Рішення № 130516867, 22.09.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2790/25

Провадження № 2/346/1754/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді Яремин М.П.

з участю секретаря Урбанович І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

свої вимогипозивачобґрунтовуєтим,що 22.06.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 79349111, підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), відповідно до умов якого позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а останній зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики. 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема, за договором позики № 79349111 від 22.06.2024 року. Відповідно до Реєстру боржників № 38 від 26.11.2024 року до вказаного договору факторингу позивач набув право грошової вимоги до відповідача на суму 20021,06 грн., з яких: 11 210 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 3 363 грн. - за відсотками; 5448,06 грн. за відсотками за понадстрокове користування позикою.

Також, 19.08.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 2317848, підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), відповідно до умов якого позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а останній зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики. 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема, за договором позики № 2317848 від 19.08.2024 року. Відповідно до Реєстру боржників № 43 від 21.02.2025 року до вказаного договору факторингу позивач набув право грошової вимоги до відповідача на суму 21701,50 грн., з яких: 7 750 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 10,85 грн. - за відсотками; 12207,75 грн. за пенею; 1732,90 грн. за комісією.

Згідно з умовами договорівпозики, позичальник зобов`язувався повернути кредит, сплатити відсотки за користування коштами в порядку, передбаченому договорами. Однак, відповідач свої зобов`язання за вказаними договорами не виконав, та після відступлення позивачу прав грошових вимог не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість за вищевказаними договорами в загальному розмірі 41722,56 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати в розмірі 3 028 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, в позовній заяві просить розгляд справи проводити без її участі, не заперечує щодо заочного розгляду справи ( а.с. 1-6 ).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме за зареєстрованим місцем проживання. Причин своїх неявок відповідач суду не повідомив, не звернувся із заявою про розгляд справи в його відсутності та не подав відзив на позов.

Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тому відповідно до положень ч. 4 ст. 223 та ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК Українипідставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1ст. 14 ЦК Україницивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 207ЦКУкраїни правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628ЦКУкраїни договоромєдомовленістьдвохабобільшесторін,спрямовананавстановлення,змінуабоприпиненняцивільнихправтаобов`язків.Змістдоговорустановлятьумови(пункти),визначенінарозсудсторініпогодженіними,таумови,якієобов`язковимивідповіднодоактівцивільногозаконодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054ЦКУкраїни встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 1056-1 ЦК Українивизначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною 1статті 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 22.06.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 79349111, відповідно до пунктів 1, 2 якого вказане товариство зобов`язалося надати ОСОБА_1 як позичальнику грошові кошти (позику) в сумі 5 300 грн., шляхом їх перерахування на банківський рахунок останнього, з фіксованою процентною ставкою 1,50 % за день, процента ставка за понаднормове користування позикою ( її частиною ) 2,70 % за день, пеня 2,70% за день, строком на 20 днів, дата повернення позики (останній день) 11.07.2024 року, який підписаний останнім електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с. 8-10).

Положеннями пунктів 4, 5.1, 5.3, 5.5 вказаного договору визначено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення на залишок позики, виходячи і з строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором. Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що ознайомився на сайті https://mycredit.ua/uа/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 9 Закону України Про споживче кредитування та ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; до моменту підписання договору вивчива цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), розміщених на вказаному сайті, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін на наслідки укладення цього договору йому зрозумілі. Позичальник попереджений, що у випадку неналежного виконання зобов`язань за договором позикодавець має право без згоди позичальника передати свої права кредитора (відступити право вимоги ) за договором.

Відповідно до п. 18 договору якщо сума позики, зазначена в п. 2 договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений договором строк позикодавець має право, у випадку невиконання позичальником умов цього одговору, нараховувати пеню в розмірі, визначеному п.2 договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства. Якщо сума позики, зазначена в п. 2 договору, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений договором строк нараховується процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) в розмірі, визначеному п. 2 договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Згідно з п. 21, 22 договору, останній укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, із застосуванням електронного підпису позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника згідно із Закону України Про електронну комерцію . Підписаний такий чином договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі (а.с. 8-10).

Одночасно з договором позики №79349111 сторонами за допомогою електронного підпису підписано додаток №1 до договору від 22.06.2024 року, а саме таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, зі змісту якого вбачається, що сторони погодили дати внесення платежів, (останній платіж підлягає внесенню 11.07.2024 року); чиста сума кредиту 6 890 грн.; сума кредиту за договором/погашення суми кредиту 5 300 грн.; проценти за користування кредитом 1 590 грн.; реальна річна процентна ставка 15349,41%; загальна вартість кредиту 6 890 грн. ( а.с. 11 ).

Згідно з паспортом споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначено умови кредитування: тип кредиту - позика; сума кредиту 5 300 грн.; строк кредитування - 20 днів; мета отримання кредиту придбання товарів ( робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; спосіб надання кредиту безготівковим шляхом ( кредитні кошти надаються шляхом переказу на банківську картку споживача ) на строк, визначений договором; процента ставка 1,50 % в день, 547,50 % річних; тип процентної ставки фіксована; загальні витрати за кредитом 1590 грн.; орієнтована загальна вартість кредиту 6890 грн.; реальна річна процента ставка 15349,41% (а.с. 12-13).

23.06.2024 року між «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено додаткову угоду №79349111 до договору позики №79349111 від 22.06.2024 року, підписану електроннимпідписом позичальника,відтвореним шляхомвикористання позичальникомодноразового ідентифікатора(електронногопідпису), відповідно до умов якої на підставі звернення позичальника за допомогою засобів інформаційно-комунікаційної системи, позикодавець збільшує суму наданої позичальнику позики на 6000 грн.; загальний розмір позики 11 300 грн.; орієнтована реальна річна процента ставка 15708,48%; орієнтована загальна вартість позики 14600 грн. Згідно з п.4, ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору і набирає чинності з дати її підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором та цією додатковою угодою ( а.с. 14 ).

Сторонами за допомогою електронного підпису підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток №1), зі змісту якої вбачається, що сторони погодили дати внесення платежів, (останній платіж підлягає внесенню - 11.07.2024 року); чиста сума кредиту - 14 600 грн.; сума кредиту за договором/погашення суми кредиту - 11 300 грн.; проценти за користування кредитом 3 300 грн.; реальна річна процентна ставка 15708,48%; загальна вартість кредиту 14 600 грн. (а.с. 15 ).

Судом також встановлено, що 19.08.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 2317848, відповідно до пунктів 1, 2 якого вказане товариство зобов`язалося надати ОСОБА_1 як позичальнику грошові кошти (позику) в сумі 7 750 грн., шляхом їх перерахування на банківський рахунок останнього, з процентною ставкою 0,01% за день, комісією за надання позики в розмірі 22,36% від суми позики, що становить 1732,90 грн.; процента ставка за понаднормове користування позикою ( її частиною ) 5 % за день, пеня 5% за день, строком на 15 днів, дата повернення позики (останній день) 02.09.2024 року, який підписаний останнім електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с. 25-28).

Положеннями пунктів 4, 5.1, 5.3, 5.5 вказаного договору визначено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно на залишок позики, виходячи і з строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором. Комісія за надання позики нараховується одноразово в дату надання позики, що визначена в п.2 договору. Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/informaciya/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 9 Закону України Про споживче кредитування та ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), розміщених на вказаному сайті, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін на наслідки укладення цього договору йому зрозумілі. Позичальник попереджений, що у випадку неналежного виконання зобов`язань за договором позикодавець має право без згоди позичальника передати свої права кредитора ( відступити право вимоги ) за договором.

Відповідно до п. 18 договору якщо сума позики, зазначена в п. 2 договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений договором строк позикодавець має право, у випадку невиконання позичальником умов цього одговору, нараховувати пеню в розмірі, визначеному п.2 договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства. Якщо сума позики, зазначена в п. 2 договору, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений договором строк нараховується процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) в розмірі, визначеному п. 2 договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Згідно з п. 21, 22 договору, останній укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, із застосуванням електронного підпису позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника згідно із Законом України Про електронну комерцію . Підписаний такий чином договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі (а.с. 25-28).

Одночасно з договором позики №2317848 сторонами за допомогою електронного підпису підписано додаток №1 до договору від 19.08.2024 року, а саме таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, зі змісту якого вбачається, що сторони погодили дати внесення платежів, (останній платіж підлягає внесенню 02.09.2024 року); чиста сума кредиту 9493,75 грн.; сума кредиту за договором/погашення суми кредиту - 7 750 грн.; проценти за користування кредитом 10,85 грн.; комісія за надання кредиту 1732,90 грн.; реальна річна процентна ставка 19753,35%; загальна вартість кредиту 9493,75 грн. ( а.с. 28 зворот ).

14.06.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) укладено договір факторингу № 14/06/21, згідно з п. 1.1 якого фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору (а.с. 16-18).

Додатковими угодами № 2 від 28.07.2021 року та № 7 від 13.06.2022 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року сторони погодили внести зміни до п. 1.3 та п. 9.1 договору та викласти їх в наступній редакції: клієнт зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором позики фактору повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію, передбачену чинним законодавством про фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит, та вимогами чинного законодавства; даний договір вважається укладеним і набгає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін; договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором ( а.с. 19, 20 ).

26.11.2024 року та 21.02.2025 року між вказаними сторонами договору укладено додаткові угоди №44 та №48 до зазначеного договору факторингу, положення яких діють виключно щодо реєстру боржників №37 і № 38 від 26.11.2024 року та №43 і № 44 від 21.02.2025 року (а.с.21, 30).

26.11.2024 року та 21.02.2025 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників № 38 від 26.11.2024 року та акт прийому-передачі реєстру боржників № 43 від 21.02.2025 року за договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, згідно з якими клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників № 38 та №43 та став кредитором по відношенню до них стосовно заборгованостей (а.с. 22, 31).

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 38 від 26.11.2024 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року вказано, що позивач набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за договором позики № 79349111 на загальну суму заборгованості 20021,06 грн. (сума заборгованості за основною сумою 11 210 грн.; за відсотками 3 363 грн.; за процентами за понадстрокове користування позикою 5448,06 грн. (а.с.23)). Розмір заборгованості вказаний в розрахунку, проведеному за період з 26.11.2024 року по 30.04.2025 року ( а.с. 24).

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 43 від 21.02.2025 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року вказано, що позивач набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за договором позики № 2317848 на загальну суму заборгованості 21701,50 грн. (сума заборгованості за основною сумою 7 750 грн.; за відсотками 10,85 грн.; за пенею 12207,75 грн.; за комісією 1732,90 грн. (а.с.32)). Розмір заборгованості вказаний в розрахунку, проведеному за період з 21.02.2025 року по 30.04.2025 року ( а.с. 33).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), вбачається, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, між сторонами вказаних договорів (позики та кредитних договорів) було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені ними в електронній формі з використанням електронних підписів.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ЦК України.

Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

При цьому, судом, згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Згідно з ч.1 ст. 1077, ч.1 ст. 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За приписами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.ст.76,77ЦПКУкраїни доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування нею наданими йому кредитними коштами, а також не подав будь-яких доказів на спростування вказаного позивачем розрахунку заборгованості.

Оскільки судом встановлено, що відповідач з фінансовою установою уклав два електронні договори, за якими останнім отримано фінансові послуги з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту та, взявши на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, право вимоги на які набув позивач за укладеними між ним та кредитодавцем відповідача договорами факторингу, суд вважає підставними вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості: за договором позики №79349111 від 22.06.2024 року: за тілом кредиту в сумі 11 210 грн.; процентами 3 363 грн.; за договором позики №2317848 року: за тілом кредиту в сумі 7 750 грн.; процентами 10,85 грн.

Щодо стягнення заборгованості за понадстрокове користування позикою за договором позики №79349111від 22.06.2024року суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 (№ 14-10цс18) за змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством.

У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.04.2023 року в справі №910/4518/16 провадження №12-16гс22, надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя).

Як зазначено вище, відповідно до положень п. 2 договору позики №79349111 від 22.06.2024 року з урахуванням додаткової угоди №79349111 до договору позики №79349111 від 22.06.2024 року та таблиці обчислення загальної вартості кредиту, який є додатком №1 до вказаного договору, кредит надається строком на 20 днів, з 22.06.2024 року, термін (дата) повернення кредиту 11.07.2024 року ( включно ), сукупна вартість кредиту (всього до сплати) становить 14 600 грн. На період цього строку нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за процентною ставкою в розмірі 1,50 відсотків від суми кредиту.

Оскільки договором позики визначений строк його дії, який становить 20 днів, а доказів пролонгації строку користування кредитом позивачем не надано, саме протягом даного строку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» мало право нараховувати відповідачу передбачені цим договором відсотки, право вимоги за якими в подальшому набув позивач.

Таким чином, виходячи із суми кредиту у розмірі 11 300 грн., узгодженої процентної ставки у розмірі 1,50% ( п. 2 договору ) заборгованість відповідача за відсотками за вищевказаним договором становить 3 390 грн. (11 300 грн. х 1,50 % х 20 ). Разом з тим, позивач у позовній заяві просить стягнути 3363 грн., а суд з огляду на приписи ч.2 ст.264 ЦПК України, позбавлений права вийти за межі позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3 363 грн. як суму заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за пенею в розмірі 12207,75 грн. та 1732,90 грн. за комісією за договором позики №2317848 від 19.08.2024 року суд зазначає наступне.

З 24.02.2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану.

15.03.2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану.

У свою чергу, представник позивача просить суд стягнути із відповідача суму заборгованості по пені, яка, враховуючи дати укладення договору позики, була нарахована у період воєнного стану в Україні. Отже в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Слід також зазначити, що якщо в договорі позики товариство не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються відповідачу та за які товариством встановлена комісія за обслуговування кредитної заборгованості, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, суд приходить до висновку, що положення вищевказаного договору про сплату комісії за обслуговування (надання) кредиту в терміни та у розмірах, визначених у вказаному договорі, є нікчемними в силу ст.228 ЦК України. А тому в задоволенні вимог про стягнення з відповідача комісії за договором позики №2317848 від 19.08.2024 року в загальному розмірі 1732,90 грн. слід відмовити.

У зв`язку з наведеним, слід позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаними договорами в загальному розмірі 22333,85 грн., з яких: 14 573 грн. - заборгованість за договором позики №79349111 від 22.06.2024 року ( 11210 грн. за тілом кредиту; 3363 грн. за відсотками ); 7760,85 грн. заборгованість за договором позики №2317848 від 19.08.2024 року ( 7750 грн. за тілом кредиту; 10,85 грн. за відсотками).

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки судом задоволено позов у розмірі 22333,85 грн., що становить 53,53 % від заявлених вимог в розмірі 41722,56 грн., то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1620,88 грн.

На підставі ст. ст. 207, 509, 525, 526, 530, 610, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077-1078 ЦК України та, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, ч. 2 ст.247, ст.ст. 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 ), заборгованість в загальному розмірі 22 333 (двадцять дві тисячі триста тридцять три ) гривні 85 копійок, з яких:

- за договором позики №79349111 від 22.06.2024 року в загальному розмірі 14573 (чотирнадцять тисяч п`ятсот сімдесят три ) гривні;

- за договором позики №2317848 від 19.08.2024 року в загальному розмірі 7760 (сім тисяч сімсот шістдесят) гривень 85 копійок.

В решті вимог відмовити в зв`язку з їхньою безпідставністю.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", судові витрати в розмірі 1620 (одна тисяча шістсот двадцять) гривень 88 копійок

Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування сторін:

Позивач: ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Повний текстрішення складено26 вересня 2025 року.

Суддя: Яремин М. П.