Рішення № 130551341, 29.09.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.09.2025Справа № 910/7538/25За позовом Фізичної особи-підприємця Даргель Валентини Олександрівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІЧІ ТЕК"

про стягнення 190622 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІЧІ ТЕК" (далі - відповідача) на користь Фізичної особи-підприємця Даргель Валентини Олександрівни (далі - позивач) 84737 грн витрат на проведення ремонту нежитлового приміщення, 105885 грн орендної плати за звільнення орендованого приміщення без повернення його власнику за період з 01.02.2025 по 15.04.2025 за договором оренди №14 від 14.10.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 відкрито провадження у справі №910/7538/25, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Відповідач відзиву на позов не подавав.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідач не зареєстрував свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у зв`язку із чим ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.06.2025 була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (м. Київ, вул. Павла Усенка, 8, офіс 3А).

Втім ухвала суду була повернута органом поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п.4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Верховний Суд у постанові №755/17944/18 (61-185св23) від 10.05.2023 вказав, що довідка поштового відділення із позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відтак, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач, натомість, проявив процесуальну бездіяльність.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

14.10.2024 між позивачем як орендодавцем та відповідачем як орендарем був укладений договір оренди нежитлового приміщення №14 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець у відповідності до умов цього договору передає, а орендар приймає в оренду, тобто в тимчасове і платне користування, нежитлове приміщення №503-504 загальною площею 162,9 метрів квадратних на п`ятому поверсі в будинку №75 по вулиці Костянтинівській в місті Києві (далі - нежитлове приміщення та/або об`єкт оренди).

За користування приміщенням відповідно до п. 3.1 Договору орендар сплачує орендодавцю орендну плату в сумі 42354 грн без ПДВ за один місяць оренди.

Нарахування орендної плати починається з моменту підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди та не залежить від факту користування або не користування нежитловим приміщенням орендарем (п. 3.4 Договору).

За умовами п. 3.4.1 Договору перший платіж з орендної плати здійснюється орендарем протягом одного робочого дня з дати підписання цього договору, при цьому орендар вносить на поточний рахунок орендодавця кошти в розмірі двох орендних плат, визначених в п. 3.1 цього договору, що є платою за перший і останній місяці оренди.

Відповідно до п. 3.4.2 Договору всі наступні платежі з орендної плати за наступний місяць оренди сплачується орендарем на поточний рахунок орендодавця авансом не пізніше 25 числа поточного місяця.

В разі дострокового припинення договору за ініціативою орендаря передоплата за останній місяць оренди, що передбачена в п.3.4.1 цього договору, залишається у орендодавця для оплати послуг ріелтора щодо пошуку нового орендаря, а також як компенсація за той період, який приміщення буде не зайнятим (п. 3.6 Договору).

Відповідно до п. 4.2.7 Договору по закінченню терміну дії цього договору aбо його достроковому припиненню орендар зобов`язаний ліквідувати наявні пошкодження нежитлового приміщення, якщо вони були зроблені в процесі експлуатації та відремонтувати орендоване приміщення до стану, в якому орендар отримав його при прийманні - передачі.

За умовами п. 4.2.11 Договору орендар зобов`язаний повернути нежитлове приміщення за Актом прийому-передачі нежитлового приміщення у належному первісному стані, в якому отримав його в оренду на умовах, визначених даним договором.

Пунктом 8.1 Договору визначено, що цей договір діє у період з 14.10.2024 по 13.09.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. За згодою сторін договір може бути продовженим на наступний рік. Умови продовження договору сторони відображають в новому договорі оренди або додаткової угоди до цього.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.10.2024 між позивачем та відповідачем було підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення, яким підтверджується факт передачі позивачем відповідачу у користування нежитлове приміщення №503-504 загальною площею 162,9 метрів квадратних на п`ятому поверсі в будинку №75 по вулиці Костянтинівській в місті Києві.

З пояснень позивача вбачається, що на початку лютого 2025 року, в порушення вимог п. 4.1.4 Договору, щодо письмового попередження позивача про бажання достроково розірвати Договір за 30 календарних днів, відповідач не повідомивши позивача, виїхав з орендованого нежитлового приміщення, та в порушення пунктів 4.2.7 і 6.1 Договору не ліквідував наявні пошкодження орендованого приміщення, що виникли під час його оренди, та не привів його до стану в якому він його отримував в оренду, та не повернув позивачу нежитлове приміщення по Акту прийму-передачі.

13.02.2025, у зв`язку з залишенням відповідачем орендованого приміщення без його повернення позивачу по Акту приймання-передачі, в орендованому приміщенні було проведено огляд.

В ході огляду нежитлового приміщення позивачем встановлено, що відповідач з орендованого приміщення виїхав, та нежитлове приміщення звільнив, проте, в порушення вимог п. 6.1 Договору оренди нежитлового приміщення № 14 від 14.10.2024 року, не передав позивачу орендоване нежитлове приміщення відповідно до Акту приймання-передачі. Також встановлено, що відповідачем не приведено приміщення в стан, в якому він його отримав в оренду.

