Ухвала суду № 130552999, 29.09.2025, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 175/6861/25 Провадження № 2-а/0187/33/25

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

"29" вересня 2025 р. селище Петриківка

Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйов І.М., перевіривши в селищі Петриківка матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до адміністративної комісії виконавчого комітету Петриківська селищна рада про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

Встановив:

10.04.2025 (Документ сформований в системі «Електронний суд») до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до адміністративної комісії виконавчого комітету Петриківська селищна рада (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

1. Постанову Адміністративної комісії виконавчого комітету Петриківської селищної ради № 14 від 19.03.2025р. у справі про адміністративне правопорушення щодо визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 гривень, скасувати та закрити провадження у справі.

2. Здійснити розподіл судових витрат.

Позовна заява підписана та подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» представником позивача адвокатом Сєдовим Михайлом Володимировичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП001436 від 30.10.2017), який діє на підставі ордеру серії АР №1233590 від 10.04.2025.

На підставі ухвали Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03.06.2025 справа передана до Петриківського районного суду Дніпропетровської області для розгляду за підсудністю, яка отримана судом 25.09.2025.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 25.09.2025 справа передана для розгляду головуючому судді Соловйову І.М.

Позовна заява не може бути прийнята до розгляду судом з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суд після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Необхідно звернути увагу на те, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач оспорює правомірність прийняття відповідачем постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності винесеної (постановленої) 19.03.2025.

Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Тобто у відповідності до вказаних норм останнім днем подання позовної заяви є 31.03.2025, оскільки 29.03.2025 припадає на суботу.

Водночас, позов подано до суду 10.04.2025, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом.

До позову долучено клопотання про поновлення строку, в якій зазначено, що копію постанови № 14 від 19.03.2025 позивач отримала за результатами проведення засідання адміністративної комісії 26.03.2025. Разом з тим позивач не володіє достатнім рівнем знань, для того щоб самостійно звернутися до суду з позовом про скасування постанови. З метою з`ясування усіх обставин справи та вирішення питання щодо необхідності оскарження постанови, позивач звернулася до адвоката Сєдова Михайла Володимировича, та 10.04.2025 уклала договір про надання правничої допомоги. Враховуючи, що місцем проживання позивача є с. Іванівка, Дніпропетровська область, Дніпровський район, що є віддаленим від міста Запоріжжя, у позивача була відсутня можливість у десятиденний строк звернутися за правничою допомогою та оскаржити постанову.

Надаючи оцінку таким аргументам, слід врахувати, що відповідно до частини 1 статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

При цьому, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Крім того, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду, в постанові від 20.11.2019 у справі № 9901/405/19 вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду, та які підтверджені належними та допустимими доказами.

Дана позиція узгоджується зі сталою та послідовною практикою Верховного Суду (для прикладу, постанова від 31.03.2020 у справі № 807/235/16, від 27.08.2021 у справі № 520/17941/2020, від 31.01.2024 у справі № 560/11068/23, від 20.03.2024 у справі № 560/14349/23 тощо).

Суд зазначає, що позивач не обмежений у праві вибору будь-якого адвоката, оскільки законодавством не встановлено вимог чи обмежень щодо особи адвоката у адміністративному процесі. Відтак позивач самостійно визначає, з ким укласти договір про надання правничої допомоги та у якому обсязі користуватися його послугами.

З доданих до позовної заяви документів убачається, що позовна заява підписана та подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» представником позивача адвокатом Сєдовим Михайлом Володимировичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП001436 від 30.10.2017), який діє на підставі ордеру серії АР №1233590 від 10.04.2025.

Причини, з яких позивач не міг укласти договір про надання правової допомоги з будь-яким іншим адвокатом раніше, заявником не наведені.

Беручи до уваги, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була прийнята 19.03.2025, отримана позивачем 26.03.2025, а позов мав бути поданий не пізніше 31.03.2025, посилання позивача на відсутність достатнього рівня правових знань для самостійного звернення до суду та на віддаленість його місця проживання від місцезнаходження адвоката є необґрунтованими. Зазначені обставини не перебували у причинно-наслідковому зв`язку з реалізацією позивачем свого права на судовий захист та жодним чином не впливали на можливість подання позовної заяви у строк, визначений законом.

Таким чином, об`єктивних причин, які б перешкоджали позивачу звернутись до суду з даним позовом своєчасно, у клопотанні про поновлення строку не наведено, а тому, можна дійти висновку, що вказані позивачем підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою є неповажними.

За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.1-ч.2ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статями 121-123, 160-161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою ОСОБА_1 до адміністративної комісії виконавчого комітету Петриківська селищна рада про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, наведені в клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Залишити позовну заяву ОСОБА_1 до адміністративної комісії виконавчого комітету Петриківська селищна рада про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

1.заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням інших причин пропуску такого строку та наданням доказів їх поважності.

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до вимог КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.М. Соловйов