Рішення № 130520091, 25.09.2025, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/2824/25

Провадження № 2-а/317/33/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Качана А.В.

за участі:

секретаря судового засідання Герман В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції Бичок Катерини Олегівни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції Бичок Катерини Олегівни, Департаменту патрульної поліції постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 7 травня 2025 року інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенантом поліції Бичок К.О. відносно нього була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА 4832465 та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за порушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, за те що керуючи транспортним засобом DACIA LODGY, д/н НОМЕР_1 проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора чим порушив п. 8.7.3. г. ПДР - порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал, що забороняє рух і попереджає про наступний.

Зазначає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є необгрунтованим та недоведеним, а оскаржувана постанова серії ЕНА 4832465 від 27.05.2025 винесена лейтенантом поліції Бичок К.О. безпідставно та з істотними порушеннями його прав, не відповідає обставинам справи, вимогам Закону України « Про національну поліцію» та іншим нормативним актам діючого законодавства.

У позовній заяві позивач зазначає, що він 27.05.2025 на автомобілі DACIA LODGY д/н НОМЕР_1 рухався по вул. Космічній, проїхав перехрестя вулиць Космічна/ Броньова та продовжив напрямок руху у бік Оріхівського шосе по тій же самій вулиці, де біля будинку №76 був зупинений екіпажом патрульної поліції. Поліцейські підійшли до нього та повідомили, що він вчинив порушення ПДР.

Стверджує, що він з цим не погодився і наполягав, щоб розгляд справи перенесли до Управління патрульної поліції в Запорізькій області, так як була вже пізня година (приблизно 22:45) і він повинен був повернутися додому до початку комендантської години.

Під час спілкування поліцейські показали йому відео на мобільному телефоні на якому він не розгледів порушення ПДР. Відео було зроблено приблизно за 30 метрів від перехрестя, була вже ніч та йшов дощ.

Вважає, що поліцейські не мають права використовувати свої мобільні телефони, а повинні були проводити відео - фіксацію на службові носії інформації, щоб у подальшому використовувати їх, як належні докази.

Після перегляду відео повторно заявив усне клопотання, про перенесення розгляду справи до УПП в Запорізькій області, тому що там є більше технічних можливостей для перегляду відеоматеріалу для з?ясування всіх обставин справи і винесення правомірного та справедливого рішення.

На що поліцейські повідомили, що не можуть перенести розгляд справи до УПП у Запорізькій області, бо вони вже її розглянули та запропонували йому розписатися у постанові.

Від підпису відмовився так як вважає, що нічого не порушив і його було позбавлено права на захист.

Позивач зазначає, що під час розгляду справи, його не було ознайомлено зі змістом статті 268 КУпАП, а було згадано про зазначену статтю лише після винесення постанови.

Зазначає, що за таких умов він не мав часу та, відповідно, фізичної можливості скористатися своїми правами, передбаченими статтею 268 КУпАП України, зокрема, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою адвоката, тощо.

Вважає що показаний відеозапис на мобільному телефоні є неналежним та недопустимим доказом, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого нормами процесуального права.

Просить суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА 4832465 від 27.05.2025 у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а справу про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити у зв?язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

З метою визначення територіальної підсудності справи судом 09.06.2025 було направлено запит до Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області щодо інформації про місце реєстрації позивача. Відповідь не надійшла.

23.07.2025 судом повторно направлено запит до Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області щодо інформації про місце реєстрації позивача. Відповідь на запит надана не була.

08.08.2025 до суду надійшла довідка Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, за змістом якої позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

08.08.2025 ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 15.08.2025. Відповідачу направлено копію ухвали з позовною заявою та додатками до неї.

Станом на 15.08.2025 повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу до суду не повернулося. Враховуючи відсутність доказу належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим відповідач був позбавлений можливості подати відзив на позовну заяву, з урахуванням періоду перебування судді у відпустці розгляд справи відкладено на 15.09.2025.

