Ухвала суду № 130528486, 22.09.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487

УХВАЛА

м. Київ

22.09.2025Справа № 910/5574/25

За заявою фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від заявника (боржника) Овчаренко І.А. - представник

Арбітражний керуючий Барішевський О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з неможливістю погасити заборгованість в розмірі 1 648 740,08 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.05.2025 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду, підготовче засідання призначено на 09.07.2025.

08.07.2025 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання заявника (боржника) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.07.2025 розгляд справи відкладено на 22.09.2025.

08.09.2025 до Господарського суду м. Києва надійшла заява заявника (боржника) про долучення доказів.

Згідно з приписами ст.119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Розглянувши у судовому засіданні 22.09.2025 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".

Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Статтею 115 КУзПБ передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.

Так, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як фізична особа звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому ст. 115-121 КУзПБ.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що у нього відсутні фінансові можливості погасити заборгованість у розмірі 1 648 740,08 грн.

Частиною 1 ст. 115 КУзПБ визначено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в ч. 2 ст. 115 КУзПБ, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; 3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.

Згідно із ч. 1 ст. 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч.ч. 2-3 ст. 116 КУзПБ визначено зміст заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та перелік додатків, який має бути додано до заяви.

Системний аналіз статті 113, ч.ч. 1-2 ст. 116 КУзПБ свідчить, що про наявність наведених підстав у кожному конкретному випадку мають свідчити достатні фактичні обставини з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (фізичної особи - підприємця).

Відповідно до ч. 1 ст. 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

Розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, суд з урахуванням положень ч. 3 ст. 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 КУзПБ та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).

За приписами ч. 3 ст. 119 КУзПБ суд за наслідками підготовчого засідання може вчинити одну із таких процесуальних дій: відкрити провадження у справі про неплатоспроможність у разі підтвердження однієї з підстав відкриття провадження у справі, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ та відповідності заяви вимогам статті 116 КУзПБ, а за відсутності таких підстав - відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність з підстав визначених ч. 4 ст. 119 КУзПБ.

Частиною 4 ст. 119 КУзПБ визначено, що господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов`язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років.

Тобто на наведеній стадії (підготовчого засідання у справі) судом надається оцінка відповідності поданої заяви боржника за формою та змістом вимогам статей 115, 116 КУзПБ та наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за ч. 4 ст. 119 КУзПБ (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі №922/1426/21).

Як вбачається з матеріалів справи, заявник при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначає, що недостатність грошових коштів призвела до неможливості виконання останнім грошових зобов`язань на загальну суму 1 648 740,08 грн.

Разом з тим, на підставі наявних в матеріалах справи банківських виписок за період з 01.01.2022 по 23.03.2025 судом встановлено, що боржником було здійснено систематичні витрати на розваги, зокрема, на ігри у розмірі 6 908,54 грн., при цьому розмір середньомісячної заробітної плати останнього у 2024 році становив 8 173,08 грн., розмір заробітної плати за січень 2025 року становив 9071,31 грн., боржник також отримує пенсію в розмірі 11 900,94 грн. на місяць.

Окрім цього, у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявник зазначає перелік кредиторів перед якими у останнього існує заборгованість.

Так, судом встановлено, що найбільшу частину наявної заборгованості складає заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» у розмірі 1 469 534,37 грн., що виникла на підставі Договору надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 09-10-2024-02 від 09.10.2024.

Як вбачається зі змісту вказано договору, кредитодавець - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» зобов`язується надати грошові пошти позичальнику - ОСОБА_1 у сумі 800 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, цільового використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі - 42 % річних та інші нараховані суми (за наявності підстав для їх нарахування) на умовах та в строки, встановлених цим договором (п. 1.1 договору).

В якості забезпечення своїх зобов`язань за цим договором позичальник надає в іпотеку кредитодавцю нерухоме майно, а саме, квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (п. 1.4 договору).

Згідно п. 1.5 договору сторони погодили, що кредит надається строком на тридцять шість місяців від дати отримання позичальником кредиту, тобто з 09.10.2024 по 09.10.2027.

Частиною 1 ст. 1 КУзПБ визначено, що загроза неплатоспроможності - фінансово-господарський стан боржника, що характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов`язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями.

В свою чергу, неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки" (ч. 1 ст. 1 КУзПБ).

Отже, з матеріалів справи слідує, що заявник звертається із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в тому числі, щодо зобов`язання строк виконання, якого не настав, що суперечить положенням КУзПБ.

Як наслідок, наведене в сукупності ставить під сумнів добросовісність боржника, реальність його наміру щодо погашення боргів та відновлення платоспроможності.

Відповідно до приписів статей 3 та 13 ЦК України дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.08.2023 у справі №926/2987-б/20 зауважує, що КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, акцентував, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України.

Таким чином, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Аналогічний правовий висновок викладений також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №914/1519/24 від 29.07.2025.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (п.4 -11 ч. 3 ст.116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч. 4 ст. 116, ч. 7 ст. 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (ст. 125 КУзПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч. 1 ст.128 КУзПБ).

Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема, передбачає відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (п. 3, 4 ч. 4 ст. 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Крім цього, відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №904/5467/23 від 05.06.2025 з моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду, в особи, яка звернулась із відповідною заявою, виникають додаткові процесуальні обов`язки, незважаючи на наявність представника; оскільки у процедурі неплатоспроможності правосуб`єктність боржника стає обмеженою, суд зобов`язаний встановити особу боржника щодо якого в подальшому будуть накладені певні передбачені КУзПБ обмеження. Особиста явка боржника у судове засідання для з`ясування його особи та наміру, що останній дійсно бажає застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності, є необхідною задля уникнення зловживання іншими особами виникнення у боржника обмеження правосуб`єктності, та дає змогу суду впевнитися, що саме ця особа бажає прийняти участь у справі про неплатоспроможність.

Так, пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду м. Києва від 12.05.2025 у справі №910/5574/25 викликано для участі у судовому засіданні заявника (боржника).

Натомість, ні 09.07.2025, ні 22.09.2025 заявник особисто не був присутній на судових засіданнях, клопотання про проведення судового засіданні в режимі відеоконференції не подавав, про причини неявки суд не повідомив.

З огляду на викладені вище обставини та наведені норми, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Керуючись, ст. 115, 119, Кодексу України з процедур банкрутства та ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

У Х В А Л И В:

1. Відмовити фізичній особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

2. Копію ухвали направити заявнику (боржнику), органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні та органу з питань банкрутства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.П. Чеберяк