могла їсти із собачої миски, бо була голодною, вибігала на дорогу, оскільки за нею батьки не доглядали. У будинку сім`ї ОСОБА_17 було брудно, батьки постійно сварились, тому соціальні служби та поліція відвідували їх постійно. Дитину годувати сусіди, пригощаючи її продуктами харчування, а в той час як мати забирала в неї їжу. Вказала, що пенсію вони пропивали. Сусіди допомагали одягом, але він швидко ставав брудним і ОСОБА_19 його викидала. Вказала, що ОСОБА_19 агресивна, у зв`язку з чим страшно залишати дитину із нею та з батьком, який зловживає алкогольними напоями. Зазначила, що на теперішній час дитина знаходиться у тітки ОСОБА_4 , у неї хороші умови для проживання, дитина доглянута.

Отже, з наданих пояснень свідків, суд дійшов висновків про те, що вони підтвердили той факт, що батьки не піклувались про дитину, ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, що ставить під загрозу життя та здоров`я дитини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 самоусунулись від виконання покладених на них обов`язків, а саме: самостійно відмовились від своїх батьківських обов`язків щодо свого сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не забезпечили прав дитини на належне батьківське виховання, покладених на них статтею 152 Сімейного кодексу України.

У зв`язку з цим, суд вказує на необхідність позбавлення їх батьківських прав відносно сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо вимоги про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 166 СК України вбачається, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина 2 статті 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Положення СК України регулюють відносини з утримання між батьками й дітьми, між матір`ю й батьком дитини з метою затвердження почуття обов`язку батьків і дітей один перед одним і мають своєю спрямованістю створення в сім`ї сприятливих умов фізичного, розумового, морального, духовного й соціального розвитку дитини. Регулювання відносин батьків і дітей щодо утримання здійснюється відповідно до положень міжнародних правових актів, зокрема Декларації прав дитини від 20.11.1959 року, Конвенції про права дитини тощо і погоджується із загальними засадами регулювання сімейних відносин, закріпленими в статті 7 СК України.

Право дитини на утримання від своїх батьків має самостійний характер і не залежить від існування формально закріпленого зв`язку між останніми. Обов`язок батьків з утримання своїх дітей виникає незалежно від факту реєстрації шлюбу, наявності між ними фактичних шлюбних відносин або спільного проживання. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.

При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені статтею 182 СК України.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів підлягають задоволенню щодо стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 у розмірі по частки їх заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище платників аліментів, які є молодими, працездатними особами, відсутність даних про такий хворобливий стан їх здоров`я, який позбавляє їх можливості працювати та за рахунок заробітку брати участь в утриманні дитини.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Згідно з частиною 3 статті 166 СК України, у разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Суд вважає, що необхідним є покладення обов`язку на Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області відкрити у відділенні Державного ощадного банку України особистий рахунок малолітній дитині для зарахування аліментів на її утримання протягом встановленого законом терміну.

При цьому суд виходить з вимог статей 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідачка не скористалася своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надала належних доказів, які спростовують доводи позивача.

Враховуючи викладене, позовна заява Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем відповідно до платіжної інструкції № 183 від 05 червня 2025 року сплачений судовий збір у сумі 4844 грн 80 коп.

З огляду на викладене, враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав, а за подачу вказаних позовних вимог Органом опіки та піклування Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради сплачений судовий збір у сумі 4844 грн 80 коп., то з відповідачів на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір у загальні сумі 4844 грн 80 коп., тобто по 2422 грн 40 коп. із кожного.

Суд зазначає, що позивач від сплати судового збору за подання позовної вимоги про стягнення аліментів звільнений на підставі пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відтак, відповідно до положень частини 6 статті 141 ЦПК України, судовий збір за подання позову за вимогою про стягнення аліментів в сумі 4844 грн 80 коп. підлягає стягненню з відповідачів на користь держави.

Отже, відповідно до положень частини 6 статті 141 ЦПК України, судовий збір у загальній сумі 4844 грн 80 коп. підлягає стягненню з відповідачів на користь держави тобто по 2422 грн 40 коп. із кожного.

На підставі викладеного, керуючись частиною 6 статті 259, статтями 263-265, 268 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, Служба у справах дітей Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, на особовий рахунок дитини у відділенні Державного Ощадного банку України, починаючи стягнення з 30 травня 2025 року, по день його повноліття.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, на особовий рахунок дитини у відділенні Державного Ощадного банку України, починаючи стягнення з 30 травня 2025 року, по день його повноліття.

Зобов`язати Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради відкрити особовий рахунок дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для зарахування аліментів на його утримання у відділенні Державного Ощадного банку України у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,на користь Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради, ЄДРПОУ 04382613, судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ,на користь Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради, ЄДРПОУ 04382613, судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,на користь держави судовий збіру розмірі 2422 грн 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ,на користь на користь держави судовий збіру розмірі 2422 грн 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради, ЄДРПОУ 04382613, вул. Миру, буд. 3, с. Нехвороща, Полтавський район, Полтавська область;

відповідач-1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ;

відповідач-2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, Служба у справах дітей Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області, ЄДРПОУ 04382613, вул. Миру, буд. 3, с. Нехвороща, Полтавський район, Полтавська область.

Повний текст рішення складений 29 вересня 2025 року.

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва