Рішення № 130506492, 25.09.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2025 року № 520/9683/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у вчиненні дій з нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень на місяць, як особам, які брали безпосередню участь у бойових діях, або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території у період з 22.10.2023 року по 18.06.2024 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 додаткову грошову винагороду у розмірі з розрахунку 100 000 гривень на місяць у період з 22.10.2023 року по 18.06.2024 року у зв`язку з проходженням безперервного стаціонарного лікування внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність щодо відмови у вчиненні дій з нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень на місяць, як особам, які брали безпосередню участь у бойових діях, або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території у період з 22.10.2023 року по 18.06.2024 року.

Відповідач, Військова частина НОМЕР_2 , подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2025 замінено відповідача Військову частину НОМЕР_2 по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії на правонаступника Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проходив службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 .

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_2 від 06.05.2023 № 991 позивач 24.04.2023 року при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони та у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, внаслідок мінометного обстрілу противника в н.п. Бахмут Донецької області, ОСОБА_1 отримав поранення: мінно-вибухова травма, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, акубаротравма, вогнепальна ампутація лівої верхньої кінцівки в/3 передпліччя з розтрощенням тканин культі, вогнепальне осколкове поранення лівої половини грудної клітини, геморагічний шок І ступеню, травма пов`язана із захистом Батьківщини.

Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №484 позивач з 24.05.2023 по 21.10.2023 перебував на стаціонарному лікуванні. Рекомендовано протезування в іноземній клініці (Мексика).

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №1437 від 16.08.2023 встановлено діагноз: ампутаційна кукса лівої верхньої кінцівки на рівні верхньої третини передпліччя після її травматичної ампутації (24.04.2023), синдром фантому лівої верхньої кінцівки. Поранення, ТАК, пов`язане з захистом Батьківщини. Потребує протезування лівої верхньої кінцівки на рівні верхньої третини передпліччя (Z-89.2).

Відповідно до листа Посла України в Мексиканських Сполучених Штатах до Міністерства охорони здоров`я України ортопедична клініка «ОРТОПЕДІЯ ТЕКНІКА РОХАС» (м. Мехіко) готова прийняти ОСОБА_1 на протезування та реабілітацію з 23.10.2023 року. Повідомлено про надання спонсорами квитків на рейс Мадрид-Мехіко виліт 23.10.2023 року та рейс Варшава-Мадрид з вильотом 22.10.2023 року.

Листом Посольства України в Мексиці адресованого командиру військової частини НОМЕР_2 повідомлено, що ОСОБА_1 з 23.10.2023 по 18.06.2024 проходив курс стаціонарного лікування в ортопедичній клініці «ОРТОПЕДІЯ ТЕКНІКА РОХАС» (м.Мехіко, Мексиканські Сполучені Штати).

Відповідно до наказу №303 командира військової частини НОМЕР_2 від 30.10.2023 року позивача звільнено з займаних посад у військовій частині НОМЕР_2 і зараховано в розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 та залишено на всіх видах забезпечення та у списках військової частини НОМЕР_2 .

Згідно свідоцтва про хворобу №5 від 06.08.2024 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до наказу №271 командира військової частини НОМЕР_2 від 25.09.2024 року позивача, який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.08.2024 року №112- РС звільненого з військової служби у відставку за підпунктом (б) (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку), з 25.09.2024 року виключити зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, котлового забезпечення з 26.09.2024 року.

Військова частина НОМЕР_2 листом №1261 від 02.04.2025 на заяву позивача від 25.03.2025 за вх. №941 про перерахунок та виплату грошового забезпечення у розмірі 100 000 гривень за період проходження стаціонарного лікування (протезування) за кордоном та до дати звільнення з лав Збройних Сил України повідомлено, що підстави для виплати та перерахунку грошового забезпечення у розмірі 100 000 гривень за період проходження стаціонарного лікування (протезування) за кордоном та до дати звільнення з лав Збройних Сил України - відсутні, а тому проведення перерахунку та виплати грошового забезпечення за зазначений в заяві період не є можливим.

Не погоджуючись з бездіяльністю щодо не виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень у період з 22.10.2023 року по 18.06.2024 року, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Відповідно до п.1-1 Постанови Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану №168 від 28.02.2022 (далі по тексту Постанова №168) встановлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно з п.1-2 Постанови №168 відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Відповідно до п.11 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі по тексу - Порядок 260) у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Отже, на період дії воєнного стану додаткова винагорода в розмірі 100 000 гривень виплачується військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого.

Так, згідно довідки Військової частини НОМЕР_2 від 06.05.2023 № 991 позивач 24.04.2023 року при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони та у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, внаслідок мінометного обстрілу противника в н.п. Бахмут Донецької області, ОСОБА_1 отримав поранення: мінно-вибухова травма, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, акубаротравма, вогнепальна ампутація лівої верхньої кінцівки в/3 передпліччя з розтрощенням тканин культі, вогнепальне осколкове поранення лівої половини грудної клітини, геморагічний шок І ступеню, травма пов`язана із захистом Батьківщини.

Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №484 позивач з 24.05.2023 по 21.10.2023 перебував на стаціонарному лікуванні. Рекомендовано протезування в іноземній клініці (Мексика).

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №1437 від 16.08.2023 встановлено діагноз: ампутаційна кукса лівої верхньої кінцівки на рівні верхньої третини передпліччя після її травматичної ампутації (24.04.2023), синдром фантому лівої верхньої кінцівки. Поранення, ТАК, пов`язане з захистом Батьківщини. Потребує протезування лівої верхньої кінцівки на рівні верхньої третини передпліччя (Z-89.2).

