Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №161/10455/25
Провадження №2/155/572/25
ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2025 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Яремчук С.М.,
при секретарі судового засідання Задурській К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 33200 гривень.
Свій позов обґрунтовує тим, що 12 лютого 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , за допомогою вебсайту (https://credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1347-6476. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 7200 (сім тисяч двісті) гривень 00 копійок; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; знижена % ставка 2,50% в день; стандартна % ставка 2,50% в день.
Зазначає, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
В подальшому, відповідач всупереч умовам кредитного договору, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування, встановленого умовами кредитного договору.
Станом на 25 квітня 2025 року, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 57687,50 гривень, що складається з: простроченої заборгованості за кредитом 7100,00 гривень; простроченої заборгованості за нарахованими процентами 50587,50 гривень.
Разом з тим, зазначає, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами в сумі 24487,50 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 33200,00 гривень.
Враховуючи вищенаведене просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 33200,00 гривень та судові витрати.
Станом на день розгляду справи відзив на позов від відповідача до суду не надходив, однак 22 вересня 2025 року відповідач подав заяву в якій зазначив, що до стягнення з нього підлягає сума в розмірі 7100,00 гривень тіла кредиту та 21300,00 гривень відсотків за його користування. Також просив стягнути з нього судовий збір пропорційно задоволених вимог.
Рух справи в суді
Ухвалою судді від 02 липня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначене на 09 годину 00 хвилин 25 вересня 2025 року.
Позиція учасників судового розгляду
Представник позивача Дідиченко Д.Г. в судове засідання не з`явилася, в матеріалах позовної заяви наявне клопотання про розгляд справи без її участі. Не заперечуючи проти заочного розгляду справи, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, у поданій 22 вересня 2025 року заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 12 лютого 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , за допомогою вебсайту (https://credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1347-6476 (а. с. 11-18).
Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «Credos», затверджених наказом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» №01-П від 04 січня 2024 року та розміщених на їх сайті (а. с. 23-30).
Позичальнику надано одноразовий ідентифікатор С3911 для підписання кредитного договору №1347-6476 від 12 лютого 2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами, зокрема, Паспортом споживчого кредиту.
Усі зазначені документи підписані відповідачем за допомогою електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 7200,00 гривень; строк кредитування 300 календарних днів. Базовий період складає 14 календарних днів, стандартна процентна ставка 2,50% в день.
На виконання умов договору 12 лютого 2024 року відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 7200,00 гривень шляхом перерахунку на його банківський рахунок № НОМЕР_1 за допомогою системи LiqPay, що підтверджується копією довідки про перерахування суми кредиту №1347-6476 від 12 лютого 2024 року (а. с. 22), а також листом АТ КБ «ПриватБанк», скерованого на адресу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (а. с. 19-21).
Як передбачено п. 3.1 кредитного договору цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 3.10 кредитного договору укладаючи договір, кредитодавець та позичальник визнають усі документи (в тому числі цей договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього Договору і Правил.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 25 квітня 2025 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за договором №1347-6476від 12лютого 2024року становить 57687,50 гривень, що складається із заборгованостіза основнимборгом врозмірі 7100,00гривень,заборгованості завідсотками врозмірі 50587,50гривень. При цьому, як вбачається із розрахунку, відсотки нараховані в межах строку кредитування з 12 лютого 2024 року до 07 грудня 2024 року за відсотковою ставкою 2,5%, як передбачено п. 4.10. кредитного договору (а. с. 34-36).
Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткове списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами в сумі 24487,50 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 33200,00 гривень.
Враховуючи вищенаведене просить стягнути з відповідача не повну суму заборгованості, а лише частину в розмірі 33200,00 гривень (7100,00 гривень простроченої заборгованості за кредитом та 26100,00 гривень простроченої заборгованості за нарахованими процентами), а також понесені судові витрати.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення
За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Предметом даного позову є стягнення заборгованості за договором позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Правилами ч. 1 ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Коли позикодавцем є юридична особа договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми позики (стаття 1047 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
В силу ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно з ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК).
У постанові від 07 квітня 2021 року у справі №623/2936/19 Верховний Суд дійшов висновку, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором при укладенні договору відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Укладений 12 лютого 2024 року ОСОБА_1 договір про відкриття кредитної лінії №1347-6476 із ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за формою відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.
Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України визначає.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведено факт укладення 12 лютого 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 договору №1347-6476 про надання кредиту в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором на умовах платності й строковості.
У справі також встановлено, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача спростувати розмір існуючої заборгованості.
Станом на час розгляду справи відповідач не спростував заявлений позивачем розмір заборгованості за тілом позики, не надав доказів сплати ним зазначеної суми.
Оскільки відповідач не довів, що сплатив за договором усю суму тіла кредиту, тому для доведення розміру заборгованості суд використовує докази, які надав позивач.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, вказане свідчить про порушення прав позивача, яке підлягає захисту шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зважаючи на те, що позивачем доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 7200,00 гривень, яка ним не сплачена, що жодним чином не спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 5480,00 гривень тіла кредиту виходячи з наведеного.
Окрім тіла позики позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування коштами в сумі 26100,00 гривень.
Судом встановлено, що 12 лютого 2025 року відповідачу було надано кредит у сумі 7200,00 гривень зі сплатою процентів за відсотковою ставкою 2,50%, що відображено у розрахунку заборгованості за кредитом станом на 25 квітня 2025 року (а. с. 34-36).
Умовами договору передбачено, що строк на який надається кредит 300 календарних днів. Строк дії договору: до 07 грудня 2024 року (п. 4.12. Договору).
Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1347-6476 від 12 лютого 2024 року, проценти нараховано позивачем до 07 грудня 2024 року (включно), тобто, в межах строку кредитування. Однак, проценти нараховувались за відсотковою ставкою 2,50%.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Вказана норма була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX та набрала чинності 24 грудня 2023 року.
Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Отже, укладаючи 12 лютого 2024 року договір надання грошових коштів у позику, який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, позивач не мав права визначати денну проценту ставку у розмірі 2,50%, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день.
Суд самостійно здійснив розрахунок процентів за період з 12 лютого 2024 року по 07 грудня 2024 року за відсотковою ставкою 1% в день. При цьому, суд врахував наступне.
Сума процентів за період з 12 лютого 2024 року по 26 лютого 2024 року (15 днів) становить: 7200,00 х 1% х 15 = 1080,00 гривень.
26 лютого 2024 року відповідач сплатив позивачу 2800,00 гривень, з яких на сплату процентів повинна бути зарахована сума 1080,00 гривень, на сплату тіла кредиту 1720,00 гривень. Відтак, станом на 26 лютого 2024 року заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 5480,00 гривень (2800,00-1080,00=1720,00; 7200,00-1720,00=5480,00).
Тому, з 27 лютого 2024 року проценти повинні нараховуватись на тіло кредиту у розмірі 5480,00 гривень, а не 7100,00 гривень, як наведено у розрахунку заборгованості. Розмір процентів за період з 27 лютого 2024 року по 07 грудня 2024 року (останній день строку кредитування) за відсотковою ставкою 1% в день, беручи за основу тіло кредиту у розмірі 5480,00 гривень, становить: 5480,00 х 1% х 285 = 15618,00 гривень.
З огляду на викладене, загальна сума заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1347-6476 від 12 лютого 2024 року, яка підлягає стягненню з відповідача складає 21098,00 гривень, з яких: 5480,00 гривень тіло кредиту, 15618,00 гривень проценти.
Відповідно до норм ЦПК України, саме на сторону лягає обов`язок довести ті обставини на які вона посилається. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Згідно з положеннями ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2422, 40 гривень. Позовні вимоги суд задовольнив на 63,55% (21098,00х100/33200,00), тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 1539,44 гривень (2422,40х63,55/100).
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 205, 207, 509, 526, 530, 598, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (місцезнаходження: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598) заборгованість за кредитним договором №1347-6476 від 12 лютого 2024 року в розмірі 21098 (двадцять одну тисячу дев`яносто вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (місцезнаходження: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598) судовий збір в розмірі 1539 (одна тисяча п`ятсот тридцять дев`ять) гривень 44 копійки.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторонами у справі є:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598;
відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Яремчук С.М.
Судове рішення № 130506609, Горохівський районний суд Волинської області було прийнято 25.09.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 161/10455/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: