Ухвала суду № 130514474, 25.09.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-зз/759/58/25

ун. № 759/18906/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участі секретаря судового засідання Чугай В.М., позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду в місті Києві клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 09.09.2025 року, в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, Виконавчий комітет Броварської міської ради про визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Святошинського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, Виконавчий комітет Броварської міської ради про визначення місця проживання дитини.

16.09.2025 року до суду надійшло клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року у справі № 759/18906/23.

Вимоги клопотання мотивовано тим, що ухвала про забезпечення позову від 09.09.2025 року ігнорує обставини, встановлені судом при розгляді заяви про обмежувальний припис. Це підтверджує, що існують підстави вважати забезпечення позову невиправданим та таким, що може суперечити інтересам дитини. Хоча строк дії припису на даний час завершився, сам факт його ухвалення та підтвердження законності судами апеляційної й касаційної інстанцій свідчить про існування обґрунтованих ризиків для безпеки дитини та матері, що є важливим при вирішенні питання про доцільність заходів забезпечення позову.

У судовому засіданні відповідачка підтримала вимоги заявленого клопотання з підстав викладених у ньому та просила клопотання задовольнити.

Позивач у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, вивчивши зміст клопотання сторони відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доходить висновку про те, що клопотання не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 09.09.2025 року за заявою сторони позивача вжито заходів забезпечення позову шляхом зобов`язання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , забезпечити регулярне спілкування батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вівторок, четвер та суботу протягом однієї години у зручний для дитини час, шляхом організації відеозв`язку через додатки «WhatsApp», «Telegram», «Viber» або будь-який інший доступний відеозв`язок.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що в провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, Виконавчий комітет Броварської міської ради про визначення місця проживання дитини, провадження в якій відкрито ухвалою суду від 12.09.2025 року (справа № 759/18906/23).

Постановляючи відповідну ухвалу суд виходив з того, що оскільки предметом позову є, зокрема, визначення місця проживання дитини, застосування такого заходу забезпечення позову як спілкування батька з дитиною, є саме тим заходом, який є співмірним із позовними вимогами та унеможливить ускладнення чи не виконання рішення суду, у разі задоволення або часткового задоволення позову, і забезпечить можливість ефективного захисту прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі визнання судом прав та інтересів позивача дійсно порушеними.

Порядок та підстави для скасування заходів забезпечення позову визначені у статті 158 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, другою статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Частиною сьомою статті 158 ЦПК України визначено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно з частиною дев`ятою статті 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (частина 10 статті 158 ЦПК України).

За змістом даних норм скасування заходів забезпечення позову пов`язане не із правомірністю їх вжиття, а із результатами розгляду справи і вирішенням спору по суті чи залишенням позову без розгляду, або закриттям провадження у справі.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Тобто, підставами для скасування заходів забезпечення позову може бути ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову або повне фактичне виконання судового рішення про задоволення позову.

Отже, скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову, оскільки заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів.

Як встановлено судом, цивільна справа, в рамках якої було винесено ухвалу про забезпечення позову, не розглянута, тому скасування заходів забезпечення позову до розгляду даної справи по суті та ухвалення судом відповідного рішення суперечитиме меті заходів забезпечення позову.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки такі доводи фактично стосуються оспорювання не правомірності вжиття судом заходів забезпечення позову, а є запереченнями проти самого позову.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Проте, предметом розгляду клопотання є не питання правомірності набуття іншою особою права спілкування з дитиною і не обставини щодо вжиття судом заходів забезпечення позову, а наявність чи відсутність підстав для скасування таких заходів.

Процесуальні дії суду щодо вжиття заходів забезпечення позову і їх скасування врегульовані окремими нормами, є різними за своїм юридичним змістом і за обставинами, які підлягають встановленню.

Скасування заходів забезпечення позову пов`язане не із правомірністю їх вжиття, а із результатами розгляду справи і вирішенням спору по суті чи залишенням позову без розгляду, або закриттям провадження у справі (частини сьома-десята статті 158 ЦПК України).

Звертаючись з вимогою про скасування заходів забезпечення, заявник фактично оскаржував висновки суду, що в рамках передбаченої статті 158 ЦПК України процедури здійснено бути не може.

Тому, звертаючись до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову відповідач обґрунтовував неналежністю та безпідставністю застосування судом заходів забезпечення позову. В той же час такі доводи фактично обґрунтовують незгоду заявника з ухвалою суду про застосування таких заходів забезпечення позову. При цьому, чинним процесуальним законом передбачено, що якщо сторона не погоджується з судовим рішенням, вона має право оскаржити його в установленому законом порядку, для чого передбачена відповідна процедура апеляційного та касаційного оскарження.

За таких обставин, оскільки доводи сторони відповідача, наведені ним у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову зводяться до оспорювання ним правомірності вжиття судом заходів забезпечення позову і не пов`язані із їх скасуванням, то суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись: ст.ст. 158, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 09.09.2025 року, в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, Виконавчий комітет Броварської міської ради про визначення місця проживання дитини - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складений 25.09.2025 року.

Суддя Н.О. Горбенко