Вирок № 130531719, 26.09.2025, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/1526/25

Провадження № 1-кп/477/442/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2025 року м.Миколаїв

Вітовський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі - судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 ,

під час розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 22025150000000185, по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України,уродженця с.ПересадівкаМиколаївського (раніше-Жовтневого)району Миколаївськоїобласті, одруженого,маючого наутриманні трьохнеповнолітніх дітей, непрацюючого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 114-1 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3 , знаючи, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, а у соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ТЦК та СП, умисно, перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період.

Так, перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань полягає у вчиненні діяння (дій або бездіяльності), яке виражається у втручанні в цю діяльність, створенні перешкод, перепон, спрямованих на недопущення, припинення чи заборону проведення окремих дій чи маневрів ЗСУ та іншими військовими формуваннями, прийняття тактичних чи стратегічних рішень керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення або унеможливлення здійснення законної діяльності ЗСУ та іншими військовими формуваннями або істотному зниженні її ефективності.

Умислом обвинуваченого ОСОБА_3 , який також усвідомлював об`єктивноіснуючу небезпекусвого діяння, прямо охоплювались дії, спрямовані на заподіяння шкоди діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки як військових формувань ЗСУ, за наступних обставин.

У невстановлений в ході досудового розслідування час (але не пізніше 18.09.2024 року) обвинувачений ОСОБА_3 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , будучи зареєстрованим в месенджері «Viber» (сервісі для обміну голосовими, текстовими повідомленнями і медіа файлами) під іменем користувача « ОСОБА_6 » з розміщеним власного фотозображення у іконці профілю, за номером мобільного терміналу НОМЕР_1 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, приєднався до чат групи (спільнота, в якій кожний з учасників групи, який авторизований у месенджері «Viber» має право на публікацію текстового, аудіо- та відео повідомлення під іменем власного акаунту, без дозволу адміністратора чату) із назвою «ДПС контроль», у якій у подальшому, в тому числі ОСОБА_3 , та усі учасники зазначеної групи, розповсюджували серед невизначеного, але значного кола осіб (не менше ніж 262 учасника зазначеної чат групи), інформацію про дати і місце проведення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 заходів оповіщення військовозобов`язаних осіб, резервістів щодо взяття на військовий облік та визначення їх призначення на особливий період.

Надалі, обвинувачений ОСОБА_3 , діючи умисно, перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, так усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді зниження обороноздатності України в умовах воєнного стану і збройної агресії російської федерації проти України, загрози її національній безпеці, рухаючись від свого фактичного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в бік міста Миколаєва (Автошлях Н 11 автомобільний шлях національного значення на території України,ДніпроКривий РігМиколаїв), використовуючи власний мобільний телефон «RedmiNote13Pro»,версія Андроід 15 АРЗА.240905.015.А2, приєднаний до мережі Інтернет, будучи зареєстрованим в месенджері «Viber» під іменем користувача « ОСОБА_6 », авторизований за своїм номером телефону НОМЕР_1 , маючи права та можливості поширювання публікації у чат групі в месенджері «Viber» із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », у різні дати, щонайменше у період часу з 18.09.2024 року по 18.02.2025 року поширив, шляхом розповсюдження у вказаній групі повідомлення, які містять інформацію про дату та місце проведення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 заходів з оповіщення військовозобов`язаних осіб, резервістів щодо взяття на військовий облік та визначення їх призначення на особливий період.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 , о 07-15 годині 18.09.2024 року, діючи умисно, з метою реалізації своїх протиправних дій, направлених на перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період, у чат групі в месенджері «Viber» із назвою «ДПС контроль» написав повідомлення наступного змісту, мовою оригіналу: «Друзі в обидві сторони на кільці Калинівка з міста в село ТЦК», та розповсюдив їх у вказаному чаті для загального ознайомлення учасників, що налічував на той час щонайменше 262 особи, тим самим повідомив про діяльність 18.09.2024 року ТЦК та СП Миколаївського району, за маршрутом руху оповіщення: м. Миколаїв, - с. Калинівка - м. Миколаїв, з 06-10 години до 21-00 години.

Надалі, обвинувачений ОСОБА_3 о 07-17 годині 16.10.2024 року, діючи умисно, з метою реалізації своїх протиправних дій, направлених на перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період, у чат групі в месенджері «Viber» із назвою «ДПС контроль» написав повідомлення наступного змісту, мовою оригіналу: «Калинівське Кільце. Поліція та ТЦК в дві сторони», та розповсюдив їх у вказаному чаті для загального ознайомлення учасників, що налічував на той час щонайменше 262 особи, тим самим повідомив про діяльність 16.10.2024 року ТЦК та СП Миколаївського району, що діяли за маршрутом руху 1, 2, 3 груп оповіщення: м. Миколаїв, - с. Калинівка- м. Миколаїв з 06-10 години до 21-00 години.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 о 07-14 годині 09.11.2024 року, діючи умисно, з метою реалізації своїх протиправних дій, направлених на перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період, у чат групі в месенджері «Viber» із назвою «ДПС контроль» написав повідомлення наступного змісту, мовою оригіналу: «Калиннівське кільце в обидві сторони», та розповсюдив їх у вказаному чаті для загального ознайомлення учасників, що налічував на той час щонайменше 262 особи, тим самим повідомив про діяльність 18.09.2024 року ТЦК та СП Миколаївського району, за маршрутом руху оповіщення: м. Миколаїв, - с. Калинівка - м. Миколаїв, з 06-10 години до 21-00 години.

Надалі, обвинувачений ОСОБА_3 о 13-11 годині 18.02.2025 року, діючи умисно, з метою реалізації своїх протиправних дій, направлених на перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період, у чат групі в месенджері «Viber» із назвою «ДПС контроль» написав одне повідомлення наступного змісту, мовою оригіналу: «Фіат добло Тцк в сторону Чапаєвки поїхали» та розповсюдив його у вказаному чаті для загального ознайомлення учасників, що налічував на той час щонайменше 262 особи, тим самим повідомив про діяльність 18.02.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 , що діяли за маршрутом руху 1, 2, 3 груп оповіщення: м. Миколаїв, - с. Калинівка - м. Миколаїв з 06-10 години до 21-00 години.

Організувавши таким чином розміщення у чат групі в месенджері «Viber» із назвою «ДПС контроль» повідомлень про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_5 , обвинувачений ОСОБА_3 втрутився в їх законну діяльність та створив перешкоди їх законній діяльності, визначеній ст. ст. 1, 14, 33, 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки це надало можливість громадянам України, які бажають ухилитися від виконання військового обов`язку, уникнути військового обліку та призову і створило перепони для встановлення мобілізаційного ресурсу держави, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що у свою чергу підриває обороноздатність держави через незадовільну укомплектованість особовим складом підрозділів Збройних Сил України і інших складових Сил оборони.

Відповідальність завчинене обвинуваченим ОСОБА_3 діяння передбачена ч. 1 ст. 114-1 КК України.

24липня 2025року міжпрокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 ,з участюзахисника адвоката ОСОБА_5 ,укладена угодапро визнаннявинуватості,згідно зякою обвинувачений ОСОБА_3 повністю табеззастережно визнаєвину увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

Підписуючи зазначену угоду, сторони повністю погодилися з формулюванням фактичних обставин вказаного кримінального правопорушення та його правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Сторони угоди погодили покарання ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, у виді п`яти років позбавлення волі. А також, з урахуванням визнання провини у вчиненні кримінального правопорушення, щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутності обтяжуючих обставин, сторони узгодили звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, тривалість якого, а також обов`язки, які покладаються на обвинуваченого, залишили на розсуд суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальномупровадженні між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода провизнання винуватості.

Частиною 2 ст. 469 КПК України встановлено, що угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Частиною 4 ст. 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 114-1 КК України та яке, згідно зі ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Вчиненим кримінальним проступком завдана шкода лише державним та суспільним інтересам.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав та зазначив, що розуміє надані йому законом права, положення ч. 4 ст. 474 КПК України та наслідки укладення і затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наслідки її невиконання, наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Захисник також просив затвердити укладену угоду.

Прокурор висловив думку щодо затвердження цієї угоди про визнання винуватості, як такої, що відповідає вимогам закону.

Вивчивши наданіматеріали тавислухавши думкупрокурора,пояснення обвинуваченого,суд дійшоввисновку,що укладеннясторонами угодипро визнання винуватостіє добровільним,обвинувачений розумієположення ч.4ст.474КПК України,умови даноїугоди несуперечать вимогамКПК Українита ККУкраїни,не суперечатьінтересам суспільства,не порушуютьправ,свобод таінтересів іншихосіб,угоду укладенона добровільнихзасадах,обвинувачений взмозі виконативзяті насебе зобов`язання,дії обвинуваченоговірно кваліфікованіза ч. 1 ст. 114-1 КК України, узгоджена міра покарання не суперечить нормам КК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 24 липня 2025 року, між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , з участю захисника адвоката ОСОБА_5 .

З огляду на беззаперечне визнання винуватості обвинуваченим у кримінальному правопорушенні, вчинення кримінального правопорушення вперше, щирого каяття, активного сприяннярозкриттю кримінальногоправопорушення,наявності на утриманні трьох малолітніх дітей, міцних соціальних зв`язків та позитивної характеристики за місцем проживання, відсутності обтяжуючих обставин, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без ізолювання від суспільства і вважає за можливе звільнити його від відбування покарання, на підставі статті 75 КК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався, клопотань щодо обрання такого до суду не надходило.

Речовими доказами розпорядитись відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 474, 475 КПК України,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, 24 липня 2025 року, між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , з участю захисника адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025150000000185, по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 24 липня 2025 року покарання: за ч. 1 ст. 114-1 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Зобов`язати засудженого ОСОБА_3 на підставі ч. 1 ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Речові докази у справі:

мобільний телефон «RedmiNote13Pro»,серійний номер ІМЕІ 1 НОМЕР_2 , ІМЕІ 2 НОМЕР_3 , який передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів слідчого відділу Управління СБ України в Миколаївській області конфіскувати в дохід держави;

сім-карти мобільного оператора «Лайф» НОМЕР_4 та мобільного оператора «ВФ Україна» НОМЕР_1 , які знаходяться в мобільному телефоні «Redmi Note 13 Pro», - знищити.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1