Постанова № 130517473, 24.09.2025, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3010/25

Провадження № 1-кп/309/239/25

У ХВ АЛ А

про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду

24 вересня 2025 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071050000504 від 29.07.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за ч.2 ст. 296 та ч.2 ст. 345 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Хустського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025071050000504 від 29.07.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за ч.2 ст. 296 та ч.2 ст. 345 КК України.

Під час підготовчого судового засідання захисником ОСОБА_8 подано клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 з цілодобового домашнього арешту на арешт у нічний час доби. Клопотання вмотивоване тим, що запобіжний захід у виді домашнього арешту у темну пору доби зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Вказує, що у обвинуваченого є сім`я, він проживає з батьками, при цьому є батько інвалід 3 групи, який потребує догляду. Обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий. Кримінальні провадження у яких він обвинувачується є нетяжкими злочинами. Також обвинувачений потребує лікування.

Під час підготовчого судового засідання прокурором подано клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 . Клопотання вмотивоване тим, що що 29 липня 2025 року приблизно о 17:20 годин, ОСОБА_7 , спільно із ОСОБА_6 , перебуваючи біля магазину «Антоніо», який розташований за адресою м. Хуст вулиця Івана Франка, 106, Закарпатської області, будучи у стані алкогольного сп`яніння середнього ступеню (1,9 %о), усвідомлюючи протиправність, караність, суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, зневажливо ставлячись до громадського порядку, ігноруючи встановлені в суспільстві правила поведінки, моральності та добропристойності, грубо порушуючи громадський порядок, який виразився у чіплянні до прохожих на тротуарі, безпричинно спровокували конфлікт із раніше не знайомими працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , які вели приватну розмову, почали до них чіплятися, тим самим вчинили зухвалий виклик соціальному оточенню.

Не припиняючи свої злочинні, хуліганські дії, ОСОБА_6 демонструючи свою фізичну силу, зухвалість, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, моралі та добропристойності, посягаючи на громадський порядок та моральність, наніс один удар правою рукою затиснутою в кулак в область обличчя ОСОБА_4 , після чого декілька разів слиною плюнув у обличчя та наніс ще один удар правою рукою затиснутою в кулак ОСОБА_4 в область обличчя.

Продовжуючи свої хуліганські дії, в ході даного конфлікту, ОСОБА_7 , демонструючи свою грубу силу та зухвалість, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, моралі та добропристойності, посягаючи на громадський порядок та моральність, наніс один удар ногою по сідницях працівника Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 , після чого підійшовши до ОСОБА_4 наніс йому, ще декілька ударів руками в область обличчя.

Відразу після цього, ОСОБА_6 накинувся на ОСОБА_5 , який будучи працівником поліції, намагався припинити бійку та залагодити конфлікт, однак останній не зважаючи на законні вимоги поліцейського та те, що за його діями спостерігають перехожі, продовжив наносити удари руками у область обличчя ОСОБА_5 від яких останній впав на землю, після чого продовжив наносити удари по тілу ОСОБА_5 руками та ногами.

В наслідок злочинних, хуліганських дій ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ОСОБА_10 , отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, забою м`яких тканин лівої половини обличчя, лівої щелепи та забою поперекової ділянки хребта.

Потерпілий ОСОБА_4 внаслідок злочинних, хуліганських дій ОСОБА_7 та ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді забоїв м`яких тканин лівої половини обличчя.

Крім цього, 29 липня 2025 року, о 17:20 годин, ОСОБА_7 , перебуваючи біля магазину «Антоніо» у м. Хуст по вул. Івана Франка, 106 Закарпатської області, разом із ОСОБА_6 , вчиняючи хуліганські дії, групою осіб, щодо працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , ігноруючи законну вимогу працівника Національної поліції України, органи якої, згідно статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» являються правоохоронними, а саме дільничного офіцера поліції, сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_5 , який згідно відповідного графіку чергувань, перебуваючи у однострої працівника Національної поліції України, ніс службу у наряді по забезпеченню організаційнопрофілактичних заходів спрямованих на розшук резервістів та військовозобов`язаних, які ухиляються від призову за мобілізацією згідно доручення начальника Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області від 13.06.2025, припинити свої хуліганські дії.

Не зупиняючись на цьому, ОСОБА_7 діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправність, карність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно небезпечних наслідків, з мотивів неповаги до працівників правоохоронних органів та нехтування громадським порядком, будучи у стані алкогольного сп`яніння середнього ступеню (1,9 %о), достовірно знаючи, що перед ним знаходиться працівник Національної поліції України, органи якої, згідно статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» являються правоохоронними, нехтуючи законним вимогам працівника поліції, припинити вчиняти протиправні дії з метою уникнення адміністративної відповідальності та застосування працівником поліції спеціальних засобів згідно ст. 45 Закону України «Про національну поліцію України», почав спричиняти тілесні ушкодження дільничному офіцеру поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області майору поліції ОСОБА_5 .

Крім цього, ОСОБА_7 усвідомлюючи свої протиправні дії та розуміючи, що його може бути притягнено до адміністративної, кримінальної відповідальності за вчинення хуліганських дій стосовно працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , та що до нього може буди застосовано заходи фізичного впливу та спеціальні засоби, категорично відмовився виконувати законні вимоги працівника Національної поліції України ОСОБА_5 , які полягали у припиненні правопорушення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , продовжив вчиняти вказані дії та спричинив тілесні ушкодження поліцейському ОСОБА_5 у зв`язку із виконанням ним службових обов`язків, а саме наніс йому удар ногою у ділянку спини, а ОСОБА_6 продовжив наносити удари руками у область голови ОСОБА_5 , внаслідок чого останній отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, забою м`яких тканин лівої половини обличчя, лівої щелепи та забою поперекової ділянки хребта.

29.07.2025 ОСОБА_7 було затримано у порядку ст. 208 КПК України, а 30.07.2025 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 296 та ч.2 ст. 345 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 01.08.2025 відносно ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 26.09.2025 включно без визначення розміру застави.

Наразі ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати. Є достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Інші біль-м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч.2 ст. 177 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, складеного у відповідності з вимогами чинного процесуального законодавства. Також просив суд доручити органу пробації скласти досудову доповідь відносно обвинувачених. Підтримав подане клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 . Вказує, що ризики не зменшилися та продовжують існувати. Наразі строк тримання під вартою ОСОБА_7 закінчується, а тому є підстави для його продовження. Щодо клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 то просить відмовити у його задоволенні, так як підстави для зміни запобіжного заходу відсутні.

У судовому засіданні потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали прокурора.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_8 не заперечив щодо призначення справи до судового розгляду. Заперечив щодо задоволення клопотання прокурора та вважає, що обвинуваченому ОСОБА_7 слід змінити запобіжний захід. Зокрема ОСОБА_7 потребує лікування у офтальмолога шляхом оперативного втручання. Підтримав своє клопотання щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 .

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підтримали захисника.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд зазначає наступне..

Щодо клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , то з цього приводу суд зазначає наступне.

Як вбачається ухвалою суду від 09.09.2025 обвинуваченому ОСОБА_6 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт на строк по 09.11.2025 року.

Наразі захисник подав клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 з цілодобового домашнього арешту на арешт у нічний час доби.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Статтею 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування у, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом (ч.5 ст. 201 КПК України).

Відтак, оскільки наразі клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про зміну обвинуваченому запобіжного заходу, і у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися судом, то дане клопотання слід залишити без розгляду.

Щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 .

Як вбачається ухвалою слідчого судді Хустського районного суду від 01.08.2025 відносно ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 26.09.2025 включно без визначення розміру застави.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Відповідно до ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_7 було висунуто обвинувачення за ч.2 ст. 296 та ч.2 ст. 345 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених встановлено слідчим суддею та наразі ніким під сумнів не ставиться.

В ході обговорення питання доцільності продовження строку запобіжного заходу, відносно обвинуваченого, відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, не одружений, не працюючий, раніше судимий вироком Хустського районного суду від 01.10.2024 за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням на строк 1 рік, тобто обвинувачується у вчиненні злочинів під час іспитового строку. Обвинувачений, на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має мінімальні соціальні зв`язки для особи його віку. На цей час, потерпілий та свідки в даному кримінальному провадженні судом ще не допитані, обвинувачений обвинувачується у вчиненні під час іспитового строку кримінальних правопорушень, які відповідно до класифікації злочинів, визначеної ст. 12 КК України, є нетяжкими злочинами, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років, докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені, у світлі чого, з урахуванням наведених даних суд уважає, що обставини регламентовані п.п.1, 3 та 5 ч.1 ст. 177, п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є дійсними. А посилання сторони захисту на недоведеність існування таких ризиків є недоречним.

При цьому, вони обумовлені у світлі, як вказаних відомостей, так і факторів пов`язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій він піддається до кримінальної відповідальності, з огляду на що об`єктивний спостерігач вважає, що, у даному конкретному випадку, обставини визначені ст. 177 КПК України щодо ризиків є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу.

Також, в судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому ухвалою слідчого судді Хустського районного суду було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який, у цей період, закінчується, однак, на даний час, в зазначений строк неможливо закінчити судовий розгляд з огляду на наявність об`єктивних передумов.

Як наслідок, у цей період, є наявними обставини визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст.ст. 199, 315 КПК України.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Щодо питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов`язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосування більш м`який запобіжний заході для запобігання наявним ризикам.

