Рішення № 130506489, 25.09.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2025 р. № 520/15465/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян в особі Харківської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи, та інших категорій громадян в особі Харківської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом №1 від 13.01.2025 щодо відмови ОСОБА_1 у визначені статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС та видачі відповідного посвідчення, а саме категорії 1 серії А;

- зобов`язати Комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян в особі Харківської обласної державної адміністрації прийняти рішення, яким визначити ОСОБА_1 статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС та видати посвідчення категорії 1 серії А.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність рішення Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи, та інших категорій громадян в особі Харківської обласної державної адміністрації, оформленого протоколом № 1 від 13.01.2025 щодо відмови йому у визначені статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС та видачі відповідного посвідчення, а саме категорії 1 серії А.

Ухвалою від 01.07.2025 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів. Витребувано в Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян в особі Харківської обласної державної адміністрації всі документи, що були враховані при прийнятті оскаржуваного рішення, оформленого протоколом № 1 від 13.01.2025 щодо відмови ОСОБА_1 у визначені статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видачі відповідного посвідчення, а саме категорії 1 серії А. Зобов`язано Комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян в особі Харківської обласної державної адміністрації надати до суду витребувані документи протягом п`ятнадцяти календарних днів з дня отримання копії даної ухвали.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Позивачу копія ухвали про відкриття провадження надіслана засобами поштового зв`язку за адресою, зазначеною в позовній заяві, однак на адресу суду повернувся конверт із відміткою "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується довідкою про причини повернення/ досилання, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

При цьому, згідно із ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, позивач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого виклав свої заперечення проти позову, зазначивши, що відповідно до пункту 11 посвідчення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС видаються на підставі одного з таких документів: довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження); довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження. Отже, підставою для видачі посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС є наявність одного із зазначених в п. 11 Порядку документів. Підтвердження виконання робіт в зоні відчуження є обов`язковою умовою отримання статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС. З огляду на особову справу позивача, відсутні документи, визначені Порядком, а саме: довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами; про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження. Іншими документами особової справи також не підтверджується факт виконання робіт ОСОБА_1 в зоні відчуження. Відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Оскільки в період з 04.08.2025 по 18.08.2025 включно суддя перебував у щорічній відпустці, розгляд справи здійснюється з урахуванням днів відпустки.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач знаходився у відрядженні в м. Київ для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі інженерно-технічного взводу з 26.06.1986 по 01.09.1986, що вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з чим позивачу 02.07.1997 було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії НОМЕР_1 (Категорія 2), копія якого міститься в матеріалах справи. (а.с. 10)

Згідно експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 29.04.2024 № 11723, наявного в матеріалах справи, позивач має захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. (а.с. 23)

Маючи намір отримати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, позивач подав заяву та відповідні документи для видачі йому відповідного посвідчення.

Управлінням соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради було надіслано позивачу відповідь від 04.02.2025 № 10-29/624/4-04/25, в якій зазначено, що підстави для видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивачу відсутні, посилаючись на рішення засідання Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян, що діє при Харківській обласній державній адміністрації (далі за текстом - Комісія) (витяг з протоколу № 1 від 13.01.2025). (а.с. 11)

Згідно витягу з протоколу № 1 від 13.01.2025 засідання Комісії вбачається, що Комісією визнано необґрунтовано виданим та таким, що підлягає вилученню посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" категорії 2 серії НОМЕР_1 , та відмовлено позивачу у видачі посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" категорії 1. (а.с. 12)

Також, у витязі з протоколу № 1 від 13.01.2025 засідання Комісії зазначається про непідтвердження факту виконання позивачем робіт у зоні відчуження в 1986 році.

Позивач вважає протиправним рішення Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи, та інших категорій громадян в особі Харківської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом № 1 від 13.01.2025 щодо відмови йому у визначені статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС та видачі відповідного посвідчення, а саме категорії 1 серії А, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, визначення соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі за текстом - № 796-XII).

Згідно зі статтею 10 Закону №796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 14 Закону №796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:

1) особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1;

2) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2;

3) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали: у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів; у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів; у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів; на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які: - постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій; - постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3.

Статтею 15 Закону №796-XII передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Визначення рівнів забруднення, доз опромінення, відновлення їх шляхом розрахунку здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних державних органів та обласних державних адміністрацій.

Статтею 65 Закону №796-XII установлено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» (далі за текстом - Постанова № 551) затверджений Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (Порядок №551, чинний з 25.07.2018), який визначає процедуру видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та передбачає видачу посвідчень громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Пунктом 2 Постанови № 551 затверджено нові зразки посвідчень, зокрема, що видаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 3 Порядку № 551 визначено, що особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, видаються посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році (категорія 1) серії А синього кольору.

Особам з інвалідністю з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, видаються посвідчення Потерпілий від Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії Б синього кольору.

Згідно з пунктом 11 Порядку №551 посвідчення видаються уповноваженими органами за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).

Вказаним пунктом визначено перелік документів, за наявності одного з яких особам видаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Так, посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів, зокрема:

довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження;

довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження.

