Рішення № 130519265, 22.09.2025, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

22.09.2025

Справа № 494/1129/25

Провадження № 2/494/588/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2025 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

судді - Римаря І.А.,

за участю: секретаря судового засідання Антонишиної І.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №494/1129/25 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Міністерство оборони України про встановлення факту батьківства та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

28.05.2025 року до Березівського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Міністерство оборони України про встановлення факту батьківства.

28.05.2025 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана для розгляду судді Римар І.А.

Ухвалою суду від 11.06.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 23.06.2025 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 25.07.2025 року закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 , вказала, що з кінця 2021 року почала спільно проживати однією сім`єю з ОСОБА_5 , вели спільне господарство, мали спільний побут, витрати. Приблизно у лютому 2022 року дізнались, що позивач завагітніла. З 26.02.2022 року ОСОБА_5 був призваний на військову службу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_3 та ОСОБА_5 народилась дочка ОСОБА_6 , при державній реєстрації народження дитини дані про батька зазначені за вказівкою матері, оскільки біологічний батько проходив військову службу, тому не міг особисто прибути до відділу ДРАЦС та надати заяву про визнання батьківства, однак визнавав себе батьком дитини. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 загинув, тому не встиг належним чином оформити своє батьківство над ОСОБА_6 , однак є її біологічним батьком, визнавав себе батьком, приймав участь у вихованні та матеріальному забезпеченні дочки. З метою підтвердження факту біологічного батьківства ОСОБА_5 , батько останнього ОСОБА_4 звернувся до медико-генетичного центру щодо проведення молекулярно-генетичного експертного дослідження. Так, висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження встановлено 99.99% ймовірність того, що ОСОБА_4 є біологічним дідусем, тобто батьком батька дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженої матір`ю ОСОБА_3 . Встановлення факту батьківства дасть змогу дитині отримати передбачені законодавством пільги. У зв`язку з вищевикладеним позивач звернулась до суду з позовною заявою та просить суд задовольнити її.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 05.11.2025 року.

У судовому засіданні 22.09.2025 року представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

У судовому засіданні 22.09.2025 року відповідач ОСОБА_2 з позовом погодилась.

У судове засідання 22.09.2025 року відповідач ОСОБА_4 не з`явився, однак на адресу суду 22.09.2025 року від його представника надійшла заява про розгляд справи за їхньої відсутності, вказав, що не заперечує проти задоволення позовних вимог (а.с.127-128).

В судове засідання 22.09.2025 року представник третьої особи Міністерства оборони України не з`явився, проте 17.09.2025 року на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі, просив вирішити справу з урахуванням письмових пояснень (а.с.125). 21.07.2025 року на адресу суду від представника Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог, так як за наявними доказами по справі не можна дійти висновку, що ОСОБА_5 є біологічним батьком ОСОБА_6 (а.с.113-114).

Представник третьої особи Відділу державноїреєстрації актівцивільного стануу містіОдесі Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса)у судове засідання 22.09.2025 року також не з`явився, однак 25.07.2025 року на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі (а.с.117).

Суд вважає зазначити, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».

Заслухавши учасників по справі, врахувавши заяви відповідача ОСОБА_4 та третіх осіб про розгляд справи без їхньої участі, дослідивши матеріали справи, вивчивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд доходить висновку про задоволення позову з таких підстав.

Згідно ізст.2Цивільного процесуальногокодексу України (далі ЦПК України), завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 76-77 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 13.08.2024 року, виданого Березівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_5 помер (а.с.31 зворотній бік).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 25.10.2022 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_6 , в графі «батько» вказано « ОСОБА_7 » (а.с.26).

Позовні заяви про встановлення факту батьківства суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір`ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені статтями125,130Сімейного кодексуУкраїни (далі СК України). Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.

Як встановлено вище, ОСОБА_5 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України та загинув внаслідок поранення, про що свідчать витяг з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії та довідка про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України (а.с.32-33).

Відповідно до змісту ст.121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями122та125цьогоКодексу.

Згідно п.3 ч.2ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно дост.130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першоїстатті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третійстатті 128 цього Кодексу.

Згідно з п.7Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зіст.135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч.2 ст.55СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

Судом також встановлено, що ОСОБА_3 зверталась в порядку окремого провадження про встановлення батьківства, однак ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 05.05.2025 року по справі №508/353/25 у відкритті провадження відмовлено та роз`яснено заявнику право подати позов на загальних підставах (а.с.92).

Сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто, при вирішенні спору про встановлення факту батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст.130 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.06.2006, №3 роз`яснено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Походження дитини встановлюється судом з урахуванням усіх обставин. При цьому можуть застосовуватися будь-які засоби доказування, передбачені цивільним процесуальним законодавством: пояснення сторін та третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновок експерта. В основу рішення суду не можуть бути покладені лише докази, отримані з порушенням закону, які не мають юридичної сили.

Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи. Спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

Батьківство може бути визнано особою як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Вказані обставини та інші обставини, що стосуються справи, можуть бути підтверджені поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Зокрема, доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.76 ЦПК України).

Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 10.04.2025 року підтверджується, що відомості про батька дитини ОСОБА_6 записано відповідно до частини першої статті 135 СК України (а.с.34-35).

Висновком експерта медико-генетичного центру «Мама Папа» від 27.03.2025 року №46919 підтверджується, що ймовірність того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є біологічним дідусем, тобто батьком батька дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженою матір`ю

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в рамках проведеного дослідження, складає 99.99 % (а.с.23-30).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 05.09.1990 року вбачається, що батьком ОСОБА_5 являється ОСОБА_4 (а.с.31).

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно ізстаттею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зазначив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення у справі «Калачова проти росії» від 07 травня 2009 року).

Крім того, на підтвердження сімейних стосунків надані фотографії померлого батька та дитини, позивача, особиста переписка (а.с.55-77).

Таким чином, суд, з`ясувавши всі обставини справи, вважає наявність підстав, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, встановленими в судовому засіданні, а тому позовні вимоги щодо встановлення батьківства підлягають задоволенню.

За положеннями ст.134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове свідоцтво про народження.

Оскільки судом задоволено вимогу про встановлення батьківства, а тому підлягають до задоволення похідні вимоги щодо внесення змін в актовий запис цивільного стану про народження ОСОБА_6 та зобов`язання відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести відповідні зміни до актового запису №2456 від 25 жовтня 2022 року.

Керуючись ст.128,130,135 СК України, ст.13,81,259,263-265,268,293,315-319 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Міністерство оборони України про встановлення факту батьківства та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити .

Встановити факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_7 під час участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, захисту Батьківщини під час виконання бойового завдання, є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка народилась у місті Одесі, Одеської області.

Внести зміни в актовий запис цивільного стану про народження ОСОБА_6 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 у місті Одесі, Одеської області, що складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за № 2456 від 25 жовтня 2022 року, в якому в графі "відомості про батька" вказати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України.

Зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису №2456 від 25 жовтня 2022 року про народження ОСОБА_6 , вказавши в графі "відомості про батька" ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (м. Одеса, вул. Середньофонтанська 30-Б, ЄДРПОУ 37947454).

Третя особа: Міністерство оборони України (пр-кт Повітряних Сил, 6, м. Київ, ЄДРПОУ 00034023).

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25.09.2025 року.

Суддя І.А. Римар