Твердження сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують.

При цьому щодо посилання сторони захисту на стан здоров`я обвинуваченого, то суд такі відхиляє, позаяк не надано належних медичних документів, які б підтверджували наявність у ОСОБА_7 таких проблем зі здоров`ям, які б виключали можливість перебування його під вартою, а також щодо неналежного його лікування в приміщенні СІЗО.

Натомість суд враховує відсутність міцних соціальних зв`язків у ОСОБА_7 , та обвинувачення його у вчиненні злочинів під час іспитового строку, а тому на думку суду більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе належним чином забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними у кримінальному процесуальному законі конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а також запобігання спробам переховуватися від суду.

Відтак, виключно у сукупності з усіма наведеними вище обставинами, для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання спробам останнього переховуватися від суду, за відсутності доказів щодо неможливості тримання обвинуваченого під вартою, в тому числі за станом здоров`я, із врахуванням вимог щодо наявності наведених вище ризиків в їх сукупності, передбачених ст. 177 КПК України, а також того, що судовий розгляд не може бути закінченим до спливу строку дії попередньої ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого суд робить висновок про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою на 60 діб. До того ж такий строк перебування обвинуваченого під вартою не можна визнати таким, що є свавільним або таким, що порушує принцип справедливої співрозмірності. Продовжуючи тримання під вартою обвинуваченому, суд застосовує таке обмеження його права на свободу, виходячи з потреб цього судового розгляду, як суворий виняток із загального правила презумпції на користь свободи та гарантій недопущення свавільного затримання і тримання під вартою, які з огляду на практику Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України») для суду залишається домінантним керівним принципом і в цьому випадку, враховуючи мету застосування запобіжного заходу - допровадження обвинуваченого до компетентного судового органу, як того вимагають справжні інтереси суспільства щодо повного, неупередженого та як можливо швидкого у продовж розумного строку проведення цього судового розгляду.

Щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави, суд зазначає наступне.

Згідно вимогам частини 3 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На сьогоднішній день, в умовах військового стану, діяльність правоохоронних органів активно направлена на захист майже усіх сфер життя, наслідком чого є численні рішення слідчих суддів щодо обрання найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Проте, частина 3 статті 183 КПК передбачає обов`язок слідчого судді або суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Поряд із цим, законодавцем встановлена низка випадків, які надають право слідчому судді або суду не визначати розмір застави. Введення в Україні військового стану призвела до внесення змін до приписів КПК, якими розширено перелік випадків застосування тримання під вартою без визначення застави. На даний час можна виділити загальні підстави не застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, а також тимчасові, які діють під час військового стану.

Загальними підставами не застосування застави як запобіжного заходу визначено щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 підозрюється в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу ОСОБА_5 тілесних ушкоджень у вигляді закритої черепно мозкової травми, струсу головного мозку, забою м`яких тканин лівої половини обличчя, лівої щелепи та забою поперекової ділянки хребта, у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків, а також у спричиненні тілесних ушкоджень працівнику ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у вигляді забоїв м`яких тканин лівої половини обличчя, а тому суд вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави, оскільки злочини у яких він підозрюється вчинені із застуванням фізичного насилля.

Щодо можливості призначення справи до судового розгляду, то з цього приводу слід зазначити наступе.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.

Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.

Підстав для закриття провадження немає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до судового розгляду.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді - прокурор, обвинувачені, захисник, потерпілі.

Крім того, судом встановлено необхідність складення досудової доповіді відносно обвинувачених з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

Відповідно до ч.1 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

А тому суд вважає за необхідне закінчити підготовку до судового розгляду та призначити судовий розгляд кримінального провадження і зобов`язати представника Хустського районного відділу №2 філії ДУ « Центр пробації» в Закарпатській області скласти досудову доповідь відносно обвинувачених за ухвалою суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 201, 202, 205, 314-316, 331, 369 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 залишити без розгляду.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , на 60 діб - з 26 вересня 2025 року по 24 листопада 2025 року включно, без визначення розміру застави.

Призначити судовий розгляд за обвинувальним актом по кримінальному провадженню №12025071050000504 від 29.07.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за ч.2 ст. 296 та ч.2 ст. 345 КК України на «02» жовтня 2025 року на «13» год. 45 хв.

В судове засідання викликати прокурора, обвинувачених, захисника, потерпілих.

Доручити Хустському районному відділу №2 філії ДУ « Центр пробації» в Закарпатській області скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 .

Доручити Хустському районному відділу №2 філії ДУ « Центр пробації» в Закарпатській області скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , який наразі утримується під вартою у «Закарпатській УВП№9».

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити обвинуваченому негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Повний тексту ухвали виготовлено 25.09.2025 о 09:20 год.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_1