Рішення № 130541018, 22.09.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2025 року № 320/6835/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Леонтовича А.М., при секретарі судового засідання Фастівщук А.Г.,

за участю:

представників:

позивача - Замашнюк І.В.,

відповідача - Чорна В.В., Левчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Шиппінг" до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість та пені, нарахованої на суму такої заборгованості,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Шиппінг" (далі ТОВ «ДНІПРО ШИППІНГ», позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі ГУ ДПС у м. Києві, відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві (далі відповідач 2) в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд:

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ШИППІНГ» 217 568,90 грн. пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість;

- повернути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ШИППІНГ» надміру сплачений судовий збір у розмірі 30 044,48 гривень.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що рішенням суду, яке набрало законної сили узгоджено ТОВ «ДНІПРО ШИППІНГ» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5 441 507,00 гривень, з 26.11.2024 року, отже позивач має право на стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на його користь пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог.

III. Процесуальні дії у справі

05.02.2025 позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.

Ухвалою суду від 17.02.2025 позовну заяву залишено без руху.

Позивач, у строк та спосіб викладений в ухвалі, усунув недоліки позовної заяви.

17.04.2025 ухвалою Київського окружного адміністративного суду у справі було відкрито загальне позовне провадження, розпочата підготовка справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 22.05.2025 на 15:00 год.

23.04.2025 від представника позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог.

24.04.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

22.05.2025 від представника позивача до суду надійшла заява про надання доказів понесення судових витрат.

22.05.2025 у судове засідання з`явились сторони. Вислухавши думку сторін дослідивши матеріали справи суд на місці ухвалив оголосити перерву до 24.06.2025 до 14:00.

05.06.2025 від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення по справі та відзив на заяву про зменшення позовних вимог.

06.06.2025 від представника позивача до суду надійшла заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

12.06.2025 від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення.

13.06.2025 від представника відповідача до суду надійшли заперечення на заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

18.06.2025 від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення.

24.06.2025 у судове засідання з`явились сторони. Вислухавши думку сторін дослідивши матеріали справи суд на місці ухвалив оголосити перерву для уточнення позовних вимог до 24.07.2025 до 14:00.

30.06.2025 від представника позивача до суду надійшла заява про зміну позовних вимог.

04.07.2025 від представника відповідача до суду надійшли заперечення на заяву про зміну позовних вимог.

24.07.2025 у судове засідання з`явились сторони. Вислухавши думку сторін дослідивши матеріали справи суд на місці ухвалив закрити підготовче засідання та призначити розгляд по суті на 02.09.2025 о 15:30.

02.09.2025 у судове засідання з`явились сторони. Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи суд на місці ухвалив оголосити перерву до 22.09.2025.

22.09.2025 у судове засідання з`явились сторони. Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи судом проголошено вступну та розолютивну частину рішення.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ШИППІНГ» з питань достовірності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість за січень 2023 року, яке становить більше 100 тис. грн. та визначено з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року, січень, лютий 2022 року.

За результатами вказаної перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено акт від 12.04.2023 року № 26276/26-15-07-04-03/44020005.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення: - п. 200.4 ст. 200 ПК України, оскільки завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (р. 20.2.1 Декларації) за січень 2023 року у розмірі 5 441 507,00 грн. та занижено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 21 Декларації) за січень 2023 року на суму 5 441 507,00 грн.

ТОВ «ДНІПРО ШИППІНГ» було подано заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких, висновки акту залишено без змін, а заперечення без задоволення.

23.05.2023 року ТОВ «ДНІПРО ШИППІНГ» отримано податкове повідомлення рішення від 19.05.2023 року №00352010704, яким позивачу зменшено розмір бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку на суму 5 441 507,00 грн. за січень 2023 року.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням - рішенням ГУ ДПС у м. Києві, позивач звернувся з позовною заявою до Київського окружного адміністративного суду про його скасування.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі №320/19619/23 адміністративний позов ТОВ «ДНІПРО ШИППІНГ» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києва від 19.05.2023 року №00352010704.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження. Також, до Верховного Суду надійшло клопотання від ГУ ДПС у м. Києві про зупинення дії рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі №320/19619/23. Ухвалою Верховного суду від 09.01.2025 року у задоволенні клопотання ГУ ДПС у м. Києві про зупинення дії рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі №320/19619/23 відмовлено.

