Ухвала суду № 130537069, 25.09.2025, Київський районний суд м. Полтави

Київський районнийсуд м.Полтави

Справа № 552/9300/24

Провадження №2/552/781/25

У Х В А Л А

25.09.2025 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання - Хрипунова Т.В.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Полтавської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 02 січня 2025 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Справа неодноразово призначалась до розгляду, але позивач або його представник в судове засідання повторно не з`явились.

При цьому позивач за вказаною ним адресою судові повістки не одержував, вони повернулись до суду з довідкою поштової організації про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Проте, повістки на судові засідання одержані представником позивача ОСОБА_2 в електронному кабінеті через систему «Електронний суд».

Відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Таким чином, позивач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п. 1, 2 ч.2 ст. 223 ЦПК Українисуд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процес. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом (частини 1, 2, пункт 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Будучи обізнаними про розгляд справи в суді, позивач та його представник всупереч положенням статті 44 ЦПК України, яка покладає на учасника обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правами, в судове засідання не з`явились повторно.

Представник позивача адвокат Євстафієва Оксана Борисівна повторно звернулась до суду з заявою про відкладення розгляду справи через неможливість її явки в судове засідання.

При цьому, враховуючи, що представник позивача Євстафієва О.Б. не могла з`явитися в судове засідання повторно, з метою забезпечення розгляду справи позивач ОСОБА_1 міг з`явитися в судове засідання. Про причини, які б перешкоджали його явці до суду, ні позивачем, ні його представником суду не повідомлено.

Частиною п`ятоюстатті 223 ЦПК Українипередбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Позивач та його представник, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, до суду з заявою про розгляд справи за їх відсутності не звертались.

Тому враховуючи, що позивач та його представник належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, з заявами про розгляд справи за їх відсутності до суду не звертались, в судове засідання не з`явились повторно, позов ОСОБА_1 доТериторіальної громадив особіПолтавської міськоїради провизнання прававласності нанерухоме майно необхідно залишити без розгляду, роз`яснивши наслідки залишення без розгляду, передбачені ч. 2 ст. 257 ЦПК України.

Керуючись ст. 257 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Полтавської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно залишити без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача за викликом суду.

Роз`яснити учасникам справи, що згідно ч.2 ст.257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий О.А.Самсонова