Ухвала суду № 130531721, 11.09.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6578/24

Провадження № 1-кс/487/3941/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2025 року Слідчий суддяЗаводського районногосуду містаМиколаєва ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,підозрюваного ОСОБА_4 ,захисника ОСОБА_5 ,розглянувши клопотаннязаступника начальникавідділу СУГУНП вХерсонській області ОСОБА_6 у кримінальномупровадженні №22014230000000002 від 12.02.2014, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України

ВСТАНОВИВ:

28.08.2025 року заступник начальника відділу СУ ГУНП в Херсонській області підполковник поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із клопотанням, у якому просив Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді застави, яка складає 270 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 817560 грн. (вісімсот сімнадцять тисяч п`ятсот шістдесят гривень).

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і на в`їзд в Україну; утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

В обґрунтування клопотання зазначив, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 , згідно ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання реалізації ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.1 2 ч. 1 ст. 177 КПК України. зважаючи на доволі високі встановлені при розгляді клопотання ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, впливу на свідків у провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, з урахуванням його особистих характеристик, сторона обвинувачення приходить висновку, що відносно ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді застави, оскільки будь-який інший не здатен запобігти тим ризикам, які названі вище. Так, застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно підозрюваного спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення підозрюваним незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень. Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення, наявність вищезазначених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та доведеність їх обґрунтованості у клопотанні та під час його розгляду, виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого із підстав вказаних в ньому, посилаючись на те, що матеріали клопотання містять достатньо відомостей для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні вину не визнав, відмовився від надання пояснень, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що застава є неспівмірною, на даний час у підозрюваного немає стабільного доходу. Вказував, що ОСОБА_4 не переховувався від слідства, підозра є необґрунтованою, оскільки ОСОБА_4 не був посадовою особою.

Заслухавши позицію сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, а також матеріали, якими слідчим обґрунтовані його доводи, суд дійшов наступного.

Слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22014230000000002 від 12.02.2014, за підозрою ОСОБА_4 , передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом ДП «Новотроїцький елеватор» від 19.06.2013 №148 громадянина України ОСОБА_4 призначено на посаду виконувача обов`язків начальника охорони зазначеного державного підприємства зі здійсненням організаційно-розпорядчих функцій по забезпеченню охорони територій усіх підрозділів ДП «Новотроїцький елеватор».

При цьому, відповідно до наказу ДП «Новотроїцький елеватор» від 29.10.2003 № 224-к інженером-технологом Чкалівського ХПП підприємства призначена громадянка України ОСОБА_8 (наказом від 28.04.2009 № 63-к переведена старшим майстром дільниці № 2 вказаного підприємства, а наказом від 30.04.2009 № 151, відновлена на раніше займаній посаді інженера-технолога.

07.04.2008 адміністрацією ДП «Новотроїцький елеватор» з інженером-технологом ОСОБА_8 укладено типовий договір про повну матеріальну відповідальність, відповідно до якого на неї покладено повну матеріальну відповідальність за забезпечення зберігання ввірених їй матеріальних цінностей на усій дільниці №2 Чкалівського ХПП ДП «Новотроїцький елеватор».

Відповідно до договору складського зберігання зерна № 19/11 від 08.04.2011, укладеного між Аграрним фондом України та ДП «Новотроїцький елеватор», у склад № 9 дільниці № 2 Чкалівського ХПП ДП «Новотроїцький елеватор» було закладено та зберігалося зерно пшениці 3-го класу врожаю 2011 року, належне Аграрному фонду України. Таким чином, зазначені матеріальні цінності були ввірені ОСОБА_8 та перебували у її віданні, як матеріально-відповідальної особи підприємства.

У червні 2013 року ОСОБА_4 та інженер-технолог дільниці № 2 Чкалівського ХПП ДП «Новотроїцький елеватор» ОСОБА_8 досягли попередньої домовленості щодо спільного вчинення злочинних дій, спрямованих на розтрату зерна пшениці 3-го класу врожаю 2011 року, належного Аграрному фонду України, яке зберігалося у складі № 9 дільниці № 2 Чкалівського ХПП ДП «Новотроїцький елеватор», шляхом його реалізації за готівкові грошові кошти.