Так, в ході огляду було виявлено, що підвісна стеля в обох кабінетах провисла, та відсутні або пошкоджені 20 декоративних карт стелі, в туалеті відсутній світлодіодний квадратний світильник, стіни по всьому нежитловому приміщенні мають пошкодження на кутах, плями невідомих речовин, сліди контакту зі взуттям по всьому нижньому периметру стін, а плінтуси мали пошкодження та відсутність кутових заглушок. В кабінеті навпроти вхідних дверей, на висоті 170 см. від підлоги, було виявлено пролом гіпсокартонної панелі стіни, розміром 15x10 см.

Наведене вище підтверджується долученою з позовом копією Акта про фіксацію факту звільнення нежитлового приміщення без здачі його орендарю по Акту прийому-передачі від 13.02.2025 та копією Акта огляду нежитлового приміщення на предмет встановлення недоліків та пошкоджень для проведення ремонтних робіт від 13.02.2025 з фотокопіями пошкоджень.

Позивач зазначає, що з метою приведення орендованого приміщення в належний стан, позивачем був укладений договір підряду № 20/02/25 від 20.02.2025 на проведення ремонтних робіт в даному нежитловому приміщенні з ТОВ «МК Профістрой».

09.04.2025 ремонтні роботи підрядником були виконані в повному обсязі, та здані позивачу по Акту приймання-передачі виконаних робіт, а позивачем в свою чергу була проведена повна оплата виконаних робіт відповідно до умов договору підряду № 20/02/25 від 20.02.2025 на суму 84737 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій №113 від 12.03.2025 та №117 від 09.04.2025.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що в разі, якщо орендар не здійснив ремонт орендованого нежитлового приміщення до стану в якому він його отримав відповідно до п. п. 4.2.7, 4.2.11 цього Договору, та не усунув наслідки свого перебування та діяльності і орендодавець внаслідок цього змушений робити прибирання або ремонт самостійно, в такому разі орендар зобов`язаний оплатити усі витрати на приведення нежитлового приміщення в стан, який був до передачі відповідачу в оренду протягом 10 (десяти) календарних днів від дати надання орендодавцем відповідного рахунку, а кошти сплачені у відповідності до п. 3.4.1 за останній місяць перебування, орендарю не повертаються і залишаються в орендодавця в якості штрафної санкції.

Крім того, за умовами п. 8.6 Договору визначено, що у разі залишення орендарем нежитлового приміщення без письмового попередження, а також без передачі орендованого приміщення в належному стані орендодавцю відповідно до умов цього Договору, орендар несе повну матеріальну відповідальність за збереження орендованого приміщення, та майна, що в ньому знаходилось. При цьому орендар не звільняється від внесення орендної плати до передачі орендодавцеві нежитлового приміщення за відповідним актом.

Позивачем було нараховано відповідачу, за умовами п. 8.6 Договору, орендну плату за два з половиною місяці, за період з моменту самовільного звільнення орендованого приміщення в лютому 2025 року, до моменту закінчення ремонтних робіт в сумі 105885 грн.

21.04.2025 поштовим відправленням №0405200009932 на адресу відповідача позивачем була направлена претензія № 8 від 15.04.2025 до якої додавалась докази понесених позивачем витрат на ремонт орендованого відповідачем нежитлового приміщення та рахунки для оплати боргу загалом на суму 190622 грн.

Проте, відповідач відповіді на дану претензію не надав та суму заборгованості в добровільному порядку не сплатив, що стало підставою для звернення із вказаним позовом до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 779 ЦК України наймач зобов`язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було порушено умови Договору, а саме, без письмового повідомлення позивача про дострокове розірвання Договору за 30 календарних днів (п. 4.1.4 Договору) самовільно залишив орендоване приміщення не повернувши його власнику за Актом приймання-передачі (пункт 6.1 Договору) та не ліквідував наявні пошкодження нежитлового приміщення, які були зроблені в процесі експлуатації відповідачем та не відремонтував орендоване приміщення до стану, в якому він отримав його при прийманні - передачі (пункт 4.2.7 Договору).

Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на ремонт орендованого приміщення у сумі 84737 грн, було надано копії договору підряду № 20/02/25 від 20.02.2025 та копії платіжних інструкцій №113 від 12.03.2025 та №117 від 09.04.2025.

Крім того, за умовами п. 8.6 Договору, у зв`язку з тим, що відповідачем не було повернута позивачу за Актом приймання-передачі орендованого приміщення, на відповідача покладено обов`язок з відшкодування вартості орендної плати до передачі орендодавцеві нежитлового приміщення за відповідним актом.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Так, матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було повернуто позивачу орендоване за Договором приміщення шляхом оформлення акта приймання-передачі.

У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На день вирішення даного спору матеріали справи не містять доказів погашення боргу відповідачем у загальній сумі 190622 грн, а тому вимоги позову про стягнення 84737 грн витрат на проведення ремонту нежитлового приміщення та 105885 грн орендної плати за звільнення орендованого приміщення без повернення його власнику підлягають задоволенню.

Судовий збір згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 165, 178, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІЧІ ТЕК" (02105, місто Київ, вул. Усенка Павла, 8, офіс 3А; ідентифікаційний код 45540571) на користь Фізичної особи-підприємця Даргель Валентини Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 84737 (вісімдесят чотири тисячі сімсот тридцять сім) грн витрат на проведення ремонту нежитлового приміщення, 105885 (сто п`ять тисяч вісімсот вісімдесят п`ять) грн орендної плати за звільнення орендованого приміщення без повернення його власнику, а також 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків