Рішення № 130505422, 24.09.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2025 рокусправа № 380/12056/25Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанов,-

встановив:

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.05.2025 ВП №78220576 про стягнення виконавчого збору в розмірі 20000,00 грн та постанову про відкриття виконавчого провадження №78220707 від 29.05.2025 про стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 274,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 02.11.2020, за вх. №9148/14 надійшла постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби від 29.10.2020 про відкриття виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа №380/3488/20. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 у справі № 380/3488/20 виконано 13.11.2020. Розмір пенсійної виплати, перерахованої з 05.03.2019 по 03.09.2019, яка становить 4798,87 виплачено основними відомостями в жовтні 2024 року. Вказує, що державний виконавець не взяв до уваги, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області є державним органом, що реалізує державну політику у сфері пенсійного забезпечення. Державний виконавець не наділений повноваженнями щодо стягнення коштів з державного органу, а саме з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Вважає, що при винесені оскаржених постанов про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, державний виконавець в порушення ст. 1 Закону-1404 не врахував всіх обставин, та не вжив всіх заходів щодо з`ясування всіх обставин справи, що мають значення для прийняття такого рішення, як винесення постанов про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору та мінімальних витрат з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, оскільки не було взято до уваги, що судове рішення виконане.

Ухвалою суду від 19.06.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням вимог ст.287 КАС України.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 23.06.2025 (вх. №51662), у якому зазначає, що приписами статті 27 Закону № 1404-VІІІ, так і положеннями Інструкції чітко визначено обов`язок державного виконавця відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору. У даному випадку 28.05.2025 державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №63426188 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону, у зв`язку з чим настають наслідки, які передбаченні частиною третьою статті 40 Закону - якщо виконавчий збір та витрати виконавчого провадження не стягнуті, державний виконавець виносить постанови про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат виконавчого провадження, які виконує в порядку, встановленому цим Законом. Таким чином, державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №78220707 від 29.05.2025 щодо стягнення виконавчого збору в розмірі 20000,00 грн та постанову про відкриття виконавчого провадження №78220707 від 29.05.2025 про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 274,85 грн у повній відповідності до вимог законодавства, що регулює здійснення примусового виконання судових рішень та рішень інших органів. Просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов до наступних висновків.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 25.06.2020 № 380/3488/20, позов задовольнив частково; визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 по 03.09.2019 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018; зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05.03.2019 по 03.09.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул.Митрополита Андрея, 10 за рахунок його бюджетних асигнувань на корить ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) виніс постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.10.2020 ВП №63426188, з виконання виконавчого листа виданого 13.10.2020 Львівським окружним адміністративним судом у справі №380/3488/20. У постанові вказано, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та стягнути з боржника виконавчий збір в розмірі 20000 грн.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) виніс постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 29.10.2020 ВП №63426188, якою визначено для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження 274,85 грн.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 13.05.2025 за №1300-5310-5/64457 повідомило про виконання рішення суду в справі № 380/3488/20 у повному обсязі. Доплату пенсії за період з 05.03.2019 по 03.09.2019 в сумі 4798,87 грн виплачено відомостями жовтня 2024 року.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виніс постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.05.2025 №63426188 про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження. Вказано, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору та постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження підлягають виконанню в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виніс постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.05.2025 ВП №78220707, з виконання постанови від 29.10.2020 №63426188 виданої відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо стягнення виконавчого збору у розмірі 20 000,00 грн.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виніс постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.05.2025 ВП №78220707, з виконання постанови від 29.10.2020 №63426188 виданої відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо стягнення витрат виконавчого провадження 274,85 грн

Позивач вважає вказані постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження протиправними, тому звернувся до суду з даним позовом.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі Закон № 1404-VIII).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частин 1-4 ст. 42 Закону № 1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Відповідно до ст.27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (ч.1).

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом (ч.2).

Отже, з моменту виникнення заборгованості позивача та прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження до прийняття постанови про стягнення виконавчого збору змінювалось законодавство, відповідно до якого здійснювався обрахунок виконавчого збору.

Статтею 27 Закону № 1404-VIII визначений виключний перелік підстав, з яких виконавчий збір не стягується.

Так, пунктами 1-6 ч. 5 ст. 27 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчий збір не стягується:

за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень;

за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

у разі виконання рішення приватним виконавцем;

за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Також згідно з ч. 9 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Суд встановив, що державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 29.10.2020 у постанові про відкриття виконавчого провадження №63426188 стягнув виконавчий збір з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у розмірі 20 000,00 грн та виніс постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено для Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області розмір мінімальних витрат виконавчого провадження 274,85 грн.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28.05.2025 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа виданого 13.10.2020 Львівським окружним адміністративним судом у справі № 380/3488/20, закінчене відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження.

Відповідно до пункт 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Аналогічні положення передбачені пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (далі -Інструкція 512/5), згідно з яким у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції 512/5 якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

У спірних правовідносинах державний виконавець у зв`язку з закінченням виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII відповідно до наведених положень відкрив виконавчі провадження №78220576 з виконання постанови № 63426188 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України виконавчого збору у розмірі 20 000,00 грн та №78220707 з виконання постанови №63426188 про стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 274,85 грн.

Суд звертає увагу, що Законом № 1404-VIII визначив правові підстави, за наявності яких виконавчий збір не стягується.

Проте, позивач не довів наявності правових підстав, які зобов`язують відповідача не стягувати з позивача виконавчий збір.

Позивач вказує, що під час відкриття виконавчих проваджень №78220576 та №78220707 відповідач не врахував, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області є державним органом, а виконавчий збір у такому випадку відповідно до пункт 3 ч. 5 ст. 27 Закону №1404-VIII не стягується.

Згідно з пунктами 1-6 частини 5 статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (частина 9 статті 27 Закону №1404-VIII).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону №1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень від 05.06.2012 № 4901-VI (далі Закон № 4901-VI) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.

Приписами ч. 1 ст. 3 Закону № 4901-VI передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно зі статтею 7 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Як встановив суд, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження №63426188 з примусового виконання виконавчого листа № 380/3488/20, виданого Львівським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05.03.2019 по 03.09.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Таким чином, у спірних правовідносинах, що склались у цій справі, вимоги до боржника мають зобов`язальний характер, тоді як за Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень виконуються рішення про стягнення коштів (з боржників, перелік яких визначено частиною першою статті 2 цього Закону), що виключає можливість застосування норм Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень в процесі виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція вказана Верховним Судом, зокрема у постановах від 14.05.2020 у справі № 336/4615/17, від 09.07.2020 року у справа № 806/2179/16, від 16.09.2020 у справі № 310/1512/17, від 07.10.2020 у справі № 815/3815/17, від 09.12.2020 у справі № 522/19758/18, від 17.03.2021 у справі № 360/3428/20, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржені постанови від 29.05.2025 ВП №78220576 про стягнення виконавчого збору у розмірі 20 000 грн та про відкриття виконавчого провадження № 78220707 про стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 274,85 грн, діяв на підставі Закону України Про виконавче провадження та у межах своїх повноважень, тому підстави для скасування спірних постанов відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 77, 90, 242-246, 268-272, 287, 294 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна