Рішення № 130505531, 22.09.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2025 р. № 400/8696/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В., пр. позивача Іванченка І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Очаківський райагрохім", вул. Нова, 31,с. Нове (Білгород-Дністровський),Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл.,67756, до відповідачаОчаківського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Мединського Олега, 16А,м. Очаків,Миколаївський р-н, Миколаївська обл.,57508, треті особиВідділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), просп. Миру, 46/1,м. Миколаїв,54056, просп. Миру, 46/1,м. Миколаїв,54056 провизнання протиправною та скасування постанови від 16.12.2019 року ВП № 60877952,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Очаківського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанову від 16.12.2019 у виконавчому провадженні № 60877952 про стягнення виконавчого збору з ТОВ «Очаківський райагрохім».

Позивач обґрунтував позов тим, що стягнення суми виконавчого збору без реального/фактичного стягнення суми боргу по виконавчому документу створює умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду, що є протиправним з посиланням на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11 березня 2020 року по справі № 2540/3203/18 та передбачений ч.3 ст.45 Закону України « Про виконавче провадження». Фактичного виконання не було у виконавчому провадженні № 60877952, тому підстав для стягнення виконавчого збору немає. Також позивач зазначив, що ч.7 ст.27 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий збір не стягується, у зв`язку з визнанням судом виконавчого документа таким , що не підлягає виконанню.

Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки відповідно до статті 27 Закону України №1404 у редакції до 28.08.2018р. підставою (умовою) для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів було визначено - здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору підлягав обчисленню як 10 відсотків від фактично стягнутої суми. Проте, Законом України від 03.07.2018р. №2475-Ш (набрав чинності - 28.08.2018р.) були внесені зміни до статті 27 Закону України № 1404-ІІІ, унаслідок яких база обчислення розміру виконавчого збору була визначена законодавцем як - 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Згідно Наказу № 915/641/19 від 21.11.2019, сума що підлягала примусовому стягненню становила 1641435, 67 грн, у зв`язку з чим державним виконавцем правомірно винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 164143,56 грн.

3-я особа без самостійних на предмет спору на стороні відповідача надала суду пояснення, що спірна постанова була прийнята відповідно до вимог Закону України « Про виконавче провадження» та скасуванню не підлягає.

Заслухав пояснення представника позивача, дослідив докази, суд дійшов висновку:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.09.2019р. по справі №915/641/19 стягнуто з ТОВ «Очаківський райагрохім» на користь Приватного підприємства НВП «Агроенергетичні технології» грошові кошти в загальній сумі 1641435 грн. 67 коп., з якої: основний борг 1134981 грн. 77 коп., 3% річних 33209 грн. 86 коп., інфляційні втрати 86479 грн. 57 коп., пеня 386764 грн. 47 коп., а також судовий збір у сумі. 24493 грн. 05 коп.

Додатковою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Очаківський райагрохім на користь Приватного підприємства НВП Агроенергетичні технології судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 293,64 грн.

16.12.2019 заступником начальника Очаківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Грабченковим Д.О., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60877952 з примусового виконання наказу № 915/641/19 виданого 21.11.2019 року про стягнення з ТОВ «Очаківський райагрохім» грошових коштів в загальній сумі 1641435 грн. 67 коп., з якої: основний борг 1134981 грн. 77 коп., 3% річних 33209 грн. 86 коп., інфляційні втрати 86479 грн. 57 коп., пеня 386764 грн. 47 коп., а також судовий збір у сумі 24493 грн. 05 коп. та

постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 164143,56 грн.

07.08.2020 винесено постанову № 60877952 про передачу виконавчого провадження та 10.08.2020 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про прийняття виконавчого провадження.

17.09.2020 на підставі заяви стягувача, керуючись п. 1 ч. І ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Пунктом другим вказаної постанови зазначено про виведення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження.

21.09.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 16.12.2019, яка є спірною у цій справі.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII Про виконавче провадження.

Відповідно до ч. 1 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 ч. 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.1-4,5-7 ст.27 Закону України « Про виконавче провадження»(в редакції чинній на момент прийняття спірної постанови) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

{Частина друга статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018}.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

6. У разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

7. У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Згідно з ч.3 ст.40 Закону України « Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм відповідач правомірно прийняв постанову про стягнення виконавчого збору разом з постановою про відкриття виконавчого провадження від 16.12.2019 що узгоджується з ч.4 ст.27 ЗУ №1404 в редакцій чинній на момент прийняття спірної постанови. Підстави для не прийняття постанови про стягнення виконавчого збору передбачених ч.4 ст.27 ЗУ№1404 в спірних правовідносинах відсутні.

Стосовно посилань позивача, що виконавчий збір стягується лише з фактичного стягнення державним виконавцем коштів чи вчиненням ним дій, які призвели до стягненню з боржника сум заборгованості, то суд вважає їх помилковими, оскільки відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Суд, також відхиляє посилання відповідача на практику викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 року у справі №2540/3203/18, з огляду на те, що спірна постанова про стягнення виконавчого збору у вказаній справі була прийнята до внесення змін до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" №2475-VIII від 03 липня 2018 року, який набрав чинності 28 серпня 2018 року, у частині другій статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» слова "фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом" замінено словами "підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів".

Отже після 28 серпня 2018 року розмір виконавчого збору розраховується не від суми фактичного стягнення, а від суми яка підлягає стягненню.

Аналогічна правова позиція викладене в постанові Верховного Суду від 16.02.2023 № 160/1389/22.

Крім того, стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження.

Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 28 квітня 2020 року у справі №520/9144/18), від 17 вересня 2020 року у справа №640/16620/19, від 26 червня 2020 року у справі №360/3324/19.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання позивача на ч.3 ст.45 ЗУ «Про виконавче провадження» суд також не бере до уваги з огляду на таке.

Відповідно цієї статті розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:

3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми .

Таким чином, ця стаття не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору були прийняті одночасно та питання розподілу витрат виконавчого провадження в спірній постанові не вирішувалось.

Позивач у позові зазначив, що 18.09.2020 на підставі заяви стягувача, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63084838 з примусового виконання наказу № 915/641/19 виданого 21.11.2019 року про стягнення з ТОВ «Очаківський райагрохім» грошових коштів в загальній сумі 1641435 грн. 67 коп., з якої: основний борг 1134981 грн. 77 коп., 3% річних 33209 грн. 86 коп., інфляційні втрати 86479 грн. 57 коп., пеня 386764 грн. 47 коп., а також судовий збір у сумі 24493 грн. 05 коп.

Відповідно до ухвали Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2025 Наказ Господарського суду Миколаївської області від 21.11.2019, виданий на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.07.2019 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 у справі №915/641/19 визнано таким, що не підлягає виконанню.

02.07.2025 приватним виконавцем Химич О.М. керуючись п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №63084838.

Позивач просить постанову про стягнення виконавчого збору від 16.12.2019 винесену у виконавчому провадження № 60877952 скасувати, оскільки наказ господарського суду Миколаївської області № 915/641/19 від 21.11.2019 ухвалою суду від 27.03.2025 визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавче провадження №63084838 приватним виконавцем Химич О.М. керуючись п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» було закінчено від 02.07.2025, про що була винесена постанова та виконавчий збір приватним виконавцем не стягувався.

Суд зазначає, що предметом цієї справи є правомірність /неправомірність прийняття 16.12.2019 постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 60877952.

Судом в цій справі не надається оцінка діям виконавців у виконавчому провадженні № 60877952 з виконання наказу господарського суду, ні у виконавчому провадженні № 63082847 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 60877952 від 16.12.2019 року, оскільки ці правовідносини знаходяться поза межами предмета доказування у цій справі та визнання 27.03.2025 наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню не може вплинути на правомірність прийняття постанови про стягнення виконавчого збору від 16.12.2019 у виконавчому провадженні № 60877952.

Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивач не довів суду належними та допустимими доказами, що спірна постанова прийнято протиправно.

Таким чином позов задоволенню не підлягає.

Судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Очаківський райагрохім" (вул. Нова, 31, с. Нове, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67756, ідентифікаційний код 05490167) до Очаківського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Мединського Олега, 16А, м. Очаків, Миколаївський район, Миколаївська область, 57508, ідентифікаційний код 34993529) відмовити. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошеннАпеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко

Рішення складено та підписано суддею в повному обсязі 25.0925