Відповідно до листа Посла України в Мексиканських Сполучених Штатах до Міністерства охорони здоров`я України ортопедична повідомлено, що клініка «ОРТОПЕДІЯ ТЕКНІКА РОХАС» (м. Мехіко) готова прийняти ОСОБА_1 на протезування та реабілітацію з 23.10.2023 року. Повідомлено про надання спонсорами квитків на рейс Мадрид-Мехіко виліт 23.10.2023 року та рейс Варшава-Мадрид з вильотом 22.10.2023 року.

Листом Посольства України в Мексиці адресованого командиру військової частини НОМЕР_2 повідомлено, що ОСОБА_1 з 23.10.2023 по 18.06.2024 проходив курс стаціонарного лікування в ортопедичній клініці «ОРТОПЕДІЯ ТЕКНІКА РОХАС» (м.Мехіко, Мексиканські Сполучені Штати).

Відповідно до наказу №303 командира військової частини НОМЕР_2 від 30.10.2023 року позивача звільнено з займаних посад у військовій частині НОМЕР_2 і зараховано в розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 та залишено на всіх видах забезпечення та у списках військової частини НОМЕР_2 .

Згідно свідоцтва про хворобу №5 від 06.08.2024 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Вказано, що у період з 24.04.2023 року по 18.06.2024 року проходив безперервне стаціонарне лікування поранення (травми), які пов`язані із захистом Батьківщини.

Відповідно до наказу №271 командира військової частини НОМЕР_2 від 25.09.2024 року позивача з 25.09.2024 року виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, котлового забезпечення з 26.09.2024 року.

Суд, дослідивши вказані документи у сукупності, вважає, що позивач мав право на отримання додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень, у зв`язку з проходженням безперервного стаціонарного лікування внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, у період з 22.10.2023 року по 18.06.2024 року.

Проте, позивачу протиправно не було виплачено вказаної додаткової грошової винагороди.

Військова частина НОМЕР_2 посилалась на те, що потреба у протезуванні, встановлена рішенням ВЛК, на думку відповідача, не тотожна висновку (постанові) ВЛК про необхідність продовження тривалого лікування. Зазначив, що документи щодо перебування позивача на протезуванні закордоном у клініці "Ортопедія техніка рохас" (м. Мехико) не є такими, що достовірно і безсумнівно підтверджують факт лікування позивача закордоном оскільки згода посла України у Мексиці щодо готовності прийняти бійця на реабілітації (через СЕДО) та 2 листи клініки щодо перебування позивача у них не містять печаток, перекладу, проставленого апостилю.

Так, за приписами Порядку 260 та Постанови №168 умовами для виплати додаткова винагорода в розмірі 100 000 гривень зокрема є перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини.

Вказані приписи не містять такої умови для виплати спірної додаткова винагорода, як необхідність складення висновку ВЛК про необхідність продовження тривалого лікування.

При цьому, Військовою частиною НОМЕР_2 не надано доказів того, що позивач після отриманого поранення потребував нетривалого лікування.

Також, згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №484 позивач з 24.05.2023 по 21.10.2023 перебував на стаціонарному лікуванні. Рекомендовано протезування в іноземній клініці (Мексика).

Отже, із вказаного документу вбачається рекомендацію протезування в іноземній клініці (Мексика).

Згідно свідоцтва про хворобу №5 від 06.08.2024 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Вказано, що у період з 24.04.2023 року по 18.06.2024 року проходив безперервне стаціонарне лікування поранення (травми), які пов`язані із захистом Батьківщини.

При цьому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.08.2024 року №112- РС позивача відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" звільнено з військової служби у відставку за підпунктом "б" (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово - лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців).

Отже, військова частина мала відомості зазначені у свідоцтві про хворобу №5 від 06.08.2024, згідно якого позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

З огляду на викладене, суд вважає необгрунованими вищевказані посилання відповідача.

При цьому, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у вчиненні дій з нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень на місяць, як особам, які брали безпосередню участь у бойових діях, або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території у період з 22.10.2023 року по 18.06.2024 року.

Проте, у даних спірних правовідносинах відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень, у зв`язку з проходженням безперервного стаціонарного лікування внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, у період з 22.10.2023 року по 18.06.2024 року, а не участь у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території.

Також, позивач зокрема просив зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити додаткову грошову винагороду у розмірі з розрахунку 100 000 гривень на місяць.

Проте, суд вважає, що виходячи з приписів Порядку 260 та Постанови №168, спірна додаткова грошова винагорода має бути виплачена позивачу за період з 22.10.2023 року по 18.06.2024 року, тобто пропорційно часу проходження стаціонарного лікування внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі з розрахунку 100 000 гривень за період з 22.10.2023 року по 18.06.2024 року пропорційно часу проходження безперервного стаціонарного лікування внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду у розмірі з розрахунку 100 000 гривень за період з 22.10.2023 року по 18.06.2024 року пропорційно часу проходження безперервного стаціонарного лікування внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо інших посилань сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі з розрахунку 100 000 гривень за період з 22.10.2023 року по 18.06.2024 року пропорційно часу проходження безперервного стаціонарного лікування внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду у розмірі з розрахунку 100 000 гривень за період з 22.10.2023 року по 18.06.2024 року пропорційно часу проходження безперервного стаціонарного лікування внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.