Рішення № 130541174, 26.09.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2025 року справа №320/45716/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №668/ж10/31-00-07-03-01-20 від 07.04.2023 щодо завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування минулих податкових (звітних) років на загальну суму 1 324 169 331 грн, у т.ч. за 3 квартал 2022 року на суму 1 324 169 331 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що починаючи з 02.06.2022 АТ «МЕГАБАНК» перебуває в стані припинення (тимчасової адміністрації), а з 22.07.2022 перебуває в процесі ліквідації, а отже, відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у позивача, під час здійснення ліквідації, у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань, в тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Таким чином, застосування штрафних санкцій банку є безпідставними, оскільки винесені після початку процедури ліквідації АТ «МЕГАБАНК» та під час поширення на нього норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Наголошено, що висновки податкового органу щодо заниження фінансового результату до оподаткування є безпідставними та протиправними.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 8 січня 2024 року позовну заяву Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, позивач усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, що висновки за наслідками податкової перевірки є обґрунтованими та не спростованими позивачем, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є правомірне та не підлягає скасуванню. Також наголошено, що аргументи про порушення процедури прийняття спірного рішення є неспроможними та не відміняють правильність висновків щодо встановленого порушення.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Центральним МУ по роботі з ВПП проведено документальну позапланову виїзної перевірки АТ «МЕГАБАНК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2019 по 30.09.2022 та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2019 по 30.09.2022, за результатами якої складено акт від 14.03.2023 №435/Ж5/31-00-07-03-01-15/09804119.

У висновках акту перевірки зазначено про порушення позивачем пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, параграфів 4.4, 4.25 Концептуальних основ фінансової звітності, в частині завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування минулих податкових (звітних) років на загальну суму 1 324 169 331 грн, у т.ч. за 3 квартал 2022 року.

На підставі акта перевірки АТ «МЕГАБАНК» від 14.03.2023 №435/Ж5/31-00-07-03-01-15/09804119 Центральним МУ ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 07.04.2023 №668/ж10/31-00-07-03-01-20, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податку на прибуток на 1 324 169 331 грн.

Рішенням Державної податкової служби України від 28.06.2023 № 17085/6/99-00-06-01-02-06 скаргу АТ «МЕГАБАНК» залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Щодо доводів позивача про неможливість застосування штрафних санкцій під час ліквідаційної процедури банку, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 02 червня 2022 року Правлінням Національного Банку України прийнято рішення № 261-рш/БТ «Про віднесення Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до категорії неплатоспроможних».

На підставі вказаного рішення 02.06.2022 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №383 «Про запровадження в AT «МЕГАБАНК» тимчасової адміністрації та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», згідно з яким в AT «МЕГАБАНК» запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора.

Правлінням Національного Банку України прийнято рішення від 21.07.2022 № 362-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію AT «МЕГАБАНК» на підставі якого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21.07.2022 №506 «Про початок процедури ліквідації AT «МЕГАБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації AT «МЕГАБАНК» з 22.07.2022 року по 21.07.2025 року.

Згідно з частиною третьою статті 46 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI) передбачено, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов`язаннями банку із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Пунктом 3 частини 5 статті 36 Закону № 4452-VI встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку.

Водночас, суд наголошує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №668/ж10/31-00-07-03-01-20 від 07.04.2023 винесено за період, що передував початку ліквідаційної процедури АТ «МЕГАБАНК», а відтак наведена вище заборона в даному випадку до позивача не застосовується.

Аналогічна позиція викладене Верховним Судом в постанові від 03.04.2020 року у справі № 826/4114/18, де наголошено, що під час вирішення питання щодо поширення дії відповідної норми на спірні правовідносини визначальним є саме період під час якого не виникає жодних додаткових зобов`язань та, як наслідок, не може бути застосовано штрафні та фінансові санкції відповідно до норм Закон № 4452-VI (абзац 1 частина 3 статті 46). Таким періодом законодавцем визначено - строк проведення ліквідації банківської установи.

Крім цього, суд вважає посилання позивача на недотримання процедури прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки не взято до уваги заперечення на акт перевірки, безпідставними з підстав, що таке порушення не впливає на правильність висновків контролюючого органу по суті встановлених порушень та не можуть в даному випадку бути самостійною та беззаперечною підставою для скасування за результатом перевірки рішень.

Щодо суті встановлених порушень суд виходить з наступного.

З акту перевірки вбачається, що за висновком відповідача встановлено здійснення розформування резерву по боржникам (фізичним особам) за підсумками 3 кварталів 2022 року на суму 77 296 938,75 грн, при цьому перевіркою встановлено здійснення формування резерву по договорам факторингу/відступлення права вимоги (дебіторська заборгованість) за підсумками 3 кварталів 2022 року на суму 82 339 784,72 грн (103 521 048,78 грн - 21 181 264,06 грн).

На підставі наданих до перевірки первинних документів та пояснень посадових осіб АТ «МЕГАБАНК» перевіркою встановлено, що останній не проводив претензійну роботу з фінансовими компаніями, не подавав позови до суду про розірвання договорів або по поверненню заборгованості, тобто АТ «МЕГАБАНК» не здійснив жодних дій по поверненню дебіторської заборгованості та не використав свої права згідно з умовами договорів факторингу/відступлення права вимоги. При формуванні 100% резерву під дебіторську заборгованість керувався лише інформацією, що фінансові компанії не здійснили повної оплати за договорами факторингу/відступлення права вимоги.

Враховуючи вищевикладене, відповідач виснував, що АТ «МЕГАБАНК» порушено п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 82 339 784,72 грн за 3 квартали 2022 року.

Окрім цього, перевіркою АТ «МЕГАБАНК» встановлено формування резерву під кредитну заборгованість у розмірі 1 231 678 130,74 грн. за 3 квартали 2022 року.

Відповідач зазначав, що до перевірки не надані розрахунки резерву, не надані пояснення щодо причин формування резервів (високий кредитний ризик), на підставі чого, перевіркою не підтверджується формування та віднесення на витрати страхового резерву під кредитну заборгованість на суму 1 231 678 130,74 грн. за 3 квартали 2022 року.

Також перевіркою встановлено, що АТ «МЕГАБАНК» продовжував відносити до витрат суми страхових платежів на користь АТ «СК «УНІВЕРСАЛЬНА» за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2022 року не зважаючи на те, що остання не покриває збитки у разі настання страхового випадку, який відбувся у зв`язку з війною або військовою операцією. Сума страхових платежів віднесена до витрат складає 1 983 510,37 грн, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування на вказану суму за 3 квартали 2022 року.

Перевіркою також встановлено, що відсутні підтвердження, що ТОВ «СІМПЕКС» за договором про надання послуг №1 від 01.02.2019 були залучені клієнти протягом лютого - березня 2019 року у кількості 2 832 клієнта, оскільки до перевірки не надані документи щодо ідентифікації осіб, що, в свою чергу, не дозволяє підтвердити, що саме ці особи є клієнтами АТ «МЕГАБАНК» та не можливо здійснити порівняльний аналіз, щодо отриманого доходу від залучених осіб (клієнтів) та понесених витратах на послуги по залученню клієнтів.

Таким чином, AT «МЕГАБАНК» встановлено порушення п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 1 068 727,23 грн. за 3 квартали 2019 року.

Окрім цього, відповідач виснував, що AT «МЕГАБАНК» до податкової перевірки не надало інформацію щодо підстав виплати доходів нерезидентам United States International Development Finance Corporation (США) в сумі 14 884 393 грн та Global Alliance for Banking on Values (Нідерланди) в сумі 382 689 грн за 2020-2021 роки, що унеможливлює в ході перевірки застосувати положення міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, згідно п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ( далі по тексту №996-XI) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 указаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З урахуванням п.2 ст.3 цього Закону, відповідно до якого фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п. 1 і 2 ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. Первині документи повинні буди складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Стосовно заниження фінансового результату до оподаткування на суму 82 339 784,72 грн. за 3 квартали 2022 року, а саме формування страхового резерву під дебіторську заборгованість за операціями факторингу з ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» суд зазначає наступне.

