Рішення № 130527587, 26.09.2025, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/3369/25

провадження №2-а/165/22/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2025 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гайворонського О.В.,

за участю секретаря

судового засідання Дячук С.Л.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5658120 від 06.09.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 порушив вимоги п. 8.4 б Правил дорожнього руху України, а саме 06.09.2025 о 09:14 керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 (проїзд без зупинки заборонено).

Вважає, що дана постанова є протиправною та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Зазначає, що 06.09.2025, приблизно о 09:15 рухався на автомобілі марки «Опель Мовано», реєстраційний номер НОМЕР_1 по автодорозі М-19 в напрямку міста Рівне, де на контрольно-пропускному пункті був зупинений поліцейським, який в подальшому викликав інший наряд, інспектором якого і було постановлено оскаржувану постанову.

Наголошує, що 06.09.2025 керуючи транспортним засобом та рухаючись автодорогою М-19 виконував вимоги всіх дорожніх знаків, дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» при проїзді контрольно-пропускного пункту він не бачив, оскільки цей знак було закрито припаркованою вантажівкою. Будь-яких доказів вчинення позивачем зазначеного в постанові правопорушення поліцейським не надано. Вважає, що факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП не доведено. Під час розгляду справи, позивачем було надано відповідні аргументи, заперечення, проте, все це поліцейським було проігноровано.

У зв`язку з вищевикладеним, просить скасувати постанову серії ЕНА № 5658120 від 06.09.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень за ч.1 ст.122 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав з підстав, викладених у ньому, додатково пояснив наступне. Коли проїжджав блок-пост, там перебували працівники ТЦК та СП і працівники поліції. Поліцейський ОСОБА_2 подав знак про зупинку за допомогою жеста, після чого він призупинився перед знаком «Стоп», якого побачив «боковим зором», об`їхав бетонні блоки, щоб не створювати перешкоди для інших учасників дорожнього руху, та зупинився за ними. Поліцейський підійшов до його автомобіля та повідомив, що позивач не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 (проїзд без зупинки заборонено) та викликав інший екіпаж поліції для складання постанови за порушення правил дорожнього руху, тому що сам не мав права виносити таку постанову. Зазначив, що близько двох метрів перед знаком «Стоп» стояла вантажівка з причепом висотою близько чотирьох метрів, яка перекривала видимість знаку і позивач його за вантажівкою не бачив. Тільки проїжджаючи припарковану вантажівку побачив знак «Стоп» і зупинився. На вимогу позивача надати докази вчинення правопорушення поліцейський показав йому відео з власного телефону, де було видно рух автомобіля позивача вже після знаку «Стоп», однак відеодоказів порушення правил дорожнього руху не надано. Зазначив, що жодних порушень на відео не було зафіксовано. Також пояснив, що постанову виносив інший поліцейський, який прибув на місце події.

За клопотанням позивача до матеріалів провадження долучено власноручно складену позивачем схему місця події.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву у порядку, визначеному КАС України, на момент розгляду справи не надав.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні фактичні обставини справи, зміст відповідних спірних правовідносин та застосовує до них такі норми права.

Судом встановлено,що постановою інспектора Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Гранкіна Д.Ю. серії ЕНА № 5658120 від 06.09.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. У постанові зазначено, що 06.09.2025 о 09:14 на автомобільній дорозі М-19237км 300м водій, керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 (проїзд без зупинки заборонено), а саме здійснив проїзд без зупинки, чим порушив вимоги п. 8.4 б Правил дорожнього руху України.

Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису, долученого до позову, вбачається, що на автомобільній дорозі праворуч в напрямку руху припаркований вантажний автомобіль, за яким на боці, що відповідає напрямку руху не видно жодних дорожніх знаків, в тому числі знака 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено». Вказаний дорожній знак розміщений на тимчасовій бетонній споруді (блоках) після вантажівки за напрямком руху.

Відповідно до п. 8.1, п.8.2-1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі ПДР), регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками; дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами. Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що дорожній знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», про невиконання вимог якого вказаного в оскаржуваній постанові, був встановлений з порушенням ПДР: закритий перешкодою від учасників дорожнього руху та не був видимим на визначеній відстані.

Позивач заперечує порушення ним ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, зазначає, що зупинився перед дорожнім знаком «Проїзд без зупинки заборонено». Надаючи оцінку таким доводам, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення, а постанова про адміністративне правопорушення сама по собі не може бути достатнім та єдиним доказом вчинення такого.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. В силу принципу презумпції невинуватості при розгляді справ про адміністративні правопорушення всі сумніви у винності особи тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Отже, з врахуванням наданих суду доказів і норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складуадміністративного правопорушення, передбаченогоч.1ст.122КУпАП.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.

На підставі ч.1 ст.139 КАС України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.2,6,9,77,79,241-246,268-272, 286,293 КАС України, суд,

ухвалив:

Адміністративний позов задоволити.

Постанову серії ЕНА №5658120 від 06.09.2025, винесену інспектором Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Гранкіним Денисом Юрійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн скасувати, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на судові рішення у справах, визначених ст.286 КАС України, у відповідності до ч.4 цієї статті, може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, ЄДРПОУ 40108720, юридична адреса: вул. Валова, буд. 11, м. Тернопіль, 46001

Головуючий суддя Олександр ГАЙВОРОНСЬКИЙ