Рішення № 130519910, 26.09.2025, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа №305/1657/25

Провадження по справі 2/305/594/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2025. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Вербещука В.А.,

в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Рахівського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представником якої є адвокат, Задерей Олександр Віталійович до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Рахівської міської ради, Орган опіки і піклування виконавчого комітету Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

27.05.2025, ОСОБА_1 ,представником якоїє адвокат,Задерей ОлександрВіталійович,звернулася всуд зпозовом до ОСОБА_2 пророзірвання шлюбу,визначення місцяпроживання дитинита стягненняаліментів.

Позовні вимогимотивує тим,що 15квітня 2015року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладеношлюб,зареєстрований відділомдержавної реєстраціїактів цивільногостану реєстраційноїслужби Рахівськогорайонного управлінняюстиції уЗакарпатській областіза актовимзаписом №37від 15квітня 2015року.За часперебування ушлюбі вних народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,яка ємалолітньою.Зазначає,що станомна сьогодніпозивачка тавідповідач проживаютьокремо тафактично припинилисімейні відносини.Усі спробиналагодити сімейнівідносини булибезуспішними.Причиною розпадусім`їє втратапочуттів коханняодне доодного,різність характерівта поглядівна сімейнежиття,майбутнє,сімейні цінності,безпеку членівсім`ї,у зв`язкуіз чиму сім`їперед фактичнимприпиненням сімейнихвідносин постійновиникали суперечки,які владнатине вдавалося,та якіпризводили лишедо конфліктівта непорозумінь.Вважає,що шлюбіснує лишеформально,оскільки особистівідносини міжними ужетривалий часмають негативнийхарактер.Продовжувати такішлюбні відносинипозивачка небажає тавважає,що наданнястроку напримирення невиправить станшлюбних відносин,оскільки вказанівище обставинипродовжуються протягомтривалого часу.Спроби примиренняв минуломуне принеслижодних результатів,тому целише погіршитьстан їхвідносин.Стверджує,що розподілмайна наданий часвідсутній,вказане питаннявони маюнамір врегулюватиу позасудовомупорядку.Зазначає,що позивачка досяглаусної домовленостіз відповідачемпро розірванняшлюбу,однак враховуючи,що відшлюбу вонимають неповнолітнюдоньку,змушені звернутисяіз позовомпро розірванняшлюбу досуду.Щодо визначеннямісця проживаннядитини,вони недійшли згодипро місцепроживання дитини.Вказує,що відповідачфактично наразіперебуває тапроживає закордоном.Після фактичногоприпинення шлюбнихвідносин донька, ОСОБА_3 ,проживає разомз позивачкоюта перебуваєна їїутриманні.Позивачка таїї донька,проживають заадресою: АДРЕСА_1 .Стверджує,що воназабезпечує донькужитлом,харчуванням,доглядом,дитина відвідуєшколу,має повноцінневиховання.Враховуючи зазначене,вважає задоцільне визначитимісце проживаннядитини разомз позивачкою.Щодо стягненняаліментів,зазначає,що наразідитині виповнилося10років. Враховуючи, що малолітня донька, продовжує проживати з позивачкою (матір`ю) після припинення шлюбних відносин, а також економічну ситуацію в країні та рівень цін на продукти першої необхідності для забезпечення дитини, вважають за доцільне визначення розміру аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 гривень на місяць. Враховуючи вищенаведене просять позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

На підставі ухвали суду від 30.05.2025, відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження. Призначино підготовче засідання на 11 годину 00 хвилин, 01 липня 2025 року.

20.06.2025, відповідач, ОСОБА_2 , надіслав на електронну адресу суду заяву підписану електронним-цифровим підписом, зміст якої зводиться до наступного. З позовною заявою та доданими до неї документами ознайомився. Просить розглянути справу без його участі. Позовні вимоги визнає в повному обсязі.

01.07.2025 представник позивача, адвокат, Задерей Олександр Віталійович, надіслав до суду через систему "Електронний суд" клопотання про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Орган піки і піклування виконавчого комітету Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 01.07.2025, залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Орган опіки і піклування виконавчого комітету Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області. Відкладено підготовче засідання на 10 годину 00 хвилин, 19 вересня 2025 року.

19.09.2025, у судовому засіданні в режимі відеоконференції, представник ОСОБА_1 , адвокат Задерей Олександр Віталійович, позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві та просить їх задовольнити.

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області, Молдавчук М.В., 19.09.2025 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову.

Представник служби у справах дітей Рахівської міської ради, у судове засідання не з`явився.

Відповідач, ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явився, при цьому, 20.06.2025, надіслав на електронну адресу суду заяву підписану електронним-цифровим підписом, в якій просить розглянути справу без його участі. Позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з частиною третьою статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд вважає, що визнання відповідачем позову слід прийняти, оскільки воно не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, а також підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, в наявності всі підстави для винесення рішення у підготовчому судовому засіданні відповідно до положень статті 206 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню у зв`язку з його визнанням.

Судом встановлено, що 15.04.2015 сторони зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції у Закарпатській області за актовим записом №37.

Від шлюбу у сторін народилася одна дитина: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Відповідно дост.112 СК України,суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В роз`ясненняхПостанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»зазначено, що проголошенаКонституцією Україниохорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Позивачка, ОСОБА_1 , у позовній заяві зазначила, що миритися з чоловіком за будь-яких обставин не бажає. Відповідач, ОСОБА_2 , подав заяву, в якій позовні вимоги визнав. Надав згоду, в тому числі, і на розірвання шлюбу.

Такимчином,враховуючи,що шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не може бути збережений, оскільки зазначені обставини свідчать про те, що він фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім`ї стало неможливим, його формальне існування обмежує особисту свободу позивачки та відповідача, порушує їх особисті інтереси, що має істотне значення.

Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки позивачка, ОСОБА_1 ,як особа, яка змінила своє прізвище при реєстрації шлюбу, не повідомила суду, яке прізвище вона бажає залишити собі після розірвання шлюбу, тому суд позбавлений можливості вирішувати таке.

В силу вимог ст.115 Сімейного Кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу, після набранням ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Отже, копію рішення суду, після набрання ним законної сили, слід надіслати до Рахівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), для виконання.

Стосовно другої позовної вимоги про визначення місця проживання дитини з матір`ю, суд зазначає наступне.

Частинами 6, 8 ст.7 Сімейного кодексу України визначено, що жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч.5 ст.157 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті (ч.1 ст.157 СК України).

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Частиною 1 ст.161 Сімейного кодексу України визначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Як слідує з обставин, якими позивачка обґрунтувала свій позов, вона вважає за доцільне після розірвання шлюбу із відповідачем, щоб дитина продовжувала проживати з нею і надалі, оскільки вони зареєстровані та проживають разом, позивачка забезпечує її харчуванням та доглядом, дитина відвідує школу та має повноцінне виховання.

За загальним правилом, за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.

Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини. Це підтверджується правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.01.2020 року у справі №200/952/18, номер судового провадження 61-14859ск19.

Відповідач, ОСОБА_2 , в надісланій 20.06.2025, на електронну адресу суду заяві підписаній електронним-цифровим підписом, не заперечував проти визначення місця проживання дитини разом з позивачкою, тому суд приходить до висновку, що після розірвання шлюбу, дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід залишити проживати разом з матір`ю.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів, суд виходить із наступного.

Згідно вимог ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Як слідує з обставин, якими позивачка обґрунтувала свій позов, малолітня донька продовжує проживати з нею після припинення шлюбних відносин з відповідачем та перебуває на її самостійному утримані, однак коштів на всі потреби не вистачає.

Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

З вище наведеної норми Закону, випливає, що виключно позивачці ОСОБА_1 , як одержувачу аліментів та особі на утриманні якої знаходиться дитина, надається право вибору, у який спосіб з відповідача, як платника аліментів будуть стягуватися аліменти: у твердій грошовій сумі, чи у частці від її доходу (заробітку).

Більше того, у Сімейному кодексі України не зазначено в яких випадках суд повинен стягувати аліменти у твердій грошовій сумі, а коли у частці від доходу платника аліментів.

При визначенні способу стягнення аліментів суд погоджується з обраним позивачкою способом стягнення аліментів та вважає, що він повинен бути визначений у єдиній твердій грошовій сумі за вибором позивачки.

Суд враховує те, що батьки мають рівні обов`язки щодо утримання дитини і відповідач має обов`язок брати участь в утриманні своєї дитини.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , надіслав на електронну адресу суду заяву в якій позовні вимоги визнав та не заперечував щодо стягнення з нього аліментів у розмірі 2500 гривень.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що стягнення аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 гривень щомісячно, відповідатиме інтересам дитини та є гарантією, визначеною зазначеними вище Законами України, відповідно позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Аліменти на утримання дітей згідно з ч.1 ст.191 СК України присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, в даному випадку з 27.05.2025 року.

В силу п.1 ч.1ст.430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, суд роз`яснює, що у разі зміни матеріального чи сімейного стану платника аліментів одержувач аліментів, рівно як і платник аліментів вправі в порядку ст.192 СК України звернутися до суду з позовом відповідно про збільшення чи зменшення розміру аліментів.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що позивачка, при пред`явленні позову, була звільнена від сплати судового збору, на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», на виконання вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь держави судовий збір в сумі 968,96 гривень.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Питання про відшкодування інших судових витрат позивачкою не ставилося.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 263-265, 273, 354, 355, п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб укладений 15 квітня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції у Закарпатській області за актовим записом №37 - розірвати.

Визначити місце проживання неповнолітньої доньки сторін, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю, ОСОБА_1 .

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини, дочки ОСОБА_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень, щомісячно, із відповідною індексацією згідно чинного законодавства, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 968 (дев`ятсот шістдесять вісім) гривнь 96 копійок, (отримувач коштів ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106; код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; класифікація доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: Сплата судового збору за рішенням суду про стягнення судового збору на користь держави).

Інші судові витрати залишити за позивачкою.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відомості щодо учасників справи:

Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_2 , мешканка АДРЕСА_1 .

Відповідач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору:

- служба у справах дітей Рахівської міської ради Закарпатської області, місцезнаходження: м. Рахів, вул. Миру, буд.34, Рахівського району, Закарпатської області;

- орган опіки і піклування виконавчого комітету Рахівської міської ради Рахівського району Закарпатської області, юридична адреса: м. Рахів, вул. Миру, 34, Закарпатської області.

Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, надіслати до Рахівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), для виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду або через Рахівський районний суд Закарпатської області.

Головуюча: М.О. Марусяк