У зв`язку з не погашенням на користь ТОВ «ДНІПРО ШИППІНГ» суми бюджетного відшкодування з ПДВ, узгодженої за результатами судового оскарження, вказана сума стала заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, на яку, в силу ст. 200 ПК України нараховується пеня.

У відповідь на адвокатські запити представника ТОВ «ДНІПРО ШИППІНГ» адвоката Замашнюк І.В., ГУ ДПС листами від 04.12.2024 року №91801/6/26-15-07-05-07-07 та від 27.12.2024 року №97993/6/26-15-07-05-07-07 повідомило ТОВ «ДНІПРО ШИППІНГ», що ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024 року у справі №320/19619/23 ТОВ «ДНІПРО ШИППІНГ» буде виконано після закінчення актуалізації необхідної інформації, у базах даних Інформаційних систем, на підставі якої відбувається внесення даних, передбачених пп.200.7.1 п. 200.7 ст. 200 ПК України, до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Однак, станом на сьогоднішній день вказані заходи не здійсненні.

Оскільки, заборгованість бюджету з податку на додану вартість не відшкодована зі сплином значного проміжку часу, ТОВ «ДНІПРО ШИППІНГ», звернулось до суду із даним позовом.

Позивачем за результатами моніторингу даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість встановлено, що 28 лютого 2025 року ГУ ДПС у м. Києві внесено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ТОВ «ДНІПРО ШИППІНГ» в розмірі 5 441 507,00 грн. з 06.12.2024 року за наслідками судового оскарження податкового повідомлення рішення від 19.05.2023 року №00352010704 та 7 березня 2025 року повернуто на розрахунковий рахунок ТОВ «ДНІПРО ШИППІНГ» суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 5 441 507,00 грн.

Пеню у розмірі 139 569,00, яка виникла на дату подання позовної заяви 05.02.2025 року ГУ ДПС у м. Києві не відшкодовано.

Разом з тим, позивач зазначає, що з дня направлення позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду та дати відшкодування ГУ ДПС у м. Києві заборгованості бюджету з податку на додану вартість минуло 30 календарних днів (06.02.2025 року 07.03.2025 року), розмір пені нарахованої на суму заборгованості бюджету з податку на додану вартість збільшилася, а саме, на суму у розмірі 77 999,90 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивачем заявлено про зменшення позовних вимог на суму 5 441 507,00 та збільшення розміру пені нарахованої на суму заборгованості бюджету з податку на додану вартість у розмірі 77 999,90 грн. шляхом подачі до Київського окружного адміністративного суду, до закінчення підготовчого засідання, письмової заяви про зменшення позовних вимог. Також, позивачем заявлено про повернення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ «ДНІПРО ШИППІНГ» надміру сплаченого судового збору у розмірі 30 044,48 грн.

V. Норми права

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України в редакції, що діяла на момент здійснення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Підпунктом 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 ПК України унормовано, що заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Згідно п.п. 200.7.3. п. 200.7 ст. 200 ПК України передбачено, що дані Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, передбачені підпунктом 200.7.1 цього пункту, крім підпункту 5 підпункту 200.7.1 цього пункту щодо реквізитів поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування, не є інформацією з обмеженим доступом та підлягають щоденному, крім вихідних, святкових та неробочих днів, оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Порядок надання відповідної інформації центральним органом виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для її оприлюднення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.11 статті 200 ПК України визначено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки. Пунктом 200.12 ПК України визначено, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат - "ґ") з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 ПК України, на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Пунктом 200.13 ст. 200 ПК України визначено, що на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

За змістом п. 200.14 ст.200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.15 ст. 200 ПК України визначено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Положеннями п. 200.23 ст. 200 ПК України встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного статтею 200 ПК України строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

VI. Оцінка суду

Відносно позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь позивача 217 568,90 грн. пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, суд зазначає таке.