У відповідності до спільної домовленості ОСОБА_4 особисто та через посередників мав підшукати покупців зерна та вантажні транспортні засоби для його перевезення, контролювати їх заїзд та виїзд з території дільниці, а також одержувати і розподіляти кошти, отримані від протиправної реалізації зерна пшениці. В свою чергу ОСОБА_8 , використовуючи свої повноваження щодо зберігання зазначеного вище зерна пшениці, мала особисто відчиняти ворота складу № 9 дільниці № 2 Чкалівського ХПП ДП «Новотроїцький елеватор», пропускати на територію вантажні транспортні засоби без фіксації у відповідних журналах та керувати процесом їх завантаження зерном пшениці 3-го класу врожаю 2011 року, належного Аграрному фонду України, шляхом надання вказівок працівникам дільниці ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

При цьому, ОСОБА_4 було достовірно відомо, що зерно пшениці 3-го класу врожаю 2011 року ввірене ОСОБА_8 та перебуває у її віданні, а вчинення спільних дій має на меті протиправну розтрату вказаних матеріальних цінностей шляхом їх реалізації третім особам.

Так, в період з 25 червня по 15 серпня 2013 року на виконання спільного злочинного задуму ОСОБА_4 особисто та через посередників підшукав покупців зерна пшениці, домовився з останніми щодо місця прибуття та відстою у с. Софіївка Новотроїцького району Херсонської області вантажних транспортних засобів для перевезення пшениці та особисто керував і контролював їх заїзд на територію дільниці № 2 Чкалівського ХПП ДП «Новотроїцький елеватор».

В свою чергу, реалізуючи спільну злочинну домовленість, в період з 25 червня по 15 серпня 2013 року матеріально-відповідальна особа ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що зерно пшениці на складі № 9 дільниці № 2 Чкалівського ХПП ДП «Новотроїцький елеватор» ввірене їй для зберігання та перебуває у її віданні, маючи одноосібний доступ до приміщення складу, володіючи відповідними ключами та засобами опломбування, особисто відчиняла ворота складу № 9 та надавала вказівку робочим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 готувати у складі до роботи шнекові навантажувачі для відвантаження у вантажні транспортні засоби зерна пшениці 3-го класу врожаю 2011 року, належного Аграрному фонду України. При цьому, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 достовірно знали про те, що будь-яких наказів, дозволів щодо відвантаження зерна пшениці 3-го класу врожаю 2011 року, а також заявок на інспектування Державною інспекцією сільського господарства в Херсонській області зазначеної пшениці ні власником - Аграрним фондом України, ні зберігачем - ДП «Новотроїцький елеватор» не складалося, не видавалося та їм не надавалося.

В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_8 щоразу надавали вказівку підпорядкованим співробітникам охорони дільниці не фіксувати у відповідних журналах інформацію щодо в`їзду-виїзду вантажних автомобілів по дільниці та спільно пропускали зазначений транспорт на територію, вказувавши на відкриті ворота складу № 9, у якому вже були підготовлені навантажувачі. Після цього, працівники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 під контролем та керівництвом ОСОБА_8 здійснювати завантаження зерна пшениці 3-го класу врожаю 2011 року, наявного у складі до вантажних автомобілів покупців. По завершенню завантаження і виїзду останнього автомобіля з зерном за межі дільниці ОСОБА_8 зачиняла склад № 9, опечатувала його круглою печаткою № 20 ДП «Новотроїцький елеватор» та опломбовувала пломбою із цифровими позначеннями у вигляді «2».

В свою чергу, ОСОБА_4 , будучи обізнаним щодо всіх обставин спільної злочинної діяльності, діючи відповідно до попередньої домовленості з ОСОБА_8 , з метою доведення спільного злочинного задуму до кінця, після закінчення завантаження транспортних засобів супроводжував їх для зважування на приватній ваговій поблизу дільниці, яка належить ПП «АРМ-АГРО» (код ЕДРПОУ - 34174480) та отримував від покупців готівкові грошові кошти з розрахунку 1 500 - 1850 грн. за 1 тону пшениці, які розподіляв між собою та ОСОБА_8 .

Всього в означений вище спосіб ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_12 вчинено розтрату 634,075 тон зерна пшениці 3-го класу врожаю 2011 року, шляхом його реалізації наступним покупцям: ПП « ОСОБА_13 » з використанням автомобілів марки КАМАЗ, д.н. НОМЕР_1 , з причепом, д.н. НОМЕР_2 та КАМАЗ, д.н. НОМЕР_3 , з причепом, д.н. НОМЕР_4 ; ПП « ОСОБА_14 » з використанням автомобілів марки КАМАЗ, д.н. НОМЕР_5 , з причепом, д.н. НОМЕР_6 , КАМАЗ, д.н. НОМЕР_7 , з причепом, д.н. НОМЕР_8 , КАМАЗ, д.н. НОМЕР_9 , з причепом, д.н. НОМЕР_10 , КАМАЗ, д.н. НОМЕР_11 , з причепом, д.н. НОМЕР_12 , КАМАЗ, д.н. НОМЕР_13 , з причепом НОМЕР_14 та КАМАЗ, д.н. НОМЕР_15 , з причепом, д.н. НОМЕР_16 ; ПП « ОСОБА_15 » і ПП « ОСОБА_16 » з використанням автомобілів марки КАМАЗ д.н. НОМЕР_17 , з причепом, д.н. НОМЕР_18 , КАМАЗ, д.н. НОМЕР_19 , з причепом, д.н. НОМЕР_20 та КАМАЗ, д.н. НОМЕР_21 , з причепом, д.н. НОМЕР_22 ; ПП « ОСОБА_17 » з використанням автомобілів марки КАМАЗ, д.н. НОМЕР_23 , з причепом, д.н. НОМЕР_24 ; громадянину ОСОБА_18 з використанням автомобіля марки КАМАЗ, д.н. НОМЕР_19 , з причепом 44-78 РИ.

Всього у визначений вище спосіб ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_8 розтратив зерно пшениці 3-го класу врожаю 2011 року, належного Аграрному фонду України, в загальній кількості 634, 075 тон.

Відповідно висновків судово-економічної експертизи № 362/363 від 19.12.2013 та судово-товарознавчої експертизи № 493 від 03.01.2014 внаслідок зазначених вище дій Аграрному фонду України спричинено матеріальні збитки на загальну суму 820 899, 92 гривень (з розрахунку вартості 1 294, 64 грн. за 1 (одну) тону розтраченого зерна), що більше ніж в 600 разів перевищує встановлений законодавством на той період неоподаткований мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром.

Таким чином, в період з 25 червня по 15 серпня 2013 року ОСОБА_4 , займаючи посаду в.о. начальника охорони ДП «Новотроїцький елеватор» Державного агентства резерву України, умисно, незаконно, з корисливою метою, діючи за попередньою змовою з інженером-технологом дільниці № 2 Чкалівського ХПП ДП «Новотроїцький елеватор» ОСОБА_8 , здійснив розтрату ввіреного та перебуваючого у віданні ОСОБА_8 зерна пшениці 3-го класу врожаю 2011 року, належного Аграрному фонду України, що зберігалося у складі № 9 дільниці № 2 Чкалівського ХПП ДП «Новотроїцький елеватор», шляхом його протиправного та самовільного відчуження і реалізації третім особам в загальній кількості 634,075 тон на загальну суму 820 899, 92 гривень, в результаті чого власнику Аграрному фонду України заподіяно матеріальні збитки на вказану суму, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України - розтрата чужого майна, яке було ввірене та перебувало у віданні особи, кваліфікуючими ознаками якого є вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб та в особливо великому розмірі.

25.01.2014 під час розслідування кримінального провадження № 12013230220000890 за підозрою ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 191 КК України, громадянину ОСОБА_4 у відповідності до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

12.02.2014 в порядку ст. 217 КПК України, прокурором відділу обласної прокуратури з кримінального провадження № 12013230220000890 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 191 КК України, яке зареєстровано в ЄРДР за № 2201430000000002.

01.03.2014 ОСОБА_4 оголошено у розшук, досудове розслідування зупинене.

20.08.2025 досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження відновлено у зв`язку із встановленням місцезнаходження підозрюваного.

21.08.2025 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 21.09.2025 включно.

Вивченням особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянин України, українець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, який не є депутатом будь-якого рівня.

На даному етапі досудового розслідування наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується сукупністю вагомих, належних та допустимих доказів у кримінальному проваджені: актом заміру зерна Аграрного фонду, яке зберігається в складі № 9 Чкалівського ХПП дільниці № 2 ДП «Новотроїцький елеватор» Держрезерву України від 15.08.2013 року та Актом від 16.08.2013 року; висновками судово-економічної експертизи № 362/363 від 19.12.2013 року; висновками судово - товарознавчої експертизи № 493 від 03.01.2014 року; показами свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ; протоколом про результати проведених негласних слідчих (розшукових) дій (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 15.01.2014 № 71/22/2-288; протоколом про результати проведених негласних слідчих (розшукових) дій (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 28.01.2014 № 71/22/38-4268; листом Державного агентства резерву України від 07.02.2014 № 500/0/4-14; показаннями свідка ОСОБА_23 ; показаннями свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ; показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 ; показаннями свідка ОСОБА_27 ; протоколом пред`явлення ОСОБА_27 ; показаннями свідка ОСОБА_13 іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

При цьому слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Також за результатами розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що оглянутими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків: переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Разом з тим, ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні жодним чином не обґрунтований слідчим та прокурором, відтак слідчий суддя вважає його недоведеним і не бере до уваги.

За таких обставин, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків, передбаченого пунктами 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Водночас, слідчий суддя звертає увагу на те, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій. При цьому процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Щодо можливості застосування більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. (ч.1 ст.182 КПК України).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з домашнім арештом є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, є актуальними безвідносно до стадії цього кримінального провадження.

В клопотанні слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави, зазначив що інші, більш м`які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.

При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного.

Зважаючи на викладені обставини, слідчий суддя бере до уваги дані про особу підозрюваного, його вік, майновий та сімейний стан (має на утриманні двох неповнолітніх дітей), та на підставі чого приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст.194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Частиною 4 ст.194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відтак, враховуючи, що прокурором доведено існування обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а також з огляду на існування можливості запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж у вигляді застави, на підставі ч.2 ст.194 КПК України слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч. ч. 1, 2 ст. 179 КПК України).

На думку слідчого судді запобігти існуючим ризикам можливо шляхом застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 особистого зобов`язання, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

З огляду на викладене, за результатами розгляду клопотання, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , його процесуальну поведінку, наявність постійного місця проживання, беручи до уваги, що підозрюваний має на утриманні двох неповнолітніх дітей, що останній раніше не судимий, має тісні соціальні зв`язки, не доведення прокурором недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу, за відсутності обґрунтування з посиланням на належні докази необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту і що такий захід в даному випадку буде виправданий, слідчий суддя дійшов висновку, що у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

На переконання слідчого судді, застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, є співрозмірним з існуючими ризиками, відповідає його особі, та тяжкості кримінального правопорушення, буде необхідним та достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить вимогам ст. ст. 178, 179 КПК України.

З урахуванням наведеного, обставин клопотання, особи підозрюваної, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст.177,178,179,193,194,196,205,206,309, 376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

В задоволенніклопотання заступниканачальника відділуСУ ГУНПв Херсонськійобласті ОСОБА_6 у кримінальномупровадженні №22014230000000002 від 12.02.2014, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного - до 21 вересня 2025 року (включно).

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання вищезазначених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 12.09.2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1