15.09.2025 ухвалою Запорізького районного суду Запорізької залучено Департамент патрульної поліції в якості другого відповідача у справі. Розгляд справи відкладено на 25.09.2025.

Від представника Департаменту патрульної поліції Малія О.М. до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У відзиві представник Департаменту патрульної поліції зазначає, що 27.05.2025 під час несення служби, інспектором управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПІ було зупинено транспортний засіб, під керуванням водія ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом проїхав перехрестя на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив вимогу п.8.7.3.г ПДР України.

В ході розгляду справи відносно позивача, поліцейським УПП в Запорізькій області ДПП було роз`яснено та дотримано права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, згідно статті 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Позивачем будь-яких клопотань не заявлялось.

Зазначає, що відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої Наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, термін зберігання відеозаписів з персональних відеореєстраторів становить 30 днів у зв`язку з чим станом на день надходження ухвали про відкриття провадження у справі неможливо надати відеозаписи з нагрудних відеореєстаторів.

Представник Департаменту патрульної поліції надав суду DVD-r диск з відеозаписом, зазначаючи, що відеозапис є беззаперечним доказом вчинення позивачем, інкримінованого йому адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Зазначає, що обставини, на які вказує позивач у позовній заяві, не виключають подію інкримінованого йому правопорушення та склад такого правопорушення у його діях.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду позивач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи відповідач інспектор 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенант поліції Бичок К.О. та представник відповідача Департаменту патрульної поліції до суду не з`явилися.

У відзиві представник відповідача - Департаменту патрульної поліції просив суд проводити розгляд справи без участі представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини перша, друга і четверта статті 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі- Закон №580-VIII).

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону №580-VIII встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом статті 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Згідно зі статті 35 Закону №580-VIII, поліцейський може зупиняти транспортні засоби та поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

За загальним правилом, відповідно до статті 254 КУпАП, фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою. Відповідно до частини 3 статті 254 КУпАП, протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі встановлено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (далі - Інструкція № 1395).

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123,статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140КУпАП.

Згідно зі статтею 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 27.05.2025 серії ЕНА 4832465, винесеною інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенантом поліції Бичок К.О. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 510,00 грн. (а.с. 7).

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, 27.05.2025 22:33:17, м. Запоріжжя вул.Броньова 3А, водій керуючи транспортним засобом проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3. ґ Правил дорожнього руху порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал, що забороняє рух.

За змістом ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 8.7.3.ґ Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 встановлено, що жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Частиною 2статті 122КУпАП передбачена відповідальність за проїзд на заборонний сигнал світлофора.

Диспозиція зазначеної норми права передбачає обов`язкову наявність факту проїзду на заборонний сигнал світлофора.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Для підтвердження вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення представником відповідача Департаменту патрульної поліції надано суду DVD-r диск на якому містяться два файли з назвами «факт порушення Мухін.mp4» та «факт порушення Мухін2.mp4».

Оцінюючи наданий та досліджений в судовому засіданні відеозапис на відповідність критерію допустимості, суд враховує наступне.

Наданий відповідачем відеозапис міститься на DVD-R диску та представлений двома файлами. При демонстрації вказаних файлів технічними засобами вбачається, що будь-які місця зйомки (у вигляді географічних координат широти та довготи тощо), номер технічного засобу фіксації на записі відсутні. Відеозаписом зафіксовано перетин транспортним засобом перехрестя, проте з такого запису в момент перетину перехрестя встановити марку, модель, колір та номерний знак транспортного засобу неможливо. Також на відеозаписі транспортний засіб безперервно не візуалізується з моменту перетину перехрестя до моменту його зупинення, що ставить під сумнів факт перетину перехрестя (проїзд на жовтий сигнал світлофора) саме тим транспортним засобом, який було зупинено працівниками поліції. Вказаний відеозапис явно здійснено на камеру мобільного телефону.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Вказана імперативна норма неодноразово знаходила своє відображення в рішеннях Верховного Суду, який зазначав, що відеозапис у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам відповідної інструкції, яка регламентує порядок його здійснення.

Так, питання фіксації працівниками поліції події адміністративного правопорушення на відео регламентоване «Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», що затверджена Наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 (далі - Інструкція).

Пункт третій Розділу І Інструкції містить перелік допустимих до використання працівниками поліції технічних засобів, серед який наявний портативний відеореєстратор (т.зв. «боді-камера»). Камери мобільних телефонів до вказаного переліку не входять.

Розділом ІІ Інструкції також регламентовано обов`язок поліцейського вмикати портативний відеореєстратор при початку виконання службових обов`язків (або з початку проведення спеціальної поліцейської операції). При цьому поліцейський має переконатись у точності встановлених на пристрої дати та часу.

Суд констатує, що в даній справі вказані вимоги виконані не були. Відеозапис події здійснено на камеру мобільного телефону.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд констатує, що відповідач Департамент патрульної поліції підтверджує свої твердження у відзиві про факт скоєння адміністративного правопорушення єдиним доказом відеозаписом з мобільного телефону.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначенихчастиною другоюцієї статті,повинна міститивідомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Суд звертає увагу, що в п. 7 оскаржуваної постанови зазначено: «БК 471557», тобто вказано номер технічного засобу, яким здійснено відеозапис.

В свою чергу з доданого до відзиву на DVD-R диску відеозапису неможливо встановити номер технічного засобу, яким здійснено відеозапис.

Відеозапису, який було здійснено технічним засобом з номером: БК471557 та про що зазначено у оскаржуваній постанові відповідачами не надано.

Посилання представника відповідача Департаменту патрульної поліції на той факт, що відеозапис з боді камери не зберігся в силу закінчення строку зберігання ніяким чином не підтверджує факт вчинення адміністративного правопорушення відповідачем.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що наданий відповідачем Департаментом патрульної поліції відеозапис який міститься на DVD-R диску та представлений двома файлами з назвами «факт порушення Мухін.mp4» та «факт порушення Мухін2.mp4» не відповідає критерію допустимості.

Крім того, відповідачами не спростовано належними та допустимими доказами твердження позивача про те, що під час розгляду справи, його не було ознайомлено зі змістом статті 268 КУпАП та він не мав часу та, відповідно фізичної можливості скористатися своїми правами, передбаченими статтею 268 КУпАП та скористатися правовою допомогою адвоката.

Згідно з судовою практикою ЄСПЛ, «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративне правопорушення.

У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Також відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування позиції позивача.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, належні та допустимі докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, відсутні, а усі сумніви щодо доведеності вини позивача в силу приписів ст. 62 Конституції України тлумачаться на його користь.

З огляду на наведене, суд констатує, що відповідачем у встановленому законодавством порядку не доведено належними та допустимими доказами факт порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 122 КУпАП, хоча за приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.

Крім того, суд констатує, що інспектор 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції Бичок К.О. не є належним відповідачем у даній справі, оскільки при розгляді справ про адміністративне правопорушення поліцейські діють не як самостійні суб`єкти владних повноважень, а від імені органу Національної поліції. Окремі поліцейські не можуть виступати самостійними відповідачами у таких справах, в розумінні положень КАС України, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. (правова позиція Верховного Суду у постанові від 26.12.2019 (справа №724/716/16-а)).

Оцінивши всі зібрані по справі докази, враховуючи обов`язок суб`єкта владних повноважень доводити суду правомірність прийнятого ним рішення, вчинених дії чи бездіяльності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частин 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ч. 4 ст. 126 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 73-79, 139, 159, 205, 211, 217, 227-228, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції Бичок Катерини Олегівни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4832465 від 27.05.2025 відносно Мухіна Дениса Юрійовича, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код у ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605 грн. 60 коп. (шістсот п`ять гривень 60 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне ім`я (найменування) учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).

Відповідач 1: Інспектор 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенант поліції Бичок Катерина Олегівна, адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул.Перемоги, 96.

Відповідач 2: Департамент патрульної поліції, код у ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3.

Суддя А.В. Качан