У відповідності із пунктом 200.15. статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

ПК України надано можливість платнику податків право на отримання/стягнення пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням державою ПДВ.

Згідно із пунктом 200.23. статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Нарахування пені згідно з абзацом першим цього пункту не здійснюється у разі, якщо така заборгованість зумовлена:

виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану;

зупиненням/відмовою у наданні бюджетного відшкодування за рішенням про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятим у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".

Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що Держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику податку суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої.

Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.

Судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі №320/19619/23 адміністративний позов ТОВ «ДНІПРО ШИППІНГ» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києва від 19.05.2023 року №00352010704.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року.

Таким чином, рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі №320/19619/23 набрало законної сили 26.11.2024 року.

Згідно ч. 7 ст. 18 КАС України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Аналогічну норму містить також ч. 11 ст. 251 КАС України, згідно якої якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Дата, з якої розпочинається нарахування пені: - дата фактичного отримання ГУ ДПС у м. Києві ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024 року згідно даних отриманих з підсистеми «Електронний суд»:

- 26.11.2024 року о 20:52 годині (не робочий час) тому позивачем зазначено дату 27.11.2024 року;

- 28.11.2024 року день для відображення ГУ ДПС у м. Києві суми бюджетного відшкодування в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування;

- 29.11.2024 року 05.12.2024 року 5 операційних днів на відшкодування органами казначейства;

- 06.12.2024 року дата виникнення пені.

Розрахунок пені за несвоєчасне відшкодування Державою ПДВ станом на 07.03.2025 року: Зобов`язання: Сума податкового зобов`язання: 5 441 507,00 грн. Останній день граничного строку сплати податкового зобов`язання: 06.12.2024 року Дата сплати заниженого податкового зобов`язання: 07.03.2025 року Застосовані санкції: Пеня Cтавка пені: 120% ставки НБУ. Пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань: 217 568,90 грн. Загальна сума вимог за результатами розрахунку: 217 568,90 грн. пені.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначає, що Законом від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» до пункту 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України додано абзац 2, відповідно до якого положення другого речення абзацу першого цього пункту не застосовується у разі, якщо така заборгованість зумовлена виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану.

Зазначає, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України запроваджено воєнний стан, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.01.2025 №26/2025, затвердженим Законом України від 15.01.2025 №4220-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Торгово-промислова палата України лисом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

Таким чином, відповідач вважає, що з урахуванням запровадження режиму воєнного стану на території України тобто виникнення форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили), суми податку на додану вартість, не відшкодовані платником протягом визначеного строку не вважаються заборгованістю, та пеня у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України не нараховується.

Суд відхиляє посилання позивача на існування форс-мажорних обставин з огляду на таке.

Відповідно до положень статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно (частина 1); форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина 2).

Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

Враховуючи, що відповідач - 1 не навів жодних обставин та не надав жодних доказів неможливості виконання його функціональних обов`язків щодо внесення до Реєстру відповідних даних з 28.11.2024 через введення в Україні воєнного стану, посилання на існування форс-мажорних обставин є безпідставним.

Таким чином, Суд вважає позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь позивача 217 568,90 грн. пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

VIІ. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір за не майнову вимогу у розмірі 3028,00 грн. та за майнову вимогу у розмірі 30280,00 грн., платіжне доручення №10 від 04.02.2025 року.

Оскільки, станом на 07.03.2025 року ГУ ДПС у м. Києві внесено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування данні щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування позивачу тобто, виконано немайнову вимогу та повернуто ТОВ «ДНІПРО ШИППІНГ» заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 5 441 507,00 грн. тобто, частково виконано майнову вимогу, позивачем зменшено розмір позовних вимог.

Таким чином, за наслідками прийняття заяви про зменшення позовних вимог - розмір позовних вимог складає 217 568,90 грн. пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, яка виникла у період з 06.12.2024 по 07.03.2025 року.

З урахуванням наведеного, розмір судового збору за вимогу про стягнення пені нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість складає 3 263,52 грн.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 263,52 грн.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин судовий збір у сумі 30 044,48 грн. належить повернути ТОВ «ДНІПРО ШИППІНГ» з Державного бюджету.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача витрат на правову (правничу) допомогу у розмірі 30 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16.

Також, суд зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд наголошує на тому, що належним доказом для відшкодування витрат на правову допомогу є документи у яких конкретизовано справу, у якій таку допомогу надано.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.05.2018 по справі №821/1594/17.

Згідно пункту 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 №5076-VI ).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 №5076-VI ).

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд наголошує на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України, заява N19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу представником позивача надано:

Судом встановлено, що позивачем укладено із адвокатом Марченко Н.М. (далі - Адвокат), Договір про надання правової допомоги від 01.10.2024 року №2024-01/10 (далі - Договір), відповідно до п. 4.1 якого розмір гонорару за конкретне доручення та умови його сплати визначаються додатковою угодою до цього Договору, яка є його невід`ємною частиною. Згідно п. 1 Додаткової угоди №1 від 04.11.2024 року до Договору (далі - Додаткова угода), Адвокат зобов`язується надати правову допомогу в частині юридичного супроводження Клієнта в судовій справі №320/6835/25 про стягнення заборгованості бюджету з податку на додану вартість та пені в суді першої інстанції. Пунктами 2, 3 Додаткової угоди сторони визначили фіксований розмір гонорару адвоката в розмірі 30 000, який не залежить від часу, витраченого адвокатом на надання Послуг та обсягу наданих адвокатом послуг, за наступні послуги:

- підготовка та надання первинної консультації, формування правової позиції, збір доказів, направлення адвокатських запитів, копіювання та завірення письмових доказів, підготовка, друк та подання позовної заяви;

- супроводження справи в суді першої інстанції (в тому числі - підготовка, друк та подання процесуальних документів (окрім документів, вказаних у підпункті 3.1 цієї Додаткової угоди), участь в судових засіданнях, ознайомлення із матеріалами справи, надання консультацій щодо руху справи тощо.

Пунктом 6 Додаткової угоди визначено, що Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату грошові кошти, визначені пунктами 2 та 5 цієї Додаткової угоди протягом трьох місяців з моменту набрання законної сили остаточного судового рішення, яке не підлягає подальшому оскарженню. позивачем та Адвокатом складено Розрахунок вартості правової допомоги №1 від 12.05.2025 року та Акт наданих послуг №1 від 12.05.2025 року, згідно яких вартість наданої правової допомоги становить 30 000,00 грн., до якої включено наступні надані послуги:

- підготовка та подання позовної заяви (аналіз документів, формування правової позиції, підготовка тексту позовної заяви, сканування доказів, подання позовної заяви через підсистему «Електронний суд»);

- супроводження справи в суді першої інстанції (складення та подання заяви про зменшення позовних вимог; - аналіз відзивів відповідача 1 та відповідача 2; - клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу; - надання консультацій щодо руху справи.

У постанові Верховного Суду від 17.09.2019 по справі №810/3806/18 Суд зазначає, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Згідно з пунктом 2 частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З аналізу наведених правових норм, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 11.05.2018 по справі №814/698/16 (провадження №К/9901/11835/18).

Проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт згідно наданих документів, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн. не є пропорційним до предмету спору.

Дослідивши надані позивачем документи, враховуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне заяву про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково, стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві витрати на професійну правничу допомогу в розмірі - 20 000 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ЄДРПОУ: 37993783, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, будинок, 11-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ШИППІНГ» (ЄДРПОУ 44020005, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд, 6, офіс, 203) 217 568,90 (двісті сімнадцять тисяч пятсот шісдесят вісім) грн. 90 коп. пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Повернути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ЄДРПОУ: 37993783, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, будинок, 11-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ШИППІНГ» (ЄДРПОУ 44020005, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд, 6, офіс, 203) надміру сплачений судовий збір у розмірі 30 044,48 (тридцять тисяч сорок чотири) грн. 48 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ШИППІНГ» (ЄДРПОУ 44020005, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд, 6, офіс, 203) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ: 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19)витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 3 263,52 (три тисячі двісті шістдесят три) грн. 52 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ШИППІНГ» (ЄДРПОУ 44020005, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд, 6, офіс, 203) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ: 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19)витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 26 вересня 2025 р.