Постанова № 130514675, 16.09.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29162/25

Провадження № 3/761/5996/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2025 року м. Київ

Суддя Шевченківського районного суду м. Києва Глянь О.С., за участю представника Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України, розглянувши матеріали, які надійшли від Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на дату переміщення товарів через митний кордон 13.09.2024 - керівника ТОВ «ІНТРОКС» (код ЄДРПОУ 45549354, адреса: 65020, Одеська область, м. Одеса, Приморський район вул. Розкидайлівська, буд. 29, кв. (офіс) 26); паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 13.07.2022; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) НОМЕР_2 ,

за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.

За змістом протоколу про порушення митних правил № 0035/UA126000/2025 від 19.03.2025 встановлено, що 13.09.2024 з території Туреччини на митну територію України, через пункт пропуску «Рені Джюрджюлешть» митного поста «Придунайський» Одеської митниці, автомобільним транспортним засобом з р.н.з. НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , на адресу ТОВ «ІНТРОКС» (65020, м. Одеса, вул. Розкидайлівська, буд.29, оф. 26, код ЄДРПОУ 45549354) переміщено товар «продукт з комерційною назвою: Fuel additive "solvent" (Присадка для палива "сольвент")», вагою брутто/нетто 22 800 кг.

Переміщення вказаного товару через митний кордон України здійснено за попередньою митною декларацією від 13.09.2024 № 24UA903000960520U0 на підставі товаросупровідних документів: автотранспортна накладна CMR від 16.08.2024 б/н та інвойс від 15.08.2024 № P04-15.

Згідно з товаросупровідними документами відправником товару виступала компанія «CHIMIE LIQUIDE SA» (RUE DU MARCHE 18.1204, GENEVE, Швейцарія). Місце завантаження товару - TEKIRDAG, Туреччина.

Після прибуття в зону діяльності Енергетичної митниці, зазначений товар, на підставі договору про надання послуг митного брокера від 27.06.2024 № 141, був заявлений до митного оформлення декларантом ФОП ОСОБА_2 (код ДРФО НОМЕР_5 ) у відділ митного оформлення «Бориспіль» митного поста «Центральний» за митною декларацією типу «ІМ40ДЕ» від 27.09.2024 № 24UA903250000394U1.

Разом із вказаною митною декларацією та товаросупровідними документами до митниці був наданий зовнішньоекономічний контракт від 17.05.2024 № 1705-1, укладений між компанією-продавцем - «BENDRYSTE Uzdaroji akcine bendrove» (Draugystes pr. 14, Siauliali Lietuva, Литва) та покупцем - ТОВ «ІНТРОКС» в особі директора ОСОБА_1 , а також інші необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, які зазначені в графі 44 вищевказаної митної декларації.

Згідно з інвойсом від 15.08.2024 № P04-15, виставленим компанією «BENDRYSTE UAB» (Литва) до ТОВ «ІНТРОКС», фактурна вартість переміщеного товару: «Fuel additive "solvent"» / Присадка для палива "сольвент" становить 14 820 євро.

Виходячи з відомостей митної декларації № 24UA903250000394U1, заявлений до митного контролю та оформлення товар являє собою: «Продукт з комерційною назвою: Fuel additive "solvent" (Присадка для палива "сольвент") у вигляді прозорої, безбарвної, рухливої рідини з запахом спирту. Суміш органічних сполук, що містить етанол мінімум 50% максимум 60%(в основі, що переважає за масою усі інші виявлені компоненти), метиловий спирт мінімум 40% максимум 48%, які можуть використовуватись у бензинах для підвищення октанового числа. Фірма виробник - Chimie Liquide. Країна виробництва - TR.», який класифіковано за кодом 3811900000 згідно з УКТ ЗЕД / Антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою, що і нафтопродукти: - інші/.

30.10.2024, з метою перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при ввезенні на митну територію України товару «присадка для палива» на адресу ТОВ «ІНТРОКС» (код ЄДРПОУ 45549354), Координаційно-моніторинговою митницею до Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби додатком до листа від 30.10.2024 № 7.9-3/20-5/4/3660 направлено проєкт запиту до митних органів Турецької Республіки (вих. Держмитслужби № 26/26-04/11/2494 від 05.11.2024).

06.02.2025 до Координаційно-моніторингової митниці листом Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби від 06.02.2025 № 26/26-04/7/325 надійшла відповідь митних органів Турецької Республіки (вхід. митниці № 477/4-17).

З відповіді митних органів Туреччини від 06.01.2025 № 29980007-724.01.03/UA-104518072-104778973 слідує, що турецьким управлінням були оброблені товари, зазначені в супровідних документах на транзитний вихід зі складу від 16.08.2024 (в тому числі за митною декларацією № 24TR59090000023434). Ці товари були відправлені з Туреччини у двох позиціях:

код GTIP 22071000 - «Неденатурований етиловий спирт»;

код GTIP 29051100 - «Метанол» (Methanol).

Однак, згідно з наданими для перевірки митними імпортними деклараціями, серед яких і митна декларація № 24UA903250000394U1, товари були задекларовані як одна позиція під кодом GTIP 3811.90.00 із комерційною назвою «Розчинник» (Solvent). Тобто, у результаті порівняння наданих документів із документами, поданими до митних органів Туреччини, було встановлено розбіжності у кількості позицій та кодах GTIP (означає 12-значний код товару в Турецькій митній тарифній таблиці).

Також додатком до своєї відповіді митні органи Туреччини надали копії наступних документів:

- транзитна митна декларація типу Т1 № 24TR59090000023434, відповідно до якої з території Туреччини, транспортним засобом з р.н.з. НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , на підставі інвойсу від 15.08.2024 № 146129, в Україну на адресу ТОВ «ІНТРОКС» вивезено 2 товари, загальною вагою брутто/нетто - 22 800 кг:

«denature edilmemis etil alkol» / в перекладі з турецької «спирт етиловий неденатурований» (код товару 22071000), вагою брутто/нетто - 12 540 кг;

«methanol» / в перекладі з турецької «метанол» (код товару 29051100) вагою брутто/нетто 10 260 кг;

- комерційний рахунок (COMMERCIAL INVOICE) від 15.08.2024 № 146129, виставлений компанією-відправником «CHIMEI LIQUIDE SA» (Швейцарія) до компанії-покупця «UAB BENDRYSTE» (Литва) для одержувача - ТОВ «ІНТРОКС» (Україна) на товари «metanol» / «метанол» вагою 10,26 т, вартістю 3 642,30 євро (355 євро за 1 т); «ethyl alkohol» / «етиловий спирт» вагою 12,54 т, вартістю 10 972,50 євро (875 євро за 1 т). Загальна сума рахунку складає 14 614,80 євро.

Отже, під час співставлення відомостей, зазначених в документах, надісланих митними органами Туреччини, з даними, вказаними у матеріалах митного оформлення товарів за митною декларацією від 27.09.2024 № 24UA903250000394U1, встановлено, що співпадають відомості щодо відправника та одержувача товарів, їх загальної ваги, номерних знаків транспортного засобу, в якому товари переміщено через митний кордон України. Відмінність встановлено у найменуванні товарів, коді товару згідно з УКТ ЗЕД та вартості.

Таким чином, за результатами вивчення всіх вищевказаних документів встановлено, що товари «спирт етиловий неденатурований» та «метанол» загальною вагою 22 800 кг, та загальною вартістю 14 614,80 євро, що згідно курсу НБУ на дату переміщення через митний кордон України (13.09.2024) складає

664 381,50 грн., були переміщені через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, відомості необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та відомості, необхідні для визначення їх митної вартості.

Відповідно до даних, що є у митного органу, на момент переміщення вказаних товарів через митний кордон України (13.09.2024) та їх митного оформлення за митною декларацією від 27.09.2024 № 24UA903250000394U1, керівником ТОВ «ІНТРОКС» (код ЄДРПОУ 45549354) був громадянин ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Перебуваючи на посаді керівника підприємства ОСОБА_1 відповідав за фінансово-господарську діяльність підприємства і був зобов`язаний забезпечити надання до митного контролю і оформлення документи з достовірною та правдивою інформацією.

Таким чином, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) вчинено дії/бездіяльність, які призвели до переміщення товарів загальною вартістю 664 381,50 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містить неправдиві відомості щодо найменування товарів, відомості необхідні для визначення коду товару згідно УКТЗЕД та відомості, необхідні для визначення їх митної вартості.

Відповідно до інформації, наявної в реєстрі порушників митних правил бази даних ЄАІС Держмитслужби та АСМО «Інспектор», гр. ОСОБА_1 протягом 2023-2024 років не притягувався до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 483 або ст. 482 Митного кодексу України.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив митні правила, передбачені ч. 1 ст. 483 МК України.

У судовому засіданні представник Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України, обставини, викладені в протоколі, та просив притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил.

ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про розгляд відносно нього адміністративного матеріалу, яке було призначено на 09 год. 30 хв. 30.07.2025 та 09 год. 30 хв. 16.09.2025, проте до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була повідомлена про судові засідання, була обізнана про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, свідомо не вживав заходів для явки до суду, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою уникнення адміністративної відповідальності.

За таких обставин суд вважає, що вжив усіх можливих заходів для розгляду справи за участю ОСОБА_1 .

Враховуючи дані обставини суд вважає, що відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності, а тому визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За змістом ст. 483 МК України об`єктивна сторона складу даного правопорушення характеризується діями, що направлені на переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Відповідно до роз`яснень, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.

Згідно п.4 постанови судам необхідно враховувати, що документами, що містять неправдива дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

У ч. 1 ст. 489 МК України зазначено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 МК України, декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.

Згідно з правилами ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до статті ч. 2 ст. 459 МК України, суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон України. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів, а документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

За абзацом 2 пункту 5 Постанови, підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації.

При цьому, згідно з абз.4 п.5 Постанови, документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Встановлено, що 13.09.2024 з території Туреччини на митну територію України, через пункт пропуску «Рені Джюрджюлешть» митного поста «Придунайський» Одеської митниці, автомобільним транспортним засобом з р.н.з. НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , на адресу ТОВ «ІНТРОКС» переміщено товар «продукт з комерційною назвою: Fuel additive "solvent" (Присадка для палива "сольвент")», вагою брутто/нетто 22 800 кг.

Переміщення вказаного товару через митний кордон України здійснено за попередньою митною декларацією від 13.09.2024 № 24UA903000960520U0 на підставі товаросупровідних документів: автотранспортна накладна CMR від 16.08.2024 б/н та інвойс від 15.08.2024 № P04-15.

Згідно з товаросупровідними документами відправником товару виступала компанія «CHIMIE LIQUIDE SA» (RUE DU MARCHE 18.1204, GENEVE, Швейцарія). Місце завантаження товару - TEKIRDAG, Туреччина.

Після прибуття в зону діяльності Енергетичної митниці, зазначений товар, на підставі договору про надання послуг митного брокера від 27.06.2024 № 141, був заявлений до митного оформлення декларантом ФОП ОСОБА_2 (код ДРФО НОМЕР_5 ) у відділ митного оформлення «Бориспіль» митного поста «Центральний» за митною декларацією типу «ІМ40ДЕ» від 27.09.2024 № 24UA903250000394U1.

Разом із вказаною митною декларацією та товаросупровідними документами до митниці був наданий зовнішньоекономічний контракт від 17.05.2024№ 1705-1, укладений між компанією-продавцем - «BENDRYSTE Uzdaroji akcine bendrove» (Draugystes pr. 14, Siauliali Lietuva, Литва) та покупцем - ТОВ «ІНТРОКС» в особі директора ОСОБА_1 , а також інші необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, які зазначені в графі 44 вищевказаної митної декларації.

Згідно з інвойсом від 15.08.2024 № P04-15, виставленим компанією «BENDRYSTE UAB» (Литва) до ТОВ «ІНТРОКС», фактурна вартість переміщеного товару: «Fuel additive "solvent"» / Присадка для палива "сольвент" становить 14 820 євро.

Виходячи з відомостей митної декларації № 24UA903250000394U1, заявлений до митного контролю та оформлення товар являє собою: «Продукт з комерційною назвою: Fuel additive "solvent" (Присадка для палива "сольвент") у вигляді прозорої, безбарвної, рухливої рідини з запахом спирту. Суміш органічних сполук, що містить етанол мінімум 50% максимум 60%(в основі, що переважає за масою усі інші виявлені компоненти), метиловий спирт мінімум 40% максимум 48%, які можуть використовуватись у бензинах для підвищення октанового числа. Фірма виробник - Chimie Liquide. Країна виробництва - TR.», який класифіковано за кодом 3811900000 згідно з УКТ ЗЕД / Антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою, що і нафтопродукти: - інші/.