Отже, з наведених нормативно-правових актів суд доходить висновку, що для отримання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме категорії 1 необхідні три умови: 1) інвалідність; 2) безпосередня участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, зокрема через тимчасово направлення або відрядження у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження; 3) причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

Судом встановлено, що Розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 05.10.2018 № 544 затверджено Положення про Комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 1 та п. 4 зазначеного Положення Комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є постійно діючим колегіальним органом, утвореним головою Харківської обласної державної адміністрації з метою додержання законодавства у сфері соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Основним завданням якої є: розгляд та аналіз документів, відповідно до законодавства України є підставою для визначення статусу та видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категорія громадян; прийняття рішень щодо визначення статусу та видачі (відмови у видачі, вилучення, заміни) відповідних посвідчень згідно з Порядком № 551.

Повертаючись до обставин даної справи судом установлено, що рішенням Комісії від 13.01.2025 (протокол № 1 від 13.01.2025) позивачу відмовлено у видачі посвідчення "Учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС" (Категорія 1) у зв`язку з непідтвердженням факту виконання робіт у зоні відчуження в 1986 році. (а.с. 12)

Також, рішенням Комісії від 13.01.2025 (протокол № 1 від 13.01.2025) визнано необґрунтованим та таким, що підлягає вилученню посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС" категорії 2.

При цьому, суд зазначає, що позивачем у межах даної справи заявлені позовні вимоги саме про визнання протиправним та скасування рішення Комісії, оформлене протоколом №1 від 13.01.2025 щодо відмови йому у визначені статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС та видачі відповідного посвідчення, а саме категорії 1 серії А, та щодо зобов`язання Комісії видати йому відповідне посвідчення категорії 1 серії А.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Отже, враховуючи приписи частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в межах даної справи судом досліджується питання щодо правомірності чи протиправності рішення відповідача щодо відмови позивачу у видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС категорії 1 та щодо наявності чи відсутності підстав для видачі позивачу відповідного посвідчення категорії 1.

Інших позовних вимог позивачем не заявлено.

Так, розглядаючи справу в межах позовних вимог, суд зазначає, що підставою для прийняття відповідачем рішення про відмову позивачу у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС та видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС категорії 1 стало непідтвердження факту виконання робіт у зоні відчуження в 1986 році.

Перевіряючи зазначені обставини, суд встановив, що згідно наявної в матеріалах справи довідки Військової частини НОМЕР_2 від 03.06.1992 № 14/5-626 позивач знаходився у відрядженні в м. Київ для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі інженерно-технічного взводу з 26.06.1986 по 02.09.1986. (а.с. 22)

Разом з тим, суд зазначає, що матеріали справи не містять підтверджених належним чином відомостей щодо конкретного місця перебування позивача у відрядженні для ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС, окрім зазначення міста Київ у відповідних документах.

При цьому, місто Київ взагалі не віднесено до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, що міститься в Додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року № 106.

Зазначене свідчить про ненадання позивачем документів, що б свідчили про перебування позивача в зоні Чорнобильської АЕС.

Також, суд наголошує, що в наданих позивачем документах не відображені дні виїзду в зону відчуження, населені пункти зони відчуження, у яких позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та такі документи не містять підтверджень безпосередньої участі у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження, у тому числі проведення евакуації людей і майна з цією зони, тощо.

Матеріали справи не містять довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження або довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження, що передбачено пунктом 11 Порядку № 551 задля отримання посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно наявного в матеріалах справи листа Центрального архівного відділу Національної гвардії України від 29.10.2024 відомості, які підтверджують участь позивача в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у документах Управління ВВ МВС СРСР по УРСР та СРСР відсутні.

Суд зазначає, що для отримання статусу учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС потрібно відповідати умовам, передбаченим статтями 10, 15 Закону № 796-XII та надати відповідно документи, передбачені Постановою № 551. Натомість додані позивачем документи не вказують на його статус як ліквідатора наслідків Чорнобильської АЕС та, тим більше, не вказують на наявність підстав для видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС категорії 1.

За викладених обставин, суд вважає слушними доводи відповідача про непідтвердження позивачем факту виконання робіт у зоні відчуження в 1986 році, оскільки документів, що підтверджують участь позивача саме в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, із зазначенням кількості днів (годин) і населеного пункту позивачем до Комісії та до суду не надано.

Отже, суд зазначає, що матеріали справи не містять документів, що б надавали правові підстави для висновку про наявність у позивача права на отримання посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що оскільки позивач не надав належних доказів, які визначені законодавством для отримання посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, передбачені, зокрема, Постановою № 551, у відповідача були правомірні підстави для відмови у видачі відповідного посвідчення позивачу.

За викладених обставин, судом не встановлено протиправності рішення Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи, та інших категорій громадян в особі Харківської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом №1 від 13.01.2025 щодо відмови ОСОБА_1 у видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС категорії 1 серії А, тому таке рішення не підлягає скасуванню.

Також, не підлягає задоволенню похідна вимога про зобов`язання Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян в особі Харківської обласної державної адміністрації прийняти рішення, яким визначити ОСОБА_1 статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС та видати посвідчення категорії 1 серії А.

При цьому, суд зазначає, що позивач не позбавлений права повторно подати заяву щодо оформлення та видачі йому посвідчення учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС категорії 1 з переліком документів, передбаченим Постановою Кабінету Міністрів України № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян".

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, відтак відмовляє позивачу в задоволенні позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян в особі Харківської обласної державної адміністрації (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 23912956) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН