Рішення № 130506376, 25.09.2025, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2025 року м. Суми Справа № 480/3981/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Суть спору, позиція сторін. Процесуальні дії суду. Заяви сторін.

Позивач 20.05.2025 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо обмеження з 01.07.2021 нарахування та виплати пенсії позивачу, виходячи з 70% сум грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн, відповідно до постанови КМУ № 713 та з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язати відповідача здійснити таку виплату.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовим пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Постановою апеляційного суду у справі № 480/12068/23 зобов`язано відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату щомісячної доплати в сумі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713, а саме з 01.07.2021, з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання судового рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу. Проте виплата пенсії обмежується максимальним розміром, внаслідок чого позивач не отримує пенсію у належному розмірі.

22.05.2025 судом було відкрито провадження у справі, про що постановлено ухвалу.

11.06.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначає, що на позивача, пенсія якого перерахована відповідно до Закону № 2262 та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений Законом № 3668-VІ, поширюються приписи законодавства чинні на час здійснення такого перерахунку.

Встановлені судом фактичні обставини.

Позивач є військовим пенсіонером, перебуває на обліку увідповідача та з 11.10.2018 йому призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ, а саме з розрахунку 70% сум грошового забезпечення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі № 480/12068/23 зобов`язано ГУ ПФУ в Сумській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати в сумі 2000 грн відповідно до Постанови №713, а саме з 01.07.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідач з 01.07.2021 здійснив перерахунок пенсії позивачу. Згідно з витягами з перерахунку пенсії відповідач з 01.07.2021, 01.12.2021, 01.03.2022, 14.04.2022, 01.07.2022, 01.12.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та з 01.03.2025 було перераховано пенсію позивачу з розрахунку 70% сум грошового забезпечення та встановлено доплату в розмірі 2000 грн, передбачену Постановою №713. Виплату пенсії з 14.04.2022, 01.03.2023 та з 01.03.2025 було обмежено максимальним розміром.

На звернення позивача відповідач листом від 02.05.2025 повідомив, що відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, максимальний розмір пенсії у 2025 році з врахуванням прожиткового мінімуму встановленого на 2025 рік становить 23610,00 грн. Оскільки судовим рішенням не визначено окремого порядку його проведення, перерахунок пенсії здійснено в межах вказаної норми та після перерахунку розмір склав 23610,00 грн.

Вважаючи вищезазначене протиправим, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Висновки суду та їх мотиви.

Згідно ч.3 ст.1-1 Закону № 2262-ХІІ зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Положення статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачає, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.

Згідно з пунктом другим резолютивної частини вказаного Рішення, зокрема, ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі № 2262-ХІІ.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, у ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року.

Суд зазначає, що внесені вказаним законом зміни до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Суд звертає увагу, що однорідні/тотожні обмеження розміру пенсії, були передбачені двома нормативно-правовими актами: ст. 2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.11.2011 та ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ від 09.04.1992.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022 норму ст. 2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, визнано такою, що не відповідає Конституції України - тобто неконституційною.

Враховуючи зазначене, застосування положень ч.7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, 20.12.2016 та ст.2 Закону Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 щодо обмеження розміру пенсії позивача, є протиправним.

Як встановлено судом, на виконання постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі № 480/12068/23 відповідачем з 01.07.2021, 01.12.2021, 01.03.2022, 14.04.2022, 01.07.2022, 01.12.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та з 01.03.2025 було перераховано пенсію позивачу з розрахунку 70% сум грошового забезпечення та встановлено доплату в розмірі 2000 грн відповідно до постанови №713.

Проте, згідно з витягами з перерахунку пенсії відповідач з 14.04.2022, 01.03.2023 та з 01.03.2025 обмежив виплату пенсії позивачу максимальним розміром. У інші спірні періоди пенсія позивача не обмежувалася максимальним розміром.

Отже, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо застосування з 14.04.2022, 01.03.2023 та з 01.03.2025 обмежень максимального розміру пенсії позивача при її виплаті не відповідають критеріям правомірності, встановленим нормою ч.2 ст.2 КАС України.

Тому суд задовольняє позовні вимоги частково, а саме визнає протиправними дії відповідача та зобов`язує його виплатити з 14.04.2022, 01.03.2023 та з 01.03.2025 позивачу пенсію без обмеження максимальним розміром та з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні іншої частини вимог суд відмовляє, у зв`язку з необґрунтованістю, оскільки з 01.07.2021 відповідачем перераховано пенсію позивача з урахуванням 70% сум грошового забезпечення та щомісячної доплати в розмірі 2000 грн.

Судові витрати.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір", то питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо виплати ОСОБА_1 з 14.04.2022, 01.03.2023 та з 01.03.2025 пенсії з обмеженням максимального розміру.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) виплатити з 14.04.2022, 01.03.2023 та з 01.03.2025 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію без обмеження максимальним розміром та з урахуванням виплачених сум.

4. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області - відмовити.

5. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано 25.09.2025.

Суддя А.І. Сидорук