30.10.2024 Координаційно-моніторинговою митницею до Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби додатком до листа від 30.10.2024 № 7.9-3/20-5/4/3660 направлено проєкт запиту до митних органів Турецької Республіки (вих. Держмитслужби № 26/26-04/11/2494 від 05.11.2024), у відповідь на який митний орган Туреччини листом від 06.01.2025 № 29980007-724.01.03/UA-104518072-104778973 повідомив, що турецьким управлінням були оброблені товари, зазначені в супровідних документах на транзитний вихід зі складу від 16.08.2024 (в тому числі за митною декларацією № 24TR59090000023434). Ці товари були відправлені з Туреччини у двох позиціях: код GTIP 22071000 - «Неденатурований етиловий спирт»; код GTIP 29051100 - «Метанол» (Methanol).

Однак, згідно з наданими для перевірки митними імпортними деклараціями, серед яких і митна декларація № 24UA903250000394U1, товари були задекларовані як одна позиція під кодом GTIP 3811.90.00 із комерційною назвою «Розчинник» (Solvent).

Тобто, у результаті порівняння наданих документів із документами, поданими до митних органів Туреччини, було встановлено розбіжності у кількості позицій та кодах GTIP (означає 12-значний код товару в Турецькій митній тарифній таблиці).

Також додатком до своєї відповіді митні органи Туреччини надали копії наступних документів:

- транзитна митна декларація типу Т1 № 24TR59090000023434, відповідно до якої з території Туреччини, транспортним засобом з р.н.з. НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , на підставі інвойсу від 15.08.2024 № 146129, в Україну на адресу ТОВ «ІНТРОКС» вивезено 2 товари, загальною вагою брутто/нетто - 22 800 кг:

«denature edilmemis etil alkol» / в перекладі з турецької «спирт етиловий неденатурований» (код товару 22071000), вагою брутто/нетто - 12 540 кг;

«methanol» / в перекладі з турецької «метанол» (код товару 29051100) вагою брутто/нетто 10 260 кг;

- комерційний рахунок (COMMERCIAL INVOICE) від 15.08.2024 № 146129, виставлений компанією-відправником «CHIMEI LIQUIDE SA» (Швейцарія) до компанії-покупця «UAB BENDRYSTE» (Литва) для одержувача - ТОВ «ІНТРОКС» (Україна) на товари «metanol» / «метанол» вагою 10,26 т, вартістю 3 642,30 євро (355 євро за 1 т); «ethyl alkohol» / «етиловий спирт» вагою 12,54 т, вартістю 10 972,50 євро (875 євро за 1 т). Загальна сума рахунку складає 14 614,80 євро.

Отже, під час співставлення відомостей, зазначених в документах, надісланих митними органами Туреччини, з даними, вказаними у матеріалах митного оформлення товарів за митною декларацією від 27.09.2024 № 24UA903250000394U1, встановлено, що співпадають відомості щодо відправника та одержувача товарів, їх загальної ваги, номерних знаків транспортного засобу, в якому товари переміщено через митний кордон України.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинено дії/бездіяльність, які призвели до переміщення товарів загальною вартістю 664 381,50 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містить неправдиві відомості щодо найменування товарів, відомості необхідні для визначення коду товару згідно УКТЗЕД та відомості, необхідні для визначення їх митної вартості.

Обґрунтованих підстав для сумніву у достовірності і допустимості наданих суду доказів, які у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи, об`єктивно узгоджуються між собою, взаємодоповнюють один одного та повністю у своїй сукупності відтворюють обставини вчиненого правопорушення, судом не встановлено.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлягає відповідальності за порушення митних правил, яка передбачена ч. 1 ст. 483 МК, з застосуванням санкцій, визначених даною нормою закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 483 МК України, переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.

Разом з тим, суд звертає увагу на практику ЄСПЛ та на позицію Конституційного Суду України, викладену в рішенні від 05 липня 2023 року по справі № 3-46/2022 (95/22, 170/22, 233/22) у справі за конституційними скаргами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України.

Так, відповідно до цього рішення, Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) абзац другий частини першої статті 483 Митного кодексу України (щодо санкції частини даної статті).

Конституційний Суд України дійшов висновку, що для досягнення легітимної мети суд повинен мати дискрецію. Однак суд під час розгляду справи про порушення митних правил за частиною першою статті 483 Кодексу не може забезпечити індивідуалізації відповідальності через: відсутність у зазначеній статті Кодексу інших видів стягнень; неможливість зміни розміру відсотків, за якими визначено штраф і обов`язковість застосування конфіскації. Неможливість вибору виду та розміру адміністративного стягнення з урахуванням обставин справи, а саме: характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, унеможливлює справедливий розгляд справи судом.

Таке законодавче регулювання суперечить засадам демократичного суспільства, базованого на верховенстві права (правовладді) (in democratic society quided by the rule of law). А тому, абзац другий частини першої статті 483 Кодексу суперечить приписам частини першої статті 8, частин першої, четвертої статті 41, частини другої статті 61, частини першої статті 64 Конституції України.

Зазначене також відповідає практиці Європейського суду з прав людини та вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд, використовує Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Перший протокол), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі Краєва проти України (Krayeva v.Ukraine від 13 січня 2022 року (заява № 72858/13) Європейський суд з прав людини, констатувавши, що сума штрафу, накладеного на заявницю за порушення митних правил (частина перша статті 483 Кодексу), становила надмірне втручання в її право власності всупереч вимогам статті 1 Першого протоколу до Конвенції, зазначив, зокрема, що: «накладення штрафу як таке становитиме втручання у право, гарантоване абзацом першим статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки воно позбавляє особу, якої це стосується, певної частки майна, а саме суми, яку має бути сплачено» (§ 23); «щоб бути сумісним зі статтею 1 Першого протоколу, захід (втручання) має відповідати трьом умовам: він має бути правомірним, мати правомірну мету та забезпечувати справедливий баланс між загальним інтересом суспільства й основоположними правами особи» (§ 24).

За частиною першою статті 483 Митного кодексу, згідно з якою заявницю було визнано винною, штраф у розмірі, що дорівнює вартості товару, сам собою є надмірно великою сумою, та конфіскація товару були обов`язковими заходами без жодних винятків. Брак будь-якої дискреції у цьому випадку не дав українським судам можливості оцінити осібну ситуацію, унаслідок чого втрачається сенс будь-якого оцінювання. Суд уже зазначав, що подібна жорстка система не здатна забезпечити потрібний справедливий баланс між вимогами загального інтересу та захистом права власності особи (§31).

Європейський суд з прав людини вказав, що для того, щоб відповідати вимозі домірності, суворість санкцій має відповідати тяжкості правопорушень, за які їх призначають. Принцип домірності має бути дотриманий не лише під час визначення норм, які стосуються суворості санкції, а й під час оцінювання тих факторів, що їх має бути взято до уваги, коли визначають санкції (рішення у справі Imeri v. Croatia від 24 червня 2021 року (заява № 77668/14), §84).

Таким чином, оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, перш за все виходить із оцінки дотримання принципу правомірності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном та оцінки забезпечення «справедливого балансу», дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п. 69, 73 рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, п.п. 31, 34 рішення у справі «Ісмаїлов проти РФ» від 06 листопада 2008 року).

Крім того, на думку Європейського суду з прав людини, «стаття 1 Першого протоколу вимагає, щоб будь-яке втручання було виправдано домірним стосовно визначеної мети. Тобто потрібно досягти «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та потребами захисту основоположних прав людини.

Потрібного балансу не буде досягнуто, якщо особі або особам, яких це стосується, доведеться нести індивідуальний і надмірний тягар.

За вказаних обставин, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 штраф в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил без конфіскації товарів, оскільки конфіскація товару в даному випадку не є пропорційною, порушуватиме справедливий баланс між загальними правилами декларування та правом власності особи, суперечить положенням ст. 1 Першого Протоколу, а також не забезпечить справедливого балансу між вимогами публічних інтересів та захистом права власності особи та не узгоджуються з принципом верховенства права.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 467, 473, 483, 491, 522, 541 Митного кодексу України, ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, у розмірі 332 190 (триста тридцять дві тисячі сто дев`яносто) гривень 75 копійок, без конфіскації безпосередніх предметів порушення митних правил.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя О.С. Глянь