25.01.2022 року між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено Договір факторингу (відступлення права вимоги) №142-10/2, за умовами якого АТ «МЕГАБАНК» передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до Боржників за Кредитними договорами та Договорами забезпечення в обсязі та на умовах, що існують на момент переходу цих прав та прав, що можуть виникнути в майбутньому (в тому числі але невиключно: права нараховувати проценти за користування кредитом, комісії, неустойку (пені, штрафи за порушення зобов`язань), витрати за стягнення заборгованості, страхування збереження застави та інших платежів, право звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності з Договорами забезпечення та чинним законодавством України), а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює Ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Пунктом 2.2. Договору факторингу передбачено, що загальний розмір Заборгованостей Боржників, Права вимоги до яких відступається, згідно цього Договору, складає 52 706 127,45 грн., згідно Реєстру боржників.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди №1 від 25.01.2022 року до договору факторингу (відступлення права вимоги) №142-10/2, викладено п. 2.2 Розділу 2 Договору у наступній редакції:

« 2.2. Загальний розмір Заборгованостей Боржників, Права вимоги до яких відступається, згідно цього Договору, складає 54 683 626,64 грн.. згідно Реєстру боржників.».

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди №1 від 25.01.2022 року до договору факторингу (відступлення права вимоги) №142-10/2, викладено п. 4.1. Розділу 4 Договору у наступній редакції: « 4.1. Сторони домовились, що ціна договору (розмір фінансування) 51 949 445,31 грн.».

Відповідно до Реєстру боржників право вимоги було передано по 28 Кредитним договорам.

На виконання умов Договору факторингу (відступлення права вимоги) № 142-10/2 від 25.01.2022 ТОВ «Фінпром Маркет» сплатило АТ «МЕГАБАНК» за період з 27.01.2022 по 10.02.2022 12 328 391,56 грн, а саме 27.01.2022 в сумі 1 705 099,72 грн.; 31.01.2022 в сумі 4 569 970,50 грн.; 10.02.2022 в сумі 6 053 321,34 грн.

За наявною інформацією здійснено фінансування по 8 кредитним договорам, загальна заборгованість по яким становить 12 977 254,30 грн.

Однак, чергові місячні платежі у відповідний строк новим кредитором не здійснені.

Також, 25.01.2022 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» був укладений Договір факторингу (відступлення права вимоги) № 142-10/1, за умови якого АТ «МЕГАБАНК» передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до Боржників за Кредитними договорами та Договорами забезпечення в обсязі та на умовах, що існують на момент переходу цих прав та прав, що можуть виникнути в майбутньому (в тому числі але невиключно: права нараховувати проценти за користування кредитом, комісії, неустойку (пені, штрафи за порушення зобов`язань), витрати за стягнення заборгованості, страхування збереження застави та інших платежів, право звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності з Договорами забезпечення та чинним законодавством України), а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює Ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Пунктом 2.2. Договору факторингу передбачено, що загальний розмір заборгованостей Боржників, Права вимоги до яких відступається, згідно цього Договору, складає 52 106 399,10 грн., згідно Реєстру боржників.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди №1 від 25.01.2022 року до договору факторингу (відступлення права вимоги) №142-10/1, викладено П. 2.2 Розділу 2 Договору у наступній редакції:

« 2.2. Загальний розмір Заборгованостей Боржників Реєстру боржників» відступається, згідно цього Договору, складає 54 285 898,36 грн згідно Реєстру боржників.»

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди №1 від 25.01.2022 до договору факторингу (відступлення права вимоги) №142-10/1, викладено п. 4.1. Розділу 4 Договору у наступній редакції: « 4.1. Сторони домовились, що ціна договору (розмір фінансування) 51 571 603,47 грн.».

Відповідно до Реєстру боржників право вимоги було передано по 19 Кредитним договорам.

На виконання умов Договору факторингу (відступлення права вимоги) № 142-10/1 від 25.01.2022 року, ТОВ «Фінансова компанія управління активами» сплатило АТ «МЕГАБАНК» за період з 27.01.2022 по 22.02.2022 в сумі 8 852 872,50 грн.: 27.01.2022 р. в сумі 2 943 296,74 грн., 07.02.2022 в сумі 1 555 898,66 грн., 22.02.2022 в сумі 4 353 677,10 грн.

АТ «МЕГАБАНК» було здійснено фінансування по 4 кредитним договорам, загальна заборгованість по яким становить 4 735 995,15 грн.

Однак, чергові місячні платежі у відповідний строк новим кредитором не здійснені.

Відповідно до предмету договорів (п.2 договорів), Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої права вимоги до Боржників (фізичних осіб) за кредитними договорами та договорами забезпечення в обсязі та на умовах, що існують на момент переходу цих прав та прав, що можуть виникнути в майбутньому (в тому числі, але не виключно: права нараховувати проценти за користування кредитом, комісії, неустойку (пені, штрафи), витрати за стягнення заборгованості, страхування збереження застави та інших платежів, право звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності з договором забезпечення та чинним законодавством України), а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цими договорами.

Відповідно до умов договорів (п.п.3.1.2 договорів) встановлено, що для підтвердження наявності та дійсності прав вимоги, що відступаються, Первісний кредитор зобов`язується передати Новому кредитору документацію, що передбачена цими договорами.

Відповідно до умов договорів (п.4.2 договорів) встановлено, що Новий кредитор сплачує Первісному кредитору ціну договору, шляхом перерахування Первісному кредитору грошових коштів у сумі, що дорівнює ціні договору, щомісячно, рівними частинами до 5 числа місяця наступного за звітним, протягом 12 місяців. Перший платіж Новий кредитор сплачує Первісному кредитору не пізніше 31.01.2022 року.

Відповідно до умов договорів (п.7.3. договорів) встановлено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за цими договорами вина сторона сплачує іншій стороні на її письмову вимогу пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, встановленої в період прострочення, від суми прострочених зобов`язань, за кожний день прострочення.

Відповідно до умов договорів (п.7.4. договорів) встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Новими кредиторами своїх зобов`язань за цими договорами і припинення дії цього договору, платежі, внесені Новими кредиторами відповідно до п.4.2 цього договору до дати припинення дії договору, їм не повертаються.

Відповідно до умов договорів (п.8.1 договорів) встановлено, що сторони не несуть відповідальності за часткове або повне невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором у випадку, якщо таке порушення стало прямим наслідком безпосереднього впливу обставин непереборної сили (форс - мажорних обставин), а саме: паводків, пожеж, землетрусів, інших стихійних лих, бойових дій, загальної мобілізації, ембарго, блокад, масових заворушень, терористичних актів, націоналізації, експропріації або конфіскації майна сторін, прийнятих органами державної влади законів або підзаконних актів, виникнення та дія яких впливає на виконання сторонами зобов`язань за цими договорами.

Відповідно до умов договорів (п.8.3 договорів) встановлено, що сторона яка не може виконати свої зобов`язання за цим договором внаслідок дії форс - мажорних обставин повинна повідомити про це іншу сторону протягом 10 календарних днів з дати настання таких обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено здійснення розформування резерву по боржникам (фізичним особам) за підсумками 3 кварталів 2022 року на суму 77 296 938,75 грн., при цьому перевіркою встановлено здійснення формування резерву по договорам факторингу/відступлення права вимоги (дебіторська заборгованість) за підсумками 3 кварталів 2022 року на суму 82 339 784,72 грн (103 521 048,78 грн - 21 181 264,06 грн).

На підставі наданих до матеріалів справи документів встановлено, що останній не проводив претензійну роботу з фінансовими компаніями, не подавав позови до суду про розірвання договорів або по поверненню заборгованості, тобто АТ «МЕГАБАНК» не здійснив жодних дій по поверненню дебіторської заборгованості та не використав свої права згідно умов договорів факторингу/відступлення права вимоги. При формуванні 100% резерву під дебіторську заборгованість керувався лише інформацією, що фінансові компанії не здійснили повної оплати за договорами факторингу/відступлення права вимоги.

При цьому, судом установлено, що ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» є основними платниками податків, перебувають на обліку ГУ ДПС у Київській області (м.Ірпінь), мають одну юридичну адресу (8200 Київська область, м. Ірпінь, вул. Михайла Стельмаха, буд.9 А, кв. 204) та мають одного головного бухгалтера ( ОСОБА_1 ). Подають податкову та фінансову звітність, декларують значні доходи та позитивний фінансовий результат (податкова віддача 0,9% з податку на прибуток).

