Рішення № 130522582, 26.09.2025, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/742/25

Номер провадження № 2/194/636/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2025 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.

секретаря судового засідання Клімової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою представника позивача адвоката Мицак Наталі Тагірівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Мицак Н.Т. звернулася до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Свою позовнувимогу вонамотивує тим,що позивач є бабусею та опікуном ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2025 року позбавлено батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2022 року позбавлено батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до ухвали Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 20 січня 2022 року виправлено описку, правильним вважати прізвище ОСОБА_6 . Той факт, що позивач є бабусею ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про народження її мами - ОСОБА_7 , де в графі мама зазначено мене - ОСОБА_1 , свідоцтво про народження видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернівського міського управління юстиції Дніпропетровської області 05 квітня 2022 року, актовий запис №213. Відповідно до рішення Виконавчого комітету Тернівської міської ради від 18.04.2025 року №128/0/5-24 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідачі належним чином не піклуються матеріальним забезпеченням дитини, тому позивач змушена звернутись до суду. Неповнолітня дитина залишилась фактично тільки на утриманні позивача. Факт проживання з позивачем дитини стверджується актом про проживання дитини №310 від 03.04.2024 року. У зв?язку з тим, що відповідачі, які є батьками дитини, не надають матеріальної допомоги на утримання дитини, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом. Просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача на утримання малолітньої - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини усіх його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 07.05.2025 року до досягнення дитиною повноліття; стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача на утримання малолітньої - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини усіх його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 07.05.2025 року до досягнення дитиною повноліття.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, але представник позивача надала суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без участі сторони позивача.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частково задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що рішення Виконавчого комітету Тернівської міської ради від 18.04.2025 року №128/0/5-24 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2022 року позбавлено батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2025 року позбавлено батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до акту про проживання дитини №310 від 03.04.2024 року, складеним комісією ЖРЕД-7 ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 .

Згідно до свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі батьки вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до ухвали Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 20 січня 2022 року за заявою ОСОБА_3 про виправлення описки, правильним вважати прізвище ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дітей.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 27 зазначеної Конвенції, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою. Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Як роз`яснено у п. 17 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленостї між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів судом враховуються наступні обставини: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу Україничастка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 179 Сімейного кодексу Україниаліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Статтею 191 СК Українипередбачено,щоаліментина дитинуприсуджуютьсязарішенням судувіддняпред`явленняпозову,авразі поданнязаявипровидачу судовогонаказу-іздняподання такоїзаяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Аналіз змісту наведеної норми закону дає підстави для висновку, що для стягнення аліментів за минулий час позивач повинен довести: вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача і ухилення відповідача від надання утримання дитині.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09 квітня 2020 року по справі № 199/3429/18, від 22 березня 2021 року по справі № 463/2490/17.

Суд враховує, що позивач не надала суду жодного належного та допустимого доказу стосовно того, що вона вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, а той в свою чергу ухилявся від надання утримання дітям.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 4ст. 60 ЦПК Українив редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 198 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

При вирішенні питання про розмір аліментів, суд доходить висновку про стягнення аліментів на користь позивача в інтересах дитини у розмірі, про який просить позивач, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 13 травня 2025 року, враховуючи вимоги статей181,182,191 СК Українита виходячи з обставин справи. Тому позовні вимоги про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст.430 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, згідно ст. ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір» підлягає до стягнення з відповідачів на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 179, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 19, 76, 264, 265, 268, 273, 274, 280-282, 430 ЦПК України, суд,-

УХВА ЛИВ:

Позовні вимоги представника позивача адвоката Мицак Наталі Тагірівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягувати щомісяця з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , у розмірі 1/4 частини його доходів щомісяця, на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 травня 2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати щомісяця з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , у розмірі 1/4 частини його доходів щомісяця, на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 травня 2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 1211,20 грн. на користь держави на р/р UA908999980313111256000026001 в Казначействі України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу: судовий збір.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 1211,20 грн. на користь держави на р/р UA908999980313111256000026001 в Казначействі України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу: судовий збір.

Згідно зі ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині виплати аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачем в Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне судове рішення складено 26 вересня 2025 року.

Головуючий суддя: В.О. Корягін