На підставі вищевикладеного, суд погоджується з висновком відповідача, що позивачем не підтверджується формування 100% страхового резерву під дебіторську заборгованість сформовану по ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» за 3 квартали 2022 року на суму 82 339 784,72 грн.

Враховуючи викладене, висновки відповідача щодо неправомірності заниження результату до оподаткування є обґрунтованими та доведеними.

Щодо висновків податкового органу про заниження фінансового результату до оподаткування на суму 1 231 678 130,74 грн за 3 квартали 2022 року, а саме формування страхового резерву під кредитну заборгованість суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що АТ «МЕГАБАНК» надало на вимогу відповідача надано файл в електронному форматі, який містить розшифровку сформованого страхового резерву у розмірі 1 231 678 130,74 грн за 3 квартали 2022 року та складається з назви контрагента (клієнта), код ЄДРПОУ контрагента (клієнта), номеру та дати кредитного договору, загальної суми заборгованості, суми страхового резерву та суми резервів віднесених на витрати (рахунок 7700).

В подальшому, 01.03.2023 податковим органом надано запит посадовим особам АТ «МЕГАБАНК» з проханням надати розрахунок та причини формування страхових резервів під кредитну заборгованість по відповідним контрагентам (клієнтам) формування резервів по яких складають від 60 до 98%.

У відповідь 06.03.2023 позивачем надано файл в електронному форматі, водночас згідно з яким не встановлено реальних, аргументованих причин формування резерву та не надано розрахунку резерву.

Зокрема, з пояснень, наданих посадовими особами АТ «МЕГАБАНК» у листі від 06.03.2023:

по клієнту (боржнику) ТОВ «БІЗНЕСЦЕНТР - ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42378221), кредитний договір від 25.04.2019 №20-24/2019, встановлено формування та віднесення на витрати резерв під кредитну заборгованість суму в розмірі 11 547 918,29 грн, загальна сума заборгованості складає 12 349 691,14 грн, тобто резерв віднесений на витрати банку складає 94%, причиною формування та віднесення на витрати такої суми резерву відповідно до пояснень посадових осіб АТ «МЕГАБАНК» від 06.03.2023 є - закінчення строку дії кредитного договору, погашення заборгованості не відбулось;

по клієнту (боржнику) ФОП ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_1 ), кредитний договір від 25.08.2021 №23-B/2021-MK-UAH, встановлено формування та віднесення на витрати резерв під кредитну заборгованість суму в розмірі 5 006 970,27 грн, загальна сума заборгованості складає 5 715 124,21 грн, тобто резерв віднесений на витрати банку складає 87%, причиною формування та віднесення на витрати такої суми резерву відповідно до пояснень посадових осіб АТ «МЕГАБАНК» від 06.03.2023 є - закінчення строку дії кредитного договору, погашення заборгованості не відбулось.

Крім того, у листі від 06.03.2023 позивач зазначав, що Банк з метою відображення реального стану активів та коректного складання фінансової звітності сформував резерви під покриття ризиків неповернення боргів відповідно до діючого законодавства України, правил, постанов та політики Національного банку України та внутрішніх документів обліку. Зокрема, при формуванні резерву, враховувались такі фактори як стан підприємства дотримання графіку погашення, кількості днів прострочки за платанами, місце реєстрації (в тому числі країна реєстрації), наявність заборгованості накінець терміну дії договору, інформація з додаткових джерел тощо.

Водночас, суд бере до уваги доводи контролюючого органу щодо стану клієнтів (боржників), що відповідно до АІС Податковий блок встановлено, що клієнти банку по яким рахується високий кредитний ризик є основними платниками, провадять свою господарську діяльність, подають фінансову та податкову звітність, декларують доходи та позитивний фінансовий результат та сплачують податки.

Натомість, щодо дотримання клієнтами (боржниками) банку графіку погашення заборгованості АТ «МЕГАБАНК» не надані платіжні документи, що підтверджують або спростовують сплату по кредитній заборгованості.

Щодо місяця реєстрації клієнтів (боржників) банку слід зазначити, що формування та віднесення на витрати сум резервів під кредитну заборгованість у розмірі 60-98% - це кредитні договори укладені з 2004 по 2022 роки та здебільшого місце реєстрації клієнтів (боржників) банку є місто Харків. Якщо посадовими особами АТ «МЕГАБАНК» враховувався фактор, що заставне майно клієнта (божника) територіально знаходиться в місті Харкові та на підставі того, що 24.02.2022 по всій території України введений військовий стан у зв`язку з широкомасштабним вторгненням військ РФ на територію України та існують високі риски втрачання заставного майна слід зазначити, що позивачем не надана інформація/документи щодо здійснення претензійної роботи (звернення до суду, звернення стягнення заставного майна), адже кредитні договори в основному заключені задовго до 24.02.2022.

Також, щодо наявності заборгованості на кінець терміну дії договору слід зазначити, що до матеріалів справи, як і під час перевірки, не надані пояснення та документи щодо заборгованості клієнтів (боржників) у розрізі періодів.

Враховуючи вищевикладене, АТ «МЕГАБАНК» порушено п.44.1, ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 1 231 678 130,74 грн. за 3 квартали 2022 року.

Щодо висновку про заниження фінансового результату до оподаткування у сумі 1 983 510,37 грн. внаслідок віднесення на витрати сум страхового платежу на користь СК «Універсальна» за 3 квартали 2022 року суд зазначає наступне.

Позивачем 21.09.2021 укладено договір №8500/284/000016 добровільного страхування ризиків при здійсненні банківської діяльності, страхування від електронних та комп`ютерних злочинів та страхування відповідальності директорів та посадових осіб компанії (надалі - Договір). Термін дії договору до 21.09.2022 року включно. Страхова премія визначена відповідно до умов договору складає еквівалент 120 307,55 дол. США та вноситься страхувальником у національній валюті за курсом НБУ, встановленим на день фактичного внесення платежу у повному обсязі до 13.11.2021 року.

У п.6.12.4 додаткової угоди до договору страхування №1 від 21.09.2021 зазначено, що Страховик та Страхувальник можуть домовитися про сплату страхової премії одноразово або частинами в розстрочку.

У п.6.12.5 додаткової угоди до договору страхування №1 від 21.09.2021 зазначено, що якщо протягом періоду часу, вказаного в договорі страхування або в рахунку, виставленим Страховиком, не була проведена сплата чергового страхового внеску, Страховик може надати Страхувальникові додатковий час для здійснення платежу.

З матеріалів справи вбачається, що АТ «МЕГАБАНК» було сплачено страхову премію у 4 кварталі 2021 року суму в розмірі 120 307,55 доларів США (по курсу НБУ ва день здійснення платежу), тобто у повному обсязі.

Відповідно до стандартів (правил) бухгалтерського обліку дана премія амортизується на витрати банку щомісячно протягом дії договору до його закінчення.

Відповідно до виписки по рахунку за період з 01.07.2019 по 30.06.2022 встановлено віднесення на витрати АТ «МЕГАБАНК» щомісячної частки страхових платежів суму в розмірі 3 134 913,95 грн.

Водночас, згідно з умовами договору страхування, а саме: у п.3.23 договору страхування (виключення війни та тероризму) зазначено наступне: Незважаючи на будь які умови договору або доповнень до нього, що суперечать нижческазаному, погоджено, що дане страхування виключає збитки, ушкодження або витрати будь якого роду прямо або побічно викликані, або такі, що є наслідком, або відбулися в зв`язку з будь - якими подіями, зазначеними нижче, не зважаючи на будь - які інші причини або події, що трапились одночасно або в будь - якій іншій черговості зі збитком: війна, вторгнення, дії іноземних ворогів, установ, або військові операції (незалежно від того оголошена війна чи ні), громадянська війна, повстання, революція, захоплення, цивільні заворушення, що відбулися або назрівають, військова або узурпована влада; або будь - який терористичний акт.

Так, Указом Президента від 24.02.2022 №64/2022 введений воєнний стан в Україні у зв`язку із вторгненням рф.

При цьому, як установлено судом, АТ «МЕГАБАНК» продовжував відносити на витрати суми страхових платежів на користь АТ «СК «УНІВЕРСАЛЬНА» за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2022 року не зважаючи на те, що АТ «СК «УНІВЕРСАЛЬНА» не покриває збитки у разі настання страхового випадку, який відбувся у зв`язку з війною або військовою операцією (незалежно від того оголошена війна чи ні). Сума страхових платежів віднесена на витрати складає 1 983 510,37 грн.

Ураховуючи вказане, посадовим особам АТ «МЕГАБАНК» надано запит від 01.03.2023 з проханням надати пояснення з даного питання.

У відповідь АТ «МЕГАБАНК» листом від 03.03.2023 повідомлено, що у п.3.23 договору страхування також зазначено, що якщо Страховик стверджує, що будь - які збитки, ушкодження, витрати не покриваються у зв`язку з даним виключенням. Страхувальник повинен буде довести протилежне. У випадку, якщо частина даного виключення виявиться недійсною, решта умов залишиться в повній силі і дії. Тобто, умовами договору страхування сторони визначили перелік страхових випадків за наслідками настання яких проводиться відшкодування Страховиком, а також випадки, зокрема зазначені в п.3.23 договору страхування, які не підпадають до покриття. Таким чином, договір страхування був дійсний протягом всього строку з 22.09.2021 по 21.09.2022 на узгодженими сторонами умовами і жодна з сторін не заявляла про неможливість виконання зобов`язань за договором страхування. Жодних суперечок, заперечень, позовів тощо у сторін на час дії договору не виникло. Обов`язки сторін виконані у повному обсязі.

При цьому, суд бере до увагу, що відповідно до ст.1 ЗУ «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з ч.1 ст.352 Господарського кодексу України страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб`єктів господарювання (страховиків), пов`язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до п. 14.1.231 ПКУ розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Тобто, як видно з нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері страхування - метою страхування є захист майнових прав страховиків, а крім того діловою метою страхувальника є також отримання відшкодування вартості майна в разі настання страхових випадків.

Як зазначалось вище, відповідно до п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПКУ прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно пункту б) параграфу 4.25 Концептуальних основ фінансової звітності витрати - це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов`язань, результатом чого є зменшення власного капіталу, за винятком зменшення, пов`язаного з виплатами учасникам.

Відповідно до параграфу 4.4 Концептуальних основ фінансової звітності оцінюючи, чи відповідає стаття визначенню активу, зобов`язання або власного капіталу, необхідно звернути увагу на сутність та економічну реальність, а не лише на їхню юридичну форму. А враховуючи описану вище аргументацію стосовно відсутності ділової мети банка у перерахуванні коштів на компанії у вигляді страхових премій такі витрати не відповідають економічній реальності витрат на страхування. Таким чином, підстави для віднесення до витрат банку у розумінні Концептуальних основ фінансової звітності відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновком відповідача, що АТ «МЕГАБАНК» порушено п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ, параграфів 4.4, 4.25 Концептуальних основ фінансової звітності, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 1 983 510,37 грн за 3 квартали 2022 року.

Щодо висновку про заниження фінансового результату до оподаткування на суму 15 267 082,00 грн внаслідок не подання до перевірки документів, що підтверджують виплати нерезидентам United State International Development Finance Corporation (США) та Global Allіance for Banking on Values (Нідерланди) суд виходить з наступного.

З висновків за наслідком перевірки позивача вбачається понесення фінансових витрат у вигляді процентів та дисконтного доходу та іншого доходу, виплаченого на користь нерезидентів United States International Development Finance Corporation (США) в сумі 14 884 393 грн. та Global Allіance for Banking on Values (Нідерланди) в сумі 382 689 грн за 2020-2021 роки.

Згідно до пункту 85.2 статті 85 ПКУ платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПКУ у разі, якщо до закінчення перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків під час складання такої звітності.

Згідно з пункту 44.7 статті 44 ПКУ у разі якщо посадова особа контролюючого органу, які здійснює перевірку, відмовляється з будь - яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. При цьому, на підтвердження правомірності виплати доходу United States International Development Finance Corporation (США) та Global Allіance for Banking on Values (Нідерланди) у вигляді процентів та дисконтного доходу та іншого доходу і включення фінансових витрат в сумі 15 267 082 грн. до витрат за 2020-2021 роки позивачем до перевірки не було надано договори та первинні бухгалтерські документи, що підтверджують проведення господарської операції.

Зокрема, АТ «МЕГАБАНК» до податкової перевірки та до суду не надало інформацію щодо підстав виплати доходів нерезиденту, що унеможливило застосувати положення міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна.

Таким чином, позивачем порушено п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПКУ, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 15 267 082 грн за 2020-2021 роки.

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки АТ «МЕГАБАНК» встановлено укладання договору про надання послуг №1 від 01.02.2019 року з ТОВ «СІМПЕКС» (код ЄДРПОУ 30752380), відповідно до якого АТ «МЕГАБАНК» іменується - Замовник, а ТОВ «СІМПЕКС» іменується - Виконавець. Перевіркою встановлено, що ТОВ «СІМПЕКС» надані послуги по пошуку клієнтів (юридичних осіб, ФОПів та фізичних осіб).

Відповідно до наданих до перевірки виписок по рахунку встановлено, що за отримані послуги АТ «МЕГАБАНК» 01.07.2019 перерахував на користь ТОВ «СІМПЕКС» суму в розмірі 1 068 727,23 грн.

Відповідно до наданих актів здачі - прийняття наданих послуг №1 від 28.02.2019 та №2 від 31.03.2019 встановлено, що ТОВ «СІМПЕКС» надав послуг по залученню клієнтів, а саме: юридичних осіб та ФОПів у кількості 2 011 клієнтів, фізичних осіб у кількості 821 клієнтів. Так, до перевірки надані акти здачі - прийняття наданих послуг, які, в свою чергу, не містили жодної інформації щодо конкретного переліку осіб що були залучені за участю ТОВ «СІМПЕКС», що в свою чергу не дає можливості встановити фактичний обсяг наданих послуг.

Відповідь на запити відповідача від 27.02.2023 та 03.03.2023 з проханням надати до перевірки всі наявні документи з даного питання та ідентифікацію осіб (клієнтів), які були залучені, з зазначенням ПІБ/назви та коду ЄДРПОУ/і.п.н. клієнтів, позивачем не надана.

Установлено, що ТОВ «СІМПЕКС» залучав протягом лютого - березня 2019 року клієнтів з розрахунку 47 клієнтів в день (2 011+821/60).

Відповідно до ІС Податковий блок вбачається, що ТОВ «СІМПЕКС» у 2019 році мав 4 наймані особи, крім того, за 2019 рік декларує дохід від будь - якої діяльності у розмірі 12 597 617 грн. Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «СІМПЕКС» у 2019 році, крім послуг наданих АТ «МЕГАБАНК», надавав також інформаційно - консультаційні послуги та здійснював продаж різноманітних товарів, так як має основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля. Це означає, що співробітники ТОВ «СІМПЕКС» здійснювали свою діяльність не тільки по договору укладеному з АТ «МЕГАБАНК», що в свою чергу унеможливлює здійснення послуг по залученню клієнтів з розрахунку 47 клієнтів в день.

Таким чином, позивачем ані під час перевірки, ані під час розгляду справи не підтверджено, що ТОВ «СІМПЕКС» були залучені клієнти протягом лютого - березня 2019 року у кількості 2 832 клієнта, на підставі того, що до перевірки не надані документи щодо ідентифікації осіб, що в свою чергу не дозволяє підтвердити, що саме ці особи є клієнтами АТ «МЕГАБАНК» та не можливо здійснити порівняльний аналіз, щодо отриманого доходу від залучених осіб (клієнтів) та понесених витратах на послуги по залученню клієнтів.

Таким чином, АТ «МЕГАБАНК» не спростовано встановленого порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 1 068 7273 грн. за 3 квартали 2019 року.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не спростовано правомірності викладених в акті перевірки висновків, а тому, як наслідок, зважаючи на встановлені вище обставини, відсутні правові підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №668/ж10/31-00-07-03-01-20 від 07.04.2023 щодо завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування минулих податкових (звітних) років на загальну суму 1 324 169 331 грн, у т.ч. за 3 квартал 2022 року на суму 1 324 169 331 грн.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Як наслідок, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 26 вересня 2025 року.

Суддя Кочанова П.В.